Постанова

від 28.01.2020 по справі 910/8728/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2020 р. Справа№ 910/8728/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 28.01.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМАРІУМ"

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 09.09.2019 (повне рішення складено 16.09.2019)

у справі №910/8728/19 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕ-АЛКО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМАРІУМ"

про стягнення 62 979,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕ-АЛКО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМАРІУМ" про стягнення 62 979,00 грн. попередньої оплати.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідача умов договору підряду та відмовою позивача від договору №8-АК від 01.03.2019 на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 610-612, 615, 846, 849 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №910/8728/19 позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 62979,00 грн. попередньої оплати та 1921,00 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення 62979,00 грн. підлягають задоволенню із застосуванням норм частини 4 статті 849 та статті 1212 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМАРІУМ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а деякі обставини установлено неправильно.

Так, скаржник зазначає, що відповідачем було відкладено початок виконання робіт, оскільки позивачем не було передано об`єкт договору у придатному для виконання робіт стані, про що відповідач повідомив позивача листом від 18.04.2018 за вих. № 01-18/04-19

Апелянт також посилається на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, встановив іншу природу спірних грошових коштів та визнав їх безпідставно набутим майном. Дані дії суду першої інстанції, на думку відповідача, є неприпустимими, оскільки при зміні правових підстав позову і правової природи коштів, які підлягають до стягнення, змінюються обставини, які підлягають доказуванню та докази, якими вони підтверджуються.

Крім того, відповідач вказує, що правовідносини у даному спорі регулюються нормами зобов`язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень Глави 83 Цивільного кодексу України, зокрема статті 1212 Цивільного кодексу України, при цьому посилається на аналогічну правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13, від 24.09.2014 у справі №6-122цс14, від 07.06.2017 у справі №923/1233/15, від 01.07.2015 у справі №910/24029/13, у постанові Великої палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №9072/17, в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №922/955/18, від 07.06.2019 у справі №925/489/18, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №2-4874/08 та ін..

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти апеляційної скарги, Товариством з обмеженою відповідальністю "САНТЕ-АЛКО" подано відзив, у якому позивач зазначає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, досліджено наявні докази, суд дав їм оцінку та ухвалив законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 01.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "САНТЕ-АЛКО" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМАРІУМ" (виконавець) було укладено договір № 8-АК (далі - договір), відповідно до п. 1.1. умов якого підрядник зобов`язується за завданням замовника власними силами та засобами із власних матеріалів виконати роботи у відповідності до специфікацій до договору і передати їх замовнику, а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх в розмірі та на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 1.2. договору види, обсяг та вартість робіт, номенклатура, кількість та вартість матеріалів, дата початку, закінчення робіт та етапів робіт, адресу об`єкту, на якому виконуються роботи узгоджуються сторонами у специфікаціях до договору.

договору вартість робіт, що передбачена договором, зазначається у специфікаціях до договору (п. 2.1. договору).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що загальна тривалість робіт по об`єкту: магазин Арарат (м. Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 47) складає 15 календарних днів.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що зміна вартості, строків виконання робіт оформлюється письмово додатковими угодами до договору. У випадку коли можливості підписання додаткової угоди до початку робіт немає, сторони укладають акт додаткових робіт, де передбачають право виконавця на компенсацію затрат на їх виконання.

Згідно специфікації № І до договору, сторонами було узгоджено виконання робіт по монтажу алюмінієвої конструкції за адресою: м. Київ, вулиця Січових Стрільців, 47 на загальну вартість в розмірі 89 970,00 грн., а також погоджено умови оплати, а саме: попередню оплату в розмірі 70% вартості робіт, що становить 62 979,00 грн., які позивач зобов`язався сплатити на підставі рахунку, при цьому остаточна вартість робіт в розмірі 30%, що становить 26 991,00 грн., підлягає сплаті протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі робіт.

Також у специфікації сторонами було погоджено загальну тривалість робіт 15 календарних днів та обумовлено, що виконавець (відповідач), зобов`язався виконати роботи з монтажу алюмінієвої конструкції протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання коштів згідно рахунку в розмірі 70 % вартості робіт, зазначених у специфікації.

Факт здійснення позивачем попередньої оплати вартості робіт в сумі 62 979,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 556 від 06.03.2019, яке міститься в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи дату здійснення позивачем попередньої оплати 06.03.2019, граничний строк виконання робіт відповідачем за договором становив до 21.03.2019 (протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання коштів).

Як встановлено судом першої інстанції, 04.06.2019 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою вих. № 129, в якій просив відповідача виконати роботи за договором.

В подальшому, 12.06.2019 позивач направив відповідачу повідомлення за вих. № 133, в якому відповідно до вимог ст. 849 Цивільного кодексу України повідомив відповідача про відмову від договору у зв`язку з невиконанням відповідачем у строк вказаних в договорі робіт та заявив вимогу про повернення йому сплачених за договором грошових коштів в сумі 62 979,00 грн.

Доказів того, що відповідач приступив до виконання робіт, доказів виконання робіт у визначений в договорі строк, та доказів повернення позивачу грошових коштів в сумі 62 979,00 грн., сплачених за невиконані роботи, відповідачем суду не надано.

Спір у справі виник з приводу того, що позивачем на виконання умов договору здійснено попередню оплату в сумі 62979,00 грн., проте відповідач не виконав передбачені договором роботи, в зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір укладений сторонами за своє правовою природою є договором підряду.

Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частина 2, 4 та 5 статті 653 Цивільного кодексу України визначає, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до частини першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи викладене, наслідки відмови позивача від договору підряду та той факт, що підстава, на якій відповідачем отримано 62 979,00 грн. наразі відпала, суд першої інстанції дійшов правильних висновків стосовно обґрунтованості позовних вимог та стягнення з відповідача коштів у сумі 62 979,00 грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду № 912/2376/17 від 01.04.2019 та №910/2154/17 від 15.02.2019.

Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

Відтак, посилання апелянта на неправомірне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин сторін положень статті 1212 Цивільного кодексу України спростовується вищевикладеним.

Доводи апелянта про те, що ним було відкладено початок виконання робіт, оскільки позивачем не було передано об`єкт договору у придатному для виконання робіт стані, про що відповідач повідомив позивача листом від 18.04.2018 за вих. № 01-18/04-19, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки доказів укладання сторонами додаткової угоди щодо зміни строків виконання робіт у відповідності до вимог п. 3.3. договору відповідачем суду не надано.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову та стягнення з відповідача 62979,00 грн.

Дослідивши судову практику, на яку посилається відповідач в апеляційній скарзі як на підставу своїх доводів щодо невірного застосування судом першої інстанції положень статті 1212 Цивільного кодексу України, колегією суддів встановлено, що у зазначених справах різний предмет, підстави виникнення спору, а також судами встановлені інші обставини справи на відміну від встановлених судами обставин у справі №910/8728/19 (розірвання укладеного сторонами договору, в наслідок чого зобов`язання вважається припиненим, а отримані відповідачем грошові кошти вважаються набутими без достатньої правової підстави).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №910/8728/19 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 267, 270, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМАРІУМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №910/8728/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №910/8728/19 залишити без змін.

Матеріали справи №910/8728/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст. 288 ГПК України.

Повний текст складено: 04.02.2020.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська