Рішення

від 29.01.2020 по справі 196/1100/19

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/1100/19

№ провадження 2/196/71/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Гудим О.М.

за участю секретаря - Шевченко Т.І.

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду в смт.Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася з позовом до виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна тітка - ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Царичанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 10.08.2016 року), яка на день смерті постійно проживала з нею, оскільки потребувала постійного догляду, за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме:

- земельна ділянка, площею 3,820 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробнитцва, розташована на території Рудківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка належить померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №874442 від 02 листопада 2006 року.

За життя ОСОБА_2 заповіту не складала. Вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 . Інших спадкоємців за законом чи за заповітом або спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку в спадщині немає.

У жовтні 2017 року вона звернулася до приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округа Кравчук С.В. щодо оформлення своїх спадкових прав, проте постановою нотаріуса від 12 жовтня 2017 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини та неможливості встановлення факту родинних відносин з померлим спадкодавцем.

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2019 року, яке набрало законної сили 02 серпня 2019 року, за її заявою встановлено факт її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю з 2009 року і до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлено той факт, що вона дійсно є племінницею померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Звернувшись повторно до приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кравчук С.В. із заявою про видачу їй свідоцтва про прав на спадщину за законом, їй знову було відмовлено, оскільки судом в рішенні не було визначено додаткового строку для прийняття спадщини та не визначено лінію родинних відносин з померлим спадкодавцем.

Оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом вона не має можливості отримати, а тому була вимушена звернутися до суду.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на норми ст.ст.1216, 1258, 1261, 1268 ЦК України, прохає суд визнати за нею право власності на вищевказане спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_3 в підготовчому засіданні позовні вимоги визнали повністю та прохали їх задовольнити.

Представник відповідача виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився. До суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги визнають повністю та не заперечують проти їх задоволення.

Суд, заслухавши позивача та її представника, перевіривши матеріали справи, вивчивши всі надані по справі докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, враховуючи визнання позовних вимог відповідачем, вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючих підстав.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Нормами ч.4 ст.206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В даному випадку у відкритому судовому засіданні відповідно до норм ч.1 ст.81 ЦПК України встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна тітка позивача - ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Царичанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 10.08.2016 року), яка на день смерті постійно проживала з позивачем, оскільки потребувала постійного догляду, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме:

- земельна ділянка, площею 3,820 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробнитцва, розташована на території Рудківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка належить померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №874442 від 02 листопада 2006 року (а.с.14).

За життя ОСОБА_2 заповіту не складала. Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 . Інших спадкоємців за законом чи за заповітом або спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку в спадщині немає.

У жовтні 2017 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округа Кравчук С.В. щодо оформлення своїх спадкових прав, проте постановою нотаріуса від 12 жовтня 2017 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини та неможливості встановлення факту родинних відносин з померлим спадкодавцем (а.с.15, 16).

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2019 року, яке набрало законної сили 02 серпня 2019 року, за заявою позивача встановлено факт постійного проживання позивача разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю з 2009 року і до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлено той факт, що позивач в даній справі дійсно є племінницею померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.24, 25).

Позивач, звернувшись повторно до приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кравчук С.В. із заявою про видачу їй свідоцтва про прав на спадщину за законом, знову отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки судом в рішенні Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2019 року не було визначено додаткового строку для прийняття спадщини та не визначено лінію родинних відносин позивача з померлим спадкодавцем.

Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на вищевикладене вбачається, що положення ч.1 ст.1268 ЦК України стосовно захисту права власності повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі Пайн Веллі Девелопментс ЛТД та інші проти Ірландії зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідачем заявлені позовні вимоги визнані у повному обсязі, тобто визнані всі ті обставини, на які позивач посилається на обґрунтування заявлених позовних вимог.

Отже, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, з урахуванням принципу юридичної визначеності та підстав відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для винесення судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 1 статті 142 ЦПК визначено, що у разі … визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд … в рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, сплаченого при поданні позову, чи про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, не заявляла, тому судовий збір слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354, п.п.15 п.15 ч.1 Перехідних положень Розділ ХІІІ ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою села Рудька Царичанського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку, площею 3,820 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Рудківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225684600-01-006-0007, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та якій вказана земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №874442 від 02 листопада 2006 року.

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду в повному обсязі виготовлено 03 лютого 2020 року.

Головуюча: О.М.ГУДИМ