Рішення

від 31.01.2020 по справі 541/2335/19

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2335/19

Провадження №2/541/152/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 січня 2020 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі головуючого судді - Андрущенко-Луценко С.В.,

при секретарі - Калініченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Петрівцівської сільської ради Миргородського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, третя особа: ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

09 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вище зазначеним позовом про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В позові посилається на те, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,1718 га., яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ПЛ 034686 від 18 грудня 1996 року. Спадщину після смерті матері прийняв він, але позбавлений можливості оформити через нотаріальну контору таке спадкове майно, як земельна ділянка, оскільки втрачений правовстановлюючий документ-оригінал Державного акту на право приватної власності на землю, зважаючи на що постановою нотаріуса йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, що спонукало його звернутися з даним позовом до суду. Просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,1718 га. призначену для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 на території АДРЕСА_1 сільської ради Миргородського району, яка належала його матері ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі Державного акту на землю ІІІ-ПЛ 034686 від 18.12.1996 року в порядку спадкування після її смерті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Прасол Я.В. не з`явилися. Адвокатом направлено на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача ОСОБА_1 та його представника. Позов підтримується.

Представник відповідача -Петрівцівської сільської ради Миргородського району в судове засідання не з`явився. Установа належним чином повідомлена про день та час судового розгляду, направила на адресу суду лист з якого вбачається, що позов сільською радою визнається, а справу вона просить розглянути у відсутності представника.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає що заявлений позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 -мати позивача, що підтверджується копією свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про народження (а.с. 7,8).

Як вбачається з довідок Петрівцівської сільської ради Миргородського району за життя ОСОБА_3 було приватизовано земельну ділянку площею 0,1718 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в АДРЕСА_1 на яку нею отримано державний акт на землю ІІІ-ПЛ 034686 від 18.12.1996 року (а.с.9,11).

Спадщину після смерті ОСОБА_3 , як вбачається з копії спадкової справи, прийняв її син позивач ОСОБА_1 , а чоловік спадкодавця ОСОБА_2 подав заяву про відмову від спадщини (а.с.33-46).

В той же час, у спадкоємця відсутній оригінал Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку. В зв`язку з чим, позивач ОСОБА_1 , який прийняв спадщину відповідно до закону, не зміг отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку і нотаріусом з цих підстав йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 10).

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом. Відповідно до ст.ст. 1268, 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 316,317,319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд Право власності є непорушним Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

В зв`язку з відсутністю оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку позивач позбавлений можливості оформити право власності на це спадкове майно через нотаріальну контору, зважаючи на що його порушене право підлягає захисту.

Під час судового розгляду справи не встановлено інших осіб, крім позивача, які прийняли б спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Оскільки вищезазначені обставини перешкоджають позивачеві ОСОБА_1 оформити право власності на спадкове майно в позасудовому порядку, суд вважає можливим постановити рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 1216; 1217; 1218; 1219; 1220; 1221, 316; 317; 318; 319; 321 ЦК України, ст.ст.77, 81, 89, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Петрівцівської сільської ради Миргородського району (37673, с.Петрівці, вул.Центральна,48 Миргородського району, ЄДРПОУ 24832840) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 )- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем смт. В.Багачка Полтавської області право власності на земельну ділянку, площею 0,1718 гектарів, що розташована в АДРЕСА_1 на території АДРЕСА_1 сільської ради Миргородського району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: С. В. Андрущенко-Луценко