Рішення

від 03.02.2020 по справі 160/12614/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року Справа № 160/12614/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд. у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮМІКС-КИЇВ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

13.12.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮМІКС-КИЇВ» (надалі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (надалі - відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі - відповідач 2), з наступними позовними вимогами:

- скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. від 01.11.2019 р. №1320561/41270167 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 31.10.2018 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 31.10.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ним були надані усі необхідні документи для реєстрації вказаної накладної. Господарські відносини, за наслідками якої складено ПН, відповідають основному виду господарської діяльності підприємства. Специфіка виду діяльності, як вказує позивач, полягає в тому, що для надання поставок обладнання та послуг (монтаж, технічне обслуговування та ремонт обладнання) ТОВ АЛЮМІКС-КИЇВ замовляє відповідне обладнання, яке виготовляється заводом-виробником ТОВ АЛЮТЕХ-К тільки під замовлення на підставі договору за індивідуальними унікальними розмірами та кресленнями (ворота, ролетні системи, автоматику та ін.), а також закуповує матеріали (запасні частини, вузли, деталі ін.), пристрої (комплекти монтажних інструментів та інші) та відповідні послуги (транспортні, транспортно-експедиторські послуги, послуги порізки, монтажу та ін.). Обладнання, що реалізується ТОВ АЛЮМІКС-КИЇВ , відповідно до умов договорів, що укладаються з покупцями, виготовляється та поставляється покупцю на вказану в договорі адресу (адресна доставка завода-виробника) або перевізником до відділення перевізника. Основні базові умови поставки обладнання: доставка обладнання покупцям здійснюється адресно на вказану покупцем адресу або до відділення перевізника за рахунок продавця (ТОВ АЛЮМІКС-КИЇВ ). При цьому, профільним видом діяльності ТОВ "АЛЮМІКС-КИЇВ" займається з 2017 р. За весь час функціонування жодних претензій з боку органів ДПС, в т.ч. щодо нереальності (безтоварності) господарських операцій, підприємство не отримувало. Вважає, що відповідачем 1 допущені чисельні порушення чинного на дату реєстрації ПН вимог законодавства при прийнятті рішення про відмову в реєстрації ПН №14 від 31.10.2018 р., що значно порушили права та законні інтереси підприємства, і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №160/12614/19 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 16.12.2019 р.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС Україна) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом учасників справи у судове засідання на 15.01.2020 р. об 11:00 год.

09.01.2020 р. через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, у порядку письмового провадження.

11.01.2020 р. від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву.

Так, ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що відмова в реєстрації спірної ПН була здійснена з підстав не надання позивачем первинних документів щодо договору постачання/придбання матеріалів, графіку виконання робіт згідно договору підряду №09-08/2 від 09.08.2017 р., документів щодо зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження ТМЦ, оборотно-сальдові відомості. Тобто, платником відповідно до господарської операції здійснено роботи/послуги, для виконання яких придбано відповідні матеріали , але не надано інформації щодо їх зберігання та доставки місця проведення робіт (м. Київ, вул. Новоселецька, 23, 25/4 та вул. Буслівська,12,14/2 ). Крім того, номенклатура товарів/виконаних робіт, відповідно наданого Акту приймання виконаних будівельних (монтажних) робіт за жовтень 2018 року від 31.10.2018 р. не відповідає номенклатурі виписаної податкової накладної №14 від 31.10.2018 р. з урахування попередьої передплати (податкова накладна №21 від 10.08.2017 р. на загальну суму 179769,60 грн., у т.ч. ПДВ - 29961,60 грн. - має статус реєстрацію зупинено ). Крім того, ТОВ АЛЮМІКС-КИЇВ за рішенням Комісії 22.03.2018 р. (Протокол №1) внесено до переліку ризикових, як таке, що відповідає п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

ДПС України вказало, що повноваженнями ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні є дискреційними, вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні накладні є необґрунтованими, оскільки без правової оцінки рішення комісії регіонального рівня, такі дії будуть передчасними. Також вказано, що скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування.

