Ухвала

від 04.02.2020 по справі 658/1056/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи : 658/1056/18

Номер провадження : 11-кп/819/121/20 Головуючий в І інстанції : ОСОБА_1

Категорія : ч.2 ст.140 КК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2020 року лютого місяця 04 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: ОСОБА_2

Суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4

Секретар судового засідання: ОСОБА_5

З участю прокурора: ОСОБА_6 .

потерпілої ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні в залі Херсонського апеляційного суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016230190000364, за апеляційними заступника прокурора Херсонської області та обвинуваченого на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КК України,

в с т а н о в и в:

Вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 жовтня 2019 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця с.Углицьк Чесменськогорайону Челябинськоїобласті,Росія,громадянина України,освіта повневища,одруженого,працюючого напосаді завідувачавідділенням анестезіологіїз ліжкамиінтенсивної терапії,адреса реєстраційногообліку тафактичного місцяпроживання: АДРЕСА_1 ,несудимого, визнано винним та засуджено за ч.2 ст.140 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займатися лікарською діяльністю на строк 3 роки, на підставі ст.75, п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

За вироком суду, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді завідуючого відділенням анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Каховської ЦРЛ (код ЄДРПОУ: 02004025), розташованої за адресою: м. Каховка, вул. Велика Куликовська, 73а, будучи лікарем-анестезіологом І категорії за спеціальністю «анестезіологія» та маючи спеціальність «педіатрія», являючись медичним працівником, професійними обов`язками якого, відповідно Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ, є запобігання і лікування захворювань, надання своєчасної та кваліфікованої медичної допомоги, всупереч встановлених правил лікувального процесу, під час лікування хворого малолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проявляючи злочинну недбалість та неналежно виконуючи свої професійні обов`язки внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, допустив ряд недоліків та порушень, що виразились в здійсненні безконтрольної інфузійної терапії під час передопераційної підготовки та наданні загального знеболювання, які призвели до тяжких наслідків у вигляді настання смерті малолітнього ОСОБА_10 .

Так, 19 лютого 2016 року в ранковий час за місцем знаходження Каховської ЦРЛ лікарем-анестезіологом ОСОБА_8 під час надання медичної допомоги ОСОБА_10 в порушення п. 2.6 функціональних обов`язків лікаря-анестезіолога відділення анестезіології Каховської ЦРЛ щодо проведення адекватної корекції водно-електролітного стану пацієнта, не було проведено адекватної корекції водно-електролітного стану пацієнта ОСОБА_10 , що виразилось у безконтрольній інфузійній терапії як до, так і під час оперативного втручання та введенні пацієнту з перевищенням об`ємів розчину натрію хлориду 0,9%: під час доопераційної підготовки в об`ємі 600 мл. та під час оперативного втручання в об`ємі 150 мл.

19 лютого 2019 року протягом 09.20 год. 10.10 год. за місцем знаходження Каховської ЦРЛ під час проведення оперативного втручання апендектомія, лікар анестезіолог ОСОБА_8 в порушення п. 2.2., п. 2.4. функціональних обов`язків лікаря анестізолога відділення анестезіології Каховської ЦРЛ щодо обґрунтування вибору анестезії та здійснення кваліфікованого анестезіологічного забезпечення, здійснив введення ОСОБА_10 міореалксанту короткої дії дитиліну, сумарно 150 мг, в об`ємах, що перевищує необхідну дозу (яка, з розрахунку 1,0 мг/кг маси тіла, на одне введення мала становити 16 мг) при цьому не здійснив негайної інтубації трахеї та штучної вентиляції легенів.

Внаслідок перевищення об`ємів введеного в кров`яне русло ОСОБА_10 розчину 0,9% натрію хлориду, перевищення об`єму міорелаксанту короткої дії дитилін та не проведення інтубації трахеї при проведенні оперативного втручання апендектомії о 10.10 год. 19 лютого 2016 року під час ушивання шкірної рани стан хворого ОСОБА_10 різко погіршився. Після реанімаційних заходів, що проводилися протягом 55 хвилин, об 11.05 год. зафіксовано біологічну смерть ОСОБА_10 .

Смерть ОСОБА_10 настала від перевищення об`ємів введених в кров`яне русло медичних препаратів, а саме розчину хлориду натрію в короткий проміжок часу до і під час екстреної апендектомії, що призвело до надлишку рідини в кров`яному руслі з розвитком набряку легень, що супроводжувалося гіпоксією та набуханням головного мозку, які ускладнилися гострою легенево-серцевою недостатністю.

Смерть дитини ОСОБА_10 є відворотною, пов`язана з недоліками та порушеннями при наданні передопераційної підготовки й загального знеболювання та перебуває в прямому причинному зв`язку із діями, бездіяльністю лікаря анестезіолога відділення анестезіології та реанімації з ліжками інтенсивної терапії для реанімаційних хворих Каховської ЦРЛ ОСОБА_8 .

Указаними діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 140 КК України, неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду скасувати та винести новий вирок яким його визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдати. Зазначає що судом не враховано, те що він вину не визнав та його вина не підтверджується жодною експертизою чи свідченнями свідків. Також вказує, що судом безґрунтовно не задоволено клопотання його захисника про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи..

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок яким призначити обвинуваченому покарання за ч.2 ст.140 КК України 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займатись лікарською діяльністю на строк 3 роки . В апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості. Зазначає, що суд не врахував вимоги ст.65,75 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляцій, думку прокурора та потерпілу, які підтримали апеляційну скаргу прокурора, обвинуваченого та захисника, які підтримали скаргу обвинуваченого, заслухавши сторони в судових дебатах, які залишилися на своїх позиціях, перевіривши та дослідивши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.

Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини, ст. 62 Конституції України і норм КПК України кожна людина має право на справедливий розгляд справи, не може бути піддана кримінальному покаранню поки не буде визнана винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина обвинуваченого у скоєні конкретного злочину повністю доведена.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно вимог 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність досліджених доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно зі ст. 370 КПК України вирок суду повинен, бути законним та обґрунтованим і вмотивованим. При цьому обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За п. 2 ч.3 374 КПК України у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення а також докази на підтвердження встановлених обставин.

Докази не повинні суперечити один одному, такі суперечності мають бути усунені судом до моменту постановлення судового рішення. Лише за таких умов та при їхній належній перевірці можна говорити про постановлення законного та обґрунтованого рішення.

Судом при оцінці вказаних доказів, цих вимог не дотримано.

Так, при вивченні матеріалів провадження встановлено, що у справі проведено ряд судових експертиз, висновки яких суперечать один одному.

Так, відповідно до висновку експерта, від 14.03.2016 року, складеного судово-медичним експертом ОСОБА_11 (а.п. 2 арк. 9 14), смерть ОСОБА_10 настала від перевищення об`єму введених у кров`яне русло медичних препаратів. Експерт ОСОБА_11 допитаний в судовому засіданні вказав, що смерть ОСОБА_10 перебуває в прямому причинному зв`язку із надлишком рідини в організмі.

Також, згідно до висновку експерта, від 12.12.2017 року, наданого експертною комісією КУ «Бюро судово-медичної експертизи» (а.п. 2 арк. 73 86), встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями конкретних лікарів та настанням смерті дитини ОСОБА_10 в умовах Каховської ЦРЛ немає можливості.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину не визнав вказавши, що не скоював вказаний злочин та сторона захисту посилалась на істотні суперечності у висновках судових експертиз, однак суд не здійснив ґрунтовний аналіз та оцінку кожного з цих доказів, не усунув суперечності в цих доказах, при цьому хвалою суду від 01.02.2019 року ( а.п. 231) в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_9 про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи було відмовлено.

Відповідно доч.2ст.332КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, зокрема якщо:

?суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

?існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Разом з цим, суд не виконав вказаних вимог закону, при наявності кілька висновківекспертів,які суперечатьодин одному,не усунув виявленісуперечності увстановлений ч.2ст.332КПК спосіб, таобґрунтував вирокне перевіренимидоказами.

Що стосується призначеного обвинуваченому покарання, то колегія суддів погоджується з апеляційними вимогами прокурора та вважає, що воно не відповідає вимогам ст. 65 КК України щодо його справедливості, необхідності і достатності. За тих самих даних про особу засудженого та пом`якшувальних обставин застосування ст.75 КК буде неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.

Таким чином, суд допустив істотне порушення вимог КПК щодо законності, вмотивованості та обґрунтованості судового рішення, оцінки доказів, як того вимагають вимоги ст. 94 КПК, що є безумовною підставою для скасування вироку як незаконного відповідно до ч. 1 ст. 412, п. 3 ч.1 ст. 409 КПК.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Оскільки в апеляціях не ставиться питання про дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, колегія суддів, не вирішуючи питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, вважає, що вирок місцевого суду підлягає скасуванню, оскільки суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та призначення нового розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, п.5 ч.2 ст.412, 415, 419 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги заступника прокурора Херсонської області та обвинуваченого задовольнити частково.

Вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КК України скасувати та призначити новий розгляд в Каховському міськрайонному суді, але в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили та оскарженню не підлягає.

Суддів: ОСОБА_2 (підпис) ОСОБА_3 (підпис) ОСОБА_4 (підпис)