Ухвала

від 03.02.2020 по справі 420/7162/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7162/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження по справі

03 лютого 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника відповідача Арутюнян Е.Ю. за довіреністю

позивач не з`явився,

розглянувши у судовому засіданні питання про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнати протиправними дії щодо відмови оформленої листом від 20.06.2019 р. видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою та зобов`язання ухвалити наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів),-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнати протиправними дії щодо відмови оформленої листом від 20.06.2019 р. видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою та зобов`язання ухвалити наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів).

26.12.2019 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження по справі №420/7162/19.

Дане клопотання обґрунтоване наступним.

На виконання доручення Віце-прем`єр міністра України Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.10.2017 №377732/0/1-14, наказом Головного управління Держземагенства в Одеській області від 18.09.2014 №77, зі змінами від 12.09.2018 р. №219, затверджений перелік земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами.

Між Головним управлінням та Державним підприємством Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою укладено договір від 04.03.2019 р. №34 на підготовку лотів.

На виконання вказаного договору, №15-1255/13-19-СГ від 11.03.2019 р. Головним управлінням надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для подальшого продажу прав оренди на земельних торгах (аукціоні) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів) з метою формування земельних ділянок (всього дві земельні ділянки) із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для продажу права оренди на них на земельних торгах.

Так, виконавцем земельних торгів з вказаного масиву сформовано дві земельні ділянки з кадастровими номерами 5125081600:01:001:2721 та 5125081600:01:001:2722.

Наразі відбулися торги з продажу прав оренди вказаних ділянок призначені наказом від 06.11.2019 р. №15-7399/13-19 СГ.

Відповідно до договорів оренди землі №426 від 13.12.2019 р. №425 від 13.12.2019 р. вищевказані земельні ділянки передані в оренду ТОВ Успенівське , строком на сім років. Вказане право зареєстроване в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно 17.12.2019 р.

Таким чином, накази від 12.09.2018 р. №219 та 11.03.2019 р. №15-1255/13-19-СГ вже реалізовані, за цими наказами настали правові наслідки і вони вичерпали свою дію, тобто спірні земельні ділянки сформовані, торги проведені, зазначені земельні ділянки передані права на зазначену земельну ділянку.

Представник відповідача у клопотанні також зазначив, що земельні ділянки , які наразі перебувають у користуванні ТОВ Успенське , можуть передаватися у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади лише після припинення права користування ними в порядку визначеному законом.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав дане клопотання та просив його задовольнити, з підстав викладених у клопотанні про закриття провадження по справі.

Позивач в судове засідання не з`явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

Суд розглянувши клопотання та заслухавши думку представника відповідача дійшов висновку про його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Основними ознаками публічно-правових відносин є: обов`язкова участь у цих відносинах суб`єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб`єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов`язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.

Обов`язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про публічне право, тобто спору про права і обов`язки в публічних правовідносинах.

Відповідно до ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень". Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Таким чином, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

При цьому визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами ЗК України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

За змістом частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Згідно з частиною першою та пунктом а частини другої статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до частини четвертої статті 173 Земельного кодексу України землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Із наведеного вбачається, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Натомість розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення порушується право особи на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Частиною першою ст.92 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без установлення строку.

Отже, суд зазначає, що накази від 12.09.2018 р. №219 та 11.03.2019 р. №15-1255/13-19-СГ вже реалізовані, за цими наказами настали правові наслідки і вони вичерпали свою дію, тобто спірні земельні ділянки сформовані, торги проведені, зазначені земельні ділянки передані права на зазначену земельну ділянку, та земельні ділянки , які наразі перебувають у користуванні ТОВ Успенське , можуть передаватися у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади лише після припинення права користування ними в порядку визначеному законом.

Відповідно до висновків Великої палати Верховного Суду викладених у постанові від 26.06.2018 р. у справі №902/517/17, якщо у результаті прийняття рішення порушено право особи на земельну ділянку, спір стосується приватноправових відносин і належить до розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктивного складу сторін.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд зазначає, що у даному випадку спірні правовідносини стосуються зокрема і права власності третьої особи на земельну ділянку, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду зазначених позовних вимог за правилами адміністративного судочинства та такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.2 ст.183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про закриття провадження у справі.

Таким чином, суд робить висновок, що правовідносини у справі №420/7162/19 регулюються цивільно-процесуальним законодавством та їх вирішення передбачено в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 19, 183, 238, 293,295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

1. Клопотання представника відповідача - задовольнити.

2. Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнати протиправними дії щодо відмови оформленої листом від 20.06.2019 р. видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою та зобов`язання ухвалити наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів).

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293,295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту іі підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти з днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний суддею 05 лютого 2020 року.

Суддя: О.Я. Бойко