15.01.2020 р. від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав у ньому наведених, вважає доводи відповідачів в заперечення позовних вимог необґрунтованими та такими, що жодним чином не спростували аргументи по суті спору.

У зв`язку із клопотанням представника позивача від 09.01.2020 р., розгляд справи відкладено до 12:00 год. 03.02.2020 р.

31.01.2020 р. через канцелярію суду представником позивача повторно подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, у порядку письмового провадження.

У судове засідання 03.02.2020 р. сторони не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що суду надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, клопотання позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору та можливість розгляду даної справи у письмовому провадженні за наявними матеріалами справи, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У листопаді 2018 р. платником податку ТОВ АЛЮМІКС-КИЇВ подано до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 31.10.2018 р., складену на адресу ТОВ ЖИТЛОБУДІНВЕСТ (код 32162782) за наслідками господарських відносин з поставки ТМЦ та виконання монтажних робіт на підготовлені прорізі і налаштування жалюзей - ролет на загальну суму 69895,40 грн., у т.ч. ПДВ 11649,23 грн.

Згідно квитанції №1 від 15.11.2018 р. реєстрація податкової накладної №14 від 31.10.2018 року зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. ПН/РК відповідає вимогам п. п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Платнику податку запропоновано надати документи, достатні для реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником з повідомленням №17 від 30.10.2019 р. до податкової накладної №14 від 31.10.2018 р. прийнято рішення про відмову у реєстрації відповідної податкової накладної №1320561/41270167 від 01.11.2019 року (надалі - рішення) з підстав ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання/транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Інші підстави відмови у спірному рішенні не зазначені.

Згідно наявного в матеріалах справи Витягу №1 з протоколу Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 22.03.2018 р., ТОВ АЛЮМІКС-КИЇВ внесено до відповідного переліку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Не погоджуючись з рішенням Комісії, позивач подав скаргу від 01.11.2019 р. №1320561/41270167, яка Рішенням Комісії №41820/41270167/2 залишена без задоволення

Досліджуючи спірні рішення на предмет їх відповідності закону в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п.201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Судом встановлено, що ТОВ АЛЮМІКС-КИЇВ є юридичною особою приватного права, яке було створено 07.04.2017 р.

Одним з профільних видів діяльності підприємства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами, санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73, код ДК 016-2010 46.73.16) та установлення, монтаж машин і устатковання (код КВЕД 33.20, ДК 016-2010 33.20.70), ремонт і технічне обслуговування обладнання (код КВЕД 33.11, 33.19).

09.08.2017 р. ТОВ "АЛЮМІКС-КИЇВ" (Субпідрядник) уклало Договір підряду на виконання робіт № 09-08/2 (надалі - Договір) з ТОВ ЖИТЛОБУДІНВЕСТ" (Генпідрядник).

Відповідно до умов цього Договору Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується за завданням Генпідрядника на свій ризик, власними або залученими силами і засобами виконати роботи з виготовлення та монтажу воріт секційних на об`єкті: Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Новоселицькій, 23, 25/4 та вул. Бусдівській, 12, 14/2 в Печерському районі м. Києва , а Генпідрядник зобов`язується надати Субпідряднику фронт робіт, здійснювати прийняття виконаних Субпідрядником робіт та проводити оплату робіт відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до умов п. 10.2 Договору, роботи за цим Договором виконуються повністю з матеріалів Субпідрядника.

Субпідрядник використовував для виконання робіт матеріали, що придбавав на замовлення у виробника ТОВ АЛЮТЕХ-К .

Здача-приймання виконаних робіт відповідно до умов Договору оформлюється актами приймань виконаних робіт (форми КБ-2в) відповідно до ДСТУ Б.В.2.6-15: 2011.

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється щомісяця з врахуванням фактичного обсягу виконаних робіт.

Розрахунки за виконані роботи проводяться у порядку, визначеному п. 6.2 Договору, а саме: аванс у розмірі 179769,60 грн. Генпідрядник перераховує протягом 2-х банківських днів з дати підписання Договору; кінцевий розрахунок проводиться на підставі Актів по формі №КБ-2В протягом 5 календарних днів після підписання їх Сторонами.

Строки виконання робіт становить 4 календарні тижні з дати перерахування Генпідрядником авансу.

Роботи з монтажу по Договору Субпідрядником виконані, прийняті та оплачені Генпідрядником в повному обсязі на загальну суму 249665,00 грн.

Після завершення етапів робіт на об`єкті Сторонами був підписаний Акт приймання виконаних будівельних (монтажних) робіт за серпень 2018 року на суму 155750,50 грн. та за жовтень 2018 року на суму 93914,50 грн.

Відповідно до умов Договору Субпідрядником був виписаний рахунок на оплату № 101 від 09.08.2017 р. на загальну суму 249665,00 грн.

На підставі цього рахунку Генпідрядник відповідно до Договору перерахував аванс в сумі 179769,60 грн.

На суму авансу 179769,60 грн. Субпідрядником своєчасно за правилом першої події була виписана податкова накладна, яка була зареєстрована в ЄРПН.

31.10.2018 р. Сторонами був підписаний остаточний Акт приймання виконаних будівельних (монтажних) робіт за жовтень 2018 року на суму 93 914.50 гривень.

У зв`язку з тим, що перша подія була виконання робіт (підписання Акту приймання виконаних робіт) Субпідрядник повинен був виписати податкову накладну на суму виконаних робіт, тобто 69895,40 грн.

На свій банківський рахунок Субпідрядник оплату за виконання робіт у сумі 7290,88 грн., 49261,28 грн. та 12640,75 грн. отримав 10.10.2018 р., 20.11.2018 р. та 06.02.2019 р. відповідно.

В свою чергу, за правилом першої події ТОВ "АЛЮМІКС-КИЇВ" виписало податкову накладну № 14 від 31.10.2018 р. на загальну суму 69895,40 грн., реєстрація якої зупинена спірним рішенням.

Наведені господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку підприємства, що підтверджується відомостями бухгалтерського обліку (картка рахунку 361, оборотно-сальдова відомість по рахунку 6411).

Реальність виконання зазначених господарських операцій підтверджується наданими до суду первинними документами, реквізити яких перелічені вище, а також документами на підтвердження наявної у ТОВ "АЛЮМІКС-КИЇВ" матеріально-технічною бази, орендованими приміщеннями (складське, офісне), штатним складом працівників.

Як було встановлено судом, відповідно до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №17 від 30.10.2019 р. позивачем надані пояснення по спірним господарським відносинам та долучені документи для підтвердження здійснення господарських операцій по спірним податковим накладним.

Документи у кількості додатків - 7 були доставлені та прийняті податковим органом, що підтверджується відповідними квитанціями №1, №2 від 30.10.2019 р.

Подання вказаних документів до реєстрації податкових накладних відповідачами не спростовується, про недоліки їх складання або недостатність надісланих даних не вказано.

Аналогічні за змістом пояснення та документи були подані платником податку до скарги на рішення.

Суд критично відноситься до посилань відповідача 1 на обставини, які не були прокладені в основу спірного рішення.

Так, у відзиві на позовну заяву вказано про ненадання позивачем первинних документів щодо Договору підряду №09-08/2 від 09.08.2017 р., документів щодо зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження ТМЦ, оборотно-сальдові відомості. Відповідачем 1 зроблено висновок, що платником податку відповідно до господарської операції здійснено роботи/послуги, для виконання яких придбано відповідні матеріали, але не надано інформації щодо їх зберігання та доставки до місця проведення робіт (м. Київ, вул. Новоселецька, 23, 25/4 та вул. Буслівська, 12,14/2). Крім того, номенклатура товарів/виконаних робіт, відповідно наданого Акту приймання виконаних будівельних (монтажних) робіт за жовтень 2018 р. від 31.10.2018 р., не відповідає номенклатурі виписаної податкової накладної №14 від 31.10.2018 р. з урахуванням попередньої передплати (податкова накладна №21 від 10.08.2017 р. на загальну суму 179769,60 грн., у т.ч. ПДВ - 29961,60 грн. - має статус реєстрацію зупинено ).

Проте, у рішенні про відмову в реєстрації спірної накладної такі підстави відмови не вказані.

Разом з тим, судом встановлено на підставі поданих позивачем документів необґрунтованість таких висновків податкового органу, у зв`язку із чим доводи податкового органу у цій частині є такими, що суперечать фактичним обставинам.

Так, на суму авансу 179769,60 грн. Субпідрядником за правилом першої події були виписані податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН, а саме: №25 від 10.08.2017 р на суму 95304,22 грн., № 22 від 10.08.2017 р. на суму 22413,49 грн., № 23 від 10.08.2017 р. на суму 3413,02 грн., №24 від 10.08.2017 р. на суму 58638,88 грн.

Номенклатура товарів та виконаних робіт відповідно до наданих Актів приймання виконаних будівельних (монтажних) робіт за серпень 2018 року від 31.08.2018 р. та жовтень 2018 року від 31.10.2018 р., відповідає номенклатурі виписаної податкової накладної №14 від 31.10.2018 р. на загальну суму 69895,40 грн. з урахуванням попередньої оплати (авансу) загальну суму 179769,60 грн. (податкові накладні №25 від 10.08.2017 р. на суму 95304,22 грн., № 22 від 10.08.2017 р. на суму 22413,49 грн., № 23 від 10.08.2017 р. на суму 3413,02 грн., №24 від 10.08.2017 р. на суму 58638,88 грн.).

Доставка матеріалів до місця проведення робіт здійснювалася транспортом та за рахунок Субідрядника (позивача) безпосередньо від заводу-виробника до місця проведення робіт на об`єкти та зберігалися на об`єкті замовника до повного завершення монтажних робіт згідно товарно-транспортних накладних від 02.10.2017 р. №000024232, №000024233.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117).

За положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії). Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок згідно з п.1.6 Критеріїв.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. .

Згідно пункту 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положеннями пункту 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, відповідачем 1 не надано до суду, згідно з п.1.6 Критеріїв будь-яких матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку, іншої інформації, що розглядалась Комісією, яка згідно Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Контролюючий орган зобов`язаний у квитанції та Протоколі засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п.п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку достатній для віднесення платника податків до відповідного переліку як такого, що відповідає критеріям ризиковості, та зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, ані квитанції, ані матеріали справи вцілому не містять документів, в яких наведено обґрунтування віднесення позивача до підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.

Крім того, суд звертає увагу, що Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податків , не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України.

Державна регуляторна служба у листі від 19.04.2018 р. № 3890/0/20-18 зазначила, що проекти таких документів обов`язково необхідно погоджувати, а листи мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм. ДРС наголосила на необхідності проведення регуляторних процедур. У листі вказано, ДФС листами від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 та №960/99-99-07-18 затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно.

Таким чином, листи міністерств, не є нормативно-правовими актами та мають суто інформаційний характер.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З викладеного слідує висновок, що позивач не міг самостійно виконати вимоги суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу, що господарські операції, за результатами яких складені податкові накладні мають, на переконання суду, реальний характер, адже контролюючим органом зворотного з посиланням на належні та допустимі докази не доведено.

Крім того, факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Суд також зазначає, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п.п. 19, 20 Порядку №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження відповідного рішення суду).

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Отже, чинним законодавством обов`язок щодо реєстрації ПН після зупинення покладено на Державну податкову службу, яким є відповідач 2.

В силу норм п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Враховуючи висновки суду про протиправність рішення податкового органу щодо відмови у реєстрації податкової накладної, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача 2 таку податкову накладну зареєструвати датою подання до реєстрації для належного відновлення порушеного права позивача.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, правомірність спірного рішення перед судом не доведена.

При цьому судом враховується положення п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

За результатами розгляду даної справи, сплачений судовий збір за подання даного позову у розмірі 3842,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно до ст. 139 КАС України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮМІКС-КИЇВ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити;

Скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.11.2019 р. №1320561/41270167 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 31.10.2018 р.;

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 31.10.2018 р.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮМІКС-КИЇВ» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 3842,00 грн. солідарно:

1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова