Рішення

від 04.02.2020 по справі 903/979/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 лютого 2020 р. справа № 903/979/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за присутності представників сторін:

від позивача: Красун В.В. - адвокат, представник (довіреність від 09.01.2020р., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №592 від 17.12.2017р., договір про надання правової допомоги №1 від 09.01.2020р.)

від відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньпрестижбуд", м. Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Буд Інвест", м. Луцьк

про стягнення 133 781,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньпрестижбуд" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Буд Інвест" про стягнення 133 781,66 грн., в тому числі 131 880,06 грн. заборгованості по оплаті товарно - матеріальних цінностей, відпущених згідно видаткових накладних №9 від 16.04.2019р. та №18 від 10.06.2019р., 1901,60 грн. - 3 відсотків річних, а всього 133 781,66 грн.

Ухвалою суду від 16.12.2019р. (з врахуванням ухвали від 16.12.2019р. про виправлення описки) за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 13.01.2020р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.

Ухвалою суду від 13.01.2020р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 23.01.2020р.

Протокольною ухвалою суду від 23.01.2020р. розгляд справи було відкладено на 04.02.2020р. Поруч з цим ухвалою суду від 23.01.2020р. було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фасад Буд Інвест" про відкладення розгляду справи на "04" лютого 2020 р. на 11:30 год., запропоновано відповідачу надати суду письмові пояснення, заперечення (за наявності) стосовно клопотання адвоката ТОВ "Волиньпрестижбуд" Красуна В.В. про долучення до матеріалів судової справи доказів про розмір очікуваних судових витрат на правову допомогу.

Присутній в судовому засіданні 23.01.2020р. представник позивача щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечив, з посиланням на наявні матеріали справи документи, пред`явлені до відповідача позовні вимоги підтримує, просить задовольнити позов повністю, поклавши на ТОВ "Фасад Буд Інвест" обов`язок відшкодування ТОВ "Волиньпрестижбуд" понесених у зв`язку з поданням позову до суду судових витрат та витрат на правничу допомогу. Заявив клопотання про долучення до матеріалів справи акту прийому передачі послуг з надання правової допомоги від 04.02.2020р.

Відповідач своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причини неявки свого представника в судове засідання суду не повідомив.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.12.2019р. направлялась за юридичною: м. Луцьк, вул. Ветеранів , 19/67 адресою ТОВ "Фасад Буд Інвест" рекомендованою кореспонденцією та була вручена відповідачу 19.12.2019р. про що свідчить відповідне поштове повідомлення.

При цьому судом встановлено, що ухвала суду від 13.01.2020р. про відкладення розгляду справи була повернута до суду органом поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання", ухвала суду від 23.01.2020р. про повідомлення товариства про відкладення розгляду справи була повернута до суду органом поштового зв`язку з відміткою "відсутність адресата".

При цьому судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Фасад Буд Інвест" з кодом ЄДРПОУ 42840202 зареєстроване в якості юридичної особи за адресою: 43024, м. Луцьк, вул. Ветеранів , 19/67 в стані припинення юридичної особи чи у процесі провадження у справі про банкрутство не перебуває.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання кореспонденції суду (ухвали суду від 13.01.2020р. та ухвали суду від 23.01.2020р.) відповідачем та повернення їх до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", "відсутність адресата" є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею. Відтак, враховуючи отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі від 16.12.2019р., відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість, проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

При цьому судом враховується обставина обізнаності відповідача з тим, що за його участі господарським судом розглядається відповідна справа, про що, як це вбачається з ухвали суду від 13.01.2020р. свідчить клопотання ТОВ "Фасад Буд Інвест" про відкладення розгляду справи.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судових засідань.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянуті впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його правта обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ст.3 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 р. №01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008р. №01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи, що явку повноважних представників сторін в судове засідання було визначено на їх розсуд, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в засіданні суду представника позивача, господарський суд, оцінюючи подані позивачем докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред`явлений до відповідача позов підставний та підлягає до задоволення.

Викладена позиція суду пов`язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньпрестижбуд", м. Луцьк у період з 16 квітня 209 року по 10 червня 2019 року було відпущено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фасад Буд Інвест", м. Луцьк, а останнім прийнято, товарно-матеріальних цінностей (будівельних матеріалів) на загальну суму 131 880,06 грн., а саме, згідно видаткової накладної №9 від 16.04.2019р. на суму 909,60 грн. та згідно видаткової накладної №18 від 10.06.2019р. на суму 130 970,46 грн.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Судом встановлено, що видаткові накладні №9 від 16.04.2019р. та №18 від 10.06.2019р. на відпуск ТОВ "Волиньпрестижбуд" відповідачу товарів містять в собі всі визначені чинним законодавством обов`язкові реквізити, підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток господарюючих суб`єктів, в повному об`ємі відображають зміст та обсяги здійснених між ними на підставі видаткових накладних господарських операцій.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Враховуючи наведену норму Закону суд вважає, що у ТОВ "Фасад Буд Інвест" обов`язок оплати отриманого від ТОВ "Волиньпрестижбуд" будівельних матеріалів настав:

з 17.04.2019р. на суму 909,60 грн. (оплата будівельних матеріалів згідно видаткової накладної №9 від 16.04.2019р.);

з 11.06.2019р. на суму 130 970,46 грн. (оплата будівельних матеріалів згідно видаткової накладної №18 від 10.06.2019р.).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фасад Буд Інвест" зобов`язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті відпущених товарно-матеріальних цінностей не виконало, вартість отриманих товарів не оплатило у зв`язку з чим заборгувало ТОВ "Волиньпрестижбуд" 131 880,06 грн.

Судом враховується й та обставина, що 21 листопада 2019 року позивачем на електрону адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Буд Інвест" ( greinplast@i.ua , fbi7@i.ua ) було направлено претензію за №22 від 21.11.2019р. про проведення товариством належних розрахунків по оплаті відпущених в період з 16 квітня 2019 року по 10 червня 2019 року товарно-матеріальних цінностей та погашення існуючої заборгованості в розмірі 131 880,06 грн. до 29.11.2019р.

29 листопада 2019 року на електрону адресу ТОВ "Волиньпрестижбуд" ( prestizhbud@ukr.net ) від ТОВ "Фасад Буд Інвест" надійшов лист з актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2019р. по 29.11.2019р. із зазначеного акту, підписаного та скріпленого печаткою ТОВ "Фасад Буд Інвест", вбачається, що станом на 29.11.2019р. за відповідачем перед ТОВ "Волиньпрестижбуд" наявна заборгованість в сумі 132 962,22 грн.

Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для звернення останнього до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В даному випадку суд вважає, що досягнуті між ТОВ "Волиньпрестижбуд" та ТОВ "Фасад Буд Інвест" і оформлені шляхом підготовки та підписання відповідних видаткових накладних усні домовленості містять в собі ознаки договору поставки у відповідності до котрого відповідачем було взято на себе зобов`язання щодо оплати отриманих товарів.

З огляду на викладене, враховуючи відпуск позивачем відповідачу товарно-матеріальних цінностей, їх отримання ТОВ "Фасад Буд Інвест" та непроведення при цьому належних розрахунків (платежів), господарський суд вважає, що пред`явлені ТОВ "Волиньпрестижбуд" вимоги про стягнення суми основної заборгованості 131 880,06 грн. підставні та підлягають до задоволення.

Сума заборгованості 131 880,06 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем, відображається у підписаному між сторонами акті звірки взаємних розрахунків від 29.11.2019р.

Суд, зазначає що, акт звірки взаємних розрахунків від 29.11.2019р., у розумінні ст. 264 Цивільного кодексу України є дією яка свідчить про визнання відповідачем боргу, а відтак, матеріали справи містять усі необхідні первинні документи, які підтверджують розмір заборгованості, зафіксований сторонами у Акті звіряння розрахунків. При цьому, засвідчує, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у Акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання відповідачем акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, свідчить про визнання такого боргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.04.2018р. у справі №905/1198/17, від 08.05.2018р. №910/16725/17 та ін.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 1901,60 грн. загальної суми трьох процентів річних, в тому числі, за період прострочки платежів з 17.04.2019р. по 10.12.2019р. на суму 17,78 грн. по видатковій накладній №9 від 16.04.2019р. та з 19.06.2019р. по 10.12.2019р. на суму 1 883,83 грн. по видатковій накладній №18 від 10.06.2019р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми трьох процентів річних, перевіривши методику та періоди її нарахування, господарський суд вважає, що останні підставні, є арифметично вірними, відповідають фактичним обставинам справи, а відтак підлягають до задоволення в повному об`ємі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов`язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до ст. 129 ГПК України в повному об`ємі за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Буд Інвест".

Згідно ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму ВГС України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п`ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Суд зазначає, що представник позивача в судовому засіданні 13.01.2020р. та в клопотанні від 13.01.2020р. просить суд вирішити питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, понесених позивачем згідно платіжного доручення в розмірі 4000,00 грн.

Судом встановлено, що 09.01.2020р. між адвокатом Красуном Володимиром Володимировичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньпрестижбуд" (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги, згідно умов котрого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу у справі про стягнення заборгованості з ТОВ "Фасад Буд Інвест", в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 7.1 договору про надання правової допомоги №1 від 09.01.2020р. з додатком №1 (додаткова угода) від 09.01.2020р. до договору сторони визначали, що за надання адвокатом правової допомоги в Господарському суді Волинської області при розгляді справи №903/979/19 за позовом ТОВ "Волиньпрестижбуд" до ТОВ "Фасад Буд Інвест" про стягнення заборгованості в сумі 133 781,22 грн. клієн сплачує адвокату фіксований гонорар в розмірі 4000,00 грн. в строк до 20.01.2020р. Згідно акту прийому передачі послуг з надання правової допомоги від 04.02.2020р. (детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) станом на 04.02.2020р. становить 4000,00 грн.

Як вбачається з платіжного доручення №417 від 20.01.2020р. на суму 4000,00 грн. з призначенням платежу "надання правової допомоги згідно договору №1 від 09.01.2020р. та додатку №1 (додаткової угоди) від 09.01.2020р.", ТОВ "Волиньпрестижбуд" перерахувало на рахунок адвоката Красуна В.В. кошти в сумі 4000,00 грн.

Розмір витрат позивача на оплату послуг з правової допомоги у визначеному законодавством порядку відповідачем заперечений не був, хоча останньому згідно ухвали суду від 23.01.2020р. надавалась така можливість.

Таким чином, вартість адвокатських послуг по справі №903/979/19 складає 4000,00 грн., перевірена судом, підтверджена відповідними матеріалами та підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Буд Інвест".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 126, 129, 231, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Буд Інвест" (м. Луцьк, вул. Ветеранів, 19/67, код ЄДРПОУ 42840202) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньпрестижбуд" (м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, 1/93, код ЄДРПОУ 39468681) 131 880,06 грн. заборгованості, 1901,60 грн. трьох процентів річних, а всього 133 781,66 грн., 2006,73 грн. витрат по сплаті судового збору, 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення

складено 05.02.2020р.

Суддя В. А. Войціховський