Рішення

від 30.01.2020 по справі 927/1058/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/1058/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.

секретар судового засідання Мігда Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/1058/19, розгляд якої здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження

За позовом: Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради

пр.Миру,49а, м. Чернігів, 14005

До відповідача: Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Інвальтруд"

вул. Родимцева, буд.7, кв.61, м. Чернігів, 14000

Про стягнення 11680,65 грн.

За участю представників:

Позивача : Шолінян В.Р. - директор філії №1 КП Діловий центр ;

Відповідача: не з'явився

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем - Комунальним підприємством Діловий центр Чернігівської обласної ради подано позов про стягнення з відповідача - Чернігівської міської громадської організації інвалідів Інвальтруд 8148,31 грн боргу за період серпень, жовтень 2017-липень 2019; 1208,57 грн пені; 564,97 грн інфляційних нарахувань; 943,97 грн 10% річних та 814,83 грн штрафу.

Заявлений позов обґрунтований неналежним виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013 та договору №54-13 про відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат на утримання орендованого майна орендарем від 23.12.2013 з додатковою угодою №1 від 30.12.2014 до нього.

Ухвалою суду від 23.12.2019 відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 21.01.2020 о 09:30.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, але відповідач відзив на позовну заяву не надав, повноважного представника в судове засідання не направив.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.12.2019, направлена на адресу відповідача: вул. Родимцева, буд.7, кв.61, м. Чернігів, 14000, повернулась до суду з відміткою: за закінченням встановленого терміну зберігання .

У судовому засіданні 21.01.2020 судом було отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до вказаного витягу, місцезнаходження юридичної особи - Громадської організації інвалідів Інвальтруд вул. Родимцева, буд.7, кв.61, м. Чернігів, 14000. Інші адреси у витягу не зазначені.

Суд у судовому засіданні 21.02.2020 постановив ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 30.01.2020 на 09:15, про що повідомив сторін ухвалою суду від 21.01.2020.

Позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 21.01.2020 №1400047166260.

Ухвала суду від 21.01.2020, направлена на адресу відповідача: вул. Родимцева, буд.7, кв.61, м. Чернігів, 14000, повернулась до суду з відміткою: інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, адресат відсутній за вказаною адресою .

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, але відповідач своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористався, повноважного представника для дачі пояснень по справі не направив, про причини неявки у судове засідання не повідомив.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом також враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Застосовуючи згідно зі ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що згідно зі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ст.169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

До початку судового засідання від позивача на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення № 81-20 від 28.01.2020, в яких позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідачем після розірвання договору оренди №40/13 від 23.12.2013 не було повернуто орендоване приміщення відповідно до акту приймання-передачі, у липні 2019 року позивачем виставлено рахунки №УА-0001327 від 31.07.2019 та № УА-0001341 від 31.07.2019 за користування приміщенням на вул. Старобілоуська, 25а. Згідно з рахунком № УА-0001327 від 31.07.2019 сума орендної плати за період з 17.04.2019 по 31.06.2019 складає 965,23 грн із врахуванням ПДВ, у тому числі за період з 17.04.2019 по 30.04.2019 - 151,62 грн, без врахування ПДВ; за травень 2019р. - 327,19 грн, без врахування ПДВ; за червень 2019р. - 325,55 грн, без врахування ПДВ. Згідно з рахунком № УА-0001341 від 31.07.2019, сума орендної плати за липень 2019р. складає 388,32 грн, із врахуванням ПДВ. Позивач також зазначає, що рахунки надаються орендарям шляхом розміщення їх у поштових скриньках або особисто, будь-якого іншого способу вручення рахунків (особистого вручення, направлення поштовою кореспонденцією) законодавством не визначено, тож направлення позивачем поштовою кореспонденцією рахунків є не обов'язком, а правом позивача, яким він користується у випадку невиконання обов'язків орендарями.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою суду від 23.12.2019 відповідач був попереджений, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі в судових засіданнях 21.01.2020 та 30.01.2020 не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 8148,31 грн боргу за період серпень, жовтень - грудень 2017 року, січень - грудень 2018, січень - липень 2019 року; 1208,57 грн пені; 564,97 грн інфляційних нарахувань; 943,97 грн 10% річних та 814,83 грн штрафу за неналежне виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013.

До обставин, які є предметом доказування у даній справі, відноситься встановлення факту укладення між сторонами договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, припинення дії договору оренди, факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати орендної плати, наявність заборгованості відповідача по сплаті орендної плати та прострочка сплати орендної плати.

Позивач посилається на те, що 23.12.2013 між Комунальним підприємством "Діловий центр" Чернігівської обласної ради (орендодавцем) та Чернігівською міською громадською організацією інвалідів "Інвальтруд" (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 (а.с.27-32).

Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013 погоджено Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради.

Згідно з умовами п.1.1. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013 орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення - приміщення гаражу, прибудованого до адміністративної триповерхової будівлі, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованій за адресою: вулиця Старобілоуська, 25-А у місті Чернігові та перебуває в господарському віданні комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради.

Відповідно до п.1.1.1 договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, приміщення гаражу загальною площею 49,3 кв.м (літ.2-1), що має окремий вхід.

Вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку на 13.11.2013 і становить за незалежною оцінкою 55873,10 грн (без ПДВ) (п.1.1.2. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013).

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до п.2.1.,2.2. статуту Комунального підприємства „Діловий центр" Чернігівської обласної ради, затвердженого наказом начальника Управління комунального майна Чернігівської обласної ради від 03.12.2018, підприємство створене для здійснення господарської комерційної діяльності, з метою ефективного використання комплексу будівель, що розташовані, в тому числі і за адресою: вул. Старобілоуська, 25-а, м. Чернігів, 14017, що є об'єктом комунальної власності Чернігівської області; забезпечення їх належної експлуатації, підвищення інвестиційної привабливості та підвищення рівня ділової активності обласного центру, отримання прибутку від передачі майна в оренду та здійснення інших видів діяльності з метою отримання прибутку. Основним напрямом діяльності підприємства є, зокрема, здавання в оренду рухомого та нерухомого майна.

Таким чином, позивач - Комунальне підприємство "Діловий центр" Чернігівської обласної ради наділено правом передавати в оренду об'єкти спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, що перебувають в її господарському віданні.

Приймаючи до уваги, що позивач - Комунальне підприємство "Діловий центр" Чернігівської обласної ради є належною стороною по справі, а майно, яке є предметом договору оренди, належить до комунальної власності, тому до спірних правовідносин застосовуються як норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, так і норми спеціального законодавства - Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Майно передається в оренду з метою розміщення творчої майстерні майстрів - інвалідів (п. 1.2 договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 2.1-2.2. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною договору (додаток №1). Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Майно залишається у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, а орендар користується ним протягом всього строку оренди.

На виконання умов договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення - приміщення гаражу, прибудованого до адміністративної триповерхової будівлі, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташоване за адресою: вулиця Старобілоуська, 25-А у місті Чернігові та перебуває в господарському віданні комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради. В оренду передано приміщення гаражу загальною площею 49,3 кв.м (літ.2-1), яке має окремий вхід, що підтверджується актом №1 прийому-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 10.02.2014, підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін (а.с.38).

Відповідно до п.10.1. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, цей договір діє з 10.02.2014 по 08.02.2017 включно.

Згідно з п. 10.8 договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, чинність договору припиняється внаслідок: - закінчення строку, на який його було укладено; - приватизації орендованого майна орендарем; - загибелі орендованого майна; достроково за ініціативою орендодавця за наявності підстав, визначених цим договором або за взаємною згодою або за рішенням господарського суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством та умовами цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013 щодо сплати орендної плати, позивач звернувся до суду з позовом про дострокове розірвання договору.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.04.2019 у справі №927/69/19 за позовом Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради до Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Інвальтруд" про дострокове розірвання договору позовні вимоги задоволено повністю, розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013. Рішення суду від 17.04.2019 у справі №927/69/19 набрало законної сили 08.05.2019.

Згідно з ч.5 ст.188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, укладений між Комунальним підприємством "Діловий центр" Чернігівської обласної ради та Чернігівською міською громадською організацією інвалідів "Інвальтруд" є розірваним з 08.05.2019.

Частиною 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 2.3., 2.4. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю за актом приймання-передачі. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Пунктом 10.9 договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013 передбачено, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013 щодо повернення позивачу з оренди займаного приміщення, позивач звернувся до суду з позовом про виселення з нежитлового приміщення.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.07.2019 у справі № 927/404/3/19 за позовом Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради до Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Інвальтруд" позовні вимоги задоволено повністю, виселено Чернігівську міську громадську організації інвалідів "Інвальтруд з нежитлового приміщення, яке складається з приміщення гаражу загальною площею 49,3 кв.м., прибудованого до адміністративної триповерхової будівлі, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованій за адресою: м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 25-А. Рішення суду від 22.07.2019 у справі №927/403/19 набрало законної сили 14.08.2019.

З матеріалів справи вбачається, що фактично орендоване нежитлове приміщення - приміщення гаражу, прибудованого до адміністративної триповерхової будівлі, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташоване за адресою: вулиця Старобілоуська, 25-А у місті Чернігові та перебуває в господарському віданні Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради, було повернуто орендарем орендодавцю з орендного користування 19.07.2019, на підставі акту прийому-передачі із орендованого користування нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, підписаного сторонами та скріпленого печатками сторін (а.с.19).

Згідно з п. 10.6. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, після закінчення строку дії договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано орендодавцю за актом приймання-передачі. За час фактичного користування об'єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом, орендар зобов'язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати.

Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку його дії, а в частині зобов'язань орендаря щодо сплати орендної плати - до повного виконання зобов'язань (п.10.2. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013).

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013 в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, а також на те, що розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013 не звільняє відповідача від відповідальності за порушення своїх зобов'язань за договором, враховуючи ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача орендну плату за час фактичного користування об'єктом оренди, в тому числі і після припинення дії даного договору до повернення приміщення за актом, а саме за період: серпень, жовтень - грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року, січень - липень 2019 року.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до п.3.1. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю та до обласного бюджету незалежно від наслідків діяльності орендаря і сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акту приймання-передачі в оренду та акту приймання-передачі майна з орендного користування.

До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість (п.3.2. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013)

Згідно з п.3.3. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, розмір орендної плати визначається на підставі діючої Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25.03.2011 (3 сесія 6 скликання) із змінами та доповненнями з врахуванням результатів вивченого попиту згідно наказу від 23.12.2013 № 73-в.

Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у додатку № 2 до цього договору, що є невід'ємною його частиною і становить за базовий місяць оренди 139,96 грн (без ПДВ). Розмір орендної плати за перший місяць оренди (лютий 2014 року) визначається шляхом множення базового розміру орендної плати на індекси інфляції за грудень 2013 року, січень та лютий 2014 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п.3.4. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013).

На виконання вимог п.3.3., 3.4. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, сторонами було підписано додаток № 2 до договору оренди № 40/13 від 23.12.2013 - розрахунок № 1 розміру орендної плати за оренду комунальної власності області по вулиці Старобілоуській, 25-а у м. Чернігові, в якому сторони передбачили, що загальний розмір орендної плати/без ПДВ/ за базовий місяць (листопад 2013 року) - 139,96 грн; розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди (лютий 2014р.): ОП за лютий 2014 року = 139,96 * І інфл. грудень 2013р. * І інфл. січень * І інфл. лютий 2014р., грн (без ПДВ).

Відповідно до п.3.5. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендну плату орендар зобов'язаний перераховувати щомісячно у 10-денний термін після офіційного повідомлення про індекс інфляції за минулий місяць, згідно виставлених рахунків орендодавцем шляхом перерахування на поточні рахунки орендодавця та обласного бюджету у співвідношенні, встановленому діючою Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області або за окремим рішенням обласної ради. Орендар повинен підписати та повернути орендодавцеві акт наданих послуг не пізніше трьох днів з моменту його отримання від Орендодавця (п.3.6. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначає позивач, за період користування орендованим майном з серпня 2017 року по липень 2019 року відповідач зобов'язаний був сплатити орендну плату в сумі 8148,31 грн.

Позивачем до позовної заяви додано належним чином засвідчені копії рахунків, які були виставлені відповідачу в період з серпня 2017 року по липень 2019 року:

- за серпень 2017 року на суму 326,39 грн;

- за жовтень 2017 року на суму 336,91 грн;

- за листопад 2017 року на суму 339,95 грн;

- за грудень 2017 року на суму 343,34 грн;

- за січень 2018 року на суму 348,50 грн;

- за лютий 2018 року на суму 351,64 грн;

- за березень 2018 року на суму 355,50 грн;

- за квітень 2018 року на суму 358,34 грн;

- за травень 2018 року на суму 358,34 грн;

- за червень 2018 року на суму 358,34 грн;

- за липень 2018 року на суму 355,84 грн;

- за серпень 2018 року на суму 355,84 грн;

- за вересень 2018 року на суму 362,60 грн;

- за жовтень 2018 року на суму 368,76 грн;

- за листопад 2018 року на суму 373,93 грн.

- за грудень 2018 року на суму 376,92 грн;

- за січень 2019 року на суму 380,69 грн;

- за лютий 2019 року на суму 382,60 грн;

- за березень 2019 року на суму 386,03 грн;

- за період з 01.04.2019 по 16.04.2019 на суму 207,94 грн;

- за період з 17.04.2019 по 30.04.2019; травень 2019 року; червень 2019 року на суму 965,23 грн;

- за липень 2019 року на суму 388,32 грн.

Рахунки за період з серпня 2017 року по квітень 2019 року направлялись позивачем відповідачу разом з супровідними листами та актами надання послуг, на підтвердження чого позивачем до позовної заяви додано копії супровідних листів № 551-17 від 14.09.2017, б/н від 13.11.2017, вих.№815-17 від 13.12.2017, вих.№017-18 від 12.01.2018, вих.№117-18 від 14.02.2018, вих.№203-18 від 14.03.2018, вих.№350-18 від 12.04.2018, вих.№441-18 від 14.05.2018, вих.№528-18 від 13.06.2018, вих.№756-18 від 13.09.2018, вих.№833-18 від 12.10.2018, вих.№917-18 від 14.11.2018, вих.№1011-18 від 13.12.2018, вих.№025-19 від 14.01.2019, вих.№135-19 від 13.02.2019, вих.№226-19 від 13.03.2019, вих.№309-19 від 12.04.2019, вих.№390 від 15.05.2019, фіскальні чеки та повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.82-117).

Доказів направлення відповідачу рахунку №УА-0001327 від 31.07.2019 за користування приміщенням за період з 17.04.2019 по 30.04.2019; травень 2019 року; червень 2019 року на суму 965,23 грн та рахунку № УА-0001341 від 31.07.2019 за користування приміщенням за липень 2019 року на суму 388,32 грн, тобто за період з 17.04.2019 по 31.07.2019 після припинення дії договору, позивачем суду не надано.

Заперечень щодо факту користування нежитловим приміщенням, а саме приміщенням гаражу, прибудованого до адміністративної триповерхової будівлі, розташованим за адресою: вул. Старобілоуська, 25-А у місті Чернігові, від відповідача також не надходило.

Згідно з ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.285 Господарського кодексу України та ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно п. 5.1.4. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Оскільки відповідач користувався орендованим нерухомим майном, то в силу закону та договору зобов`язаний був оплачувати таке користування.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням вимог п.3.6. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату виставлених позивачем рахунків наступним чином:

- за рахунком за серпень 2017 року на суму 59,31 грн по 18.09.2017 включно;

- за рахунком за жовтень 2017 року на суму 336,91 грн по 20.11.2017 включно;

- за рахунком за листопад 2017 року на суму 339,95 грн по 18.12.2017 включно;

- за рахунком за грудень 2017 року на суму 343,34 грн по 19.01.2018 включно;

- за рахунком за січень 2018 року на суму 348,50 грн по 19.02.2018 включно;

- за рахунком за лютий 2018 року на суму 351,64 грн по 19.03.2018 включно;

- за рахунком за березень 2018 року на суму 343,34 грн по 20.04.2018 включно;

- за рахунком за квітень 2018 року на суму 358,34 грн по 21.05.2018 включно;

- за рахунком за травень 2018 року на суму 358,34 грн по 18.06.2018 включно;

- за рахунком за червень 2018 року на суму 358,34 грн по 19.07.2018 включно;

- за рахунком за липень 2018 року на суму 355,84 грн по 20.08.2018 включно;

- за рахунком за серпень 2018 року на суму 355,84 грн по 20.09.2018 включно;

- за рахунком за вересень 2018 року на суму 362,60 грн по 22.10.2018 включно;

- за рахунком за жовтень 2018 року на суму 368,76 грн по 19.11.2018 включно;

- за рахунком за листопад 2018 року на суму 373,93 грн по 20.12.2018 включно;

- за рахунком за грудень 2018 року на суму 376,92 грн по 21.01.2019 включно;

- за рахунком за січень 2019 року на суму 380,69 грн по 18.02.2019 включно;

- за рахунком за лютий 2019 року на суму 382,60 грн по 18.03.2019 включно;

- за рахунком за березень 2019 року на суму 386,03 грн по 19.04.2019 включно;

- за рахунком за період з 01.04.2019 по 16.04.2019 на суму 207,94 грн по 20.05.2019 включно.

Як свідчать матеріали справи, відповідач вищезазначені рахунки, виставлені позивачем, не сплатив, заборгованість відповідача з орендної плати становить 6761,32 грн.

Посилаючись на те, що фактично спірне орендоване майно було повернуто орендодавцю лише 19.07.2019, на підставі акту приймання-передачі майна комунальної власності, що розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 25-А, підписаного сторонами та скріпленого печатками сторін, позивач просить стягнути з відповідача орендну плату за час фактичного користування об'єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом, а саме: за період з 17.04.2017 по 31.07.2019 відповідно до рахунку №УА-0001327 від 31.07.2019 за користування приміщенням за період з 17.04.2019 по 30.04.2019; травень 2019 року; червень 2019 року на суму 965,23 грн та рахунку № УА-0001341 від 31.07.2019 за користування приміщенням за липень 2019 року на суму 388,32 грн.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.04.2019 у справі №927/69/19 за позовом Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради до Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Інвальтруд" про дострокове розірвання договору позовні вимоги задоволено повністю, розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013. Рішення суду від 17.04.2019 у справі №927/69/19 набрало законної сили 08.05.2019.

Оскільки договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013 було розірвано, то відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, зобов'язання сторін за вказаним договором припинились з 08.05.2019, дати набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частинами 1,4 ст. 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За таких обставин, суд доходить висновку, що після розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013 та припинення за ним зобов'язань, строки оплати визначені у договорі оренди, не можуть застосовуватись до зобов'язань відповідача щодо сплати орендної плати за період після розірвання договору оренди до дати фактичного повернення приміщення.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем щомісячно в період дії договору з серпня 2017 року, жовтня 2017 року по квітень 2019 року направлялись відповідачу на оплату рахунки та акти надання послуг рекомендованими листами з повідомленнями.

Позивачем не надано суду ні доказів направлення відповідачу рахунку №УА-0001327 від 31.07.2019 за користування приміщенням за період з 17.04.2019 по 30.04.2019; травень 2019 року; червень 2019 року на суму 965,23 грн та рахунку № УА-0001341 від 31.07.2019 за користування приміщенням за липень 2019 року на суму 388,32 грн, ні доказів направлення відповідачу вимоги щодо виконання зобов'язання з оплати за користування приміщенням за даний період, відповідно відповідач не знав та не міг знати, яку суму він повинен сплатити за користування приміщенням після розірвання договору оренди та по дату фактичного повернення об'єкту оренди, та в який термін, оскільки розмір орендної плати не є сталою величиною і розраховується щомісячно з урахуванням індексу інфляції.

Отже, ні з умов договору, ні з інших доказів, наданих позивачем, не вбачається домовленість сторін щодо порядку та строку сплати орендної плати за період після розірвання договору оренди до дати фактичного повернення приміщення.

Таким чином, у відповідача не виник обов'язок щодо оплати за користування приміщенням з 17 квітня 2019 року по липень 2019 року.

Посилання позивача на те, що рахунки надаються орендарям шляхом розміщення їх у поштових скриньках або особисто, будь-якого іншого способу вручення рахунків (особистого вручення, направлення поштовою кореспонденцією) законодавством не визначено, тож направлення позивачем поштовою кореспонденцією рахунків є не обов'язком, а правом позивача, яким він користується у випадку невиконання обов'язків орендарями, судом до уваги не приймаються і спростовуються вищевикладеними обставинами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за користування орендованим нерухомим майном своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 6761,32 грн. У частині стягнення з відповідача 1386,99 грн основного боргу позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Посилаючись на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 10% річних в розмірі 943,97 грн за період з 19.09.2017 по 16.12.2019 та 1208,66 грн інфляційних нарахувань за період з 19.09.2017 по 16.12.2019.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річні не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Відповідно до п.9.5 договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, у разі несвоєчасного виконання зобов'язання по сплаті орендної плати, орендар повинен сплатити орендодавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних від простроченої суми.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати орендної плати в сумі 6761,32 грн, а тому перевіривши наданий позивачем розрахунок 10% річних та інфляційних втрат, суд доходить висновку, що заявлені позивачем до стягнення 10% річних та інфляційні нарахування за прострочку сплати орендної плати за період з 19.09.2017 по 16.12.2019 підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 899,14 грн 10% річних та 544,09 грн інфляційних нарахувань. У частині стягнення 44,83 грн 10% річних та 20,88 грн інфляційних нарахувань позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 44,83 грн 10% річних та 20,88 грн інфляційних нарахувань, які нараховані за прострочку оплати по рахунках №УА-0001327 від 31.07.2019 за користування приміщенням за період з 17.04.2019 по 30.04.2019; травень 2019 року; червень 2019 року на суму 965,23 грн та № УА-0001341 від 31.07.2019 за користування приміщенням за липень 2019 року на суму 388,32 грн, задоволенню не підлягають, оскільки, як встановлено судом, у відповідача не настав обов'язок щодо їх оплати, а тому відповідно і відсутня прострочка виконання зобов'язання щодо сплати за користування приміщенням з травня по липень 2019 року.

Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь 1208,57 грн пені за період з 19.06.2019 по 16.12.2019 за прострочку сплати орендної плати та 814,83 грн штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості за заборгованість з орендної плати більше трьох місяців.

Відповідно до ст.546, 549 Цивільного кодексу України, зокрема, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом п. 3.7. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013 передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, ця сума погашає вимоги орендодавця у такій черговості: у першу чергу сплачуються проценти і неустойки; у другу чергу сплачується сума орендної плати.

Проаналізувавши п. 3.7 договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, суд доходить висновку, що сторонами не визначено умовами договору період нарахування пені, а тому нарахування пені, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи умови п.3.7 договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013 та положення ч.2 ст.232 Господарського кодексу України, суд доходить висновку що за прострочку оплати:

- за рахунком за серпень 2017 року на суму 59,31 грн прострочка оплати виникла з 19.09.2017, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 19.09.2017 по 19.03.2018;

- за рахунком за жовтень 2017 року на суму 336,91 грн прострочка оплати виникла з 21.11.2017, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 21.11.2017 по 21.05.2018;

- за рахунком за листопад 2017 року на суму 339,95 грн прострочка оплати виникла з 19.12.2017, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 19.12.2017 по 18.06.2017;

- за рахунком за грудень 2017 року на суму 343,34 грн прострочка оплати виникла з 20.01.2018, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 20.01.2018 по 20.07.2018;

- за рахунком за січень 2018 року на суму 348,50 грн прострочка оплати виникла з 20.02.2018, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 20.02.2018 по 20.08.2018;

- за рахунком за лютий 2018 року на суму 351,64 грн прострочка оплати виникла з 20.03.2018, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 20.03.2018 по 17.09.2018;

- за рахунком за березень 2018 року на суму 343,34 грн прострочка оплати виникла з 21.04.2018, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 21.04.2018 по 19.10.2018;

- за рахунком за квітень 2018 року на суму 358,34 грн прострочка оплати виникла з 22.05.2018, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 22.05.2018 по 19.11.2018;

- за рахунком за травень 2018 року на суму 358,34 грн прострочка оплати виникла з 19.06.2018, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 19.06.2018 по 17.12.2018;

- за рахунком за червень 2018 року на суму 358,34 грн прострочка оплати виникла з 20.07.2018, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 20.07.2018 по 17.01.2019;

- за рахунком за липень 2018 року на суму 355,84 грн прострочка оплати виникла з 21.08.2018, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 21.08.2018 по 18.02.2019;

- за рахунком за серпень 2018 року на суму 355,84 грн прострочка оплати виникла з 21.09.2018, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 21.09.2018 по 21.03.2019;

- за рахунком за вересень 2018 року на суму 362,60 грн прострочка оплати виникла з 23.10.2018, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 23.10.2018 по 22.04.2019;

- за рахунком за жовтень 2018 року на суму 368,76 грн прострочка оплати виникла з 20.11.2018, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 20.11.2018 по 20.05.2019;

- за рахунком за листопад 2018 року на суму 373,93 грн прострочка оплати виникла з 21.12.2018, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 21.12.2018 по 21.06.2019;

- за рахунком за грудень 2018 року на суму 376,92 грн прострочка оплати виникла з 22.01.2019, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 22.01.2019 по 22.07.2019;

- за рахунком за січень 2019 року на суму 380,69 грн прострочка оплати виникла з 19.02.2019, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 19.02.2019 по 19.08.2019;

- за рахунком за лютий 2019 року на суму 382,60 грн прострочка оплати виникла з 19.03.2019, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 19.03.2019 по 19.09.2019;

- за рахунком за березень 2019 року на суму 386,03 грн прострочка оплати виникла з 20.04.2019, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 20.04.2019 по 20.10.2019;

- за рахунком за період з 01.04.2019 по 16.04.2019 на суму 207,94 грн прострочка оплати виникла з 21.05.2019, відповідно пеня підлягає нарахуванню з 21.05.2019 по 21.11.2019.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем нараховано пеню за період з 19.06.2019 по 16.12.2019, суд доходить висновку, що позивачем неправомірно нараховано та заявлено до стягнення пеню на заборгованість по орендній платі за період з серпня 2017 року по жовтень 2018 року та частково листопад, грудень 2018 року та січень 2019 року, оскільки вона нарахована поза межами шестимісячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, передбаченого ч.2 ст.232 Господарського кодексу України.

Оскільки у відповідача не настав обов'язок щодо оплати орендної плати за квітень - липень 2019 року (дати розірвання договору оренди по дату фактичного повернення орендованого майна по рахунках №УА-0001327 від 31.07.2019 за користування приміщенням за період з 17.04.2019 по 30.04.2019; травень 2019 року; червень 2019 року на суму 965,23 грн та № УА-0001341 від 31.07.2019 за користування приміщенням за липень 2019 року на суму 388,32 грн), і відповідно відсутня прострочка виконання зобов'язання щодо сплати за користування приміщенням з 17 квітня 2019 року по липень 2019 року, та враховуючи положення ч.1,4 ст. 631 Цивільного кодексу України, пеня, передбачена п. 3.7. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, може нараховуватись за порушення зобов'язань, які мали місце під час дії договору оренди, а тому у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені за прострочку оплати орендної плати, нарахованої за період після розірвання договору оренди до дати фактичного повернення приміщення.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що пеня підлягає стягненню за період з 19.06.2019 по 18.11.2019, а саме за прострочення оплати орендної плати:

- за листопад 2018 року на суму 373,93 грн за період з 19.06.2019 по 21.06.2019 і розмір пені становить 3,08 грн;

- за грудень 2018 року на суму 376,92 грн за період з 19.06.2019 по 22.07.2019 і розмір пені становить 12,61 грн;

- за січень 2019 року на суму 380,69 грн за період з 19.06.2019 по 19.08.2019 і розмір пені становить 22,67 грн;

- за лютий 2019 року на суму 382,60 грн за період з 19.06.2019 по 16.09.2019 і розмір пені становить 33,33 грн;

- за березень 2019 року на суму 386,03 грн за період з 19.06.2019 по 18.10.2019 і розмір пені становить 45,14 грн;

- за період з 01.04.2019 по 16.04.2019 на суму 207,94 грн за період з 19.06.2019 по 18.11.2019 і розмір пені становить 29,66 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 1208,57 грн пені за період прострочки з 19.06.2019 по 16.12.2019 підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 146,49 грн пені за період з 19.06.2019 по 18.11.2019. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1062,08 грн пені є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.3.8. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

У інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 10% штрафу, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати орендної плати в сумі 6761,32 грн, суд доходить висновку, що заявлені позивачем до стягнення 10% штрафу підлягають нарахуванню на суму боргу 6761,32 грн і відповідно їх розмір становить 676,14 грн (6761,32 грн х 10%).

Позовні вимоги позивача щодо стягнення 138,70 грн 10% штрафу, які нараховані на суму боргу 1386,99 грн, задоволенню не підлягають, оскільки як встановлено судом строк оплати по рахунках №УА-0001327 від 31.07.2019 за користування приміщенням за період з 17.04.2019 по 30.04.2019; травень 2019 року; червень 2019 року на суму 965,23 грн та № УА-0001341 від 31.07.2019 за користування приміщенням за липень 2019 року на суму 388,32 грн, не настав і відповідно у відповідача відсутня прострочка виконання зобов'язання щодо сплати за користування приміщенням з 17 квітня 2019 року по липень 2019 року, та враховуючи положення ч.1,4 ст. 631 Цивільного кодексу України, штраф, передбачений п. 3.8. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №40/13 від 23.12.2013, може нараховуватись за порушення зобов'язань, які мали місце під час дії договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

У відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позов.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної сплати орендних платежів, що є порушенням положень договору, норм чинного законодавства та підставою для стягнення заборгованості з орендної плати, пені, штрафу та застосування відповідальності, передбаченої ст.625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 6761,32 грн основного боргу, 899,14 грн 10% річних, 544,09 грн інфляційних нарахувань, 146,49 грн пені та 676,14 грн штрафу.

У частині стягнення 1386,99 грн основного боргу, 44,83 грн 10% річних, 20,88 грн інфляційних нарахувань, 1062,08 грн пені та 138,70 грн штрафу позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1484,61 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 202, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради, пр.Миру,49а, м. Чернігів, 14005 (код ЄДРПОУ 33469496) до Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Інвальтруд", вул. Родимцева, буд.7, кв.61, м. Чернігів, 14000 (код ЄДРПОУ 35506157) про стягнення 11680,65 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Інвальтруд", вул. Родимцева, буд.7, кв.61, м. Чернігів, 14000 (код ЄДРПОУ 35506157) на користь Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради, пр.Миру,49а, м. Чернігів, 14005 (код ЄДРПОУ 33469496) 6761,32 грн боргу, 899,14 грн 10 % річних, 676,14 грн штрафу, 544,09 грн інфляційних нарахувань, 146,49 грн пені та 1484,61 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради, пр.Миру,49а, м. Чернігів, 14005 (код ЄДРПОУ 33469496) до Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Інвальтруд", вул. Родимцева, буд.7, кв.61, м. Чернігів, 14000 (код ЄДРПОУ 35506157) про стягнення 1386,99 грн боргу, 44,83 грн 10% річних, 138,70 грн штрафу, 20,88 грн інфляційних нарахувань, 1062,08 грн пені, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 04.02.2020

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

До відома сторін:

- адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;

- засоби зв'язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Суддя Л. М. Лавриненко