Постанова

від 14.08.2007 по справі 13/143-07-3582

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/143-07-3582

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"14" серпня 2007 р. Справа № 13/143-07-3582

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого                                Андрєєвої Е.І.

Суддів:                                        Мацюри П.Ф.,

                                                  Ліпчанської Н.В.,

При секретарі                               Юзьковій І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача  - Аллахвердян Я.О.,  

від відповідача –Кірічек С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ „Леман-Україна” в особі філії ТОВ „Леман-Україна” в м. Одесі

на рішення господарського суду Одеської області від 05.06.2007р.

у справі № 13/143-07-3582

за позовом  ТОВ „Леман-Україна” в особі філії ТОВ „Леман-Україна” в м. Одесі

до ДП „Одеська залізниця”

про стягнення 2 595,78 грн.

Розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 67 від 24.07.2007р. у даній справі проведено заміну суддів Тофана В.М. та Михайлова М.В. на суддів Мацюру П.Ф. та Ліпчанську Н.В.

Суд встановив:

У квітні 2007р. ТОВ „Леман-Україна” в особі філії ТОВ „Леман-Україна” в м. Одесі звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ДП „Одеська залізниця” 2 595,78 грн. заподіяної шкоди, що виникла в результаті недостачі вантажу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.06.2007р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1668,13 грн. боргу, 65,55 грн. держмита, 75,83 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.  

Не погоджуючись з даним рішенням, ТОВ „Леман-Україна” в особі філії ТОВ „Леман-Україна” в м. Одесі оскаржило його. Просить скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Вважає його необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення, судова колегія вважає, що  апеляційна  скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно матеріалам справи, та що встановлено місцевим судом, по накладній № 48993986 від 11.10.2006р. ВАТ „Єнакієвський металургійний завод” відвантажило на адресу позивача 67,900 т  металопродукції.

Згідно комерційного акту АQ № 515875/4 від 17.10.2006р. та акту загальної форми від 13.10.2006р. № 510/Б, до станції призначення Одеса-Застава І вантаж прибув в технічно справному вагоні № 67854075, завантажений вантажовідправником, однак у верхньому ярусі вагону виявлено послаблення ув'язок на 10-15 см та переривання маркування на 15-20 см, а при переважуванні було встановлено 950 кг недостачі.

В зв'язку з даними обставинами, ТОВ „Леман-Україна” в особі філії ТОВ „Леман-Україна” в м. Одесі звернулося з позовом у господарський суд з вимогами про стягнення з ДП „Одеська залізниця” вартості втраченого товару у кількості 950 кг, на суму 2 595,78 грн.

Вирішуючи позов, місцевий суд обґрунтовано задовольнив позов частково на суму 1668,13 грн.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України (надалі - Статут), залізниця несе відповідальність  за  збереження  вантажу від  часу  його  прийняття  для  перевезення  і  до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно ст.113 Статуту, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди,  якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Стаття 114 п. ”а”  Статуту зазначає, що залізниця  відшкодовує фактичні збитки,  що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за  втрату  чи  недостачу  -  у  розмірі  дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Частиною 2 даної статті визначено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням  граничного   розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України N 644 від 21.11.2000р., вантаж  вважається  доставленим без утрати,  якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та  масою,  визначеною на станції призначення,  не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Цією статтею визначений перелік вантажів та норми їх недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто). Норма недостачі вантажів, не зазначених в переліку, становить 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах.

Як вбачається з переліку, сталь сортова не зазначена у переліку, а тому до неї при перевезенні застосовується норма недостачі у 0,5% маси.

Враховуючи, що в перевізних документах маса вантажу визначена у 67,900 т, то 0,5% від даної маси складає –339,5 кг, що в даному випадку є природною втратою та не повинно вважатися нестачею.

Як зазначалось в постанові вище, недостача вантажу становить 950 кг, однак з врахуванням природної втрати,  тобто, 339,5 кг, відшкодуванню підлягає вартість тільки 610,5 кг. (950 кг -339,5 кг = 610,5 кг)

Враховуючи вартість сталі сортової, яка становить 2732,4 грн. за 1 т, загальна вартість нестачі становить 1 668,13 грн. (610,5 кг х 27,324 грн. = 1 668,13 грн.)

Як вбачається з рішення, вирішуючи позов, місцевий господарський суд врахував природну втрату вантажу, а тому правомірно задовольнив позов частково.

Оскаржуючи рішення, апелянт послався на те, що Правила видачі вантажів не повинні застосовуватись до металопродукції, оскільки даній продукції не властиво зменшуватись при перевезенні.

Однак, з такими доводами апелянта судова колегія не може погодитись.

Перевезення залізничним транспортом здійснюється у відповідності до Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457.

Відповідно до ст. 111 Статуту, серед переліку підстав, через які залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, пунктом „г” визначена й недостача вантажу, яка не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси.

Як зазначалось в постанові вище, місцевий суд при вирішенні позову застосував Правила видачі вантажів, якими визначені дані норми, але без зазначення їх у рішенні.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення постановлено на повно, всебічно і об'єктивно досліджених обставинах справи, належно оцінених судом доказах у їх сукупності, з додержанням норм як процесуального, так і матеріального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись  ст.ст.101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України,  суд, -

п о с т а н о в и в:

Рішення господарського суду Одеської області від 05.06.2007р. у справі № 13/143-07-3582 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Леман-Україна” в особі філії ТОВ „Леман-Україна” в м. Одесі - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.

Головуючий                                                                        Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                                П.Ф. Мацюра

                                                                                                 Н.В. Ліпчанська