Рішення

від 08.10.2019 по справі 757/24101/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24101/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Шевченко Т.В.,

справа № 757/24101/18-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Національна акціонерна компанія Украгролізинг

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Енергогазінвестконсалт

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної акціонерної компанії Украгролізинг , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Енергогазінвестконсалт про визнання посилання незаконним,

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача: Деркач А.В.

представник третьої особи Мариїнський О.В.

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НАК Украгролізинг , третя особа ТОВ Енергогазінвестконсалт про визнання незаконним посилання, що від структур, в тому числі НАК Украгролізинг зараховувались в листопаді 2007 року грошові кошти з цільовим призначенням інвестиційні в сумі 4 647 500,00 грн. на ТОВ Енергогазінвестконсалт .

Позовні вимоги мотивовані тим, що в березні 2013 року ОСОБА_4 , який у період з 14.02.2007 року по 06.02.2008 року був керівником НАК Украгролізинг , та ТОВ Енергогазінвестконсалт уклали з ТОВ Кольчуга-Київ договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісні кредитори переуступило право вимоги відносно боргових зобов`язань ОСОБА_1 новому кредитору ТОВ Кольчуга-Київ , який звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до позивача про стягнення боргу. За результатами розгляду справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях встановлено та підтверджено факт відсутності будь-яких боргових відносин у позивача перед ОСОБА_4 та ТОВ Енергогазінвестконсалт , у зв`язку з чим у задоволенні позову ТОВ Кольчуга-Київ відмовлено в повному обсязі. У липні 2017 року на адресу позивача від ТОВ Кольчуга-Київ надійшов лист, в якому останній, не враховуючи рішення суду та відсутність доказів перерахування коштів в якості інвестицій зазначає, що від структур ОСОБА_4 в листопаді 2007 року на безготівковий рахунок ТОВ Енергогазінвестконсалт , керівником та власником якого був позивач ОСОБА_1 , були перераховані інвестиційні кошти у розмірі 4 647 500,00 грн., у зв`язку з чим ТОВ Кольчуга-Київ вимагає звіту за використання інвестиційних коштів. Враховуючи, що ТОВ Кольчуга-Київ протиправно продовжує вимагати грошові кошти, позивач вимушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права, у зв`язку з чим просить визнати посилання незаконними.

Ухвалою суду від 21.05.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для уточнення змісту позовних вимог (зазначення яке саме право позивача порушено та спосіб (способи) захисту порушеного права або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, зазначенні де розміщене посилання. Яке позивач просить визнати незаконним та яким чином його розміщення порушує права позивача), надання квитанції про сплату судового збору на суму 64 грн. 80 коп. (704 грн. 80 коп. - 640 грн. = 64 грн. 80 коп., надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи та підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (а.с. 17).

Після усунення недоліків позивачем ухвалою суду від 22.06.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 17.09.2018 року (а.с. 26).

20.08.2018 року представником третьої особи Мариїнським О.В. подано письмові пояснення на позов з письмовими доказами (а.с. 31-70), відповідно до яких заперечив щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на рішення Апеляційного суду м. Києва від 05.02.2014 року у справі № 754/4982/13-ц, який встановлено, що ТОВ Кольчуга-Київ не доведено належними доказами отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_4 та ТОВ Енергогазінвестконсалт грошових коштів за розпискою у власність останнього, між сторонами вбачається наявність правовідносин щодо здійснення інвестиційної діяльності. Таким чином, зазначене рішення суду не встановлює відсутності заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ Кольчуга-Київ . При цьому, у рішенні суду зазначено, що ОСОБА_1 підтвердив отримання на безготівковий рахунок ТОВ Енергогазінвестконсалт , директором якого він був на той час, грошових коштів у розмірі 4 647 500,00 грн., які надійшли від структур ОСОБА_4 . Крім того, на даний час у провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває справа № 754/9726/17 за позовом ТОВ Кольчуга-Київ до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, що свідчить про те, що позивач навмисно звернувся до суду з декількома позовними заявами з метою затягування розгляду цивільної справи № 754/9726/17.

21.08.2018 року представником відповідача ОСОБА_5 подано відзив на позовну заяву з письмовими доказами (а.с. 73-88), відповідно до якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, зазначаючи, що НАК Украгролізинг є неналежним відповідачем у справі та позовна заява не містить переліку обов`язкових вимог до відповідача, отже позовна заява подана позивачем без додержання положень ст. 175 ЦПК України.

Ухвалою суду від 18.04.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.07.2019 року (а.с. 116).

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову та надав заяву про застосування строків позовної давності.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом статей 11,15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.

Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13 та Верховним Судом у постановах від 17 травня 2018 року в справі № 2-64/11, від 04 липня 2018 року у справі № 590/479/16-ц.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ч. 1 ст. 20 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом за захистом, позивач просив визнати посилання незаконними, посилаючись на те, що останні порушують його матеріальні права та безпідставно позиціонують його як боржника.

Разом з тим, чинним законом не передбачено такого способу захисту цивільного права, зокрема ст. 16 ЦК України , як визнання посилання незаконним та який не є ефективним засобом захисту порушеного права позивача. Обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

При цьому, як встановлено судом, у провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 754/9726/17-ц за позовом ТОВ Кольчуга-Київ до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (а.с. 45).

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач ОСОБА_1 фактично заперечує щодо позовних вимог, з якими ТОВ Кольчуга-Київ звернувся до нього про стягнення грошових коштів, у зв`язку з чим позивач не позбавлений права захищати свої права під час розгляду спору про стягнення з нього грошових коштів та посилання, викладені у позовній заяві, можуть бути запереченнями щодо вказаного позову.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог так, як позивач обрав неналежний спосіб захисту свого порушеного права, котрий не передбачений ст. 16 ЦК України.

Що стосується строків позовної давності, то слід зазначити таке.

Представником третьої особи надано заяву про застосування до вказаних правовідносин строку позовної давності до винесення судом рішення.

Відповідно до ч. 3 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 № 14 встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову по суті з підстав його необґрунтованості, тому не застосовує строк позовної давності у цій справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір позивачу не відшкодовується.

На підставі викладеного та керуючись ст. 11, 15, 16, 20 ЦК України та ст. 2, 4, 5, 13, 81, 82, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної акціонерної компанії Украгролізинг , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Енергогазінвестконсалт про визнання посилання незаконним - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

відповідач: Національна акціонерна компанія Украгролізинг : 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код ЄДРПОУ 30401456.

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Енергогазінвестконсалт : 03179, м. Київ, вул. Ірпінська, 63/5, код ЄДРПОУ 32381327.

Суддя О.В.Батрин