Рішення

від 03.02.2020 по справі 916/2992/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса:://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2992/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Ловга І.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Коваль Р.О. адвокат (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);;

від відповідача: Кутафін Д.В. адвокат;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Беназір-Сервіс до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Автомагістраль-Південь про стягнення 269007,21грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Беназір-Сервіс звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Автомагістраль-Південь про стягнення 1050690,39грн. у тому числі 822824,40грн. основного боргу, 218397,87грн. пені, 9468,12грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Беназір-Сервіс посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Автомагістраль-Південь умов укладеного між сторонами договору субпідряду №09/07/2018-СУБ від 09.07.2018р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2019р. відкрито провадження у справі №916/2992/19, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.10.2019р. о 10:40.

В підготовчому засіданні від 24.10.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 07.11.2019р. о 11:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.10.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання на 07.11.2019р. о 11:20, однак у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 04.11.2019р. по 08.11.2019р. засідання суду не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2019р. призначено підготовче засідання на 28.11.2019р. о 11:20 та викликано учасників справи у підготовче засідання.

12.11.2019р. за вх.суду№23412/19 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву.

В підготовчому засіданні від 28.11.2019р. позивач надав до суду відповідь на відзив відповідача (вх.суду№24689/19 від 28.11.2019р.).

В підготовчому засіданні від 28.11.2019р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку підготовчого провадження.

В підготовчому засіданні від 28.11.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 10.12.2019р. о 10:15, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання на 10.12.2019р. о 10:15.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2019р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

10.12.2019р. за вх.суду№25482/19 позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 41141,22грн. основного боргу, 218397,87грн. пені, 9468,12грн. 3% річних.

В підготовчому засіданні від 10.12.2019р. оголошено перерву на 19.12.2019р. о 10:40, про що зазначено в протоколі судового засідання.

18.12.2019р. за вх.суду№26207/19 відповідач надав до суду відзив на заяву про уточнення позовних вимог.

В підготовчому засіданні від 19.12.2019р. оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 16.01.2019р. о 12:30., про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.01.2019р. о 12:30.

В судовому засіданні від 16.01.2020р. було оголошено перерву на 03.02.2020р. о 09:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.01.2020р. викликано учасників справи у судове засідання на 03.02.2020р. о 09:40.

В судовому засіданні від 03.02.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/2992/19.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

21.05.2018р. між Комунальною корпорацією Київавтодор (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Автомагістраль-Південь (відповідач, Виконавець) було укладено договір підряду №74-10 (далі договір підряду) відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами і способами роботи на об`єкті: Капітальний ремонт вул. Заболотного від площі Одеської до буд. 156 та в зворотному напрямку на основі Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, ДК 021:2015-45230000-8 відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, діючих норм і стандартів.

09.07.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Автомагістраль-Південь (відповідач, Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Беназір-Сервіс (позивач, Субпідрядник) було укладено договір субпідряду №09/07/2018-СУБ (далі договір субпідряду) відповідно до умов якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами і способами роботи на об`єкті: Капітальний ремонт вул. Заболотного від площі Одеської до буд. 156 та в зворотньому напрямку на основі Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, ДК 021:2015-45230000-8 відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, діючих норм і стандартів.

Розділом 2 договору субпідряду сторони встановили, що вартість робіт, що є предметом цього договору, визначається сторонами відповідно до договірної ціни (додаток №2), яка є невід`ємною частиною цього договору. Ціна договору може змінюватися у випадках, визначених статтею 36 Закону України Про публічні закупівлі . Застосування динамічної договірної ціни не повинно призводити до збільшення ціни визначеної цим договором.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору субпідряду строк виконання робіт згідно з Календарним планом виконання робіт, викладеним у додатку №3, який є невід`ємною частиною цього договору. Субпідрядник зобов`язаний приступити до виконання робіт у терміни передбачені Календарним планом виконання робіт і завершити в строк, зазначений у пункті 3.1 цього Договору (з правом дострокового виконання).

Розрахунки за виконані роботи здійснюються Підрядником після отримання коштів від Замовника шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника з утриманням 5% від їх вартості. Ця сума коштів залишається у Підрядника як компенсаційні витрати, пов`язані з виконанням умов цього договору. За письмовим зверненням Субпідрядника Підрядник одноособово приймає попереднє рішення про надання чи ненадання Субпідряднику авансу на виконання робіт. Розмір авансу на виконання робіт не може перевищувати 30% від річного обсягу фінансування таких робіт. Субпідрядник зобов`язується використати отриманий аванс на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій та звітувати за нього шляхом надання Акту приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3) в строк до трьох місяців, але не пізніше останнього фінансового дня поточного бюджетного року. По закінченню строку авансування, невикористані суми авансу повертаються Субпідрядником на розрахунковий рахунок Підрядника. У разі виплати Субпідряднику авансу, подальші розрахунки здійснюються по факту виконання робіт при наявності фінансування з боку Замовника з відстрочкою платежу до 10 календарних днів на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт з врахуванням перерахованих авансових платежів. У разі затримки фінансування об`єкта з боку Замовника штрафні санкції до Підрядника при затримці оплати не застосовуються. Підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами Акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3), які складаються Субпідрядником та подаються для підписання Підряднику. Розрахунки за виконані роботи здійснюються Підрядником на підставі документів, визначених пунктом 4.3 цього договору, за умови наявності фінансування з боку Замовника (п.п.4.1. - 4.3., 4.5. договору субпідряду).

Згідно п.11.1. договору субпідряду передача виконаних робіт Субпідрядником та приймання їх Підрядником оформлюється Актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3).

Пунктом 11.7. договору підряду сторони встановили, що договір вважається виконаним після завершення виконання робіт, здійснення взаєморозрахунків між сторонами за цим договором.

Відповідно до п.14.9. договору субпідряду за несвоєчасну оплату робіт, виконаних за договором з вини Підрядника, що не пов`язана із затримкою фінансування з боку Замовника, Підрядник сплачує Субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Як вказує позивач, згідно умов договору субпідряду, ТОВ Беназір-Сервіс було виконано роботи з капітального ремонту у місті Києві по вул. Заболотного від площі Одеської до буд. №156 та в зворотному напрямку. На підтвердження виконаних робіт було складено та підписано

Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року (форма КБ-2в). Загальна вартість будівельних робіт згідно Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2019 року (форма КБ-3) підписаної та скріпленої печатками сторін склала 879353,57грн. На виконання умов договору субпідряду відповідачем було перераховано на користь позивача 200000,00грн. Зазначена сума коштів була за згодою сторін була зарахована частково на погашення зобов`язань відповідача за іншим правочином. Платіж було розподілено сторонами згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період 2018р. наступним чином: 143470,83грн. в рахунок погашення боргу за договором субпідряду №1411/2017-С від 14.11.2017р.; 56529,17грн. в рахунок погашення боргу за договором субпідряду №09/07/2018-СУБ від 09.07.2018р. Після часткового погашення боргу, залишок заборгованості відповідача складає 822824,40грн. (879353,57грн. - 56529,17грн.).

Позивач зазначає, що 22.07.2019р. за вих№09/07/2018-П він звернувся до відповідача з претензією про сплату протягом 7 днів з дня отримання претензії заборгованості за виконані роботи у сумі 969 262,44 грн. з урахуванням пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Під час розгляду справи позивачем надана заява про уточнення позовних вимог в якій позивач зазначив, що 04.10.2019р. відповідачем було перераховано позивачу в рахунок погашення основного боргу 781683,18грн. у зв`язку з чим залишок заборгованості складає 41141,22грн.

За неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати виконаних робіт, позивачем було нараховано відповідачу 218397,87грн. пені, 9468,12грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 41141,22грн. основного боргу, 218397,87грн., 9468,12грн. 3% річних.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що між Комунальною корпорацією Київавтодор (Замовник) та ТОВ Автомагістраль- Південь (Виконавець) 21.05.2018р. було укладено договір підряду №74-10, відповідно до якого Замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами роботи на об`єкті Капітальний ремонт вул. Заболотного від площі Одеської до буд. №156 та в зворотному напрямку . Протягом червня 2018 року - квітня 2019 року до договору підряду укладався ряд додаткових угод, якими змінювалися графіки виконання робіт і обсяги фінансування виконаних робіт. З моменту укладання договору субпідряду позивачем передані, а відповідачем прийняті роботи загальною вартістю 879353,57грн. за двома актами виконаних робіт: довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) за вересень 2018 року від 21.09.2018р., вартістю 56529,17грн., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) за квітень 2019 року від 26.04.2019р., вартістю 822824,40грн. Протягом строку дії договору стосовно нього було здійснено наступні оплати: 05.09.2018р. 200000,00грн. з яких 56529,17грн. були сплачені до прийняття виконаних робіт. Відповідно, інакше, як авансування виконання робіт відповідно до пункту 4.1. договору субпідряду цей платіж класифіковано бути не може, 10.10.2018р. 200000,00грн. Враховуючи, що станом на момент проведення платежу роботи від субпідрядника не приймалися, зазначені грошові кошти також кваліфікуються, як аванс, 04.10.2019р. 781683,18грн. сума визначена згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) за квітень 2019 року від 26.04.2019р. вартістю 822824,40грн. за вирахування 5 % згідно з пунктом 4.1. договору субпідряду. Одночасно з перерахуванням авансу субпідрядником відповідно до вимог Податкового су України за правилом першої події (авансування) складено і реєстровано в Єдиному реєстрі видаткових накладних наступні податкові накладні: від 05.09.2018р. №4 на загальну суму 200000,00грн. з ПДВ стосовно об`єкту будівництва Капітальний ремонт вул. Заболотного від площі Одеської до буд. №156 та в зворотному напрямку , від 10.10.2018р. №12 на загальну суму 200000,00грн. з ПДВ стосовно об`єкту будівництва Капітальний ремонт вул. Заболотного від площі Одеської до буд. №156 та в зворотному напрямку .

Відповідач зазначає, що після авансування робіт 05.09.2018р. у розмірі 200000,00грн. відбулося прийняття 21.09.2018р. від субпідрядника частково виконаних робіт вартістю 56529,17грн. та проведення анансування 10.10.2018р. у розмірі 200000,00грн., розмір невикористаного авансу станом на 31.12.2018р. становив 343470,83грн. У встановлені календарним планом виконання робіт строки позивач не передав виконані роботи генпідряднику (відповідачу), відповідно, позивачем не виконані вимоги пункту 4.1. договору субпідряду стосовно строків використання і повернення авансу: щодо авансування, яке відбулося 05.09.2018р., на суму 143470,83грн. (тому що сума 56529,17грн. закрита актом від 21.09.2018р.) строк використання витік 06.12.2018р. (три місяці), щодо авансування, яке відбулося 10.10.2018р. на суму 200000,00грн. строк використання витік 28.12.2018р. (останній фінансовий день поточного бюджетного року). Не використані субпідрядником кошти всупереч положенням пункту 4.1. договору Автомагістраль-Південь не повернуті. 04.02.2019р. відповідачем складені і зареєстровані розрахунки коригування кількісних та вартісних показників №3 (до податкової накладної від 05.09.2018р. №4) та № 4 (до податкової накладної від 10.10.2018р. №12. При цьому, позивач зазначає в позові, що ним у зв`язку з наявністю тривалих ділових відносин за взаємною письмовою згодою сторін один з платежів було зараховано частково на погашення зобов`язань ТОВ Автомагістраль-Південь за іншим правочином . Таким чином, або позивач називає акт звіряння взаємних розрахунків за 2018 рік письмовою згодою обох сторін, і, відповідно розрахунки коригування до податкових накладних складені та зареєстровані з порушенням правил і строків, встановлених статтями 187, 192 та 201 Податкового су України, або акт звіряння взаємних розрахунків підписано значно пізніше, ніж виникла письмова згода. Відповідно, станом на дату повернення авансів такої згоди між нами досягнуто не було. 26.04.2019р. між сторонами підписується акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року вартістю 822824,40грн. Як зазначалося вище, 04.10.2019р. (тобто до подачі позову до суду і до відкриття провадження у цій справ) відповідач здійсним оплату у повному обсязі у сумі 781683,18грн. за вирахування 5% згідно з пунктом 4.1. договору субпідряду - 41141,22 грн. Але всупереч положення цього ж пункту договору субпідряду, позивач зарахував 56529,17грн. на погашення своїх зобов`язань з розміру сплаченого авансу, тоді як мав зарахувати 53702,71грн., оскільки 2826,46грн. належить відповідачу, а не позивачу, таким чином за цим договором наразі існує заборгованість у позивача перед відповідачем у зв`язку з надмірним зарахуванням авансу у рахунок виконаних робіт у сумі 2826,46грн.

Крім того відповідач вказує, що позивачем невірно розрахована сума пені за договором та 3% річних, а саме неправильно обраховані строки розрахунку, та помножена подвійна облікова ставка НБУ, тобто ставка НБУ помножена на чотири, база нарахування визначена також з помилками і без урахування відносин сторін. Сумнівним виглядає твердження позивача щодо настання терміну виконання зобов`язань за договором субпідряду з 26.04.2019р. і, відповідно, розрахунок пені і 3% за прострочення його виконання. У своїй позовній заяві позивач безпідставно (без посилання на відповідні норми права) стверджує, що строк оплати виконаних робіт настав 26.04.2019р., і, відповідно, розрахунки цих нарахувань здійснюються починаючи з цієї дати, тобто з дня підписання акту прийняття виконаних вартістю 822824,40грн. Вкотре посилаючись на пункт 4.1. договору субпідряду варто зазначити, що розрахунки за виконані роботи здійснюються підрядником, ТОВ Автомагістраль-Південь , після отримання коштів від Замовника, КК Київавтодор . Таким чином, проведення розрахунок починаючи з 26.04.2019р. суперечить договірним зобов`язанням сторін.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач у своїй відповіді на відзив відповідача зазначає, що відповідачем пропущений строк для подання відзиву на позов.

Щодо здійснених відповідачем оплат, позивач вказує, що 05.09.2018р. сплачені 200000грн. з яких згідно акту звіряння взаємних розрахунків сторін було зараховано: 143470,83грн. на погашення боргу відповідача перед позивачем по договору №1411/2017-С від 14.11.2017р., 56529,17грн. на погашення боргу відповідача перед позивачем по договору субпідряду №09/07/2018-СУБ, 10.10.2018р. сплачено 200000,00грн. згідно акту звіряння взаємних розрахунків сторін зараховано у повному обсязі на погашення боргу відповідача перед позивачем по договору №1411/2017-С від 14,11.2017р., 04.10.2019р. сплачено 781683,18грн. при цьому відповідачем у призначені платежу вказано сплата за послуги зг. дог. №09/07/2018 від 09.07.2018р. тобто реквізити договору відрізняються від договору субпідряду №09/07/2018- СУБ).

Крім того не є обґрунтованими посилання відповідача на невірний розрахунок позивача пені та 3% річних.

Позивач зазначає, що відповідач у відзиві не вказує, коли він отримав кошти від Замовника ремонтних робіт і водночас не заперечує, що отримав кошти від Замовника. Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було розглянуто справу №916/1124/19 за позовом TOB ІК Енергозберігаючі технології 2010 до ТОВ Автомагістраль-Південь , предметом спору у вказаній справі було стягнення боргу по ще одному договору субпідряду укладеному до того ж договору підряду №74-10 від 21.05.2018р., укладеного між КК Київавтодор та ТОВ Автомагістраль-Південь . У вказаній справі було встановлено що за період з жовтня по грудень 2018р. ТОВ Автомагістраль-Південь як підрядник одержало від КК Київавтодор кошти на Капітальний ремонт вул. Заболотного від площі Одеської до буд. №156 та в зворотному напрямку в розмірі близько 300000000,грн. та задоволено позовні вимоги субпідрядника до ТОВ Автомагістраль-Південь у повному обсязі в аналогічній справі. Таким чином, в грудні 2018р. ТОВ Автомагістраль-Південь мало повну суму коштів необхідну для розрахунку з ТОВ Беназір-Сервіс як субпідрядником, однак відповідачем не були виконані його зобов`язання за договором субпідряду №09/07/2018р.-СУБ.

У відзиві на заяву про уточнення позовних вимог відповідач посилається на ті самі підстави та обґрунтування що й у відзиві на позовну заяву та надає свій контррозрахунок пені та 3% річних.

Відповідач вказує, що 19.02.2019р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості вих. №41 від 19.02.2019р., таким чином, настання терміну (моменту) виконання зобов`язання з оплати робіт з урахуванням вимог ст. 530 Цивільного кодексу України - є витікання 7 днів з моменту отримання вимоги кредитора (позивача) про оплату боргу-тобто з 02.08.2019, період розрахунку - по 12.09.2019 (42 дні), а база розрахунку - 778856,72грн. (822824,40грн. - заборгованість за договором) мінус 41141,22грн. згідно п.4.1. договору) та зазначає, що сума пені за період з 02.08.2019р. по 12.09.2019р. на суму заборгованості 778856,72грн. становить 30322,07грн. та сума 3% річних становить 2688,66грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 21.05.2018р. між Комунальною корпорацією Київавтодор та Товариством з обмеженою відповідальністю Автомагістраль-Південь було укладено договір підряду №74-10 відповідно до умов якого КК Київавтодор доручив відповідачу виконати на об`єкті: Капітальний ремонт вул. Заболотного від площі Одеської до буд. 156 та в зворотному напрямку на основі Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, ДК 021:2015-45230000-8 відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, діючих норм і стандартів.

09.07.2018р. між позивачем та відповідачем було укладено договір субпідряду №09/07/2018-СУБ відповідно до умов якого відповідач доручив, позивачу виконати роботи на об`єкті: Капітальний ремонт вул. Заболотного від площі Одеської до буд. 156 та в зворотному напрямку на основі Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, ДК 021:2015-45230000-8 відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, діючих норм і стандартів.

Згідно ч.ч.1,2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 838 Цивільного кодексу України встановлено, що Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Отже, за своєю правовою природою договір №09/07/2018-СУБ є договором підряду (субпідряду).

Розділом 2 договору субпідряду сторони встановили, що вартість робіт, що є предметом цього договору, визначається сторонами відповідно до договірної ціни (додаток №2), яка є невід`ємною частиною цього договору. Ціна договору може змінюватися у випадках, визначених статтею 36 Закону України Про публічні закупівлі . Застосування динамічної договірної ціни не повинно призводити до збільшення ціни визначеної цим договором.

Судом встановлено, що згідно умов договору субпідряду, позивачем було виконано роботи з капітального ремонту у місті Києві по вул. Заболотного від площі Одеської до буд. №156 та в зворотному напрямку. На підтвердження виконаних робіт було складено та підписано

Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року (форма КБ-2в). Загальна вартість будівельних робіт згідно Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2019 року (форма КБ-3) підписаної та скріпленої печатками сторін склала 879353,57грн.

Після часткового погашення відповідачем боргу, залишок заборгованості відповідача станом на день подання позову до суду складав 822824,40грн.

Відповідач сплатив заборгованість у сумі 778856,72грн. та стверджує, що заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Натомість позивач стверджує, що у відповідача наявний залишок заборгованості у сумі 41141,22грн. яку він просить стягнути з відповідача.

Судом встановлено, що відповідно до п. 4.1. договору Розрахунки за виконані роботи здійснюються Підрядником після отримання коштів від Замовника шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника з утриманням 5% від їх вартості. Ця сума коштів залишається у Підрядника як компенсаційні витрати, пов`язані з виконанням умов цього договору.

Тобто відповідачем була погашена заборгованість у сумі 778856,72грн. з вирахуванням 5% згідно умов договору, а саме 41141,22грн. яку позивач просить стягнути.

Доводи позивача про те, що відповідачем не надано документальних доказів на підтвердження витрат про компенсацію яких з посиланням на п.4.1. договору субпідряду заявляє відповідач, судом до уваги не приймається, оскільки умовами договору не передбачений обов`язок Підрядника надавати Субпідряднику документальне підтвердження витрат на компенсацію згідно п.4.1. договору.

Судом встановлено, що роботи були виконані на суму 879353,57грн. залишок заборгованості відповідача складав 822824,40грн. без урахування п.4.1. договору, відповідач сплатив заборгованість у сумі 778856,72грн. з вирахуванням 5% згідно умов договору у сумі 41141,22грн., що разом складає 822824,40грн.

Тобто станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 41141,22грн.

Щодо стягнення з відповідача пені у сумі 218397,87грн. за період з 26.04.2019р. по 12.09.2019р. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір субпідряду №09/07/2018-СУБ не містить конкретної дати, строку або періоду, настання певної події, щодо виконання зобов`язання щодо оплати відповідачем виконаних Субпідрядником робіт, а зазначені лише підстави для здійснення розрахунків, а саме акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3).

Отже, у даному випадку, позивач мав застосувати ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача з претензією №09/07/2018-П 22.07.2019р., яку відповідачем отримано 25.07.2019р. про що свідчить наявна в матеріалах справи копія витягу з реєстру відстеження Укрпошти. Отже, з урахуванням положень ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України зобов`язання щодо оплати виконаних підрядних робіт у відповідача виникло 02.08.2019р.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України та договором.

Відповідно до п.14.9. договору субпідряду за несвоєчасну оплату робіт, виконаних за договором з вини Підрядника, що не пов`язана із затримкою фінансування з боку Замовника, Підрядник сплачує Субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивачем у розрахунку пені невірно застосовано суму заборгованості у розмірі 822824,40грн. без урахування п.4.1. договору натомість сума заборгованості становить 778856,72грн.

Таким чином стягненню з відповідача підлягає пеня на суму заборгованості у розмірі 778856,72грн. за період з 02.08.2019р. по 12.09.2019р. (дата визначена позивачем).

Суд, розглянувши наданий відповідачем контррозрахунок пені у сумі 30322,07грн. за період з 02.08.2019р. по 12.09.2109р., вважає його правильним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 30322,07грн. за період з 02.08.2019р. по 12.09.2019р.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 9468,12грн. за період 26.04.2019р. по 12.09.2019р. слід зазначити наступне.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у справі просив суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 26.04.2019р. по 12.09.2019р. у суму заборгованості 822824,40грн. без урахування п.4.1. договору натомість сума заборгованості становить 778856,72грн.

Але, як вже зазначалося вище, період нарахування позивачем та сума заборгованості визначено невірно, у зв`язку з чим , згідно контррозрахунку наданого відповідачем, стягненню підлягають 3% річних у сумі 2686,66грн. за період з 02.08.2019р. по 12.09.2019р.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Беназір-Сервіс підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 30322,07грн. пені, 2686,66грн. 3% річних, в частині стягнення 41141,22грн. основного боргу, 180075,80грн. пені, 6781,46грн. 3% річних судом відмовлено.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3539,90грн. покладаються на позивача, у сумі 492,09грн. покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Беназір-Сервіс до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Автомагістраль-Південь про стягнення 269007,21грн. у тому числі 41141,22грн. основного боргу, 218397,87грн. пені, 9468,12грн. 3% річних - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автомагістраль-Південь (65058, м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21, код ЄДРПОУ 34252469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Беназір-Сервіс (07301, Київська область, м. Вишгород, пр. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 38085185) 30322,07грн. пені, 2686,66грн. 3% річних, 492,09грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

3. У позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю Беназір-Сервіс до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Автомагістраль-Південь про стягнення 41141,22грн. основного боргу, 180075,80грн. пені, 6781,46грн. 3% річних - відмовити.

4. Судовий збір у сумі 3539,90грн. покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Беназір-Сервіс .

Повне рішення складено 04 лютого 2020р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова