Рішення

від 29.01.2020 по справі 523/3038/19

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/3038/19

Провадження №2/523/1702/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2020 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси в складі:

головуючої судді - Дяченко В,Г.

за участю секретаря судових засідань - Микитей А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з викликом учасників справи, цивільну справу за позовом Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі - Департамент) звернувся з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача надміру виплачені кошти 7774,93 грн. та судовий збір у розмірі 1921 грн.

В обгрунтування вимог Департамент вказував на те, що відповідач перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення як внутрішньо переміщена особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України.

За звернення відповідача, їй було призначено та виплачено адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до ПКМУ №505 від 01.10.2014 року, за періоди: з 31.07.2015 року по 30.01.2016 року; з 29.02.2016 року по 28.08.2016 року; з 20.09.2016 року по 19.03.2017 року; з 23.05.2017 року по 22.11.2017 року; з 28.11.2017 року по 27.05.2018 року. Загальна сума нарахувань - 7774,93 грн.

Відповідно до п.11 зазначеної Постанови уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня виникнення таких обставин.

Суми грошової допомоги, надмірно виплачені внаслідок подання недостовірних документів, неповідомлення про зміну обставин, які впливають на виплату грошової допомоги, повертаються:

уповноваженим представником сім`ї самостійно;

за згодою уповноваженого представника сім`ї у повному обсязі за рахунок наступних виплат грошової допомоги;

за рішенням уповноваженого органу за рахунок суми наступних виплат грошової допомоги в обсязі не менш як 20 відсотків щомісячної суми призначеної грошової допомоги.

У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються в судовому порядку.

Перевіркою встановлено, що відповідач з 31.07.20015 року по 28.06.2016 року не була працевлаштована та втратила право на призначення допомоги.

Позивач рекомендованим листом запропонував відповідачу добровільно повернути надмірно виплачені кошти, однак гроші не повернуті.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, викликалася належним чином. В силу вимог ч.7 ст.128 та ч.10 ст.130 ЦПК України та неповідомлення відповідачем адреси фактичного місцезнаходження, суд прийшов до висновку про можливість проведення розгляду справи у відсутності відповідачів.

Судом встановлено:

Відповідач є особою, яка переміщується з тимчасово окупованої території України (а.с.63).

Відповідач перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення як внутрішньо переміщена особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України.

За звернення відповідача, їй було призначено та виплачено адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до ПКМУ №505 від 01.10.2014 року, за періоди: з 31.07.2015 року по 30.01.2016 року; з 29.02.2016 року по 28.08.2016 року; з 20.09.2016 року по 19.03.2017 року; з 23.05.2017 року по 22.11.2017 року; з 28.11.2017 року по 27.05.2018 року. Загальна сума нарахувань - 7774,93 грн.

Відповідно до записів у трудовій книжці відповідача, 06.07.2015 року ОСОБА_1 звільнена з ТОВ ВОГ РІТЕЙЛ (ЄДРПОУ37821544) та 18.12.2015 року прийнята на роботу до ПП ІДЕАЛ (ЄДРПОУ31681667) (а.с.29).

Згідно протоколу індивідуальних перерахувань від 31.01.2018 року (а.с.15) ОСОБА_1 призначено допомогу переміщеним особам на проживання: за липень 2015 року - 14,26 грн., за серпень 2015 року - 442,00 грн., за вересень 2015 року - 434,64 грн., за жовтень - 221,00 грн., за листопад 2015 року 213,63 грн., а всього нараховано та виплачено за вказаний період - 1324,90 грн.

Предметом доказування є період непрацевлаштування відповідача в період з 31.07.20015 року по 28.06.2016 року, що частково підтвердилось записами в трудовій книжці та наявність недобросовісних дій з боку відповідача щодо неповідомлення про зміну обставин що впливають на призначення грошової допомоги, докази чого в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст.1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Порядок нарахування, процедура нарахування та припинення нарахування щомісячної адресної допомоги регулюється Порядком Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг , який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. за № 505.

Пунктом 2 Порядку визначено:грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Суд відхиляє посилання позивача на положення п.11 зазначеного порядку, відповідно до якого у відповідача був обов`язок повідомлення позивача про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, так як позивачем не доведено недобросовісності дій відповідача, тобто не доведено обставину визначену Законом.

До того ж, зазначеним Порядком (п.7 авз.3,4, п.12) встановлено механізм контролю за працевлаштуванням осіб, які отримують допомогу, та механізм зменшення на 50% виплат в разі непрацевлаштування та припинення виплат допомоги, доказів чого позивачем не надано.

Враховуючи вищенаведене суд відмовляє в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст., 6, 10, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Відмовити в задоволення позову Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суду м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги в 30 денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 31.01.2020 року.

Суддя: