Постанова

від 05.02.2020 по справі 826/1619/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2020 року

Київ

справа №826/1619/18

адміністративне провадження №К/9901/23766/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2019 року (головуючий суддя Костюк Л.О., судді - Бужак Н.П., Мельничук В.П.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Алтосан" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Алтосан" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 жовтня 2017 року №0008211401, № 0008221401.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення від 11 жовтня 2017 року №0008211401 повністю, №0008221401 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 603 855, 84 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено . Присуджено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Алтосан" витрати зі сплати судового збору у розмірі 9057,4 грн.

Відповідачем вказане рішення суду першої інстанції було оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 12 квітня 2019 року залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме скаржником до скарги не було додано документ про сплату судового збору, а ухвалою від 11 травня 2019 року апеляційну скаргу податкового органу повернуто, оскільки останній не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.

5 липня 2019 року Головне управління ДФС у м. Києві вдруге звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року у справі № 826/1619/18 відмовлено .

Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для розгляду по суті .

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.

Суд апеляційної інстанції відмовляючи Головному управлінню ДФС у м. Києві у відкритті апеляційного провадження виходив з того, що клопотання про поновлення строку апеляційного провадження подане з апеляційною скаргою є необґрунтованим, а вказані в ньому підстави для поновлення строку є неповажними.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду такі висновки суду апеляційної інстанції вважає передчасними, враховуючи наступне.

Правила вирішення питання прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції у разі подання такої скарги після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, передбачені частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 вказаного Кодексу передбачено, що якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Тобто, з аналізу наведених положень процесуального закону вбачається, що якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку, установленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа не порушує питання про поновлення такого строку, суддя-доповідач залишає апеляційну скаргу без руху, а особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Якщо особа звернулась із заявою про поновлення строку апеляційного оскарження протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції має оцінити наведені в такій заяві підстави і визнати їх поважними чи неповажними.

Якщо наведені у заяві про поновлення строку підстави суд апеляційної інстанції визнав неповажними закон надає особі право звернутися із заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Суд апеляційної інстанції визнав наведені скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави неповажними, однак в порушення вимог частини третьої статті 298 КАС України, позбавив відповідача права звернутися з заявою із зазначенням в ній інших підстав для поновлення такого строку, відмовивши у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає за правильне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з направленням справи до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого питання про прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції має бути вирішено у порядку, передбаченому частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно пункту 2 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За приписами частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2019 року з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 3, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково .

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є .Блажівська

І.Л.Желтобрюх