Постанова

від 30.01.2020 по справі 640/15419/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 січня 2020 року

м. Київ

справа № 640/15419/15-ц

провадження № 61-16971св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати

Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - Харківська міська рада,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2015 року, ухвалене у складі судді Якуші Н. В., та постанову Харківського апеляційного суду

від 14 серпня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенка І. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2015 року Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 квітня 2004 року між сторонами укладено договір оренди землі в місті Харкові строком до 31 грудня 2028 року, за яким відповідачу в користування надано земельну ділянку загальною площею 0,0244 га по АДРЕСА_1 .

За умовами договору розмір орендної плати в місяць складає 393,84 грн,

на рік 4 726,08 грн.

Позивач вказував, що відповідно до статті 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року, за якою базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 291,18 грн. Дана нормативна грошова оцінка земель міста Харкова застосовується з 01 січня 2014 року.

Попередня вартість 1 кв.м землі у місті Харкові була визначена станом на

01 січня 2007 року на підставі рішень Харківської міської ради від 25 грудня 2007 року і від 27 лютого 2008 року та була введена в дію з 01 березня

2008 року.

Зміни до договорів оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 29 грудня 2012 року.

Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було одержано витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку; виконано розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності станом на 01 січня 2013 року; одержано витяг № 274 від 08 листопада

2013 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Департаментом земельних відносин було запропоновано ОСОБА_1 укласти додаткову угоду до договору та сплатити кошти за внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та за надання інформації з реєстру у формі витягу. Відповідь на лист-пропозицію Харківською міською радою отримано не було.

На думку позивача, ухилення ОСОБА_1 від підписання додаткової угоди до договору оренди землі завдає збитків територіальній громаді міста Харкова у вигляді неодержаного доходу за користування земельною ділянкою комунальної власності.

За таких обставин позивач просив внести зміни до договору оренди землі

від 19 квітня 2004 року № 6677/04 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня

2015 року позовні вимоги Харківської міської ради задоволено.

Внесено зміни до договору оренди землі від 19 квітня 2004 року № 6677/04 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі у редакції, наданій Харківською міською радою.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимогами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Укладений між сторонами договір передбачає можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

При цьому, суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_1 ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, що є підставою для внесення змін до договору оренди землі, в тому числі, і в частині визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 14 серпня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та його представника - адвоката Канівця С. І. залишено без задоволення, а заочне рішення Київського районного суду

м. Харкова від 23 грудня 2015 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, тому рішення суду першої інстанції вважав таким, що ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Канівець С. І., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2015 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 серпня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України

(далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з Київського районного суду м. Харкова.

У жовтні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій статей 651, 652 Цивільного кодексу України

(далі - ЦК України), оскільки вказані норми права передбачають можливість зміни правовідносин за вимогою однієї сторони за рішенням суду у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Матеріали справи не містять доказів істотного порушення ОСОБА_1 умов договору, тому підстави для зміни договору у даному випадку відсутні.

Також заявник посилається на неврахування судами попередніх інстанції пунктів 2.3 та 2.4 договору оренди землі від 19 квітня 2004 року якими передбачено, що у зв`язку з проведенням щорічної грошової оцінки земельної ділянки розмір грошової оцінки змінюватиметься без внесення змін, доповнень до цього договору, а орендна плата збільшується лише у випадку зміни розміру земельного податку шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.

На думку заявника, Харківська міська рада звернулась до суду з позовом про визнання укладеною додаткової угоди за обставин, що не пов`язані зі зміною розміру земельного податку, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Цивільне законодавство не передбачає такого способу захисту порушеного права як визнання договору укладеним, тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про визнання укладеною додаткової угоди, оскільки такий висновок не відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі

№ 338/180/17.

Крім того, на думку заявника, суди попередніх інстанцій порушили

статтю 109 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час пред`явлення позову, оскільки відповідач має зареєстроване місце проживання в Харківському районі Харківської області. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відкриття провадження у справі з порушенням правил територіальної підсудності.

Відзив на касаційну скаргу у встановлений судом строк не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 19 квітня 2004 року між ОСОБА_1 та Харківською міською радою укладено договір оренди землі строком

до 31 грудня 2028 року, за яким відповідачу надано у користування земельну ділянку загальною площею 0,0244 га по

АДРЕСА_1 . За умовами вказаного договору оренди розмір орендної плати в місяць складає 393,84 грн, на рік 4 726,08 грн.

Рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1269/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року.

Пунктом 1.1 вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн, яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01 січня 2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Із пункту 2 рішення судами встановлено, що воно вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року застосовується з 01 січня

2014 року.

Рішенням Харківської міської ради від 19 грудня 2012 року № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів землі у місті Харкові, відповідно до якого зміни до договору оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі.

Із витягу з технічної документації № 274 від 08 листопада 2013 року судами встановлено, що нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 873 888 грн.

Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 48 937,73 грн, а на місяць 4 078,14 грн.

Суди встановили, що листом від 25 липня 2014 року ОСОБА_1 надіслано три примірника додаткової угоди до договору оренди землі № 6677/04

від 30 квітня 2004 року та три примірника розрахунку орендної плати в зв`язку зі зміною розміру орендної плати.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Частиною першою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (частини перша, друга статті 21 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Пунктами 288.5.1, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що мінімальна орендна плата встановлена у розмірі трьох відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 13, частини першої

статті 15 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Вказане відповідає правовій позиції сформульованій Верховним Судом України у постанові від 18 травня 2016 року у справі № 6-325цс16.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до статті 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою цієї статті визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у випадках, встановлених договором або законом.

У пункті 36 спірного договору оренди сторони передбачили можливість внесення змін до нього за взаємною згодою сторін та вирішення спору в судовому порядку у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі.

Отже, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рішенням органу місцевого самоврядування, який діє у межах своєї компетенції, є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком попередніх судових інстанцій, що впровадження нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01 січня 2014 року є підставою для зміни розміру орендної плати за договором оренди землі від 19 квітня 2004 року та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24 липня

2019 року у справі № 644/9862/14-ц (провадження № 61-21925св18).

Доводи касаційної скарги про відсутність підстав для внесення змін до договору оренди землі на підставі рішення суду та неправильне застосування до спірних правовідносин статей 651, 652 ЦК України і положень договору щодо підстав для зміни його умов є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою цієї статті визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до пункту 2.4 договору оренди земельної ділянки від 19 квітня

2004 року, укладеного між сторонами, орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до законодавства України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору оренди .

Пунктом 4.1 договору оренди земельної ділянки зміна умов договору оренди землі можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди, спір вирішується в судовому порядку.

Встановивши, що сторони не досягли згоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки, внаслідок зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки у зв`язку із ухиленням ОСОБА_1 від укладення додаткової угоди, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про можливість внесення в судовому порядку змін до договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди, правильно застосувавши, при цьому, норми матеріального права з урахуванням положень договору, укладеного між сторонами.

Доводи касаційної скарги щодо обрання позивачем неправильного способу захисту права та розгляд справи з порушенням територіальної підсудності є аналогічними доводам апеляційної скарги, яким апеляційним судом надана належна оцінка. Судовим рішенням апеляційного суду обґрунтовано відхилено ці доводи заявника та наведено мотиви на їх спростування, з якими погоджується і касаційний суд.

За змістом статті 400 ЦПК України Верховний Суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Європейський суд з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі

Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій по суті вирішення позовних вимог та не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального та порушено процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанції, оскільки суди, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, ухвалили судові рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, оскаржених судових рішень без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2015 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта