Рішення

від 30.01.2020 по справі 916/3020/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3020/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Луцюк Р.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Берназ А.В. адвокат;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАРК СІДЗ Україна до відповідача Приватного підприємства ТРИУМФ АГРО про стягнення 310027,91грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАРК СІДЗ Україна звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства ТРИУМФ АГРО 310027,91грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАРК СІДЗ Україна посилається на неналежне виконання Приватним підприємством ТРИУМФ АГРО умов укладеного між сторонами договору поставки №100 від 06.07.2017р.

Разом із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАРК СІДЗ Україна звернулося до суду з заявою про забезпечення позову в якій просить накласти арешт на грошові кошти Приватного підприємства ТРИУМФ АГРО , які обліковуються на рахунках у банківських установах або інших кредитно-фінансових установах, в тому числі, не виключно на р/р НОМЕР_1 в ПАТ Марфін Банк , МФО 328168 в межах суми позову - 310028,05грн.

В обґрунтування своєї заяви Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАРК СІДЗ Україна посилається на 11.10.2018р. на адресу Приватного підприємства ТРИУМФ АГРО було направлено вимогу про сплату заборгованості, однак, станом на 02.10.2019р. зазначена вимога залишилася без задоволення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.10.2019р. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАРК СІДЗ Україна про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.10.2019р. відкрито провадження у справі №916/3020/19, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.10.2019р. о 12:30.

В підготовчому засіданні від 31.10.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 26.11.2019р. о 12:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.10.2019р. викликано учасників справи у судове засідання на 26.11.2019р. о 12:40.

У підготовчому засіданні від 26.11.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 12.12.2019р. о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2019р. викликано учасників справи у судове засідання на 12.12.2019р. о 12:00.

У підготовчому засіданні від 12.12.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 26.12.2019р. о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2019р. викликано учасників справи у судове засідання на 26.12.2019р. о 12:00.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2019р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

У підготовчому засіданні від 26.12.2019р. було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2019р. закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 15.01.2020р. о 12:00 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 15.01.2020р. було оголошено про початок розгляду справи по суті.

В судовому засіданні від 15.01.2020р. було оголошено перерву на 30.01.2020р. о 11:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2020р. викликано учасників справи у судове засідання на 30.01.2020р. о 11:00.

В судовому засіданні від 30.01.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/3020/19.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

06.07.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАРК СІДЗ Україна (позивач, Постачальник) та Приватним підприємством ТРИУМФ АГРО (відповідач, Покупець) було укладено договір поставки №100 (далі договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар на умовах, вказаних в додатках до цього договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар у кількості, асортименті, упаковці, за ціною та вартістю, в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатками до нього (п.1.1. договору).

Відповідно до пункту 1.2. договору найменування товару, його кількість, номенклатура, ціна та загальна вартість товару в гривнях та її еквівалент в іноземній валюті,

строки поставки довару, а також інші умови, вказані в додатках, які є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.2. договору сторони встановили, що ціна товару може змінюватись за ініціативи Постачальника в наступному порядку та за таких обставин: при зміні валютного курсу продажу долара США або євро, що склався на дату зарахування грошових коштів, по відношенню до курсу, встановленого п. 2.3.2. договору, пропорційно автоматично змінюється і ціна договору, вартість товару, визначена на день підписання договору. У випадку введення нових або зміни існуючих ставок ввізного мита, ПДВ при імпорті товару, будь-яких інших обов`язкових податків/зборів/платежів тощо, які сплачуються при ввезенні товару або напряму впливають на ціноутворення, ціна товару збільшується або зменшується на відповідну величину до моменту поставки товару Постачальником Покупцеві за цим договором. Ціна товару вказана в додатках, ціну договору становить загальна ціна товару, що передається за цим договором. Сторони встановлюють ціну товару в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, зазначеній в додатках при цьому ціна (вартість) товарів може змінюватися після поставки товарів на суми знижок та інших коригувань цін та вартості в порядку, визначеному цим договором. Розрахунок наданої знижки погоджується окремим додатком до договору та набуває чинності після його підписання обома сторонами та скріплення печатками. Сума знижки зменшує таку заборгованість Покупця.

Згідно пункту 2.3. договору ціна товару являє собою гривневий еквівалент вартості товару, що вказується в додатках до договору, які є невід`ємною частиною договору, що визначений за курсом продажу відповідної іноземної валюти (доларів США або євро), який встановлений комерційним банком ПАТ Креді АгрікольБанк , сформованим на дату, що передує даті укладання відповідного додатку до договору. Сума оплати за товар в гривнях дорівнює сумі оплати за товар у валюті, наведеної в додатку до договору (в графіку оплати товару), помноженої на курс комерційного банку ПАТ Креді АгрікольБанк , сформований на дату, що передує даті фактичної сплати Покупцем коштів за товар. При цьому кінцева сума оплати за товар в гривнях дорівнює сумі оплати за товар у валюті, наведеної в додатку до договору (в графіку оплати товару), помноженої на курс комерційного банку ПАТ Креді АгрікольБанк , сформований на 4-й банківський день, починаючи з наступного дня після зарахування грошових коштів Покупця на рахунок Постачальника (але не нижче курсу комерційного банку ПАТ Креді АгрікольБанк , сформованого на дату, що передує даті фактичної сплати Покупцем коштів за товар). Якщо курс валюти на 4-й банківський день, починаючи з заступного дня після зарахування грошових коштів Покупця на рахунок Постачальника, буде вищий у порівнянні із курсом валюти, сформованим на дату, що передувала даті фактичної сплати Покупцем коштів за товар, Постачальник за власним розсудом має право застосувати курс валюти, сформований на дату, що передувала даті фактичної сплати Покупцем коштів за товар. Сторони погодили, що у випадку встановлення НБУ інших обмежень щодо строків здійснення банками купівлі іноземної валюти, всі сплачені Покупцем грошові кошти за товар в гривні зараховуються Постачальником в рахунок оплати Товару в валюті договору, виходячи з курсу комерційного банку ПАТ Креді АгрікольБанк , сформованого на відповідний банківський день (встановлений чинною Постановою НБУ щодо строків здійснення банками купівлі іноземної валюти за дорученням юридичних осіб). У випадку недостатності сплачених Покупцем грошових коштів в гривні для виконання ним зобов`язань з оплати товару в валюті згідно умов договору, Покупець зобов`язаний впродовж 10-ти календарних днів з дня відповідної сплати коштів за товар здійснити відповідну доплату; якщо сплачених Покупцем грошових коштів в гривні виявиться більше, ніж необхідно для виконання ним зобов`язань з оплати товару в валюті згідно умов договору, Постачальник впродовж 10-ти календарних днів з дня відповідної оплати коштів за товар повертає Покупцю надлишково сплачені ним грошові кошти або зараховує їх в рахунок майбутніх платежів по договору.

Відповідно до пункту 2.4. договору зобов`язання з оплати грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника вважатимуться виконаними Покупцем належним чином в момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Пунктом 4.7. договору сторони передбачили, що Покупець зобов`язаний здійснити оплату за придбаний товар, який наведено в додатках. Оплатити гривневу різницю ціни товару, вирахувану відповідно до п. 2.2. цього договору в разі зміни курсу еквіваленту ціни договору.

Відповідно пункту 5.1. договору приймання товару Покупцем за кількістю підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною.

Згідно п.п. 9.1., 9.2. договору договір набирає чинності з моменту підписання та завірення печатками сторін і діє до 31.12.2018р. або до повного виконання своїх обов`язків по договору. Закінчення договору не звільняє сторони від обов`язку погашення своїх зобов`язань та відповідальності за порушення умов договору.

До договору між сторонами були підписані наступні додатки: додаток №1 від 06.07.2017р. на суму 37656,00грн., термін поставки товару - до 10.07.2017р., оплата у порядку 100% від суми додатку не пізніше 15.08.2017р.; додаток №2 від 10.07.2017р. на суму 36547,22грн., термін поставки товару - до 12.07.2017р., оплата у порядку 100% від суми додатку не пізніше 15.08.2017р.; додаток №3 від 14.07.2017р. на суму 37656,00грн., термін поставки товару - до 15.07.2017р., оплата у порядку 100% від суми додатку не пізніше 15.08.2017p., додаток №4 від 17.07.2017р. на суму 30735,36грн., термін поставки товару - до 18.07.2017р., оплата у порядку 100% від суми додатку не пізніше 21.08.2017р., додаток №5 від 31.07.2017р. на суму 75312,00грн., термін поставки товару - до 01.08.2017р., оплата у порядку 100% від суми додатку не пізніше 01.09.2017р., додаток №6 від 04.08.2017р. на суму 86106,72грн., термін поставки товару - до 07.08.2017р., оплата у порядку 100% від суми додатку не пізніше 01.09.2017р.

Як вказує позивач, виконуючи свої зобов`язання за договором за період з 06.07.2017р. по 07.08.2017р. він поставив відповідачу товар на загальну суму 304013,30грн., що підтверджується видатковими накладними №100-1 від 06.07.2017р. на суму 37656,00грн., №100-2 від 10.07.2017р. на суму 36547,22грн., №100-3 від 14.07.2017р. на суму 37656,00грн., №100-4 від 18.07.2017р. на суму 30735,36грн., №100-5 від 31.07.2017р. на суму 75312,00грн., №100-6 від 07.08.2017р. на суму 86106,72грн., всі видаткові накладні підписані сторонами, а підписи представників скріплені печатками сторін. На сьогоднішній день від відповідача на адресу позивача не надходило жодних зауважень щодо повноти та якості поставленого товару, крім того не надходило жодних зауважень щодо рахунків та накладних, наданих позивачем, а таким чином позивачем належним чином виконані зобов`язання за договором поставки.

Позивач зазначає, що відповідачу були виставлені рахунки на оплату поставленого товару, а саме №194 від 06.07.2017р. на суму 37656,00грн., №199 від 10.07.2017р. на суму 36547,22грн., №208 від 14.07.2017р. на суму 37656,00грн., №209 від 17.07.2017р. на суму 30735,36грн., №218 від 31.07.2017р. на суму 75312,00грн., №220 від 04.08.2017р. на суму 86106,72грн.

Як вказує позивач, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, а саме 13.09.2017р. здійснено оплату в розмірі 30735,36грн. за товар згідно рахунку №209 від 17.07.2017р., 29.11.2017р. здійснено оплату в розмірі 15000,00грн. за товар згідно рахунку №220 від 04.08.2017р. 30.06.2018р. між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з січня 2017 року - червень 2018 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем склала 258277,94грн. 22.08.2018р. здійснено оплату в розмірі 10000,00грн. за товар згідно рахунку №194 від 06.07.2017р. таким чином загальна сума часткової оплати за отриманий товар становить 55735,36грн. у зв`язку з чим заборгованість відповідача за отриманий товар становить 267309,50грн.

Позивач зазначає, що 11.10.2018р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №744 з вимогою сплатити наявний борг з курсовою різницею в розмірі 267309,50грн. та штраф у розмірі 5% від суми заборгованості, а саме 13365,47грн., однак вказана претензія залишена відповідачем без виконання.

Позивач вказує, що станом на день подання позову заборгованість відповідача за отриманий товар складає 248277,94грн.

За неналежне викання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач нарахував відповідачу 46204,52грн. витрат від інфляції, 15545,45грн. 3% річних.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 248277,94грн. основного боргу, 46204,52грн. витрат від інфляції, 15545,45грн. 3% річних.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2017р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №100 відповідно до умов якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача товар на умовах, вказаних в додатках до цього договору, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити товар у кількості, асортименті, упаковці, за ціною та вартістю, в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатками до нього.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, за період з 06.07.2017р. по 07.08.2017р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 304013,30грн., що підтверджується видатковими накладними №100-1 від 06.07.2017р. на суму 37656,00грн., №100-2 від 10.07.2017р. на суму 36547,22грн., №100-3 від 14.07.2017р. на суму 37656,00грн., №100-4 від 18.07.2017р. на суму 30735,36грн., №100-5 від 31.07.2017р. на суму 75312,00грн., №100-6 від 07.08.2017р. на суму 86106,72грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Підписаними між сторонами додатками до договору встановлені строки оплати за поставлений товар, а саме додатком №1 від 06.07.2017р. на суму 37656,00грн. встановлений термін оплати у порядку 100% від суми додатку не пізніше 15.08.2017р.; додатком №2 від 10.07.2017р. на суму 36547,22грн. встановлений термін оплати у порядку 100% від суми додатку не пізніше 15.08.2017р.; додатком №3 від 14.07.2017р. на суму 37656,00грн., встановлений термін оплати у порядку 100% від суми додатку не пізніше 15.08.2017p., додатком №4 від 17.07.2017р. на суму 30735,36грн. встановлений термін оплати у порядку 100% від суми додатку не пізніше 21.08.2017р., додатком №5 від 31.07.2017р. на суму 75312,00грн. встановлений термін оплати у порядку 100% від суми додатку не пізніше 01.09.2017р., додатком №6 від 04.08.2017р. на суму 86106,72грн. встановлений термін оплати у порядку 100% від суми додатку не пізніше 01.09.2017р.

Відповідачу були виставлені рахунки на оплату поставленого товару, а саме №194 від 06.07.2017р. на суму 37656,00грн., №199 від 10.07.2017р. на суму 36547,22грн., №208 від 14.07.2017р. на суму 37656,00грн., №209 від 17.07.2017р. на суму 30735,36грн., №218 від 31.07.2017р. на суму 75312,00грн., №220 від 04.08.2017р. на суму 86106,72грн.

Як встановлено судом, відповідач за отриманий товар розрахувався частково а саме 13.09.2017р. здійснено оплату в розмірі 30735,36грн. за товар згідно рахунку №209 від 17.07.2017р., 29.11.2017р. здійснено оплату в розмірі 15000,00грн. за товар згідно рахунку №220 від 04.08.2017р. 30.06.2018р. між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з січня 2017 року - червень 2018 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем склала 258277,94грн. 22.08.2018р. здійснено оплату в розмірі 10000,00грн. за товар згідно рахунку №194 від 06.07.2017р. таким чином загальна сума часткової оплати за отриманий товар становить 55735,36грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів оплати вартості отриманого товару не надав, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача залишку заборгованості у сумі 248277,94грн. є обґрунтованими.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 46204,52грн. витрат від інфляції, 15545,45грн. 3% річних слід зазначити наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок витрат від інфляції у сумі 46204,52грн. за період з вересня 2017р. по серпень 2019р. на суму боргу у розмірі 27656,00грн., за період з вересня 2017р. по серпень 2019р. на суму боргу у розмірі 36547,22грн., вересня 2017р. по серпень 2019р. на суму боргу у розмірі 37656,00грн., вересня 2017р. по серпень 2019р. на суму боргу у розмірі 75312,00грн., вересня 2017р. по серпень 2019р. на суму боргу у розмірі 71106,72грн., вважає його правильним та зазначає, що стягненню з відповідачу підлягають витрати від інфляції у сумі 46204,52грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 15545,45грн. за період з 16.08.2017р. по 27.09.2019р. на суму боргу у розмірі 27656,00грн., за період з 16.08.2017р. по 27.09.2019р. на суму боргу 36547,22грн., за період з 16.08.2017р. по 27.09.2019р. на суму боргу у розмірі 37656,00грн., за період з 04.09.2017р. по 27.09.2019р. на суму боргу 75312,00грн., за період з 04.09.2017р. по 27.09.2019р. на суму боргу 71106,72грн., вважає його правильним та зазначає, що стягненню з відповідачу підлягають 3% річних у сумі 15545,45грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАРК СІДЗ Україна до відповідача Приватного підприємства ТРИУМФ АГРО про стягнення 310027,91грн. у тому числі 248277,94грн. основного боргу, 46204,52грн. витрат від інфляції, 15545,45грн. 3% річних, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4650,42грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАРК СІДЗ Україна до відповідача Приватного підприємства ТРИУМФ АГРО про стягнення 310027,91грн. у тому числі 248277,94грн. основного боргу, 46204,52грн. витрат від інфляції, 15545,45грн. 3% річних - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства ТРИУМФ АГРО (67840, Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Озерна, 2, код ЄДРПОУ 37519456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРК СІДЗ Україна" (65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя перемоги, 13, код ЄДРПОУ 36249327) 248277,94грн. основного боргу, 46204,52грн. витрат від інфляції, 15545,45грн. 3% річних, 4650,42грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 04 лютого 2020р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова