Рішення

від 04.02.2020 по справі 680/829/19

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/829/19

№2/680/248/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2020 року смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Яцини О.І.,

з участю секретаря судового засідання Стандрійчук М.П.,

прокурора Мазур А.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Вахновецької сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом,

установив:

Прокурор звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Вахновецької сільської ради 43 571 грн. 00 коп. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом.

Позов мотивував тим, що вироком Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України за те, що ОСОБА_1 04 грудня 2018 року на річці Ушиця Дністровського водосховища поблизу с. Вахнівці, Новоушицького району, Хмельницької області , не маючи спеціального дозволу із використанням заборонених знарядь лову, незаконно займався рибним добувним промислом і таким чином виловив 146 шт. риби різних порід, внаслідок чого заподіяв матеріальних збитків на загальну суму 43571 грн., що є істотною шкодою.

Враховуючи, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу вчинено на р. Дністер в адміністративних межах Вахновецької сільської ради, Новоушицького району, Хмельницької області, остання уповноважена здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. Однак Вахновецькою сільською радою не було вжито заходів для стягнення шкоди, що свідчить про її бездіяльність, тому позов пред`являється прокурором.

14 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено розгляд справи по суті на 04 лютого 2020 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Правом на подання відзиву на позов відповідач ОСОБА_1 не скористався, тому суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів.

У вступному слові прокурор позов підтримала з підстав викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав.

Вахновецька сільська рада , Новоушицького району, Хмельницької області представника у судове засідання не направила, про час і місце слухання справи повідомлена належним чином.

Суд, заслухавши прокурора, відповідача, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Положеннями статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 Закон України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Звертаючись до суду із позовом в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступала Вахновецька сільська рада Новоушицького району, Хмельницької області, прокурор посилався на те, що діями відповідача ОСОБА_1 була спричинена шкода рибним запасам України, що свідчить про порушення інтересів держави та є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури.

Таким чином, пред`явлення прокурором позову в інтересах держави відповідає вимогам законодавства. Прокурором визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та дотримано встановленого ст.23 Закону України Про прокуратуру порядку щодо обґрунтування підстав для здійснення представництва органу місцевого самоврядування у суді.

При наданні правової оцінки доведеності заявлених прокурором позовних вимог, суд виходить з наступного.

Із вироку Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2019 року по справі №680/1012/18 суд встановив, що ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України та призначено покарання у виді штрафу (а.с.18-19).

З вироку суду суд установив, що ОСОБА_1 в період часу з 16 год. 30 хв. 04 грудня 2018 року по 18 год. 00 хв. 05 грудня 2018 року на річці Ушиця Дністровського водосховища поблизу с.Вахнівці, Новоушицького району, Хмельницької області, не маючи спеціального дозволу, із використанням заборонених знарядь лову, незаконно займався рибним добувним промислом і таким чином виловив 146 шт. риби різних порід, а саме: 26 шт. судака звичайного вартістю 510 грн за один екземпляр на суму 13260 грн., 92 шт. коропа (сазана) вартістю 306 грн. за один екземпляр на суму 28152 грн., 3 шт. щук вартістю 340 грн. за один екземпляр на суму 1020 грн., 2 шт. ляща вартістю 170 грн. за один екземпляр на суму 340 грн., 8 шт. окуня вартістю 17 грн. за один екземпляр на суму 136 грн., 9 шт. карася сріблястого вартістю 17 грн. за один екземпляр на суму 153 грн., 6 шт. пліток (тарань) вартістю 85 грн за один екземпляр на суму 510 грн, внаслідок чого заподіяв матеріальних збитків на загальну суму 43571 грн., що є істотною шкодою.

Вирок набрав законної сили 05 березня 2019 року.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України Про тваринний світ , Законом України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів та Законом України Про охорону навколишнього природного середовища .

За приписами статті 3 Закону України Про тваринний світ , об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 10 Закону України Про тваринний світ , громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

У статті 1 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів зазначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Відповідно до вимог статті 63 Закону України Про тваринний світ , порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначені норми також містяться у частині четвертій статті 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища .

Відповідно до статті 37 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України. Зазначені положення закону кореспондуються із статтею 13 Конституції України.

Таким чином, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади (в даному випадку Вахновецької сільської ради, Новоушицького району, Хмельницької області).

Водночас, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Розмір шкоди, заподіяної незаконним виловом риби обчислюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів від 21 листопада 2011 року № 1209.

Опис, оцінка, та розрахунок заподіяної шкоди рибним запасам держави, внаслідок порушення відповідачем природоохоронного законодавства у даній справі здійснена відповідно до вимог зазначеної вище постанови КМУ та згідно даних довідки №1-3/1341-18 від 20 грудня 2018 року, виданої Управлінням Державного агентства рибного господарства у Хмельницькій області складає 43 571 грн (а.с.8).

Таким чином, суд встановив, що відповідач порушив вимоги законодавства про охорону тваринного світу, про що свідчить вирок суду, тобто вина останнього є доведеною. У результаті незаконного вилову риби ОСОБА_1 заподіяв збитки тваринному світу, розмір яких доведений позивачем та не оспорюється відповідачем у справі. Між протиправною поведінкою відповідача та заподіяною шкодою наявний причинний зв`язок.

Відповідно до статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи встановлені судом обставини,а також відсутність підстав для прийняття судом визнання відповідачем позову, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову прокурора.

Пунктом 6 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, з-поміж іншого, позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Водночас пунктом 1 частини другої статті 4 цього Закону встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Враховуючи, що позов прокурором поданий 13 листопада 2019 року, з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1921,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 12,13,79-84,89, 141, 263,264 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Першого заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Вахновецької сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вахновецької сільської ради Новоушицького району, Хмельницької області шкоду, заподіяну навколишньому природньому середовищу внаслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом у розмірі 43 571 (сорок три тисячі п`ятсот сімдесят одну) гривню.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особа, яка звернулась до суду в інтересах держави: перший заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури, місцезнаходження: смт.Нова Ушиця, вул. Українська, 19а, код ЄДРПОУ 02911102.

Позивач: Вахновецька сільська рада, Новоушицького району, Хмельницької області, місцезнаходження: вул. Дністрова, 21, с.Вахнівці, Новоушицького району, Хмельницької області), код ЄДРПОУ 04404668.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) .

Суддя О. І. Яцина