Рішення

від 05.02.2020 по справі 904/202/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2020м. ДніпроСправа № 904/202/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є. за участю секретаря судового засідання Сироти М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Спецтранс", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат в сумі 2 297,62 грн

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Спецтранс" про стягнення заборгованості у сумі 2 297,62 грн за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України №1585/А від 01.03.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України №1585/А від 01.03.2017, в частині оплати наданих Позивачем рахунків за жовтень 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.02.2020 о 10:10.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленням про вручення поштового відправлення №4930010530581.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.01.2020 направлена за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Спецтранс": 50011, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Світлогірська, будинок 1А, зазначеним в позовній заяві та підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виготовленим на запит господарського суду за №1006177396 від 11.02.2020 (арк.с. 32-34). Відповідно до даних, розміщених на офіційному сайті Укрпошти, поштове відправлення №4930010530573, яким була направлена відповідачу копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020, не вручено.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на вищевикладене, господарським судом дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення сторін про здійснення розгляду даної справи.

За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки позивач та відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників для участі у судовому засіданні не направили, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин відповідачем не надано, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 05.02.2020 прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2017 Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (Орендодавець, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Спецтранс" (Орендар, відповідач) уклали договір оренди №1585/А нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О.Патона НАН України, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне майно, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О.Патона (далі - майно), розміщене за адресою: вул. Антановича, 56, корпус АПК ЕК, поверх 5, кімната 504, загальною площею 15,9 кв.м., приведеною площею 24,96 кв.м., вартість якого становить за незалежною оцінкою станом на 31.01.2017 102 269,70 грн, 1 кв.м. - 6 432,06 грн. Майно передається в оренду під офіс (п.п.1.1., 1.2. договору).

Відповідно до пунктів 3.1., 3.3 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 зі змінами і становить за базовий місяць розрахунку - січень 2017 року 1 840,84 грн (з ПДВ). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендар сплачує орендну плату до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно одержаних рахунків.

Згідно з п.9.1. Договору, його дія поширюється на відносини, що виникли між сторонами з 01.03.2017 і діє до 31.12.2017 включно, але до повного виконання своїх зобов`язань.

Актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.03.2017 (акр.с.16) підтверджується, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно за адресою: вул. Горького, 56, корпус АПК ЕК, поверх 5, кімната 504, загальною площею 15,9 кв.м.

Доказів повернення майна з оренди відповідачем не надано, такі докази відсутні і в матеріалах справи.

31.10.2018 позивачем був виставлений рахунок №35462-1280 на суму 2222,89 грн для оплати відповідачем оренди нерухомого майна за жовтень 2018 року. Проте відповідач оплату за оренду нерухомого майна в жовтні 2018 року в сумі 2 222,89 грн в строк, встановлений договором (до 20.11.2018) не здійснив.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач посилається на невиконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України №1585/А від 01.03.2017, в частині оплати наданих Позивачем рахунків за жовтень 2018 року та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 2 222,89 грн, інфляційні втрати в сумі 1,84 грн, 3% річних в сумі 72,89 грн.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору, факт передачі майна в оренду, строк оплати, наявність прострочення оплати орендних платежів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (частина 1 статті 286 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт несплати орендного платежу за жовтень 2018 року в сумі 2 222,89 грн, а відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості зі сплати орендного платежу в сумі 2 222,89 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 72,89 грн, здійснений за період з 21.11.2018 по 24.12.2019, суд дійшов висновку, що він є арифметично і методологічно правильним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, в сумі 72,89 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат в сумі 1,84 грн за заявлений період вересень 2019 року - листопад 2019 року, судом встановлено, що інфляційні втрати за заявлений позивачем період, нараховані на сумі основного боргу - 2 222,89 грн, становлять 33,48 грн. Проте враховуючи відсутність права виходу за межі заявлених позовних вимог, вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі - 1,84 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Спецтранс" (50011, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Світлогірська, будинок 1А,код ЄДРПОУ 41113002) на користь Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, будинок 11, код ЄДРПОУ 05416923) суму основного боргу в розмірі 2 222,89 грн (дві тисячі двісті двадцять дві гривні 89 копійок), інфляційних втрат в сумі 1,84 грн (одна гривня 84 копійки), 3% річних в сумі 72,89 грн (сімдесят дві гривні 89 копійок) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.02.2020.

Суддя А.Є. Соловйова