Постанова

від 05.02.2020 по справі 360/2716/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року справа № 360/2716/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року (повний текст складено 11 листопада 2019 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 360/2716/19 (суддя І інстанції - Шембелян В.С.) за позовом адвоката Осики Максима Ігоровича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Осики Максима Ігоровича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Держпраці у Луганській області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Луганській області), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛГ383/924/НП/СПТД-ФС від 03.05.2019, складену Головним Управлінням Держпраці у Луганській області за результатами неможливості проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08 квітня 2019 року уповноваженими особами Головного управління Держпраці у Луганській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ЛГ383/924/НП. На підставі зазначеного акту 03 травня 2019 року за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.04.2019 № ЛГ383/924/НП відповідачем накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 417 300 грн.

Позивач вказував про безпідставність складання посадовими особами відповідача акту № ЛГ383/924/НП від 08.04.2019, оскільки спроба проведення інспекційного відвідання взагалі не здійснювалась, жодних запитів або вимог про надання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування об`єкту відвідання не надавалось. Крім того, в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування зазначено, що уповноваженим особам ГУ Держпраці у Луганській області не було надано доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, однак відеозаписи, додані до вказаного акту відповідача, зафіксували інтер`єр службових приміщень ФОП ОСОБА_1 . Отже, вказані акт та відеозапис містять суперечливу інформацію, тому не можуть бути визнані належними доказами наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності та прийняття рішення про накладення штрафних санкцій.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 360/2716/19 позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу № ЛГ383/924/НП/СПТД-ФС від 03.05.2019 у розмірі 417300,00 грн.; стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Луганській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що Головним управлінням за інформацією, отриманою із заяви ОСОБА_2 від 20.03.2019, відповідно до підпункту 3 пункту 5 та пункту 10 Порядку № 295, статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81, 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України № 1985-1У від 08 вересня 2004 року - було прийнято наказ від 08.04.2019 № 366 Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівника(-ів) до роботи без оформлення трудового договору.

08 квітня 2019 року посадовими особами відповідача була здійснена спроба проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за місцем провадження господарської діяльності, ( АДРЕСА_1 ), під час якого було встановлено факт недопущення до проведення інспекційного відвідування за вказаною адресою, зафіксований шляхом складення акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.04.2019 № ЛГ383/924-НП, а також відеозаписом, що додано до вказаного акту. На підставі цього акту та відеозапису уповноваженою посадовою особою відповідача було прийнято рішення від 15.04.2019 № ЛГ383/924/НП/СП щодо розгляду справи про накладення штрафу 25.04.2019.

Розглянувши справу про накладення штрафу на підставі зазначеного акту, відповідач виніс постанову про накладення штрафу від 03.05.2019 № ЛГ383/924-НП/СПТД-ФС на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 417300,00 грн. Справа розглядалася за участю позивача ОСОБА_1 , постанова в той же день отримана ним, що підтверджено його підписом на постанові.

Посадові особи відповідача керувалися переліком підстав для призначення інспекційного відвідування, визначеним у п.5 Порядку № 295, призначаючи проведення цього заходу в позивача. Факт недопущення посадових осіб відповідача до проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , окрім акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.04.2019 № ЛГ343/924/НП, підтверджується відеозаписом, зробленим посадовими особами відповідно до п.22 Порядку № 295. На цьому записі очевидно, що саме позивач здійснює фізичну протидію посадовим особам Головного управління з метою недопуску їх до об`єкта відвідування у порушення п.11 та 12 Порядку № 295. Про застосування засобу відеотехніки під час перевірки та долучення цього матеріалу зроблена відповідна відмітка у акті про неможливість інспекційного відвідування.

Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.04.2016 позивача зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця, номер запису 23830000000011963, основний вид економічної діяльності 62.09 - інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем (арк.справи 16, 17).

20.03.2019 відповідачем прийнята заява ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_2 , телефон: НОМЕР_1 , в якій зазначено, що вона повідомляє про те, що у ФОП ОСОБА_1 є неоформлені ним працівники, за яких податки не сплачуються; заявник просить перевірити ці факти та повідомити її про результати (арк.справи 49).

Про наявність трудових відносин з заявником (оформлених чи неоформлених) в цій заяві не зазначено.

Як зазначив відповідач вказана заява була зареєстрована у відділі звернення громадян та доступу до публічної інформації Головного управління Держпраці у Луганській області, отже подана особисто заявником до їх установи.

На підставі вказаної заяви та вимог підпункту 3 пункту 5 та пункту 10 Порядку № 295, Головним управління Держпраці у Луганській області прийнято наказ від 08.04.2019 № 366 Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , метою якого є перевірка додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (пункт 3 наказу) (арк.справи 18).

08.04.2019 відповідач склав направлення на проведення інспекційного відвідування № 01-17/420, відповідно до якого початок інспекційного відвідування - з 08.04.2019, а закінчення - 09.04.2019 (арк.справи 19).

Згідно з актом про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 08.04.2019 № ЛГ383/927/НГ, який складено у присутності позивача, інспектором праці Нечволод Ю.В. 08.04.2019 о 12:30 годин за адресою: АДРЕСА_1 здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 Інспекційне відвідування неможливо було провести у зв`язку з створенням перешкод у діяльності інспектора, а саме: ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; ненаданням доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця: 93400, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, вул. Гагаріна, 118, офіс 2; ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування; ненаданням робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; ненаданням керівником (його уповноваженим представником) працівниками об`єкта відвідування усних та / або письмових пояснень з питань, що стосується законодавства про працю (арк.справи 20-22).

В самому акті вказано, що перешкоджання зафіксовано засобами відеотехніки (арк.справи 22).

16.04.2019 складено повідомлення № 01-15/1370 про розгляд справи про накладення штрафу, призначений на 25.04.2019 о 09:30 годин (арк.справи 24).

Відповідно до повідомлення від 26.04.2019 № 01-15/1534 розгляд справи про накладення штрафу відкладено до 10:30 годин 03.05.2019 на підставі заяви позивача про відкладення розгляду (арк.справи 23).

03.05.2019 заступником начальника Головного управління Держпраці у Луганській області винесено постанову від 03.05.2019 № № ЛГ/383/924/НП/СПТД-ФС, якою на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.04.2019 № ЛГ343/924/НП встановлено факт створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування з питання фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у зв`язку з чим на нього накладено штраф на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 417300,00 грн (арк.справи 25).

Зазначену постанову отримано позивачем 03.05.2019, що підтверджується його підписом про отримання (арк.справи 25). Розгляд справи відбувався в присутності позивача.

Дослідженням відеозапису, що наданий відповідачем (арк.справи 51), встановлено, що він здійснювався фрагментовано, у вільній формі. Частина фрагментів відеозапису зроблена в приміщені, де призначалося проведення інспекційного відвідування, що сторони в суді першої інстанції не заперечували. На відеозаписі не зафіксовано, як особи, що проводять інспекційне відвідування, висувають вимоги позивачу щодо надання: інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; книг, реєстрів та документів з питань, які є предметом інспекційного відвідування; письмових пояснень з питань, що стосується законодавства про працю; робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування.

А також на вказаному відеозаписі не зафіксовано факт, про який зазначали свідки, що позивач відмовлявся від задоволення їх усних вимог в наданні документів та інформації та можливості конфіденційно спілкуватися з працівниками, а його представник повідомив їм про недопуск до перевірки.

Таким чином, на підставі перегляду вказаного відеозапису з урахуванням пояснень сторін та показань свідків колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відсутності доказів перешкоджання здійсненню перевірки, які зазначені в акті від 08.04.2019 № ЛГ343/924/НП, у вигляді ненадання доступу до приміщень об`єкта відвідування, робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування, ненадання для ознайомлення документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, іншої інформації, усних чи письмових пояснень керівника.

Спірними питаннями цієї справи є правомірність притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення, що передбачене абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, та накладення штрафу в розмірі 417300,00 грн, а також дотримання відповідачем процедури притягнення позивача до відповідальності.

Пункт 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, встановлює, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Згідно з ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі Порядок №295), чинним на час проведення перевірки, встановлено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з вимогами підпункту 3) пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Загальний аналіз пункту 5 Порядку №295, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, свідчить про те, що інспекційні відвідування могли бути призначені відповідачем лише на підставі заяв фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин або працівників.

В заяві ОСОБА_2 від 20.03.2019, що була підставою призначення інспекційного відвідування позивача, про наявність трудових відносин з заявником (оформлених чи неоформлених) не зазначено.

З урахуванням показань свідка ОСОБА_2 , допитаної в судовому засіданні в суді першої інстанції, що вона заяву від 20.03.2019 особисто не писала і не подавала до установи відповідача, а також, що вона не перебуває з ФОП ОСОБА_1 в трудових відносинах і не знає цю особу, які відповідач не спростував шляхом надання належних доказів, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не довів наявності підстав для призначення ним інспекційного відвідування позивача за наказом від 08.04.2019 № 366 Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , що передбачені вимогами підпункту 3) пункту 5 Порядку №295 в редакції, чинній на час прийняття вказаного рішення.

Згідно з вимогами пунктів 16-17 Порядку № 295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Копія цього акту надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Відповідно до вимог пункту 18 Порядку № 295 у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Пунктом 19 Порядку № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

З аналізу вимог, зазначених в пунктах 16-19 Порядку № 295, колегія суддів дійшла висновку, що факти виявлення правопорушень фіксуються саме в акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, форма якого затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338.

Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається із зазначенням відповідних причин для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Отже, акт про неможливість проведення інспекційного відвідування (відповідно до вимог чинних на час виникнення спірних правовідносин), форма якого затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338, не містить граф для фіксування фактів вчинення певних правопорушень та надання їм кваліфікації відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог пунктів 1-2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок 509), в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення . Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно з вимогами пунктів 3-5 Порядку 509, в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку 509, в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 7 Порядку 509, в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, передбачено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Згідно з вимогами абз.1, 2, 6, 7 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз.2); недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз.6); вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз.7).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509, в редакції чинній на момент проведення перевірки, штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Зазначений перелік був вичерпним, отже, на час прийняття оскарженого рішення про накладення на позивача штрафу зазначеним Порядком не була передбачена така підстава для накладення штрафу як акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

Сам акт про неможливість проведення інспекційного відвідування невиїзного інспектування у ФОП ОСОБА_1 від 08.04.2019 № ЛГ383/924-НП складено за формою, затвердженою Наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338, яка не передбачає фіксування виявленого під час перевірки правопорушення.

Таким чином, постанова відповідача про накладення на позивача штрафу від 03.05.2019 № № ЛГ/383/924/НП/СПТД-ФС, єдиною підставою для прийняття якої в ній зазначено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.04.2019 № ЛГ343/924/НП, прийнята безпідставно, з порушенням вимог пункту 2 Порядку № 509 в редакції, чинній на час прийняття оскарженого рішення.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів законності та обґрунтованості оскарженого рішення, а тому постанова Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу № ЛГ383/924/НП/СПТД-ФС від 03.05.2019 у розмірі 417300,00 грн. є протиправною та має бути скасованою.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 360/2716/19 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 360/2716/19 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 05 лютого 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Е.Г. Казначеєв

І.В. Сіваченко