Рішення

від 21.01.2020 по справі 917/1087/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.20 р. Справа № 917/1087/19

За позовною заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуклогістик", вул. Сумська 65-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 39371755

про стягнення 1 151 858,90 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Коваленко О.С.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання від 21.01.2020 р.

Обставини справи. Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуклогістик" про стягнення 1 151 858,90 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.

Ухвалою суду від 03.07.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 06.08.2019 р. на 11:00 год.

Відповідачем у строк визначений судом відзив на позовну заяву не надано.

Ухвалою суду від 06.08.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 01.10.2019 р. на 11:00 год.

Судове засідання, призначене на 01.10.2019 р. на 11:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 18.10.2019 р. наступне підготовче засідання призначено на 07.11.2019 р. на 11:00 год.

Представник відповідача в судове засідання 07.11.2019 р. не з`явився, ухвала суду від 18.10.2019 р., направлена на адресу відповідача згідно з витягом ЄДРЮО-П, повернулась до суду з відміткою поштового відправлення: "відсутній адресат".

Ухвалою суду від 07.11.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті на 12.12.2019 р.

Представник відповідача в судове засідання 21.01.2020 р. не з`явився, ухвала суду від 12.12.2019 р., направлена на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою поштового відправлення: "відсутній адресат".

Розгляд справи по суті відкладено на 21.01.2020 р.

В судове засідання 21.01.2020 р. представники сторін не з`явились.

Всі ухвали суду, що направлялись на адресу відповідача яка вказана у позові та співпадає з адресою реєстрації згідно витягу з ЄДР, провернулись без вручення адресату з причини - адресат відсутній.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання суд розглядає спір за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини та дослідивши надані документальні докази, суд встановив, що об`єкт нерухомого майна, який знаходиться по вул. Сумській буд. 65/ 17 у м. Кременчуці на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія та номер: 27656715 виданий 03.10.2014 Реєстраційною службою Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області належали ТОВ Кременчуклогістик (а.с. 26).

На підставі свідоцтва про присвоєння поштової адреси № 1827, виданого на підставі розпорядження № 138-Р від 12.06.2013 року управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради змінилася адреса з вул. Сумської 65/17 на вул. Сумська 65-А (а.с. 29).

30.06.2015 року Рішенням про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 22474264 державний реєстратор зміни до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 28).

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 28.07.2015 року Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок юридичним та фізичними особам м. Кременчуці ТОВ Кременчуклогістик надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки загальною площею 11589 кв.м. для експлуатації та обслуговування будівель виробничого призначення по вул. Сумській, 65-А в м. Кременчуці (а.с. 30).

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 226.08.2015 р. відмовлено ТОВ Кременчуклогістик (ідентифікаційний код 39371755) у внесенні змін до п. 1.5. рішення Кременчуцької міської ради від 28.07.2015 Про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок юридичним та фізичним особам в м Кременчуці в частині замість слів експлуатації та обслуговування будівель та споруд читати для реконструкції існуючих будівель та споруд та будівництв; нових адміністративно-виробничих об`єктів , у зв`язку з тим, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, право власності на які зареєстровано, та відсутністю оформлених у відповідності до чинного законодавства дозвільних документів на проведення їх реконструкції згідно статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Вказаним рішенням зобов`язано ТОВ Кременчуклогістик розробити технічну документацію у відповідності до наданого Кременчуцькою міською радою дозволу на її розробку для експлуатації та обслуговування будівель та споруд та після оформлення права на земельну ділянку отримати дозвільні документи на проведення реконструкції об`єкта в порядку, визначеному ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (а.с. 31).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 165665587 від 07.05.2019 Кременчуцькій міській раді Полтавської області стає відомо що ТОВ Кременчуклогістик 13.03.2019 р. відчужив право власності на майно (а.с. 22-23).

Так, як вказує позивач, у період з 26.06.2016 (включно) року по 13.03.2019 (включно) року відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації нежилої будівлі, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Позивач вказує, що розрахунок доходу відповідача у період 26.06.2016 (включно) року по 13.03.2019 (включно) року, як розміру плати за земельну ділянку площею 11589 кв.м. комунальної власності, узгоджується з приписами Закону України Про оцінку земель , а також відповідає рішенню Кременчуцької міської ради Полтавської області від 21.04.2011 року Про внесення змін до рішення міської ради від 23 вересня 2008 року Про орендну плату за землю в м. Кременчуці , рішенню Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.02.2016 року Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29 травня 2012 року Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука від 23.01.2012 року № 94-908 вих.12, на рішення Кременчуцької міської ради від 27.12.2011 року Про внесення змін до рішення міської ради від 24 листопада 2009 року Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області .

Згідно розрахунку за період 26.06.2016 (включно) року по 13.03.2019 (включно) року розмір орендної плати мав становити 1 151 858,90 грн. (розрахунок згідно позовної заяви).

Вище вказане стало приводом для звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1 151 858,90 грн. безпідставно збережених коштів.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Як вбачається з положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Матеріали справи свідчать, що відповідач у період з 26.06.2016 р. по 13.03.2019 р. являвся власником об`єктів нерухомого майна, які знаходяться по вул. Сумській буд. 65/17 у м . Кременчуці на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія та номер: 27656715 виданий 03.10.2014 Реєстраційною службою Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області належали ТОВ Кременчуклогістик (а.с. 26).

При цьому матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, виконання рішень Кременчуцької міської ради Полтавської області щодо розроблення технічної документації та в майбутньому укладення відповідних договорів оренди та державної реєстрації такого права.

Отже, відповідач користувався спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідачем не спростовано факт користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно з статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З огляду на викладене відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України, визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у період з 26.06.2016 р. (включно) по 13.03.2019 р. (включно) не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому Законом розмірі.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, розмір орендної плати за вказаний період становить 1 151 858,90 грн. (розрахунок згідно позовної заяви).

Зважаючи на те, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2019 у справі № 916/2927/17).

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 1 151 858,90 грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх в повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуклогістик" (вул. Сумська 65-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 39371755) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) 1 151 858,90 грн. безпідставно збережених коштів та 17 277,88 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області).

Рішення підписано 31.01.2020 р.

Суддя С.В. Погрібна