Постанова

від 29.01.2020 по справі 910/20973/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2020 р. Справа№ 910/20973/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 29.01.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробне підприємство "Буймир"

на рішення господарського суду міста Києва

від 30.07.2019 (повний текст складено 07.08.2019)

у справі №910/20973/17 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом акціонерного товариства "Житомиробленерго"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробне підприємство "Буймир"

про стягнення 99 156,71 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробне підприємство "Буймир" про стягнення 99 156,71 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що відповідачем не здійснено оплату нарахованої оперативно-господарської санкції, застосованої згідно з протоколом № 016930-ЮС від 12.04.2017 засідання комісії по розгляду акта про порушення № 016930 від 03.04.2017 та виставленого рахунку № 9545 від 12.04.2017 на суму 99 156,71 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2019 замінено організаційно-правову форму позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.07.2019 позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробне підприємство "Буймир" на користь акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" вартість недорахованої електричної енергії у розмірі 99 156,71 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2019 виправлено описку, допущену господарським судом міста Києва в ухвалах від 30.05.2019 та 18.07.2019, а також рішенні від 30.07.2019 у справі № 910/20973/17 шляхом зазначення вірного найменування позивача - акціонерне товариство "Житомиробленерго".

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Деревообробне підприємство "Буймир" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі №910/20973/17. Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Стягнути з акціонерного товариства "Житомиробленерго" на користь товариство з обмеженою відповідальністю "Деревообробне підприємство "Буймир" сплачений судовий збір.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі на рішення місцевого господарського суду, відповідач посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які призвели на його думку, до неправильного вирішення спору.

Відповідач наголошував на тому, що акт про порушення Правил користування електричної енергії (далі по тексту - ПКЕЕ) №016930 підписано не уповноваженим представником відповідача - Волошиним В.В., в якого на момент проведення перевірки працівниками енергопостачальної організації та при розгляді акту на засіданні комісії Зарічанського РЕМ, відсутні повноваження представляти інтереси відповідача, оскільки відповідно до договору про постачання відповідачу електричної енергії та наказу по підприємству відповідальним за електрогосподарство був Радецький О.А.

Враховуючи викладене, відповідач стверджував, що перевірку про порушення ПКЕЕ проведено без його участі.

Також відповідач зазначив, що дія договору №1145 про постачання електричної енергії закінчилася 31.12.2016 та не була продовжена на 2017 рік.

Разом з цим, відповідач посилався на форс-мажорні обставини, внаслідок яких 01.04.2017 відбулося порушення ПКЕЕ, зокрема пошкодження РУ-0,4 кВ КТП-716 із займанням автоматичного вимикача 100А електропостачання цехів № 1 та № 2, який знаходився під опломбованим щитом, у зв`язку з чим у відповідача виникла необхідність екстреної заміни пошкодженого вимикача, оскільки бездіяльність по заміні вимикача могла призвести до виникнення пожежі на деревообробному підприємстві.

За твердженням відповідача, акт про порушення ПКЕЕ №016930 від 03.04.2017 складено неправомірно, а проведенні за ним нарахування згідно листа Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 27.04.2017 є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, позивач вважає, що мотиви та підстави, зазначені скаржником в апеляційній скарзі про скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними та необґрунтованими, а рішення місцевого господарського суду прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства з огляду на наступне.

Позивач стверджував, що ним було дотримано вимог Правил щодо складання акту порушення ПКЕЕ №016930 у присутності виконуючого обов`язки директора ТОВ "Чотири Стихії" Волошина В. В . Крім того, підтвердженням того, що Волошин В.В. був уповноваженими представником відповідача є заява від 18.04.2017 за вихідним № 1947 і лист від 11.05.2017 за вихідним № 2279, які направлені на ім`я директора Зарічанського РЕМ за підписом виконуючого обов`язки директора ТОВ "Чотири Стихії" Волошина В.В. і скріплено гербовою печаткою.

До того ж, позивач зазначив, що Волошин В.В. був уповноваженим представником відповідача, що також підтверджується відповідю Інспекції Держенергонагляду від 27.04.2017 № 31-21/23-207, яка була надана на його ім`я, як виконуючого обов`язки директора ТОВ "Чотири Стихії".

Разом з цим, позивач наголошував на тому, що форс-мажорні обставини, внаслідок яких за твердженням відповідача відбулося порушення ПКЕЕ є некоректним, так як відповідачем не підтверджено настання форс-мажорних обставин та не отримано відповідний сертифікат про настання таких обставин з урахуванням норм чинного законодавства.

Таким чином, позивач вважає безпідставним посилання відповідача на лист Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Житомирській області від 27.04.2017 №31-21/23-207, оскільки до компетенції Держнагляду не належать вирішення спорів між споживачем та постачальником, пов`язаних з виконанням умов договорів про постачання електричної енергії, правомірність складання актів та здійснення нарахувань.

Крім цього, позивач зауважив на тому, що на момент складання акту про порушення ПКЕЕ №016930 від 03.04.2017, договір № 1145 про постачання електричної енергії є чинним, оскільки умовами п. 10.1 договору передбачено автоматичне продовження договору на кожен наступний рік, якщо жодною із сторін за місяць до закінчення строку не буде заявлено про відмову від договору.

Процедура апеляційного провадження у Північному апеляційному господарському суді

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2019 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробне підприємство "Буймир" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 поновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Деревообробне підприємство "Буймир" строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі №910/20973/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробне підприємство "Буймир" на рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі №910/20973/17; зупинено дію рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі №910/20973/17 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги; призначено справу до розгляду на 29.01.2020.

В судове засідання 29.01.2020 з`явилися представники позивача та відповідача, які підтримали правову позицію щодо апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробне підприємство "Буймир".

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи

04.01.2017 між позивачем (після зміни організаційно-правової форми - акціонерне товариство "Житомиробленерго") за договором - постачальник та відповідачем (після зміни найменування - товариство з обмеженою відповідальністю "Деревообробне підприємство "Буймир") за договором - споживач укладений Договір № 1145 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Розділом 2 Договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до пп. 2.2.3 Договору споживач зобов`язався своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України.

Згідно з пп. 4.2.6 Договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою ПКЕЕ, затверджених постановою НКРЕ від 18.12.2008 №1384, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: - самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; - пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; - споживання електроенергії поза засобами обліку; - інших умов, визначених Методикою.

У підпункті 4.2.7 Договору сторони погодили, що відповідальність за технічний стан засобів обліку несе організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

За правилами п. 4.2.10 Договору відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку та пломб покладається на їх власника або організацію, на території якої вони встановлені.

У відповідності до п. 4.4 Договору, у разі виявлення однією зі сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій, чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта.

У пункті 10.1 Договору сторони погодили, що цей Договір укладається на строк до 31 грудня 2016 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією зі сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

25.01.2017 працівниками постачальника складено акт № 028794 про пломбування і технічну перевірку засобів обліку електричної енергії.

Відповідно до вказаного акта, в точці обліку за адресою: с. Буймир, яка належить споживачу електричної енергії ТОВ "Чотири стихії", на лічильнику електроенергії типу НІК2303 № 7675080 було встановлено п`ять пломб: чотири з них - це пломби енергопостачальної організації (на клемній кришці - С 33915976, на оптопорті - С 26417469, захисний кожух - С 33915821, С 33915822), та пломба Держповірки (ІІІ/15).

У подальшому, 03.04.2017 працівниками постачальника, за участі уповноваженої особи ТОВ "Чотири стихії", за адресою місцезнаходження комплексу споживача: с. Буймир, вул. Лісова, 1, було складено акт № 016930 про порушення ПКЕЕ.

У даному акті зазначено, що споживач при користуванні електричною енергією за вказаною адресою порушив п. 6.40 ПКЕЕ шляхом самовільного зірвання пломб електропередавальної організації в місцях, вказаних в акті про пломбування (захисний кожух дооблікових кіл). Акт підписаний представниками усіх сторін. Зауваження до акта зі сторони споживача були відсутні.

12.04.2017 у присутності представника споживача відбулось засідання комісії енергопостачальника з розгляду акта про порушення (ПКЕЕ) № 016930 від 03.04.2017, рішення якої оформлено протоколом № 016930 ЮС.

На комісії розглядалося порушення ТОВ "Чотири стихії" п. 6.40 ПКЕЕ шляхом самовільного зірвання пломб електропередавальної організації в місцях, вказаних в акті про пломбування (захисний кожух дооблікових кіл). Акт № 016930 від 03.04.2017 про порушення ПКЕЕ було визнано правомірним.

На підставі прийнятого комісією постачальника рішення та акта № 016930 від 03.04.2017 про порушення ПКЕЕ, виписано відповідачу рахунок за електроенергію № 9545 від 12.04.2017 на загальну суму 99 156,71 грн, факт отримання якого директор ТОВ "Деревообробне підприємство "Буймир" не заперечував.

З огляду на те, що відповідачем не сплачено виставлений позивачем рахунок, останній звернувся до місцевого господарського суду з позовом про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 99 156,71 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача вартість недорахованої електричної енергії у розмірі 99 156,71 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн.

Рішення суду першої інстанцій мотивовано тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт допущеного вдповідачем порушення ПКЕЕ.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Позиція Північного апеляційного господарського суду

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача, а доводи скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією згідно із законодавством України.

За правилами ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу приписів ст. 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання (ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України).

Системний аналіз положень статей 175, 235, 237 Господарського кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що оперативно-господарські санкції до сторони господарських правовідносин можна застосувати тільки тоді, коли така сторона вчинила правопорушення у сфері господарювання, у даному випадку, в сфері електроенергетики. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини із споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №28 від 31.07.1996.

За ПКЕЕ та умовами договору відповідач зобов`язався у будь-який час доби забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника до систем та приладів обліку електроенергії, а також контролю встановлених режимів споживання електроенергії.

Пунктом 6.40 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656.

У відповідності до п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його.

Згідно пункту 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №28 від 31.07.1996, встановлений Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №562 від 04.05.2006 (далі - Методика).

Нормами ПКЕЕ та Методики встановлено, що підставою для здійснення нарахування постачальником до сплати вартості необлікованої електричної енергії є встановлені актом перевірки факти порушень.

Дослідивши акт про порушення ПКЕЕ № 016930 від 03.04.2017 судом першої інстанції встановлено його дійсність відповідно до положень пункту 6.41. ПКЕЕ, а саме: акт підписаний трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (позивача) із зазначення прізвищ осіб та номерів їх посвідчень, наведених у вступній частині акта. Також, акт підписаний без зауважень уповноваженим представником споживача (відповідача) Волошином В.В., що відповідає пункту 6.41 Правил користування електричною енергією.

У даному акті зафіксовано факт порушення п. 6.40 ПКЕЕ, а саме самовільне зівання пломби електропередавальної організації в місцях вказаних в акті про пломбування (захисний кожух дооблікових кіл).

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що факт втручання в засіб обліку, підтверджений актом про порушення.

Рішенням комісії по розгляду акта № 016930 від 03.04.2017 про порушення ПКЕЕ у споживача, оформленим протоколом № 016930-ЮС від 12.04.2017, підтверджено факт виявленого порушення та проведено нарахування вартості не облікованої електроенергії згідно з п. 2.5 Методики за період з 25.01.2017 (з дня останньої технічної перевірки) по 04.04.2017 (день усунення порушень) виходячи з тарифів, які діяли протягом періоду порушення. Згідно наданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано вартість недоврахованої електроенергії у сумі 99 156,71 грн.

Колегія суддів зазначає, що єдиною підставою для не проведення експертизи пошкодженої пломби є згода споживача з фактом її пошкодження. Таким чином, здійснення розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії із застосуванням Методики є законним.

При цьому, колегією суддів встановлено, що дії уповноважених працівників позивача при проведенні перевірки дотримання споживачем ПКЕЕ, при складанні акта №016930 від 03.04.2017 про порушення ПКЕЕ у споживача, при прийнятті рішення комісії позивача по розгляду акта № 016930 від 03.04.2017 про порушення ПКЕЕ у споживача, оформленого протоколом №016930-ЮС від 12.04.2017 та нарахування вартості електричної енергії внаслідок порушення ПКЕЕ, відповідачем у встановленому порядку до суду не оскаржувались.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про недослідження правомірності зазначеного акта, як доказу вчинення правопорушення та застосування оперативно-господарських санкцій.

Доводи відповідача стосовно того, що акт порушення ПКЕЕ підписано не уповноваженою особою зі сторони відповідача спростовуються обставинами справи, оскільки предметом спору є стягнення вартості недоврахованої електричної енергії, для вирішення цього спору визначальним є саме доведеність факту порушення ПКЕЕ споживачем. Даний факт доводиться, зокрема але не виключно, актом (Аналогічну позицію підтримано Вищим господарським судом України у постанові від 19.02.2015 № 902/598/14).

Окрім цього, посилання скаржника на лист Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Житомирській області від 27.04.2017 №31-21/23-207 стосовно неправомірність акту про порушення ПКЕЕ № 016930 від 03.04.2017, що адресований особі, яка на думку скаржника є не уповноваженою особою, колегією суддів до уваги не приймаються, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 4 ч. 13 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2006 № 131 державні інспектори з енергетичного нагляду мають право видавати суб`єктам електроенергетики обов`язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених Держенергонаглядом порушень. Лист від 27.04.2017 №31-21/23-207, підписаний начальником інспекції Лушкіним В.А., яким Держенергонагляд оформив відповідь на звернення в.о. директора ТОВ "Чотири Стихії" Волошина В.В., не може вважатись приписом у розумінні п.4 ч. 13 зазначеного вище Положення.

Аналогічний висновок Вищим господарським судом України висвітлений у постанові від 23.02.2016 по справі № 906/60/14.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо відсутності правової оцінки його доводам стосовно форс-мажорних обставин, оскільки скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладеного, а також при розгляді справи судом першої інстанції призначалась комплексна трасологічна та електротехнічна судова експертиза на вирішення якої експерту були поставленні питання стосовно виникнення у скаржника форс-мажорних обставин, які на думку останнього призвели до порушення ПКЕЕ. Однак вказана судова експертиза не була проведена, так як скаржником не надано витребуваних судом першої інстанції документів для її виконання.

Стосовно посилань скаржника на закінчення договору при складенні акту порушення ПКЕЕ, колегія суддів зазначає, що дані посилання спростовуються п. 10.1. вказаного договору, в якому сторонами погоджено пролонгацію договору.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

Інші аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують наведене вище.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду обставини справи були встановлені судом першої інстанцій на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновок місцевого господарського суду відповідає цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі №910/20973/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробне підприємство "Буймир" викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції та до уваги судом не приймається з підстав їх недоведеності та невідповідності фактичним обставинам справи і вимогам закону.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробне підприємство "Буймир" на рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі №910/20973/17 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробне підприємство "Буймир" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі №910/20973/17 - без змін.

Матеріали справи №910/20973/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.02.2020.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

К.В. Тарасенко