Постанова

від 05.02.2020 по справі 485/739/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

05.02.20

22-ц/812/265/20

Провадження 22-ц/812/265/20 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Постанова

Іменем України

04 лютого 2020 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Лівінського І.В., Прокопчук Л.М.,

із секретарем Горенко Ю.В.,

за участю:

- позивачки ОСОБА_1 ,

- третьої особи ОСОБА_2 ,

- представника третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області, ухваленого 19 листопада 2019 року під головуванням судді Квєтки І.А., в приміщенні цього ж суду, вступна та резолютивна частини якого проголошено о 14 год. 33 хв., повне рішення складено 19 листопада 2019 рокуу справі № 485/739/19, за позовом ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 інтереси яких представляє Комунальний заклад Загальноосвітня школа -інтернат І-ІІІ ступенів - центр загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації Миколаївської обласної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и л а:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Снігурівської міської ради Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_7 .

Після його смерті залишилася спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2 га та розташована на території Снігурівської міської ради Снігурівського району Миколаївської області. Як спадкоємець за законом, вона звернулася із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Першої Миколаївської державної нотаріальної контори, але отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з пропуском нею строку для прийняття спадщини. Вважає, що пропуск нею строку на подання заяви про прийняття спадщини пов`язаний з об`єктивними та поважними причинами, оскільки на момент відкриття спадщини вона проживала в іншій місцевості, перебувала у стресовому стані, окрім цього, здійснювала догляд за хворим чоловіком.

Посилаючись на викладене, позивачка просила визначити додатковий строк тривалістю три місяці для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2019 року до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 інтереси яких представляє Комунальний заклад Загальноосвітня школа -інтернат І-ІІІ ступенів - центр загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації Миколаївської обласної ради.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2019 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачка не довела та не підтвердила належними та допустимими доказами поважність причин неподання заяви протягом шести місяців про прийняття спадщини.

Суд першої інстанції вказав й на те, що позивачка звернувшись з позовом до Снігурівської міської ради, не зазначила про наявність у померлого інших спадкоємців.

У грудні 2019 року ОСОБА_1 оскаржила це рішення в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилалась на те, що, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції залишив поза увагою, що вказані нею причини пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини є поважними. Про наявність інших спадкоємців їй не було відомо на час звернення в суд з позовом. Крім того, суд не врахував, що Снігурівська міська рада не заперечувала проти задоволення позову, натомість безпідставно прийняв до уваги думку законного представника малолітньої ОСОБА_6

Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Згідно із ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 13 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

З матеріалів справи вбачається і судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 .

Після його смерті відкрилася спадщина за законом.

Позивачка ОСОБА_1 є матір`ю померлого ОСОБА_7 та спадкоємцем за законом після смерті сина.

02 травня 2019 року позивачка звернулася до Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 02 травня 2019 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_7 , у звязку із пропуском встановленого ст. 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини.

Як видно із копії спадкової справи, заведеної у Першій Миколаївській державній нотаріальній конторі Миколаївської області за № 32/2018, після смерті ОСОБА_7 із заявами про прийняття спадщини звернулися дружина померлого ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори завернулися діти померлого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , які після смерті спадкодавця були влаштовані до КЗ Загальноосвітньої школи - інтернату І-ІІІ ступенів - центр загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації , а 09 лютого 2018 року відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 105 від 09 лютого 2018 року їм надано статус дітей - сиріт.

Зазначене свідчить про те, що крім позивачки, спадкоємцями за законом майна померлого ОСОБА_7 є ОСОБА_4 , ОСОБА_6 2006 р.н., ОСОБА_6 2007 р.н., ОСОБА_2 2004 р.н., тому належними відповідачами у справі мають бути саме вони як спадкоємці, які не відмовлялись від прийняття спадщини.

Проте позивачка звернулася до суду з позовом до Снігурівської міської ради.

Отже, в даному випадку позов подано до неналежного відповідача.

Згідно з пунктами 3, 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою, другою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним, не закриваючи провадження у справі.

За змістом наведених норм ЦПК України з`ясувавши, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, суд має роз`яснити позивачеві право на подачу заяви про заміну відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача.

Суд першої інстанції, в порушення вимог ч. 4 ст. 12, ст. 51 ЦПК України, зазначене вище не врахував, не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, не визначився зі складом осіб, які повинні брати участь у справі, встановивши, що після смерті спадкодавця ОСОБА_7 є інші спадкоємці, які звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, а позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до них пред`явлено не було, враховуючи, що ці особи мають майновий інтерес при вирішенні даного спору, суд дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

Оскільки позивачка пред`явила позов до неналежного відповідача і усунути ці недоліки розгляду справи на стадії апеляційного перегляду, з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, неможливо, тому колегія приходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову з підстав пред`явлення його до неналежного відповідача.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381 -384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2019 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 інтереси яких представляє Комунальний заклад Загальноосвітня школа -інтернат І-ІІІ ступенів - центр загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації Миколаївської обласної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий

Судді :

Повний текст судового рішення виготовлено 05.02.2020р.