Рішення

від 18.07.2007 по справі 16/159-07-4320

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/159-07-4320

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2007 р.Справа  № 16/159-07-4320

Господарський суд Одеської області

У складі судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Досковської В.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача:      Глазов за дов. №90-н/06 від 05.06.2007р.;

Від відповідача:  не з'явився,  

           Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства „Центральний парк культури та відпочинку ім.Т.Г.Шевченка” до  товариства з обмеженою відповідальністю „Навігатор-Україна” про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 28748,26 грн., -  

                                              ВСТАНОВИВ:

            Комунальне підприємство „Центральний парк культури та відпочинку ім.Т.Г.Шевченка” 22.05.2007р. звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Навігатор-Україна” (далі по тексту ТОВ „Навігатор-Україна”) про розірвання договору оренди окремого індивідуально визначеного нерухомого майна за №02/а-ф.ю, укладеного між  комунальним підприємством „Центральний парк культури та відпочинку ім.Т.Г.Шевченка” та  ТОВ „Навігатор-Україна” 23.10.2003р.; виселення відповідача з орендованого ним асфальтового майданчика загальною площею 550 кв.м., розташованого на території парку „Юбілейний” в м. Одеса, та стягнення  з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 28 568,45 грн. та пені у розмірі 179,81 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором оренди окремого індивідуально визначеного нерухомого майна за №02/а-ф.ю від 23.10.2003р. в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів, страхування об'єкту оренди та збереження орендованого майна.

Ухвалами суду від 24.05.2007р., від 11.06.2007р. та від 02.07.2007р. відповідач про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, але не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому засіданні, відзиву на позовну заяву до господарського суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

23.10.2003р. між комунальним підприємством „Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”  (Орендодавець) та ТОВ „Навігатор-Україна” (Орендар) було укладено договір оренди окремого індивідуально визначеного нерухомого майна за №02/а-ф.ю, відповідно до умов п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар –приймає  у строкове платне користування асфальтовий майданчик загальною площею 550,00 кв.м., який знаходиться на балансі Орендодавця, згідно з переліком, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, рішення Одеської обласної ради №266 від 25.11.1991р. „Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування і районів області” паркі культури та відпочинку, розташовані в межах міста, є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси.

Згідно оборотно-сальдової відомості та довідки  комунального підприємства „Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”  №26/04 від 26.04.2007р. об'єкт оренди - асфальтовий майданчик загальною площею 550,00 кв.м. знаходиться на балансі комунального підприємства „Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”.

Відповідно до п.2.2.12 статуту комунального підприємства „Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”  одним з видів діяльності позивача є здача в оренду, надання в тимчасове користування будинків, споруд та іншого нерухомого майна за погодженням з засновником або з уповноваженим органом.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР з наступними змінами та доповненнями) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

          Згідно ч. 1 ст.  759 ЦК України за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з  урахуванням споживчої якості речі та інших обставин,  які мають істотне значення.

У відповідності до умов п. 5.1 договору від 23.10.2003р. Орендарем були прийняті на себе зобов'язання щодо використання орендованого майна у відповідності з його призначенням та умовами цього договору.

Згідно п. 5.2. договору від 23.10.2003р. Орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату. Відповідно до розрахунку орендної плати, що є додатком №4 до договору  №02/а-ф.ю від 23.10.2003р. платежі вносяться Орендарем після вводу об'єкту в експлуатацію в розмірі 543,34 грн. щомісячно.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених              ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Згідно ст. 629 ЦК України  договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов договору від 23.10.2003 р., вимог ст.ст. 525,526 ЦК України,         Орендарем взагалі не сплачувалася орендна плата з моменту укладення договору оренди, внаслідок чого, згідно розрахунку позивача,  за ТОВ  „Навігатор-Україна”  утворилась заборгованість на суму 28568,45 грн., яку відповідачем до теперішнього часу погашено не було.

У відповідності до умов п. 6.2 договору від 23.10.2003р. за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що дійсна у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

           З огляду на викладене, комунальним підприємством „Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”, згідно розрахунку наданого до позовної заяви, додатково було нараховано до сплати Орендарю пеню у розмірі 179,81 грн.

Згідно з п. 5.3 договору  від 23.10.2003р. Орендарем були прийняті на себе зобов'язання щодо страхування орендованого майна в порядку, визначеному чинним законодавством, відповідно до ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР).

Крім того, відповідно до п. 5.3 договору 23.10.2003р. Орендар зобов'язався забезпечувати збереження орендованого майна, своєчасно проводити необхідний ремонт орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню.

У відповідності до ч. 2 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Однак, відповідачем прийняті на себе зобов'язання виконані не були.

Незважаючи на неодноразові звернення позивача до товариства з обмеженою відповідальністю „Навігатор-Україна” з пропозиціями сплатити заборгованість по орендним платежам, останнім вимоги орендодавця були залишені без відповіді та задоволення.

          Приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем протягом дії договору оренди від 23.10.2003р. зобов'язань щодо сплати орендних платежів, страхування об'єкту оренди та збереження орендованого майна комунальне підприємство „Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про  розірвання договору оренди окремого індивідуально визначеного нерухомого майна за №02/а-ф.ю, укладеного між  комунальним підприємством „Центральний парк культури та відпочинку ім.Т.Г.Шевченка” та  ТОВ „Навігатор-Україна” 23.10.2003р.; виселення відповідача з орендованого ним асфальтового майданчика загальною площею 550 кв.м., розташованого на території парку „Юбілейний” в м. Одеса, та стягнення  з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 28 568,45 грн. та пені у розмірі 179,81 грн.

           Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, представник ТОВ „Навігатор-Україна” на неодноразові вимоги господарського суду в судове засідання не зявився.

Проаналізувавши доводи позивача, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України  договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно із ч. 3 ст. 285 ГК України  орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Аналогічні положення містяться і у ч. 2 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР), відповідно до якої орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, всупереч положень п. 5.3 договору 23.10.2003р., не проводив ремонтні роботи об'єкта оренди, що привело до незадовільного технічного стану останнього.

Згідно з п. 5.3 договору  від 23.10.2003р. Орендарем були прийняті на себе зобов'язання щодо страхування орендованого майна в порядку, визначеному чинним законодавством, відповідно до ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР). Однак, відповідачем прийняті на себе зобов'язання зі страхування об'єкту оренди виконані не були.

Згідно п. 5.2. договору від 23.10.2003р. Орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату. Відповідно до розрахунку орендної плати, що є додатком №4 до договору  №02/а-ф.ю від 23.10.2003р. платежі вносяться Орендарем після вводу об'єкту в експлуатацію в розмірі 543,34 грн. щомісячно.

    Але в порушення умов договору від 23.10.2003 р., вимог ст.ст. 525,526 ЦК України,         Орендарем взагалі не сплачувалася орендна плата з моменту укладення договору оренди, внаслідок чого, згідно розрахунку позивача,  за ТОВ  „Навігатор-Україна”  утворилась заборгованість на суму 28568,45 грн., яку відповідачем до теперішнього часу погашено не було.

  Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

            Згідно положень ч. 2 ст. 651 цього Кодексу, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Так, перелік істотних умов договору оренди надається у статті  284 Господарського кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р.  №435-VІ (ГК України) до яких, у тому числі, відноситься орендна плата.

             У відповідності до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Положеннями ч.2, 3 та 4 ст. 188 ГК України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, вищенаведений законодавчою нормою порядок розірвання господарських зобов'язань комунальним підприємством „Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”  був дотриманий.  05.07.2005р. на адресу товариства з обмеженою відповідальністю „Навігатор-Україна” був направлений лист №335/01/02 з пропозицією розірвати договір окремого індивідуально визначеного нерухомого майна за №02/а-ф.ю від 23.10.2003р., у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості по орендним платежам. Однак, відповіді від ТОВ „Навігатор-Україна” не надійшло.

Крім того, згідно із ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 р. N 2269-XII договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

   У відповідності до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову комунального підприємства „Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”  в частині розірвання договору оренди окремого індивідуально визначеного нерухомого майна за №02/а-ф.ю, укладеного між  комунальним підприємством „Центральний парк культури та відпочинку ім.Т.Г.Шевченка” та  ТОВ „Навігатор-Україна” 23.10.2003р.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

У відповідності до п. 2.4 договору оренди №02/а-ф.ю від 23.10.2003р. у разі припинення дії договору або у випадку його дострокового розірвання майно повертається Орендарем Орендодавцю у 15-денний термін за актом приймання-передачі, складеним даними інвентаризації на момент припинення дії цього договору та звіреним з актом приймання-передачі майна в оренду.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав щодо виселення ТОВ „Навігатор-Україна” з асфальтового майданчику загальною площею 550 кв.м., розташованого на території парку „Юбілейний” в м. Одеса.

Посилаючись на невиконання відповідачем прийнятих на себе за договором оренди від 23.10.2003р.  зобов'язань з повного та своєчасного перерахування орендних платежів, позивачем також висуваються вимоги про стягнення з ТОВ „Навігатор-Україна” на користь комунального підприємства „Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”   заборгованості з орендної плати у розмірі 28 568,45 грн. та пені у розмірі 179,81 грн.

    Згідно п. 5.2. договору від 23.10.2003р. Орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату. Відповідно до розрахунку орендної плати, що є додатком №4 до договору  №02/а-ф.ю від 23.10.2003р. платежі вносяться Орендарем після вводу об'єкту в експлуатацію в розмірі 543,34 грн. щомісячно.

              Але в порушення умов договору від 23.10.2003 р., вимог ст.ст. 525,526 ЦК України,  Орендарем не сплачувалась орендна плата, внаслідок чого, згідно розрахунку позивача,  за ТОВ  „Навігатор-Україна” утворилась заборгованість на суму 28 568,45 грн., яку відповідачем до теперішнього часу погашено не було.

У відповідності до умов п. 6.2 договору від 23.10.2003р. за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що дійсна у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

        Так, у відповідності до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін. Розмір  пені,  передбачений  ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимогами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення.

На думку суду, позовні вимоги комунального підприємства „Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”    в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 28 568,45 грн. та пені у розмірі 179,81 грн. підтверджуються обґрунтованим розрахунком. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем під час розгляду справи до господарського суду представлено не було.

З огляду на наведене, суд доходить висновку щодо правомірності позовних вимог комунального підприємства „Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”     про стягнення з ТОВ „Навігатор-Україна” заборгованості з орендної плати у розмірі 28 568,45 грн. та пені у розмірі 179,81 грн. за договором оренди окремого індивідуально визначеного нерухомого майна за №02/а-ф.ю від 23.10.2003р. та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 615, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку щодо правомірності, обґрунтованості позовних вимог комунального підприємства „Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”    про розірвання договору оренди окремого індивідуально визначеного нерухомого майна за №02/а-ф.ю, укладеного між  комунальним підприємством „Центральний парк культури та відпочинку ім.Т.Г.Шевченка” та  ТОВ „Навігатор-Україна” 23.10.2003р.; виселення відповідача з орендованого ним асфальтового майданчика загальною площею 550 кв.м., розташованого на території парку „Юбілейний” в м. Одеса, та стягнення  з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 28 568,45 грн. та пені у розмірі 179,81 грн. та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 615, 625, ЦК України, ст. 188 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. 10, ч.2 ст. 18 ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 р. N 2269-XII.

          Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

                                          Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Розірвати договір оренди окремого індивідуально визначеного нерухомого майна за №02/а-ф.ю, укладений між  комунальним підприємством „Центральний парк культури та відпочинку ім.Т.Г.Шевченка” та  ТОВ „Навігатор-Україна” 23.10.2003р.

3.          Виселити товариство з обмеженою відповідальністю „Навігатор-Україна” /65010, м. Одеса, вул. Матова, 19, код ЄДРПОУ 32574491/ з асфальтового майданчику загальною площею 550 кв.м., розташованого на території парку „Юбілейний” в м. Одеса.     Наказ видати.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Навігатор-Україна” /65010, м. Одеса, вул. Матова, 19, код ЄДРПОУ 32574491/ на користь комунального підприємства „Центральний парк культури та відпочинку ім.Т.Г.Шевченка”  / 65000, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1, р/р 26005310819901 а АК „Південний”,  МФО 328209, код ЄДРПОУ 02219932 /  28568 грн. 45 коп.  /  двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят вісім грн. 20 коп./ - заборгованості з орендної плати; 179 грн. 81 коп. /сто сімдесят дев'ять грн. 81 коп./ -  нарахованої пені.

     Наказ видати.

5.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Навігатор-Україна” /65010, м. Одеса, вул. Матова, 19, код ЄДРПОУ 32574491/ на користь комунального підприємства „Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка” / 65000, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1, р/р 26005310819901 а АК „Південний”,  МФО 328209, код ЄДРПОУ 02219932 / 372 грн. 48 коп. / триста сімдесят дві грн. 48 коп./ - витрати на оплату держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.      

  Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

  Накази видати після набрання рішенням законної сили.

 Рішення підписане 13.08.2007р.

Суддя