Рішення

від 05.02.2020 по справі 499/1046/19

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1046/19

Провадження № 2-о/499/4/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 лютого 2020 року смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Мельника Р.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванівка Іванівського району Одеської області заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт що земельній ділянці, яка належить в рівних частинах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №507224 площею 8,6897 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Одеської області, Іванівського району, Баранівської сільської ради за межами населеного пункту, дійсно присвоєний кадастровий номер 5121880400 :01:001:0040 замість зазначеного в державному акті кадастрового номера 5121883400:01:001:0040.

У своїй заяві заявниця посилається на ту обставину, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після смерті батька на території Баранівської сільської ради Іванівського району Одеської області відкрилася спадщина, яка складається із 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 8,6897 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дана земельна ділянка була успадкована її батьком та його рідним братом ОСОБА_2 від матері ОСОБА_4 , яка померла.

Заявниця являється спадкоємицею за заповітом на вказане майно. 20 червня 2014 року на підставі її заяви Іванівською районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №92/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 . Заповіт зберігається в матеріалах спадкової справи.

Однак, вирішити питання оформлення спадкового майна в нотаріальному порядку не може, виходячи з наступних підстав. Кадастровий номер зазначений у Державному акті не збігається із кадастровим номером зазначеним у витягу з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку. При зверненні до відділу в Іванівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з заявою на предмет який кадастровий номер є дійсним та внесенні змін до Державного земельного кадастру їй було надано рішення №РВ-5100910732018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки відділ не має технічної можливості внести виправлення до відомостей ДЗК щодо власників вказаної земельної ділянки та було роз`яснено, що вищезазначеній земельній ділянці відповідає та є дійсним кадастровий номер, зазначений у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а саме №5121880400 :01:001:0040.

З 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельні ділянки не видаються, органи Держземагенства позбавлені повноважень щодо реєстрації прав власності та користування земельною ділянкою, внесення змін до державного акту.

Отже, виправити помилку в самих державних актах, які були видані раніше, в іншому порядку окрім судового, є також неможливим.

Наявні розбіжності кадастрового номера земельної ділянки позбавляють заявницю оформленню права власності на спадкове майно.

Заявниця у судове засідання не з`явився, надала на адресу суду заяву про слухання справи у їх відсутність, на задоволенні заяви наполягала.

Зацікавлена особа у судове засідання не з`явився, проте представник зацікавленої особи надали заяву про слухання справи у їх відсутність, проти задоволення заяви не заперечували.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно ст.315ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (ст. 316 ЦПК України).

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявниці ОСОБА_3 , про що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після смерті батька на території Баранівської сільської ради Іванівського району Одеської області відкрилася спадщина, яка складається із 14 частки земельної ділянки загальною площею 8,6897 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дана земельна ділянка була успадкована батьком заявниці та його рідним братом ОСОБА_2 від матері ОСОБА_4 , яка померла.

Відповідно до акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 20.10.2008 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВКЕ 638331 , ВКІ 265142 зареєстрованого в реєстрі за №399, №553 від 21.02.2008 р., 12.03.2008 р. посвідченого Чекаліною А.Я. державним нотаріусом Іванівської державної нотаріальної контори, проведено встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у спільну часткову власність 1/2 (одної другої) частини майна кожному, громадянам ОСОБА_2 , який мешкає в АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , який мешкає в АДРЕСА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Правовстановлюючий документ Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №507224 виданий на ім`я ОСОБА_2 , а батько заявниці ОСОБА_3 включений до списку співвласників земельної ділянки, який долучений до державного акту.

Заявниця являється спадкоємицею за заповітом на вказане майно. 20 червня 2014 року на підставі її заяви Іванівською районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №92/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 . Заповіт зберігається в матеріалах спадкової справи. Однак, вирішити питання оформлення спадкового майна в нотаріальному порядку вона не може, виходячи з наступних підстав.

Державним нотаріусом Іванівської державної нотаріальної контори Чекаліною А.Я. винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.04.2015 року №281/02-31, відповідно до якої заявниці відмовлено у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частки земельної ділянки розміром 8,6897 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Баранівської сільської ради канівського району Одеської області.

Підстава відмови: кадастровий номер зазначений у Державному акті не збігається із кадастровим номером зазначеним у витягу з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку. ОСОБА_1 був пред`явлений Державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер якої: 5121883400:01:001:0040 та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим №5121880400 :01 : 001:0040.

При її зверненні до відділу в Іванівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з заявою на предмет який кадастровий номер є дійсним та внесенні змін до Державного земельного кадастру було надано рішення №РВ-5100910732018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки відділ не має технічної можливості внести виправлення до відомостей ДЗК щодо власників вказаної земельної ділянки та було роз`яснено, що вищезазначеній земельній ділянці відповідає та є дійсним кадастровий номер, зазначений у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а саме №5121880400 :01:001:0040.

З 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельні ділянки не видаються, органи Держземагенства позбавлені повноважень щодо реєстрації прав власності та користування земельною ділянкою, внесення змін до державного акту.

Отже, виправити помилку в самих державних актах, які були видані раніше, в іншому порядку окрім судового, є також неможливим.

Наявні розбіжності кадастрового номера земельної ділянки позбавляють заявницю оформлення права власності на спадкове майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Зазначені принципи сформульовано і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Спорронг і Лоннрот проти Швеції (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід`ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За таких підстав, заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , ст.ст. 12, 13, 76, 130, 263-266, 315, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІПН: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), зацікавлена особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що земельній ділянці, яка належить в рівних частинах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №507224 площею 8,6897 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Одеської області, Іванівського району, Баранівської сільської ради за межами населеного пункту, дійсно присвоєний кадастровий номер 5121880400 :01:001:0040 замість зазначеного в державному акті кадастрового номера 5121883400:01:001:0040 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних ПоложеньЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

СуддяР. М. Тимчук