Постанова

від 28.01.2020 по справі 805/574/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2020 року

Київ

справа №805/574/17-а

адміністративне провадження №К/9901/41379/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2017 (суддя Кониченко О.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 (головуючий суддя Ястребова Л.В., судді: Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.) у справі №805/574/17-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Горлівський м'ясокомбінат" до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Горлівський м'ясокомбінат" звернулось до адміністративного суду з позовом до Бахмутської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Бахмутська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2017, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Бахмутської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі №805/574/17-а.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №805/574/17-а згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 розгляд справи у порядку письмового провадження призначено на 28.01.2020.

В обґрунтування вимог касаційної скарги податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та вказує, що Податковий кодекс України не містить посилань на Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та не зазначає, що проведення антитерористичної операції є підставою для, зокрема, звільнення від надання податкової звітності по граничному терміну. Відтак, податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що підлягає виконанню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, посадовою особою контролюючого органу проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2014 року та за квітень 2015 року.

За результатами проведення зазначеної перевірки відповідачем складено Акт від 14.09.2016 №1867/15/00443364, яким встановлено неподання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2014 року, травень 2015 року, що призвело до порушення вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Позивач з висновками акту перевірки не погодився та звернувся до податкового органу з запереченнями на вказаний акт.

Відповідачем складено довідку від 18.10.2016 №247/15/00443364 про виправлення текстових помилок до вищезазначеного акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, в якій зазначено, що при складанні акту перевірки допущено описку, а саме, вказано перевіряємий період квітень 2015 року , а повинно бути травень 2015 року .

25.10.2016 позивачу надано відповідь на його заперечення, згідно якої, висновки встановлені актом перевірки від 14.09.2016 №1867/15/00443364 залишено без змін.

28.10.2016 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00443364 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2040,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг, код платежу 14010100.

За результатом адміністративного оскарження ГУ ДФС у Донецькій області 13.12.2016 прийнято рішення про скасування податкового повідомлення-рішення 28.10.2016 №00443364 в частині збільшення суми грошових зобов'язань за штрафними санкціями з податку на додану вартість у сумі 1020 грн.

05.01.2017 відповідачем на підставі даних інформаційних баз контролюючого органу та акту перевірки від 14.09.2016 №1867/15/00443364 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000041201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020,00грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг, код платежу 14010100.

Не погодившись з позицією податкового органу, ПАТ "Горлівський м'ясокомбінат" звернулося до суду з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення, оскільки позивач вважав, що відповідачем порушено процедуру прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками проведеної камеральної перевірки та не враховано звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків подання податкової звітності (чи її неподання) з огляду на наявність обставин непереборної сили.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, вказав, що відповідачем протиправно сформовано податкове повідомлення-рішення відносно ПАТ Горлівський м'ясокомбінат , оскільки у спірний період до позивача не підлягають застосуванню штрафні санкції у вигляді штрафу, тому що він є звільненим від відповідальності за неналежне виконання обов'язків платника податків.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 75.1.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 46.1. статті 46 ПК України, податкова декларація - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Вказані вимоги кореспондуються з положеннями пункту 203.1 статті 203 ПК України.

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (пункт 120.1 статті 120 ПК України).

Пунктом 114.1 статті 114 ПК України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Згідно пункту 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Горлівський м'ясокомбінат" є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 00443364, місцезнаходження: Донецька область, Бахмутський район, с.Новолуганське. Перебуває на податковому обліку у Бахмутській (Артемівській) ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

При цьому, до листопада 2015 року місцем реєстрації позивача було м.Горлівка, Донецької області. Товариство перебувало на обліку у Горлівській ОДПІ ГУ Міндоходів Донецької області.

Основним видом економічної діяльності підприємства по КВЕД 10.11 є виробництво м'яса. Зазначене підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як зауважено судами, факт порушення позивачем граничних строків подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2014 року позивачем не заперечується та не є спірним по справі.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

Пунктом 5 статті 11 цього Закону передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, до якого входить і місто Горлівка.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №1079-р було зупинено дію Розпорядження від 30.10.2014 №1053-р. Проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 у справі № 826/18327/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 02.04.2015, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №1079-р визнано нечинним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України по даній справі було зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду до розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України у Вищому адміністративному суду України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція , розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р та затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначені міста Горлівка, Бахмут.

У період з 05.11.2014 по 18.12.2015 (дата набрання чинності розпорядження від 02.12.2015 №1275-р) в силу приписів частини 3 статті 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції вказане розпорядження не діяло, що автоматично в силу приписів закону надає статус чинності розпорядженню Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р, яким місто Горлівка віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Підпунктом 102.6.4 пункту 102.6 статті 102 Кодексу передбачено, що граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань відповідно до норм Кодексу встановлено Порядком застосування пунктів 102.6 - 102.7 статті 102 ПК України, який затверджено наказом ДФС України від 24.12.2010 №1044 (далі - наказ №1044).

Згідно з пунктом 7 наказу №1044 за наявності обставин непереборної сили платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій.

Судами враховано, що відповідно до матеріалів справи позивач у перевіряємий період часу був зареєстрований та здійснював діяльність в зоні проведення антитерористичної операції.

До листопада 2015 року місцем реєстрації позивача було м.Горлівка, Донецької області. Товариство перебувало на обліку у Горлівській ОДПІ ГУ Міндоходів Донецької області.

На підставі рішення загальних зборів акціонерів було перереєстроване за адресою: Донецька область, Бахмутський район, с.Новолуганське, квартал Молодіжний, 13. Прийнято на облік Бахмутською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

Міста: Бахмут (Артемівськ) Донецької області, на території якого розташована Бахмутська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, в якій на обліку перебуває позивач, та яка прийняла спірне рішення; Горлівка Донецької області, де був зареєстований позивач і перебував на обліку у Горлівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, до листопада 2015 року, входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р (чинне).

Відповідно до статті 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 20.01.2015 звертався до Горлівської ОДПІ з заявою про продовження граничних строків надання податкової звітності та відстрочення грошових зобов'язань. Податковий орган листом від 29.01.2015 повідомив позивача, що відповідна заява повинна подаватись підприємством протягом тридцяти днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили з посиланням на документальне підтвердження, отриманим від Торгово-промислової палати України.

Листом від 24.11.2015 позивач звертався до відповідача з заявою про продовження граничних строків надання податкової звітності та відстрочення грошових зобов'язань. Зокрема, товариство повідомляло відповідачу про неможливість подання у граничний термін податкової декларації .

До заяви позивачем було додано сертифікат Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 19.08.2014 №2772/05-4, яким відповідно засвідчено обставини непереборної сили з 05.07.2014 ПАТ Горлівський мясокомбінат при здійснення господарської діяльності на території міста Горлівки щодо дотримання законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації, а також справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

У свою чергу, відповідач листом від 15.12.2015 повідомив позивача, що відповідна заява повинна подаватись підприємством протягом тридцяти днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили з посиланням на документальне підтвердження.

Слід врахувати, що положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не встановлює податкової пільги, що розповсюджується на позивача, а є спеціальною нормою закону, яка для суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об'єктивних обставин - проведення антитерористичної операції, та за умови отримання висновку Торгово-промислової палати України, втановлює підстави для звільнення від відповідальності цих платників податків, в тому числі й в частині неналежного виконання обов'язку своєчасного подання податкової звітності.

Таким чином, на підставі положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р ПАТ "Горлівський м'ясокомбінат" звільнявся від відповідальності за порушення строків подання податкової звітності у грудні 2014 року, з урахуванням Сертифікату, що засвідчує настання для позивача обставин непереборної сили з 05.07.2014 при здійсненні господарської діяльності на території м.Горлівка щодо дотримання законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації, а також справляння та сплати податків і обов'язкових платежів, де також вказано, що на момент видачі Сертифікату (19.08.2014) обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Суд апеляційної інстанції вірно зауважив, що нормами ПК України передбачена відповідальність у вигляді штрафу за неподання (несвоєчасне подання) платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом.

Разом з тим, у даному випадку до спірних правовідносин слід застосувати Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , оскільки він є спеціальним законом відносно відповідних обставин та визначає, у тому числі, підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) податкових зобов'язань.

Відтак, до позивача не підлягають застосуванню штрафні санкції , оскільки позивач є звільненим від відповідальності за неналежне виконання обов'язків з подання звітності в установлені Податковим кодексом України строки, що підтверджується відповідним Сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 19.08.2014.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що сертифікат є належним доказом в силу статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої абзацом першим пункту 120.1 статті 120 ПК України, за неналежне виконання зобов'язань щодо своєчасного подання звітності. Відповідач, якому на момент прийняття оскарженого рішення було відомо про наявність у позивача сертифікату, повинен врахувати цю обставину при прийнятті оскаржуваного рішення.

Водночас, Верховний Суд наголошує, що Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції не скасовує обов'язків платника податку, а лише надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Крім того, Суд зауважує, що діючим законодавством не передбачено засвідчення суб'єктам господарської діяльності обставин непереборної сили (форс-мажорних) обставин окремо по кожній статті Податкового кодексу України, проте визначальним у спірних правовідносинах є не факт засвідчення таких обставин, оскільки вони є загальновідомими, а їх вплив на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання, що має бути оцінено суб'єктом владних повноважень (відповідачем у справ) у кожному конкретному випадку при зверненні суб'єктів господарювання з відповідною заявою.

З урахуванням викладених обставин, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов, скасував податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а колегія суддів апеляційної інстанції вірно погодилась з такими висновками у даній справі.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду