Рішення

від 05.02.2020 по справі 420/7237/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Одеса Справа № 420/7237/19

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Вектор про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області ) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Вектор (далі - СТОВ Вектор ) в якому позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 47275,26 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2018 по 26.12.2019 року.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що СТОВ Вектор зареєстровано в Балтському об`єднаному управління Пенсійного фонду України Одеської області, правонаступником якого, відповідно до Постанови КМУ №628 Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України , є ГУ ПФУ в Одеській області та знаходиться на обліку як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , підприємства з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах за Списком №2. Таким чином на відповідача покладено обов`язок в повному обсязі відшкодувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. На адресу СТОВ Вектор позивачем спрямовувалися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії на пільгових умовах за відповідні періоди. Згідно отриманих повідомлень про суму відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (Список №2), виплачених пенсіонерам, які працювали у відповідача, СТОВ Вектор повинно відшкодувати заборгованість на суму 47275,26 грн. за період з 01.01.2018 по 26.12.2019 року по пенсіонерам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Та оскільки відповідач не проводить оплати по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та колишні працівники СТОВ Вектор ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєчасно та в повному обсязі отримують пенсію, по теперішній час заборгованість СТОВ Вектор не погашена, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвалою суду від 09.12.2019 року в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено, позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 26.12.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що СТОВ Вектор зареєстровано в ГУ ПФУ в Одеській області під реєстраційним номером 15250400029Ю та перебуває на обліку як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с.40).

Також судом встановлено, що у СТОВ Вектор на роботах за списком № 2 працювали громадяни ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які у теперішній час отримують пільгову пенсію.

Особливий характер роботи або умов праці, необхідний для призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 підтверджується відповідною довідкою, виданою СТОВ Вектор , копія якої наявна в матеріалах справи.

Особливий характер роботи або умов праці, необхідний для призначення пільгової пенсії ОСОБА_2 встановлено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 року по справі №815/2846/18 (а.с.17-25).

Як вбачається з матеріалів справи, Пенсійним фондом відповідно до ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, на підставі заяви про призначення пенсії та протоколу про призначення пенсії №32 від 19.09.2011 року (а.с.13-14), а також колишньому працівнику відповідача ОСОБА_2 призначено пенсію за віком на пільгових умовах, на підставі заяви про призначення пенсії та рішення Балтського об`єднаного управління ПФУ №155550000181 (а.с.15-16).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають необхідний стаж роботи зазначений у ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , що дає право на призначення пільгової пенсії до досягнення пенсійного віку.

Як вбачається з матеріалів справи, СТОВ Вектор має заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, за період з 01.01.2018 по 26.12.2019 року, яка у загальному розмірі складає 47275,26 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за списком № 2 (а.с.76), карткою особового рахунку СТОВ Вектор (а.с.77-82) та довідками про фактично виплачену пенсію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.53-54).

Зазначена заборгованість виникла відповідно до направлених на адресу СТОВ Вектор розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту б - з ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які були спрямовані на адресу відповідача (а.с.11-12, 83-85).

Вказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем оскаржені не були, а отже СТОВ Вектор погоджується з розрахунками, наданими ГУ ПФУ в Одеській області та повинно сплачувати суми, вказані в розрахунках.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами п.п. 1,2 ст. 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (із змінами та доповненнями) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, у тому числі, суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 вказаного Закону передбачено, що для платників збору, визначених п.п.1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підп.4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому для платників збору, визначених п.п.1 та 2 ст.1 цього Закону на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюється ставка збору в розмірі 100 % від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п.1 ст.2 цього Закону.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 р. пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Таким чином, покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до ч.ч.2 і 3 ст.114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного ст.26 цього Закону, здійснюється, зокрема, у такому порядку: підприємства та організації (крім платників збору, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підп.4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Отже, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку ст.13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства.

Відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XII від 05.11.1991 р. на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають необхідний стаж роботи, визначений вищевказаним Законом, що підтверджується протоколом та рішенням про призначення пенсії.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначається Інструкцією Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 (із змінами та доповненнями) (далі - Інструкція).

Згідно з п. 6 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до п.6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Чинне законодавство України не встановлює такого наслідку порушення строку направлення розрахунку, як визнання його недійсним чи протиправним. Несвоєчасність направлення органами Пенсійного фонду України розрахунку, не впливає на встановлення наявності і визначення розміру сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам, та не звільняє позивача від обов`язку їх відшкодування.

Аналогічний правовий висновок міститься в Постанові Верховного Суду по справі №804/323/16

Пунктами 6.7. Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у п.6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (п.6.8. Інструкції).

Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу СТОВ Вектор позивачем надсилалися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 пенсіонерам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.11-12, 83-85).

Проте, під час розгляду справи судом встановлено, що СТОВ Вектор не сплачувало визначені ГУ ПФУ в Одеській області суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, чим були порушені вищевикладені вимоги законодавства. У зв`язку з чим, заборгованість відповідача перед ГУ ПФУ в Одеській області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.01.2018 по 26.12.2019 року складає 47275,26 грн.

Та, доказів, підтверджуючих сплату відповідачем суми фактичних витрат чи доказів оскарження відповідачем вказаного розрахунку суду не надано, зокрема доказів зворотного матеріали справи не містять.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В даному випадку відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості, або заперечень на позовну заяву та доказів оскарження дій позивача по нарахуванню відшкодування.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ПФУ в Одеській області обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень, з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі відсутні витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому, жодні витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ч.2 прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року, ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року, розділом 6 Постанови правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , ст. 9, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Вектор задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Вектор (66010, Одеська область, Кодимський район, с. Баштанків, код ЄДРПОУ 00453820) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на рахунок в Одеському обласному управлінні АТ Ощадбанк , м. Одеса, МФО 328845, р/р НОМЕР_1 , заборгованість в сумі 47275,26 грн. на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст. 295, 297 та з урахуванням п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іванов Е.А.

.