Постанова

від 23.07.2007 по справі 15/164-07-4092а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/164-07-4092А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        "23" липня 2007 р. Справа  № 15/164-07-4092А

   17 год. 17 хв.                                                                           м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді -                      Петрова В.С.

при секретарі –                            Стойковій М.Д.

За участю представників сторін:

від позивача –              Ніронка Ю.М., Коробєйнікова Н.О.;  

від відповідача –          Волканов Є.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Невада” до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,,

ВСТАНОВИВ:  

Товариство з обмеженою відповідальністю „Невада” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про скасування рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.02.2007 р. № 0001122360 на суму 233,40 грн. та № 0001112360 на суму 600,00 грн., посилаючись на неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21 травня 2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/164-07-4092А та призначено попереднє засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31 травня 2007 р. у справі № 15/164-07-4092А закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач позовні вимоги не визнає та вважає проведену перевірку цілком правомірною, а оскаржувані рішення обґрунтованими, у зв'язку з чим просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, про що зазначено у письмових запереченнях на позов (а.с. 28-29).

У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України господарський суд Одеської області зазначає, що згідно п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.  

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

09 січня 2007 р. співробітниками ДПА у Дніпропропетровській області здійснено перевірку гральних автоматів ТОВ „Невада” щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, які розташовані в приміщенні кафе за адресою: м. Дніпропетровськ, пр-т Гагаріна, 3,  та належать позивачу.

За результатами перевірки ДПА у Дніпропропетровській області складений акт № 001020 (04620026/2303) від 09 січня 2007 р., яким встановлені порушення позивачем вимог п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; п. 29 ст. 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та Постанови КМУ „Про терміни переведення СПД на облік РО у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО” та ст. 5 , ч. 1 ст. 7 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

На підставі акту перевірки від 09 січня 2007 р. № 04620026/2303 ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.02.2007 р.:

-          № 0001112360 на суму 600,00 грн. у зв'язку з порушенням позивачем вимог п. 1, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не проведення розрахункової операції на суму 100,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій та невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному х-звіті РРО на загальну суму 20,00 грн.

-          № 0001122360 на суму 233,40 грн. у зв'язку з порушенням ст. 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а саме: виявлено в наявності 31 гральне місце, а торгових патентів в наявності 21.

Проте, на думку суду, зазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.02.2007 р. винесені за результатами перевірки, проведеної з порушенням вимог чинного законодавства, та прийняті в порушення вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.

Повноваження податкового органу щодо проведення перевірок встановлені Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Указом Президента „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”.

Статтею 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що вважаються позаплановими перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадах –за рішенням суду.

Крім того, згідно „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрований Мінюстом України 25.08.2005 р. №925/11205 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та іншими законодавчими актами.

Так, згідно ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” позапланова виїзна перевірка проводиться лише за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Одна з перелічених підстав обов'язково повинна бути зазначена у направленні та наказі під час проведення позапланової перевірки.

Відповідно до ст. 112 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Як з'ясовано судом, в порушення зазначеної норми, фахівцями ДПА у Дніпропропетровській області до проведення перевірки не була надана позивачу під розписку копія наказу про проведення позапланової виїзної перевірки. До того ж наказ керівника ДПА у Дніпропропетровській області про проведення позапланової перевірки не надавався відповідачем і до суду.  

Також згідно ст. 15 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995р.  (із змінами та доповненнями) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари, інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. А відповідно до ст. 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.

Планова виїзна перевірка –перевірка, яка передбачена у плані роботи. Право податкового органу на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли податковий орган не пізніше ніж за десять днів до дня проведення перевірки надіслав суб'єкту підприємницької діяльності письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення перевірки (ч. 4 ст. 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”).  

Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій ст. 16 Закону України № 265, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

У запереченнях на позов відповідач посилається на те, що зазначена перевірка ДПА у Дніпропропетровській області не пов'язана з перевірками своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), підстави та порядок проведення яких передбачені ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р.  № 509-ХП, являється плановою, так як вона проведена за окремим планом органу державної податкової інспекції.

Тобто, приймаючи до уваги викладене, на думку відповідача, ДПА у Дніпропропетровській області було проведено планову перевірку позивача, адже перевірка, яка передбачена у плані роботи, є плановою. Проте, відповідачем не надавався до суду вказаний у запереченнях на позовну заяву план перевірки, за яким була проведена перевірка відповідача, у зв'язку з чим судом не приймаються до уваги в якості доказів твердження відповідача про проведення планової перевірки. Більш того, відповідач не надав доказів повідомлення позивача про дату початку та закінчення перевірки за десять днів до дня проведення перевірки, як того вимагає чинне законодавство. Адже, як зазначалось вище, право податкового органу на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли податковий орган не пізніше ніж за десять днів до дня проведення перевірки надіслав суб'єкту підприємницької діяльності письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, що передбачає підстави для звільнення від доказування. А частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку про порушення перевіряючим податковим органом норм законодавства щодо порядку проведення перевірки ТОВ „Невада”. А відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 600,00 грн. суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, штрафні (фінансові) санкції у вказаному розмірі застосовані до позивача за порушення позивачем п. 1, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: у зв'язку з незабезпеченням відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій; сума невідповідності складає 20,00 грн. та не проведення розрахункової операції на суму 100,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій.

Так, згідно п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Разом з тим, у преамбулі Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” зазначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно ст. 1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами –суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Як вбачається, з довідки Головного управління статистики в Одеській області № 9174 з ЄДРПОУ ТОВ „Невада” здійснює „діяльність з організації азартних ігор” (код за КВЕД 92.71.0), що також підтверджується ліцензією Міністерства фінансів України серії АВ № 082901 на право „Організації діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах)”.

Національний класифікатор України „Класифікація видів економічної діяльності” ДК 009:2005, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375, є нормативним документом із стандартизації згідно ст. 11 Закону України „Про стандартизацію” та згідно ст. 15 Господарського кодексу України застосовується у сфері господарювання та не відносить діяльність з організації азартних ігор (код за КВЕД 92.71.0) до сфери послуг.

Згідно ч. 2 ст. 259 Господарського кодексу України у правовому регулюванні господарської діяльності та у здійсненні державного управління народним господарством мають враховуватися особливості здійснення суб'єктами господарювання окремих видів цієї діяльності.

Такий вид економічної діяльності як „використання автоматів гральних” в КВЕД прямо не передбачено. Отже, враховуючи те, що згідно ч. 6 ст. 259 Господарського кодексу України об'єктами класифікації в КВЕД є усі види господарської (економічної) діяльності суб'єктів, зазначений вид економічної діяльності можна віднести лише до підкласу „Інша видовищно-розважальна діяльність” (код за КВЕД 92.34.0) або „Інші види рекреаційної діяльності” (код за КВЕД 92.72.0), які не мають відношення до діяльності ТОВ „Невада” та сфери послуг.

Враховуючи наведене, ТОВ „Невада” не входить до переліку суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, і як наслідок на нього не розповсюджуються норми Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відтак, відповідач не довів суду факт наявності порушення позивачем п. 1, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

В обґрунтування правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідач посилається на опис наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків та денний звіт реєстратора розрахункових операцій. Але, ні опис наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, ані денний звіт реєстратора розрахункових операцій не є підставою для підтвердження того, що позивач повинен застосовувати при здійсненні своєї діяльності реєстратор розрахункових операцій.

Щодо застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 233,40 грн. суд зазначає наступне.  

Як зазначалось вище, підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення від 11.02.2007 р. № 0001122360 на суму 233,40 грн. стало порушення, на думку відповідача, позивачем ст. 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Так, відповідач посилається на те, що на гральні автомати, що перевірялись ДПА у Дніпропетровській області, необхідно придбавати кількість торгових патентів у кратності відповідно до кількості гральних місць, що відповідає кількості гравців. Проте, ці посилання податкової інспекції судом оцінюється критично, оскільки суперечать Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Згідно ст. 1 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, об'єктом правового регулювання є, зокрема, діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, об'єктами оподаткування є наступні види грального бізнесу: гральний автомат з грошовим або майновим виграшем; гральний стіл з кільцем рулетки для казино; інші гральні столи (спеціальні столи для казино, крім столів для більярду); кегельбани, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них; столи для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань; інші види грального бізнесу, включаючи розиграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківські установи або у майновій формі на місці.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).

Згідно п. 1 ст. 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Проте, посилання відповідача на порушення позивачем ст. 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” у зв'язку з відсутністю у позивача торгових патентів на 10 гральних місць, суд вважає безпідставними, оскільки відповідачем не надано жодних доказів того, що в залі гральних автоматів знаходились гральні автомати без придбання відповідних торгових патентів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за перевіряємою адресою ТОВ „Невада” здійснює діяльність на 21 гральному автоматі з одним гральним місцем кожний, на які придбано відповідно 21 торговий патент та не експлуатує гральні автомати з чотирма та шістьма гральними місцями, про які зазначено у акті перевірки.

В заперечення цього, відповідач не надав суду жодних доказів того, що ТОВ „Невада” за адресою м. Дніпропетровськ, пр-т Гагаріна, 3, експлуатує більше ніж 21 гральний автомат.

Таким чином, на перевіряємі гральні автомати позивачем правомірно отримано по одному торговому патенту (21 шт.) на кожний гральний автомат.

Також суд звертає увагу на те, що оскільки перевірка грального залу позивача була проведена з порушенням закону, то згідно ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України всі докази, одержані в результаті проведеної перевірки, судом при вирішенні справи не можуть прийматися до уваги.

Між тим частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Однак, відповідачем не доведено факт правомірності прийняття ним оскаржуваних позивачем рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у зв'язку з чим суд доходить висновку про безпідставність прийняття відповідачем вказаних рішень.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно нараховані позивачу штрафні (фінансові) санкції в розмірі 600,00 грн. у зв'язку з порушенням позивачем вимог п. 1, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, та  в розмірі 233,40 грн. у зв'язку з порушенням ст. 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною  3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а також заявляти інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.    

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює  докази,  які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому,  всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, а рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.02.2007 р. № 0001112360 та № 0001122360 підлягають скасуванню.   

Керуючись п. 6 Перехідних положень, ст. ст. 2, 9, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

               ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Невада” до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити.

2.          СКАСУВАТИ рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001112360 від 12.02.2007 р. та № 0001112360 від 12.02.2007 р.

Постанову суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 31.07.2007 р.

                            Суддя