Постанова

від 30.01.2020 по справі 826/9582/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9582/15 Головуючий у І інстанції - Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, що не брала участі у справі Громадської організації "Зелений патруль міста Вишневе" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО 2000" до Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО 2000" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, в якому просило:

- визнати протиправними дії Відділу щодо невидачі позивачу містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе згідно поданого пакету документів.

- зобов`язати Відділ вчинити дії щодо видачі ТОВ Євро 2000 містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе згідно поданого пакету документів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначав, що Відповідачем протиправно не видано Позивачу містобудівні умови та обмеження, чим порушені його права та законні інтереси на отримання містобудівних умов та обмежень для здійснення житлової та громадської забудови по вул. Святошинська у м. Вишневе.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області щодо невидачі ТОВ Євро 2000 містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе згідно поданого пакету документів.

Зобов`язано Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області вчинити дії щодо розгляду пакету документів та видачі ТОВ Євро 2000 містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки кадастровий номер 3222410600:01:009:0007 загальною площею 10,2516 га по вул. Святошинській в м. Вишневому, відповідно до норм містобудівного законодавства житлової та громадської забудови по вул . Святошинська в м. Вишневе.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням особа, що не брала участі у справі Громадська організація "Зелений патруль міста Вишневе" подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В апеляційній скарзі особа, що не брала участі у справі Громадська організація "Зелений патруль міста Вишневе" посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, особа, що не брала участі у справі Громадська організація "Зелений патруль міста Вишневе" вказує на те, що видача містобудівних умов та обмежень забудови спірної земельної ділянки відноситься до компетенції виконавчого комітету Вишневої міської ради, а не Відповідача; наміри ТОВ ЄВРО 2000 щодо забудови земельної ділянки не відповідають та ніяким чином не можуть відповідати затвердженій містобудівній документації м. Вишневе, а саме Генплану та Зонінгу м. Вишневе; судом першої інстанції не доведено обставини, що мають значення для справи, а саме, що за Генпланом м. Вишневе спірну земельну ділянку передбачено використовувати в межах категорії земель житлової та громадської забудови; не відповідають обставинам справи висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для відмови в отриманні містобудівних умов та наявності у ТОВ ЄВРО 2000 права і на отримання містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянка з метою житлової та громадської забудови; судом першої інстанції надано невірну оцінку доказів.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Також, Позивач звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджується, що рішеннями Вишневої міської ради від 18.01.2007 року та 21.05.2009 року затверджено Генеральний план населеного пункту та коригування до нього, згідно з якими орендовану позивачем земельну ділянку передбачено використовувати в межах категорії земель житлової та громадської забудови. Також, Позивачем подано клопотання про закриття апеляційного провадження, яке мотивоване тим, що оскаржувана в апеляційному суді постанова Окружного адміністративного суду м. Києва була ухвалена 17 липня 2015 року, однак апеляційну скаргу було подано 11 жовтня 2019 року (більш ніж через 4 роки після ухвалення рішення) тобто, з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для її подачі. Так, обґрунтовуючи вимогу про поновлення терміну подачі апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2015 року у справі № 826/9582/15 голова Громадської організації Зелений патруль міста Вишневе ОСОБА_1, зазначив, про те що про ухвалення вищезазначеної постанови Громадській організації Зелений патруль міста Вишневе стало відомо 08 жовтня 2019 року. При цьому, чітко прослідковується можливість ознайомлення ОСОБА_1 (засновника Громадської організації Зелений патруль міста Вишневе ) з оскаржуваною в даному апеляційному провадженні постановою Окружного адміністративного суду м. Києва з 2017 року, та беззаперечне ознайомлення з нею до 04 жовтня 2018 року. Таким чином, враховуючи сплив значного періоду часу, відсутність особливих і непереборних обставин, які унеможливили звернення до суду з апеляційною скаргою у тридцятиденний строк, підстави пропуску строку апеляційного оскарження, вказані ОСОБА_1 не є поважними, у зв`язку із чим Позивач просить апеляційне провадження закрити.

Відповідачем не подано відзив на апеляційну скаргу.

Крім того, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО 2000" подано клопотання про закриття апеляційного провадження, як помилково відкритого.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для закриття апеляційного провадження колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 293 ЦК України діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Орхуська конвенція.

Орхуську конвенцію ратифіковано Законом України № 832-ХІУ від 06 липня 1999 року, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Для забезпечення належної реалізації, зокрема, зокрема, екологічних прав Орхуська конвенція передбачає у статті 9 право і гарантії доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

При цьому, відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік), далі - Керівництво). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Приписи нормативно-правових актів усіх рівнів щодо принципів, правил, вимог, обов`язків різноманітних суб`єктів, що стосуються утримання диких тварин, на усіх правових титулах (в усіх формах власності чи користування), в неволі чи в напіввільних умовах, є "національним законодавством, що стосується навколишнього середовища" у розумінні пункту 3 статті 9 Орхуської конвенції. Порушення приписів цих нормативно-правових актів може бути предметом судового оскарження відповідно до статті 9 Орхуської конвенції.

Згідно із Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" сферами благодійної діяльності є, зокрема, екологія, охорона довкілля та захист тварин (стаття 3). Благодійній організації, до статутних цілей якої включено діяльність у сфері екології, охорони довкілля та захисту тварин, Орхуська конвенція надає право на доступ до правосуддя з питань довкілля у розумінні пункту 4 статті 9 цієї Конвенції.

Відповідно до п. 3 Мета на напрямки діяльності Статуту Громадської організації Зелений патруль міста Вишневе головною метою організації є: захист та задоволення екологічних прав та інтересів членів Організації чи інших осіб, сприяння у створенні та забезпеченні функціонування на земельній ділянці в місті Вишневе за кадастровим номером 3222410600:01:009:0007 та інших ділянках міста Вишневе зеленої зони загального користування, парку, паркового спортивно - розважального комплексну, сприяння збереженню струмка Желань та інших водойм, сприяння дотриманню містобудівного законодавства та затвердженої містобудівної документації міста Вишневе.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 910/8122/17 (провадження № 12-186гс18).

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відсутні підстави для закриття апеляційного провадження, як помилково відкритого, оскільки оскаржена постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2015 року у справі № 826/9582/15 відповідає меті діяльності ГО Зелений патруль м. Вишневе , яка відповідно до Положень Орхуської конвенції та Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про громадські об`єднання", "Про благодійну діяльність та благодійні організації"), а також відповідно до свого статуту, має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства та окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням ХV сесії V скликання Вишневої міської ради від 29.05.2007 року затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки терміном 25 років ТОВ Євро 2000 для житлової та громадської забудови по вул. Святошинська загальною площею - 10,2516 га( ріллі) з земель запасу міської ради та надано ТОВ Євро 2000 в користування, на умовах оренди терміном 25 років земельну ділянку для житлової та громадської забудови по вул. Святошинська площею - 10,2516 га (ріллі, з земель запасу міської ради).

На виконання зазначеного рішення між Вишневою міською радою та ТОВ Євро 2000 укладено договір оренди земельної ділянки від 21.06.2007 року та за актом приймання-передачі передано товариству відповідну земельну ділянку в користування на 25 років для житлової та громадської забудови.

З огляду на зазначене, Позивач звернувся до Відповідача з заявою від 14.04.2015 року щодо видачі містобудівних умов і обмежень на забудову земельної ділянки, кадастровий номер 3222410600:01:009:0007 загальною площею 10,2516 га по вул. Святошинській в м. Вишневому (додаючи до неї необхідні документи).

Листом від 17.04.2015 року № 108 Відповідач повідомив Позивача, що на дану територію не розроблено та не затверджено згідно з чинним законодавством детальний план території, тому Відділ не може надати містобудівні умови і обмеження на забудову даної земельної ділянки.

Позивач, вважаючи таку відмову Відповідача протиправною, оскільки порушені його права на забудову орендованої земельної ділянки, житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе, звернувся до адміністративного суду з відповідним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем подано Відповідачу всі необхідні документи для отримання містобудівних умов та обмежень. Також, у зв`язку з відсутністю доказів невідповідності намірів Позивача щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, суд першої інстанції дійшов висновку, що Позивач має право на отримання містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе за умови дотримання вимог містобудівного та іншого законодавства.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, оцінивши доводи апеляційної скарги в частині задоволених позовних вимог та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон).

Статтею 1 Закону закріплені терміни, що в ньому вживаються, зокрема:

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 2 Закону, планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів (частина 2 статті 2 Закону).

Відповідно до статті 26 Закону, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

За положенням пункту 1 частини 1 статті 29 Закону, містобудівні умови та обмеження є основними складовими вихідних даних.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (частина 2 статті 29 Закону).

Згідно частини 3 статті 29 Закону містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина 4 статті 29 Закону).

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви (частина 5 статті 29 Закону).

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень (частина 6 статті 29 Закону).

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури (частина 7 статті 29 Закону).

Так, процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, визначає Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109 (надалі - Порядок).

Згідно пункту 1.2. Порядку, у ньому вживаються наступні терміни, зокрема:

замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;

містобудівний розрахунок - розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів.

Відповідно до пункту 2.1. Порядку, містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За правилами п. 2.2. Порядку, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:

засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;

ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);

викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);

черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);

фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);

містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні (абзац 2 пункту 2.4. Порядку).

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу (абзац 3 пункту 2.4. Порядку).

Крім того, висновком науково-правової експертизи при Інституті держави і права НАН України щодо можливості реалізації орендарем права забудови земельної ділянки,наданої йому в оренду для будівництва, за відсутності детального плану території від 11.06.2015 року № 126/56-с встановлено, що тільки невідповідність намірів (планів) щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні можуть служити єдиною підставою для відмови у наданні забудовнику містобудівних умов та обмежень.

Виходячи з наведених норм містобудівного законодавства, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Будь-яких інших підстав містобудівним законодавством не закріплено.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Товариством належним чином виконано вимоги Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку як в частині надання усієї необхідної документації так і щодо підтвердження відповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації.

Також, вірними є висновки суду першої інстанції щодо безпідставності посилань відповідача, як на підставу для прийняття оскаржуваного рішення, неподання Товариством детального плану території, оскільки надання такого не віднесено до переліку обов`язкових, а ні Законом, а ні Порядком.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до рішення Вишневої міської ради від 18.01.2007 року та 21.05.2009 року, радою затверджено Генеральний план населеного пункту та коригування до нього.

Згідно із змістом вказаного рішення, орендовану Позивачем земельну ділянку щодо якої подано заяву на розроблення містобудівних умов та обмежень, передбачено Позивачу для використання в межах категорії земель житлової та громадської забудови .

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, особою, що не брала участі у справі Громадська організація "Зелений патруль міста Вишневе", вказується на невідповідність намірів забудови земельної ділянки Генплану та Зонінгу м. Вишневе, однак такі, на переконання колегії суддів є надуманими.

Зокрема, особа, що не брала участі у справі Громадська організація "Зелений патруль міста Вишневе" посилається на рішення Господарського суду Київської області від 21 березня 2018 року у справі № 911/3552/17 за позовом Першого заступника прокурора Київської області до Вишневої міськради, що набуло законної сили 25 липня 2018 року, яким встановлено, що відповідно до Генерального плану м. Вишневе, який затверджений рішенням Вишневої міської ради від 18 січня 2007 року, земельна ділянка, яка передана в оренду ТОВ Євро 2000 , передбачалась під розвиток транспортної інфраструктури та розміщення паркового спортивно-розважального комплексу та спортивної школи (спортивно-розважальний комплекс, спортивна школа та озеленення території), а не житлової та громадської забудови. Окрім того, відповідно до Генерального плану міста Вишневе, затвердженого рішенням міської ради від 21 травня 2009 року, вказана земельна ділянка передбачена для розміщення бізнес-парку (споруда ділового призначення та озеленення території).

Поряд із цим, статтею 1 Закону України Про землеустрій встановлено, що цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до змісту статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, підготовка висновків, надання земельних ділянок тощо.

Частиною 1 статті 124 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 20 ЗК України (станом на час прийняття уповноваженим органом рішення про видачу містобудівних умов та обмежень забудови) види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, установлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації щодо землеустрою.

Статтею 38 ЗК України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Згідно із розділом II Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548, до земель житлової забудови належать землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше), а також землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва.

З аналізу наведених норм вбачається, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) здійснюється її власником (користувачем) самостійно.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на час розроблення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Євро 2000 діяв Генеральний план міста Вишневе, який набув чинності згідно з рішенням Вишневої міської ради від 18 січня 2007 року Про затвердження Генерального плану та відповідно до якого земельна ділянка, яка відведена в оренду, відносилася до категорії земель житлової та громадської забудови.

Відтак, у Відповідача не було достатніх та обґрунтованих підстав для невидачі ТОВ Євро 2000 містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе.

Крім того, безпідставними є доводи апеляційної скарги особи, що не брала участі у справі Громадська організація "Зелений патруль міста Вишневе" щодо видача містобудівних умов та обмежень забудови спірної земельної ділянки відноситься до компетенції виконавчого комітету Вишневої міської ради, а не Відповідача.

Відповідно до змісту статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, питання надання містобудівних умов та обмежень було віднесено до компетенції відповідних, спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури.

Норми аналогічного змісту щодо визначення суб`єкта надання містобудівних умов та обмежень містять у пункті 2.1 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109.

З огляду на викладене, Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, на час звернення Позивача з даним позовом до адміністративного суду являвся належним Відповідачем та органом, що здійснював розгляд заяв на отримання містобудівних умов та обмежень.

Відтак, судом першої інстанції правильно зазначено про наявність у Позивача права освоювати та використовувати орендовану землю відповідно до її цільового призначення.

Матеріали справи не містять доказів невідповідності намірів Позивача щодо забудови відповідної земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Також, таких доказів не надано особою, що не брала участі у справі Громадська організація "Зелений патруль міста Вишневе".

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в зв`язку з відсутністю доказів невідповідності намірів Позивача щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, Позивач мав право на отримання містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе за умови дотримання вимог містобудівного та іншого законодавства.

Крім того, колегією суддів встановлено, що питання здійснення ТОВ Євро 2000 забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе є суперечливим протягом тривалого часу. Право на здійснення такої забудови неодноразово являлось предметом розгляду у судовому порядку.

Так, в межах цивільної справи № 2-2639/09, встановлено, що на час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Євро 2000 , цільове призначення такої як землі житлової та громадської забудови у повній мірі відповідає Генеральному плану міста Вишневе, та Плану зонування (зонінг) території міста Вишневе.

Також, у судовому порядку встановлено відповідність надання в оренду вищевказаної земельної ділянки Генеральному плану м. Вишневе також встановлено в межах цивільної справи № 369/9677/16-ц у Києво-Святошинському районному суді Київської області.

Тобто, питання правомірності віднесення земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови та надання земельної ділянки у постійне користування ТОВ Євро 2000 вже було предметом розгляду в межах цивільних справ № 2-2639/09, № 369/9677/16-ц.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи особи, що не брала участі у справі Громадської організації "Зелений патруль міста Вишневе" викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення в частині оскаржуваної частини постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в цій частині не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в зазначеній частині - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу особи, що не брала участі у справі Громадської організації "Зелений патруль міста Вишневе" залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2015 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко

Повний текст складено 04.02.2020 року.