Постанова

від 10.07.2007 по справі 15/162-07-4090а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/162-07-4090А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        "10" липня 2007 р. Справа  № 15/162-07-4090А

15 год. 53 хв.                                                                                    м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді -                        Петрова В.С.

При секретарі -                                Стойковій М.Д.

За участю представників сторін:

від позивача –                   Родін С.М.,

від відповідача –               не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до Фермерського господарства „Борис” про стягнення 182,86 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Любашівська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства „Борис” про стягнення заборгованості по земельному податку в сумі 182,86 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18 травня 2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/162-07-4090А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05 червня 2007 р. у справі № 15/162-07-4090А закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду на 21 червня 2007 р.

Відповідач заперечення проти позову не надав, також представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дату, час та місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення 24.05.2007 р. № 262081, 15.06.2007 р. № 268448, 03.07.2007 р. № 276091,  у зв'язку з цим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів відповідно до п. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України господарський суд Одеської області зазначає, що згідно п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Фермерське господарство „Борис” (код ЄДРПОУ 30910082) зареєстроване Любашівською районною державною адміністрацією Одеської області 03 квітня 2000 року за № 04057184Ю0010095, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи.

На облік в якості платника податків Фермерське господарство „Борис” знаходиться в Любашівській МДПІ з 02.10.2000 р. за № 404, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків

Згідно ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. (зі змінами та доповн.) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Ст. 11 Закону України „Про систему оподаткування” передбачено, що відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та дотримання законів про оподаткування несуть платники податків у відповідності з законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство „Борис” є користувачем земельної  ділянки та відповідно платником земельного податку.   

Так, відповідно до ст. 2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно ст. 14 Закону України „Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. 

Як з'ясовано судом, 31.01.2006 р. Фермерським господарством „Борис” були подані до Любашівської МДПІ податкові розрахунки по земельному податку за 2004 рік, за 2006 рік. Разом з тим згідно акту № 76 від 22.03.2006 р. про порушення податкового законодавства встановлено порушення відповідачем ст. 14 Закону України „Про плату за землю” та п.п. 4.2.2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: порушення терміну подання розрахунків по земельному податку за 2004 рік та за 2005 рік, зокрема кінцевий термін подання вказаних розрахунків становив 21.01.2004 р. і 31.01.2005 р. відповідно, тоді як зазначені розрахунки були подані відповідачем у січні 2006 року. На підставі вказаного акту 22.03.2006 р. позивачем було прийняте відповідне податкове повідомлення-рішення № 0000281500/0/0-84 що визначення відповідачу суми податкового зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій по земельному податку в розмірі 340,00 грн. При цьому слід зазначити, що   відповідачем зазначене податкове повідомлення-рішення № 0000281500/0/0-84 не було оскаржено.

Згідно п. 17.3. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Так, суд вважає, що визначена позивачем відповідачу сума штрафних санкцій по земельному податку в розмірі 340,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000281500/0/0-84 є узгодженою.

Відповідно до ч. 3 п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 (у даному випадку несвоєчасне подання податкових розрахунків по земельному податку), платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5. 4 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена у встановлений законодавством строк, є сумою податкового боргу.

Проте, в порушення вимог закону відповідач нараховану позивачем суму штрафних санкцій по земельному податку не сплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед бюджетом по штрафним санкціям із земельного податку в сумі 340,00 грн., що також підтверджується даними облікової картки відповідача. Проте, у зв'язку з наявністю у відповідача за даними облікової картки переплати по земельному податку в розмірі 199,61 грн. суму недоїмки по  земельному податку було зменшено до 140,39 грн.

Однак, у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 140,39 грн. згідно п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” 11 квітня 2006 р. Любашівською МДПІ було виставлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/113 про сплату зазначеної суми податкового зобов'язання. Як з'ясовано судом, відповідачем в порушення вимог закону суму заборгованості в розмірі 140,39 грн. не було сплачено.  

До того ж згідно поданого відповідачем до Любашівської ДПІ податкового розрахунку по земельному податку за 2006 рік (вх. 758 від 31.01.2006 р.) відповідачу було нараховано:

03.05.2006 р. –3,91 грн.,

30.05.2006 р. –3,91 грн.,

30.06.2006 р. –3,91 грн.,

31.07.2006 р. –3,91 грн.,

30.08.2006 р. –3,91 грн.,

02.10.2006 р. –3,91 грн.,

30.10.2006 р. –3,91 грн.,

30.11.2006 р. –3,91 грн.,

02.01.2007 р.  –3,91 грн.,

30.01.2007 р. –3,90 грн.

Крім того, згідно поданого відповідачем до Любашівської ДПІ податкового розрахунку по земельному податку за 2007 рік (вх. 823 від 31.01.2007 р.) відповідачу було нараховано 02.03.2007 р. –3,38 грн.

Таким чином, за податковими розрахунками по земельному податку за 2006 рік та за 2007 рік за період з 03.05.2006 р. по 02.03.2007 р. відповідачу нараховано суму податку в розмірі 42,47 грн., яка є узгодженою. Адже згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. А відповідно до ст. 17 Закону України „Про плату за землю” податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.  

Проте, відповідач суму нарахованого земельного податку на момент звернення позивача до суду з позовом не сплатив, у зв'язку з чим заборгованість відповідача по вказаному податку складає 182,86 грн.  

Згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків  (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві  є  будь-які фактичні дані,  на підставі  яких  суд  встановлює  наявність  або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,  та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх  представників, показань свідків, письмових  і речових  доказів,  висновків експертів.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює  докази,  які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому,  всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Клопотання позивача про накладення арешту на активи відповідача з метою забезпечення позову згідно ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України задоволенню не підлягає, оскільки не є обґрунтованим, як це передбачено положеннями вказаного Кодексу.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до Фермерського господарства „Борис” про стягнення 182,86 грн. задовольнити.

2.          Стягнути з Фермерського господарства „Борис” (66542, Одеська область, Любашівський район, с. Петрівка; код ЄДРПОУ 30910082) заборгованість по земельному податку в сумі 182/сто вісімдесят дві/грн. 86 коп. на користь державного бюджету (р/р 34212378700334 одержувач УДК у Любашівському районі, код 23214991, банк ГУДКУ в Одеській області МФО 828011, м. Одеса, код платежу 13050104).

Постанова суду може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено 20.07.2007 р.

               Суддя