Постанова

від 16.07.2007 по справі 15/149-07-3574а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/149-07-3574А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "16" липня 2007 р. Справа  № 15/149-07-3574А

  15 год. 17 хв.                                                                                   м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді                        Петрова В.С.

При секретарі                                Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача –                    Астанков О.О., Коваль В.Д.;

від відповідача –                Фурса Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Громадської організації „Одеський обласний авіаспортивний клуб Товариства сприяння обороні України” до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень та першої податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація „Одеський обласний авіаспортивний клуб Товариства сприяння обороні України” звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області, виражені у необ'єктивності та упередженості під час проведення документальної перевірки позивача по сплаті земельного податку, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області від 31.08.2006 р. № 0021822300/0 та від 01.11.2006 р. № 002552300/0 і першої податкової вимоги зазначеної ДПІ від 06.04.2007 р. № 1/55 по сплаті податкового боргу в сумі 19 837,74 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на відсутність підстав для визначення відповідачем позивачу суми земельного податку.     

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2007 р. відкрито провадження  в адміністративній справі № 15/149-07-3574А та призначено попереднє засідання.  

Під час попереднього засідання позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області від 31.08.2006 р. № 0021822300/0 та від 01.11.2006 р. № 002552300/0 і першу податкову вимогу зазначеної ДПІ від 06.04.2007 р. № 1/55 по сплаті податкового боргу в сумі 19 837,74 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2007 р. у справі № 15/149-07-3574А  закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач з позовними вимогами не згоден з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с. 49-52), посилаючись при цьому на правомірність донарахування позивачу земельного податку на суму 9345,81 грн. за період з 01.04.2004 р. по 01.07.2005 р. та на суму 3885,08 грн. за 1 півріччя 2005 року по земельній ділянці, переданій позивачу згідно договору про спільну діяльність від 16.04.2001 р. та додатку № 1 до цього договору.        

У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України господарський суд Одеської області зазначає, що згідно п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

З 01.08.2006 р. по 21.08.2006 р. на підставі направлень від 25.07.2006 р. № 000648/635 та від 08.08.2006 р. № 000692/727, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи ДПІ у Біляївському районі Одеської області Підмазко І.К. згідно ч. 1 ст. 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. проведено планову виїзну документальну перевірку Одеського обласного авіаспортивного клубу Товариства сприяння обороні України з питань повноти утримання, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на землю за період з 01.04.2003 р. по 31.03.2006 р. За результатами вказаної перевірки ДПІ у Біляївському районі Одеської області складено довідку від 21.08.2006 р. № 17/23/02722281, якою встановлено порушення позивачем ст. 12 розділу 5 Закону України „Про плату за землю”, а саме: заниження позивачем податку на землю на загальну суму 9345,81 грн., в т.ч. по періодах: 2004 рік –7791,05 грн.; 2005 рік –1554,76 грн.

На підставі акту перевірки від 22.08.2006 р. № 03141/23-30/02722281 ДПІ у Біляївському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0021822300/0 від 31.08.2006 р. щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання по платі за землю з юридичних осіб по Августівській с/р в розмірі 9345,81 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4672,91 грн.

Не погодившись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням № 0021822300/0 від 31.08.2006 р., позивач звернувся до відповідача зі скаргою № 186 від 14.09.2006 р. Рішенням ДПІ у Біляївському районі Одеської області про результати розгляду первинної скарги від 31.10.2006 р. № 18375/10/25 було збільшено на 5827,62 грн. суму податкового зобов'язання по платі за землю та штрафної (фінансової) санкції, визначену у податковому повідомленні-рішенні № 0021822300/0 від 31.08.2006 р. На підставі вказаного рішення про результати розгляду первинної скарги від 31.10.2006 р. ДПІ у Біляївському районі Одеської області 01 листопада 2006 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:

-          № 0021822300/1 щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання по платі за землю з юридичних осіб по Августівській с/р в розмірі 9345,81 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4672,91 грн., на загальну суму 14 018,72 грн.;

-       № 002552300/0 щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання по платі за землю з юридичних осіб по Августівській с/р в розмірі 3885,08 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1942,54 грн., на загальну суму 5827,62 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виставлено позивачу першу податкову вимогу від 06.04.2007 р. № 1/55 щодо сплати позивачем суми податкового боргу по земельному податку на загальну суму в розмірі 19837,74 грн.  

Проте, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № 0021822300/0 від 31.08.2006 р. та № 002552300/0 від 01.11.2006 р. прийняті ДПІ у Біляївському районі Одеської області в порушення норм чинного законодавства, а відповідно і податкова вимога № 1/55 виставлена позивачу неправомірно, виходячи з наступного.

Як вбачається з оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки від 22.08.2006 р. № 03141/23-30/02722281. Однак, такий акт перевірки відповідачем не надавався до суду, у зв'язку з чим суд доходить висновку про безпідставність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, адже у зв'язку з тим, що відповідач заперечує проти позову, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача.

Між тим, як вбачається з довідки відповідача від 21.08.2006 р. № 17/23/02722281, заперечень відповідача на позов, рішення про результати розгляду первинної скарги від 31.10.2006 р. № 18375/10/25 та розрахунку донарахованих сум податку (а.с. 66-67), підставою для донарахування позивачу земельного податку з юридичних осіб стали наступні обставини.  

Громадською організацією "Одеський обласний авіаційний клуб товариства Сприяння обороні України" укладались угоди про оренду землі, а саме:

-          договір № 23 від 01.06.2003 року на право використання ділянки землі аеродрому під автодром з Одеською автомобільною школою № 2 ТСО України (код 02724156), предметом якого була безкоштовна передача у користування земельної ділянки розміром 7,0 га терміном на 5 років, про що складено акт здачі-приймання орендного об'єкту (б/н та дати). Згідно вищевказаної угоди донараховано податку на землю за період з 01.01.04 року по 01.07.05 року в сумі 3650,07 грн., застосовано штрафну санкцію в розмірі 50% від донарахованих сум, яка складає 1825,04 грн., всього 5475,11 грн;

-          договір б/н від 16.01.2001 р. про сумісну діяльність з ТОВ „Агрофірма „Августівка”, предметом якого була передача в оренду 18,25 га придорожніх земель аеродрому „Одеса-Лиман”, п. 4.1 якого визначено умови використання земельної ділянки в розмірі 18,25 га, а саме: за проведення Агрофірмою робіт по рекультивації землі, знищенню бур'янів та   кущів, збору та вивозу сміття та промислових відходів на придорожній території з подальшим засівом даної території сільськогосподарськими культурами. За використання 18,25 га придорожніх земель аеродрому ТОВ „Агрофірма „Августівка" повинна проводити обкіс диких трав на всій території аеродрому (п. 4.2). Термін дії договору 4 роки та шість місяців. ТОВ „Агрофірма „Августівка" надано інформацію про результати, які отримані на орендованій площі (18,25 га) аеродрому (№ 3 від 25.01.2005 року), а саме:

- у 2003 році площу засіяно вівсом, визначено валовий збір та витрати,

- у 2004 році площу засіяно яровим ячменем,

- за 2005 рік сільськогосподарські роботи не здійснювались.

Так, за період з 01.04.2004 року по 31.12.2004 року донараховано податку в сумі 5631,15 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 2815,57 грн., всього 8446,72 грн. Крім того, за наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 021822300/0 від 31.08.2006 р., позивачу було донараховано плату за землю за І півріччя 2005 року по вищевказаному договору на суму 3885,08 грн. з тих причин, що перевіряючими не було враховано 1 півріччя 2005 року, при цьому відповідач зазначає, що згідно додатку № 1 до договору про спільну діяльність від 16.04.2001 р., сторони, які уклали угоду здійснили обмір в натурі та передачу ТОВ АФ „Августівка” в оренду 18,25 га (дільницю розміром 250м х730м) із земель аеродрому „Одеса-Лиман” на строк 4 роки 6 місяців (до 16.10.2005р.); документів, які 6 підтверджували розірвання даного договору та передачі земельної ділянки "Одеському обласному авіаспортивному клубу товариства сприяння обороні України” немає;

- договір б/н від 27.05.1998 року оренди нежитлових будівель та частини площі аеродрому "Одеса-Лиман", площа землі 9,0 га, термін дії угоди 15 років. За період з 01.01.2005 року по 01.07.2005 року донараховано різницю, що виникла при невірному застосуванні коефіцієнта (згідно розрахунку земельного податку на 2005 рік, наданою до ДПІ) в сумі 64,59 грн. та штрафна санкція –32,30 грн., всього –96,89 грн.

При цьому у запереченнях на позов відповідач посилається на наступне. Одеським обласним АСК ТСОУ до ДПІ у Біляївському районі були надані розрахунки суми земельного податку та звіт по пільгам за 2003, 2004, 2005 роки, згідно яких в порушення ст. 12 Закону України „Про плату за землю” була використана пільга по платі за землю, також надавались нові звітні розрахунки та уточнюючі розрахунки, в яких нарахована плата за землю за 2003-2005 роки за 9 га землі, наданої в оренду (по договору б/н від 27.05.1998 р. з Одеським міським клубом „Ультра-спорт”). Розрахунок суми податку здійснено на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України „Про плату за землю”, згідно положень якої податок на земельні ділянки, наданими для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Так, відповідач вказує, що позивач неправомірно користувався пільгою по земельному податку, що привело до заниження платежів в бюджет (плати за землю) за період з 01.04.2004 р. по 01.07.2005 р.         

Між тим відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно положень ст. 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, –договір оренди такої земельної ділянки.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було визначено позивачу суму податку на землю не на підставі даних державного земельного кадастру. Більш того, наявними в матеріалах справи доказами, спростовуються доводи відповідача про те, що позивач є землекористувачем в розумінні Закону України „Про плату за землю”, який має сплачувати земельний податок. Зокрема, факт укладення позивачем договору з ТОВ „Агрофірма „Августівка" про сумісну діяльність від 16.01.2001 р. оспорюється позивачем, оригінал вказаного договору не був наданий жодною із сторін, в матеріалах справи наявна лише незавірена належним чином копія договору від 16.04.2001 р.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, договір № 23 на право використання ділянки землі аеродрому під автодром з Одеською автомобільною школою № 2 ТСО України було розірвано за угодою сторін (а.с. 92). До того ж згідно рішення Августівської сільської ради  від 17.06.2004 р. (а.с. 93) у зв'язку з добровільно відмовою Одеського обласного авіаспортклубу ТСОУ від земельної ділянки площею 3,36 га на користь Одеської автошколи № 2 надано згоду на відведення земельної ділянки на території аеродрому ТСОУ під автодром.

Щодо стверджень відповідача про неправильність визначення позивачем суми земельного податку за договором б/н від 27.05.1998 року оренди нежитлових будівель та частини площі аеродрому "Одеса-Лиман" суд зазначає наступне. Як зазначає позивач, за зобов'язаннями по земельному податку згідно вказаного договору від 27.05.1998 р. позивач розрахувався в повному обсязі, доказів які б спростовували такі  доводи позивача відповідач не надав.         

Частиною  3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює  наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх  представників, показань свідків, письмових  і речових  доказів,  висновків експертів.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює  докази,  які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому,  всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, виходячи з вищевикладеного та оцінюючи надані сторонами докази, на думку суду, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірність прийнятих ним оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень № 0021822300/0 від 31.08.2006 р. та № 002552300/0 від 01.11.2006 р., у зв'язку з чим винесення відповідачем першої податкової вимоги № 1/55 є безпідставним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а також заявляти інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.    

Враховуючи усе вищезазначене, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають  задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Громадської організації „Одеський обласний авіаспортивний клуб Товариства сприяння обороні України” до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень та першої податкової вимоги задовольнити.

2.          Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 0021822300/0 від 31.08.2006 р. та № 002552300/0 від 01.11.2006 р. та першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 1/55 від 06.04.2007 р. визнати нечинними та скасувати.    

Постанову суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 06.08.2007 р.

                          Суддя