Рішення

від 23.12.2019 по справі 757/27855/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27855/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року Печерський районний суд м. Києва

суддя: Матійчук Г.О.

секретар судового засідання: Хабеця О.О.,

справа №757/27855/19-ц

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Тефнут ;

відповідач 1: ОСОБА_1 ;

відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство Герміона-Плюс ;

Третя особа: ОСОБА_2 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тефнут до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство Герміона-Плюс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 , про визнання дати набуття права власності, визнання дати вибуття права власності, визнання нікчемною повторну реєстрацію об`єкта нерухомості, визнання нікчемним протокол загальних зборів в частині рішення про продаж приміщення, визнання нікчемним договір купівлі-продажу приміщення; визнання нікчемною реєстрацію приміщення,

представник позивача - адвокат Огійчук Олег Анатолійович,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ТОВ Тефнут про визнання дати набуття права власності на ресторан за ТОВ Тефнут з 03.06.2013 р., визнання дати вибуття права власності на ресторан у ТОВ ТВП Герміона-Плюс з 03.06.2013 р., визнання нікчемною повторну реєстрацію об`єкта нерухомості за ТОВ ТВП Герміона-Плюс від 17.11.2014 р., визнання нікчемним протокол №2 від 12.05.2016 р. загальних зборів ТОВ ТВП Герміона-Плюс в частині рішення про продаж приміщення ресторану, визнання нікчемним договір купівлі-продажу приміщення ресторану від 13.10.2018 р. укладеного між ТОВ ТВП Герміона-Плюс та ОСОБА_1 ; визнання нікчемною реєстрацію спірного приміщення за ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19.04.2019 року підсудність зазначеної справи визначено Печерському суду м. Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.05.2013 року ТОВ ТВП Герміона-Плюс протоколом №12 загальних зборів заснувало ТОВ Тефнут . Цим же протоколом до статутного капіталу новоствореного товариства було передано нерухоме майно (ресторан), яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 . Після проведення державної реєстрації ТОВ Тефнут 03.06.2013 р. між ТОВ ТВП Герміона-Плюс та ТОВ Тефнут оформлено акт прийому передачі нерухомого майна до статутного капіталу.

Наприкінці 2013 року ТОВ ТВП Герміона-Плюс свою частку в статутному капіталі ТОВ Тефнут продало ОСОБА_3 .

Станом на 17.11.2014 р. одноосібним учасником ТОВ Тефнут був ОСОБА_3 .

Разом з тим, 17.11.2014 р. ТОВ ТВП Герміона-Плюс на території АРК здійснило реєстрацію приміщення ресторану за собою, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію права власності РФ.

12.05.2016 року ТОВ ТВП Герміона-Плюс протоколом №2 загальних зборів учасників товариства (викладений російською мовою) прийнято рішення про продаж спірного нерухомого майна. Протокол підписано ОСОБА_2

За договором купівлі-продажу від 13.10.2016 р. спірне приміщення відчужене відповідачу ОСОБА_1 .

Позивач зауважує, що спірне приміщення не зареєстроване у передбаченому законодавством України порядку. Реєстрація права власності відбулась на території АРК та відомості про правочин внесено до реєстру нерухомості РФ.

На підставі викладеного позивач просив визнати дату набуття права власності на ресторан за ТОВ Тефнут з 03.06.2013 р., визнати дату вибуття права власності на ресторан у ТОВ ТВП Герміона-Плюс з 03.06.2013 р., визнати нікчемною повторну реєстрацію об`єкта нерухомості за ТОВ ТВП Герміона-Плюс від 17.11.2014 р., визнати нікчемним протокол №2 від 12.05.2016 р. загальних зборів ТОВ ТВП Герміона-Плюс в частині рішення про продаж приміщення ресторану, визнати нікчемним договір купівлі-продажу приміщення ресторану від 13.10.2018 р. укладеного між ТОВ ТВП Герміона-Плюс та ОСОБА_1 ; визнати нікчемною реєстрацію спірного приміщення за ОСОБА_1 .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2019 року відкрито спрощене позовне провадження і вирішено розглянути справу без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.05.2013 року протоколом №12 загальних зборів ТОВ ТВП Герміона-Плюс засновано ТОВ Тефнут , до статутного капіталу новоствореного товариства було передано нерухоме майно (ресторан), яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 . Після проведення державної реєстрації ТОВ Тефнут 03.06.2013 р. між ТОВ ТВП Герміона-Плюс та ТОВ Тефнут оформлено акт прийому передачі нерухомого майна до статутного капіталу.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) засновником (учасником) ТОВ Тефнут є ОСОБА_4 , він же з 22.12.2014 року є керівником цього товариства.

Згідно наданої позивачем копії Свидетельства о государственной регистрации права , виданого Державним комітетом з державної реєстрації і кадастру Республіки Крим (Государственный комитет по государственной регистрации и кадастру Республики Крым) від 18.11.2014 року ТОВ ТВП Герміона-Плюс видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (нежитлове приміщення), місце розташування якого зазначено як: АДРЕСА_1 , про що в єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно и угод з ним 17.11.2014 року вчинено відповідний запис реєстрації № 90-90-16/976/2014-153. Державний реєстратор Рябушкін Г.О.

Згідно наданої позивачем копії протоколу №2 загальних зборів учасників ТОВ ТВП Герміона-Плюс , учасником якого є ОСОБА_2 (з копії протоколу неможливо встановити дату, в зв`язку з поганою якістю копії цього документу) вбачається, що рішенням загальних зборів ТОВ ТВП Герміона-Плюс вирішено продати нежитлове приміщення, належне ТОВ ТВП Герміона-Плюс (адресу нерухомого майна неможливо встановити, в зв`язку з поганою якістю копії документу).

За договором купівлі-продажу від 13.10.2016 р. нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 відчужене ОСОБА_1 .

Згідно ч.ч.2,4 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 220 ЦК України визначено правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, зокрема у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Цивільне законодавство та інші нормативно-правові акти, в т.ч. Інструкція про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України (п.27) містить перелік договорів, що підлягають обов?язковому нотаріальному посвідченню. До них, зокрема, належать: договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, довічне утримання) житлового будинку та іншого нерухомого майна; договори про заставу нерухомого майна, транспортних засобів, космічних об?єктів, товарів в обігу або в переробці; договори про відчуження земельних ділянок, які знаходяться в колективній або приватній власності; договори купівлі-продажу майна державних підприємств; шлюбні контракти; інші договори, для яких чинним законодавством передбачена обов?язкова нотаріальна форма

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст. 210 ЦК України).

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація прав проводиться щодо нерухомого майна, а саме: підприємств як єдиних майнових комплексів; житлових будинків; будівель; споруд, а також їх окремих частин; квартир; житлових та нежитлових приміщень.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1,3,5,6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З наданої позивачем Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що спірне нежитлове приміщення загальною площею 595,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з моменту його державної реєстрації 29.04.2014 р. та станом на 08.05.2019 р. перебуває у власності ТОВ Тефнут .

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Враховуючи надані позивачем докази, інформацію з відкритих реєстрів, суд не вбачає підстав для задоволення позову враховуючи відсутність порушення прав позивача в частині права власності на спірне нерухоме майно.

Крім того, безпідставними є вимоги позивача в частині, визнання дати набуття права власності на спірне приміщення за ТОВ Тефнут з 03.06.2013 р. та визнання дати вибуття права власності на спірне приміщення у ТОВ ТВП Герміона-Плюс з 03.06.2013 р. оскільки інформація про це міститься в реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, отже ця обставина не підлягає встановленню.

В частині позовних вимог про визнання нікчемною повторну реєстрацію об`єкта нерухомості за ТОВ ТВП Герміона-Плюс від 17.11.2014 р. та визнання нікчемною реєстрацію спірного приміщення за ОСОБА_1 суд зазначає, що інформація про повторну або будь-яку іншу реєстрацію спірного об`єкта нерухомості у відповідних реєстрах України відсутня.

Позовна вимога про визнання нікчемним протоколу №2 від 12.05.2016 р. загальних зборів ТОВ ТВП Герміона-Плюс в частині рішення про продаж приміщення ресторану, не може бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спори між учасниками господарських товариств, оскарження протоколів/рішень загальних зборів товариства, тощо, відносяться до корпоративних спорів, які підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, таким чином ця позовна вимога підлягає залишенню без розгляду.

Нікчемність договору купівлі-продажу приміщення ресторану від 13.10.2018 р. укладеного між ТОВ ТВП Герміона-Плюс та ОСОБА_1 не підлягає встановленню на підставі ст. 220 ЦК України.

Враховуючи, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, суд на підставі ст. 141 ЦПК України вирішує питання про розподіл судових витрат. Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в сумі 2 550 грн. Позивачем заявлено шість позовних вимог, п`ять з яких розглянуто судом по суті. У разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача. Таким чином, з урахуванням сплачених позивачем 2 550 грн, останньому необхідно доплатити 7 055 грн, які при подачі позову не були оплачені в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Тефнут до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство Герміона-Плюс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 , про визнання дати набуття права власності, визнання дати вибуття права власності, визнання нікчемною повторну реєстрацію об`єкта нерухомості, визнання нікчемним договір купівлі-продажу приміщення, визнання нікчемною реєстрацію приміщення - залишити без задоволення.

Позовну вимогу про визнання нікчемним протокол загальних зборів в частині рішення про продаж приміщення - залишити без розгляду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тефнут 7 055 (сім тисяч п`ятдесят п`ять) гривень судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Тефнут (ЄРДПОУ 38710772, Херсонська область, Білозерський р-н, смт Білозерка, вул. Свободи, 7)

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство Герміона-Плюс (ЄРДПОУ 37674304, 03115, м. Київ, Святошинська пл., 1 корп. Б, НП №1, поверх 25)

Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

Суддя Г.О. Матійчук