Рішення

від 27.01.2020 по справі 910/15470/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2020 р. Справа № 910/15470/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Джерелій В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант", м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків про стягнення коштів 62375,52 грн за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - Коваленко А.О. (довіреність № 3770 від 27.12.2019).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант", м. Київ (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків (далі за текстом - відповідач) збитків у сумі 62375,52 грн.

Позов обґрунтовано з посиланням те на що позивачем, як страховиком, відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів Пряме врегулювання до автоцивілки № 06-NR/АМ-5137416 від 06.09.2018 виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 100000 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 1187 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) до заподіювача шкоди в межах здійснених фактичних затрат, тоді як цивільно-правова відповідальність останньої застрахована відповідачем згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6424279.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2019 зазначену позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.12.2019 у справі № 910/15470/19 позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" залишено без руху; визначено спосіб усунення недоліків позовної заяви; надано останньому п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків.

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулось до суду з заявою (вх. № 30565 від 16.12.2019) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2019 позовну заяву Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант прийнято до провадження; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи призначено на 14.01.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2019 задоволено клопотання відповідача про його участь в судовому засіданні 14.01.2020 в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2020 розгляд справи відкладено на 27.01.2020 в зв`язку з неможливістю проведення судового засідання в режимі відео конференції (Києво-Святошинський районний суд м. Києва, якому було доручено забезпечити проведення судового засідання в режимі відео конференції, в призначений день та час не вийшов на зв`язок).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про його участь в судовому засіданні 27.01.2020 в режимі відеоконференції.

В процесі розгляду справи відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх.. № 31776 від 28.12.2019) в якому просить суд позов задовольнити частково, а саме, в сумі 9524,89 грн., посилаючись на те, що позивачем визначено розмір страхового відшкодування без врахування коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, як того вимагає Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства Юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика). Відповідач вказує, що з метою визначення дійсної вартості відновлювального ремонту пошкодженого в результаті ДТП транспортного засобу було замовлено консультаційний висновок суб`єкта оціночної діяльності. В свою чергу відповідно консультаційного повідомлення № 062/12/18 про оцінку КТЗ від 04.12.2018 р. суб`єкту оціночної діяльності ФОП Васильєва Д.В. вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту зносу становить 57149,37 грн. Відповідач вказує, що оскільки ним на користь позивача вже сплачено 47624,48 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, станом на момент подання відзиву розмір відшкодування який підлягає сплаті на користь позивача становить 9524,89 грн.

Відповідач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог (вх.. № 816 від 14.01.2020) в якій просить суд за наслідками розгляду справи стягнути з відповідача на свою користь 52375,52 грн.

Заяву обґрунтовано з посиланням на те, що відповідач після порушення провадження у даній справі додатково сплатив на його користь збитки в порядку регресу в сумі 10000 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2020 заяву відповідача про зменшення розміру позовних вимог задоволено, розгляд позову по даній справі продовжено з урахуванням цієї заяви.

Також відповідач надав суду відповідь на відзив (вх.. № 809 від 14.01.2020) в якому просить суд заявлений позов задовольнити, посилаючись на невідповідність наданого відповідачем консультаційного повідомлення ФОП Васильєва Д.В. № 062/12/18 Методики та Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні . Крім того, позивач зазначає, що в наданому ним в обґрунтування вартості відновлювального ремонту пошкодженого в результаті ДТП транспортного засобу Рахунку-фактурі ФОП Мусійчук О.О. № 1221144 від 25.12.2018 були використані запасні частини які раніше перебували у використанні (з позначкою б/у). Зазначене, на думку позивача, свідчить про безпідставність доводів позивача про необхідність застосування під час розрахунку коефіцієнту фізичного зносу.

Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень в порядку та строк, встановлені ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2019.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх..№ 811 від 14.01.2020) про призначення експертизи, в якому просив суд призначити по справі судову автотоварознавчу експертизу.

На вирішення експерта поставити наступні питання:

- Який розмір матеріального збитку, що був спричинений власнику пошкодженого внаслідок ДТП 29.11.2018 р. ТЗ І-ехиз ЕБЗОО, д.н.з. НОМЕР_1 ?

- Яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого внаслідок ДТП 29.11.2018 р. ТЗ Lexus ES300, д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок без врахування ПДВ?

- Експертизу провести станом на дату настання ДТП - 29.11.2018 р. та виходячи з матеріалів цивільної справи.

- Проведення експертизи доручити фахівцям ХНДІСЕ ім заел. проф. М.С. Бокаріуса.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2020 в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи відмовлено.

На судове засідання 27.01.2020 прибув представник відповідача, який просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Позивач на судове засідання свого представника не направив, хоча належними чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що в процесі розгляду даної справи позивач не був позбавлений можливості реалізувати власні процесуальні права, в т.ч. направити на судове засідання свого представника, проте даною можливістю з невідомих причин не скористався.

Оскільки неявка у судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, його правова позиція викладена в позовній заяві та у відповіді на відзив, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 06.09. 2018 року між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту Пряме врегулювання до автоцивілки № 06-ТR\АМ-5137416, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Lexus , державний № НОМЕР_1 .

Згідно з умовами зазначеного договору, страховим випадком є пошкодження та/або незаконне володіння; страхова сума за договором становить 100000 грн.

29.11.2018 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Lexus , державний № НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Volkswagen реєстраційний № НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням ОСОБА_3 . В результаті зазначеної пригоди автомобіль Lexus , державний № НОМЕР_1 зазнав механічних ушкоджень.

Згідно з постановою Київського районного суду міста Харкова від 11.01.2019 у справі № 640/23621/18, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України, внаслідок чого його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

20.11.2018 року, страхувальник за договором № 06-ТR\АМ-5137416 від 06.09.2018 - ОСОБА_1 звернулася до ТДВ СК Альфа-Гарант із заявою про настання страхового випадку, а також надала усі необхідні документи для виплати страхового відшкодування на її користь.

Відповідно до рахунку-фактури ФОП Мусійко Олег Олексійович № 1221144 від 25.12.2018 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Lexus , державний № НОМЕР_1 , складає: 108 303 грн.

15.01.2019 року ТДВ СК Альфа-Гарант було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування до нього, згідно з якими сума страхового відшкодування становить 100 000 грн. (тобто в межах узгодженої сторонами в договорі № 06-ТR\АМ-5137416 від 06.09.2018 граничної суми страхового відшкодування).

На підставі вищевказаних документів ТДВ СК Альфа-Гарант було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 100 000 грн. на користь ОСОБА_1 (на банківський рахунок ФОП Мусійко Олег Олексійович ), що підтверджується платіжним дорученням № ID-114262 від 15.01.2019.

Таким чином, в силу положень ст. 993 ЦК України до ТДВ СК Альфа-Гарант перейшло право зворотної вимоги до особо, відповідальної за заподіяні збитки.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність власника (водія) транспортного засобу Volkswagen реєстраційний реєстраційний в„– НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ТДВ МСК , відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6424279.

13 березня 2019 року ТДВ СК Альфа-Гарант звернулося до ТДВ МСК із заявою вих. № 5797на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу), в якій просила протягом 30 днів з моменту отримання даної заяви здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 10000 грн.

Однак, листом від 21.06.2019 № 1877 ТДВ МСК повідомило ТДВ СК Альфа-Гарант про прийняття рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 47624,48 грн.

Платіжними дорученнями № 3460 від 22.08.2019, № 5084 від 10.09.2019р., № 5089 від 11.09.2019., № 3562 від 27.09.2019, № 5397 від 18.10.2019, та від 23.12.2019 (за твердженням позивача), ТДВ МСК сплатило на користь ТДВ СК Альфа-Гарант страхове відшкодування в порядку регресу в загальній сумі 47624,48 грн.

Решта страхового відшкодування в сумі 52375,52 грн. залишилася не сплаченою, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Разом з тим, ТДВ МСК в обґрунтування невірності здійсненого ТДВ СК Альфа-Гарант розрахунку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Lexus , державний № НОМЕР_1 надало суду Консультаційне повідомлення суб`єкта оціночної діяльності ФОП Васильєва Д.В. № 062/12/18 відповідно до якого вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля з урахуванням фізичного зносу становить 57149,37 грн.

Оскільки ТДВ МСК сплатило на користь ТДВ СК Альфа-Гарант страхове відшкодування в порядку регресу в загальній сумі 47624,48 грн., ТДВ МСК визнає заявлений позов лише в сумі 9524,89 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) транспортним засобом.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на положення статті 509 та з урахуванням приписів статей 11, 22, 599, 1166 ЦК України факт завдання особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду.

Однак, спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29).

Як вже було зазначено вище, 29.11.2018 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Lexus , державний № НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Volkswagen реєстраційний № НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням ОСОБА_3 . Вказана ДТП відбулася з вини водія автомобіля Volkswagen реєстраційний № НОМЕР_2 ОСОБА_3 , та в її результаті автомобіль Lexus , державний № НОМЕР_1 зазнав механічних ушкоджень.

На підставі рахунку-фактури ФОП Мусійко Олег Олексійович № 1221144 від 25.12.2018 року, страхового акту від 15.01.2019 та розрахунку страхового відшкодування до нього ТДВ СК Альфа-Гарант визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 108 303 грн., та здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 100 000 грн. (тобто в межах узгодженої сторонами в договорі № 06-ТR\АМ-5137416 від 06.09.2018 граничної суми страхового відшкодування).

Згідно з ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Разом з тим, положеннями статті 29 Закону України "Про страхування" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 22.1 статті 22 зазначеного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Отже, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Внаслідок заподіяння ДТП та відшкодування страхувальником заподіяної в результаті цього ДТП матеріальної шкоди, до ТДВ СК Альфа-Гарант в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 1187 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) до заподіювача шкоди в межах здійснених фактичних затрат.

При цьому, ТДВ МСК , як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі статті 29 та пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством та в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6424279.

У справі яка розглядається, розмір заподіяної матеріальної шкоди в результаті ДТП визначено на підставі рахунку-фактури ФОП Мусійко Олег Олексійович № 1221144 від 25.12.2018 року, страхового акту від 15.01.2019 та розрахунку страхового відшкодування до нього ТДВ СК Альфа-Гарант та становить 108 303 грн.

При цьому, суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що при здійсненні розрахунку заподіяної матеріальної шкоди не було враховано коефіцієнт фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за №1074/8395, Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

Згідно з п. п. 7.38, 7.39 Методики, коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Разом з тим, відповідно до п. 8.2 зазначеної методики, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.;

Е з - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Однак, як свідчить рахунок-фактура ФОП Мусійко Олега Олексійовича № 1221144 від 25.12.2018 року під час здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу Lexus , державний № НОМЕР_1 , були використані не нові запасні частини, а запчастини які раніше вже перебували у використанні (із позначкою Б/У). Зазначене свідчить про безпідставність додаткового врахування при розрахунку коефіцієнту фізичного зносу, оскільки неможливе врахування такого коефіцієнту на деталі які вже були в використанні та в зв`язку з цим мають фізичну зношеність.

Суд також зазначає, що при встановленні розрахунку заподіяної матеріальної шкоди звіту про оцінку транспортного засобу не складалося. Проте такий звіт є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного суду від 25.07.2018 по справі № 922/4013/17, від 13.03.2018 по справі № 910/9396/17.

В даному випадку, як вже було зазначено вище, позивач платіжним дорученням № ID-114262 від 15.01.2019 виплатив на користь страхувальника страхове відшкодування виходячи з розрахунку заподіяної матеріальної шкоди який встановлено рахунком фактурою ФОП Мусійко Олега Олексійовича № 1221144 від 25.12.2018 року.

Посилання відповідача в обґрунтування невірності визначення заподіяної матеріальної шкоди на Консультаційне повідомлення суб`єкта оціночної діяльності ФОП Васильєва Д.В. № 062/12/18 суд також вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Процедура проведення оцінки КТЗ та його технічного огляду регулюється Законом України Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та Методикою. Вказані нормативно-правові акти визначають імперативний обов`язок оцінювача, експерта, аварійного комісара, перед складанням будь-яких розрахунків безпосередньо оглянути КТЗ та встановити всі його характерні особливості (комплектацію, технічний стан), які в подальшому впливають на його вартість та відповідно на результат оцінки. Разом з тим, відповідно до абзацу 2 п. 5.1. Методики, визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ (в тому числі визначення показника зносу) без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки. Крім того, згідно з п. 8.5 Методики, калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Однак, виходячи зі змісту Консультаційного повідомлення, особа яка його склала не здійснювала безпосередній огляд транспортного засобу, а в своїй роботі використовувала акт огляду транспортного засобу № 062/12/18 від 04.12.2018 (п. 12 розділу використані джерела інформації). При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів наявності рішення органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство який би дозволяв ФОП Васильєву Д.В. здійснювати визначення матеріального збитку транспортного засобу без його огляду.

З урахуванням викладеного , суд приходить до висновку про невідповідність Консультаційного повідомлення суб`єкта оціночної діяльності ФОП Васильєва Д.В. № 062/12/18 вказаним вимогам Методики.

Крім того, Відносини у сфері оцінки шкоди регулюються Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та Постановою КМУ Про затвердження Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна та майнових прав № 1440 від 10.09.2003.

Згідно з ч. 4 ст. З Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Проте, Консультаційне повідомлення суб`єкта оціночної діяльності ФОП Васильєва Д.В. № 062/12/18 не є звітом про оцінку майна в розумінні Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні . При цьому, даний документ виходячи з його назви, має виключно консультаційний характер.

Як вже вказувалося, до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, до позивача, який виплатив суму страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності особи, яка заподіяла збитки, у межах фактичних витрат.

Оскільки матеріалами справи підтверджується як факт заподіяння шкоди власнику транспортного засобу Lexus , державний № НОМЕР_1 в результаті ДТП яке сталося 29.11.2018, розмір такої шкоди, так і реальність понесення позивачем витрат в зв`язку з виплатою страхового відшкодування на користь власника вказаного транспортного засобу, а відповідач в порядку регресу сплатив на користь позивача не всю суму сплаченого страхового відшкодування, суд приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 52375,52 грн. збитків (страхового відшкодування) в порядку регресу.

Крім того, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню 1921 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія (адреса: 61023, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 99, літ. А-3; код ЄДРПОУ 31236795) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант (адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ: 32382598):

52375,52 грн. збитків (страхового відшкодування) в порядку регресу;

1921 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "03" лютого 2020 р.

Суддя О.І. Байбак