Рішення

від 30.01.2020 по справі 917/2063/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.20 Справа № 917/2063/19

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб - 3", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 10А, ідент. код 3866749

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОН-ТРЕЙД", 36000, м.Полтава, вул. Гоголя, б. 20, кв. 17, ідент. код 38927769

про стягнення 329 255, 29 грн.

Суддя Іванко Л.А.

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

За участю представника позивача: Коломієць Р.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб - 3" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОН-ТРЕЙД" про стягнення 329 255, 29 грн. за договорами суборенди тимчасових споруд №17 від 01.01.2018 р. та №17 від 27.03.2019 р., що є аналогічними та послідовними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови договору в частині оплати, у зв`язку з чим у відповідача утворився борг в сумі 329 255, 29 грн., що включає в себе суборенду кіосків, оренду землі (податок на землю), вивіз сміття, оренда торгівельного місця на ринку, компенсація комунальних послуг.

Також, позивач просить покласти витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.12.2019 р. відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.01.2020 р.

Сторонам встановлені строки для подання заяв по суті справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом та про його право надати відзив на позовну заяву, суд 06.12.2019р. направив на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 36000, м. Полтава, вул. Гоголя, б. 20, кв . 17, рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу про відкриття провадження у справі від 03.12.2019р. по даній справі.

Вищезазначена ухвала суду від 03.12.2019р., яка направлялася відповідачу на адресу: 36000, м. Полтава, вул. Гоголя, б. 20, кв. 17 , повернулася до суду з відміткою поштового відділення "Вибув".

Ухвалою господарського суду від 14.01.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.01.2020 р.

Вищезазначена ухвала суду від 14.01.2020р., яка направлялася відповідачу на адресу: 36000, м. Полтава, вул. Гоголя, б. 20, кв. 17 , повернулася до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання".

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та про дату, час, місце проведення судового засідання.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала суду про відкриття провадження у справі та ухвала суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті були своєчасно направлені для розміщення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі та ухвалою про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, суд вчинив всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення сторін про розгляд даної справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши наявні докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ "Полтавахліб" (далі - позивач, орендар) та ТОВ "КРОН-ТРЕЙД" (далі - відповідач, суборендар) укладено договір суборенди тимчасових споруд №17 від 01.01.2018 р. та №17 від 27.03.2019 р. (далі - договір), які є аналогічними та послідовними.

Згідно п. 1.1. договору, орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування (суборенду) тимчасову споруду (тимчасові споруди) (торгові павільйони, кіоски) надалі - об`єкт суборенди, зазначений в додатку №1 до даного договору, що є невід`ємною його частиною.

Приймання та повернення об`єкта оренди здійснюється на підставі акта приймання - передачі, який підписується повноважними представниками сторін (п.2.1.).

Відповідно до п. 3.1., 4.1. договору, орендар має право компенсації збитків, обов`язкових платежів (оренди землі, торгівельних місць), отриманих орендарем у процесі виконання умов цього договору, а суборендарем сплачується договірна плата за користування об`єктом суборенди.

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, ТОВ "КРОН-ТРЕЙД" порушувало умови договору в частині оплати, у зв`язку з чим станом на 24.07.2019 р. у нього утворився борг в сумі 329 255,29 грн., що складається з суборенди кіосків, оренди землі (податок на землю), вивозу сміття, оренди торгівельного місця на ринку, комунальних послуг (електрична енергія, водопостачання).

В зв`язку з чим, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідача 329255,29грн. боргу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, на виконання умов договору суборенди тимчасових споруд позивач передав, а відповідач прийняв у суборенду тимчасові спору, на умовах строкового платного користування, що підтверджується наданими позивачем Актами здачі - приймання робіт (додаються), підписаними та скріпленими печатками обох сторін, що не заперечується та не спростовується відповідачем.

Також судом встановлено, що відповідач зобов`язання з оплати наданих в суборенду тимчасових споруд не здійснив, у зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 329 255,29 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору, за невиконання або неналежне виконання обов`язків згідно з договором орендар та суборендар несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Суд зазначає, що відповідач вказані обставини та заявлені до нього вимоги не спростував, доказів належної оплати по договору суборенди не надав, обґрунтованих причин неможливості виконання зобов`язання не навів.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо оплати за договором суборенди в повному обсязі та не спростовано заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, строк оплати є таким, що настав, а тому, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 329255,29 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

За ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 4938,83 грн. судового збору за платіжним дорученням № 3559263 від 21.10.2019 р.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 129, 232 - 233, 237 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОН-ТРЕЙД" (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, б. 20, кв. 17, ідент. код 38927769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб - 3" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 10А, ідент. код 3866749) 329 255,29 грн. основного боргу та 4938,83 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 04.02.2020 року.

Суддя Іванко Л.А.