Постанова

від 20.07.2007 по справі 11/165-07-4357а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/165-07-4357А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"20" липня 2007 р.15 год. 00 хв.   м. ОдесаСправа  № 11/165-07-4357А

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді                                Власової С.Г.

При секретарі           Качоровська Н.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Прощенко Д.В. (за довіреністю).

від відповідача: Неклєса Ю.В. (за довіреністю).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом  Приватного підприємства „Фірма „Світал” до Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про скасування постанови Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 83 від 05.02.2007 р., -

ВСТАНОВИВ: 25.05.2007 р. за вх. № 5528 ПП „Фірма „Світал” (далі –Позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про скасування постанови Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 83 від 05.02.2007 р.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 11.07.2007 р. за вх. № 15819 надав обґрунтування позовних вимог.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, про що зазначив у запереченнях на позов від 16.06.2007 р. за № 13802.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив:

Позивач вказує, що 17.10.2006 р. спеціалістами Відповідача з залученням представника державного підприємства «Одесастандартметрологія»проводилась перевірка АЗС ПП «Фірма «Світал»(412 км траси Київ - Одеса).

За результатами перевірки був складений акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 17.10.2006 р. за № 00008694. Позивач зазначає, що Перевіркою був встановлений факт порушення вимог пп. 7, 8 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 1442 від 20 грудня 1997 року, а саме відсутність таблички із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові чергового оператора, а також на інформаційному табло АЗС ПП «Фірма «Світал»був зазначений бензин А-80, біля чергового оператора А-76/А-80, у документі, який підтверджує факт купівлі та супровідних документах щодо якості та безпеки А-76.                                                                                                                 

Позивач вказує, що 05.02.2007 р. Відповідач, посилаючись на те, що зазначеними вище фактами був порушений п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»,  виніс постанову № 83 від 05.02.2007 р. про накладення на ПП „Фірма „Світал” штрафу у розмірі 24271,73 грн.

Позивач 12.02.2007 р. оскаржив зазначену постанову до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, але листом Держспоживстандарту України № 1946-6-11\18 від 06.03.2007 р. ПП «Фірма «Світал»було відмовлено.

Позивач вважає постанову № 83 Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 5 лютого 2007 року неправомірною, та зазначає, що дійсно 17.10.2006 р. на інформаційному табло АЗС ПП «Фірма «Світал»(412 км траси Київ - Одеса) був зазначений бензин А-80, біля чергового оператора А-76/А-80, у документі, який підтверджує факт купівлі та супровідних документах щодо якості та безпеки А-76.

Позивач не вважає, що цей факт свідчить про відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформація про реалізуємий на АЗС ПП «Фірма «Світал»бензин марки А-76 та право споживачів на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця), та зазначає, що бензини автомобільні марок А-76 та А-80, які виготовляються в Україні згідно з ДСТУ 4063-2001, ідентичні за вимогами щодо фізико-хімічних показників, при проведені перевірки 17 жовтня 2006 року працівники відповідача відмовились брати зразки бензину А-76 для проведення дослідження щоб встановити октанове число бензину.

Згідно з листом Українського науково-дослідного інституту нафтопереробної промисловості «МАСМА»№ 10/4-204 від 14.02.2007 р. реалізуємий на АЗС ПП «Фірма «Світал»автомобільний бензин марки А-76 ідентичний автомобільному бензину марки А-80.

Також, згідно з інспекційним звітом від 15.02.2007 р. були зроблені висновки, що відібрані зразки бензину марки А-76 на АЗС фірми «Світал»відповідають вимогам бензину А-80, встановлених ДСТУ 4063-2001 "Бензин автомобільний А-80".

Позивач вважає, що з огляду на викладене ПП «Фірма «Світал»на інформаційному табло АЗС зазначаючи реалізуємий бензин А-76 під маркою А-80 надавало споживачам необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про нього, тому що зазначені марки бензинів ідентичні друг другу, та їх октанове число більше 80. Більш того, біля чергового оператора була зазначена ідентичність марок бензину А-76 та А-80. Зазначення на фіскальному чеки марки бензину А-76 пов'язано лише з тим, що за накладними на поставку товару він зазначений як А-76, та ми повинні списувати його як бензин марки А-76, хоча його октанове число вище 80.

Позивач наполягає на тому, що у зв'язку з тим, що ПП «Фірма «Світал»не порушувало право споживачів на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про реалізуємий бензин марки А-76, є неправомірним застосовування до ПП «Фірма «Світал»штрафних санкцій, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України „Про захист прав споживачів”, а саме накладення штрафу у розмірі 24271,73 грн.

11.07.2007 р. за вх. № 15819 Позивач надав додаткове обґрунтування позовних вимог.

Відповідач проти позовних вимог заперечує (вх. № 13802 від 16.06.2007 р.), вказує, що постанову № 83 від 05.02.2007 р. прийнято обґрунтовано та в межах повноважень  Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про захист прав споживачів”, держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав. Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

На підставі Розпорядження на проведення перевірки № 00001477 від 02.10.2006 р. виданого начальником Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів, 17 жовтня 2006 р. спеціалістами Головного управління була проведена перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів на АЗС №1, яка належить ПП „Фірма „Світал” (412 км. траси Київ - Одеса).

За результатами перевірки працівниками Відповідача було складено Акт № 00008694 від 17.10.2006 р., з якого вбачається, що в порушення п. 7 „ Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами”,  затверджених Постановою КМУ від 20.12.1997 р. за № 1442 біля чергового оператора відсутня табличка з зазначенням П.І.Б. чергового оператора, а в порушення п.п. 8. 9 „Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами” та ст. 15 Закону України „Про захист прав споживачів” на в'їзді до АЗС на інформаційному табло було зазначено марку бензину, що знаходилося у продажу на момент перевірки А-80, біля чергового оператора зазначено марку бензину Аи-76/80, в  виданому фіскальному чеку зазначено бензин марки А-76, чим було відмовлено споживачам у наданні необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про марку бензину, що знаходився в реалізації.

Проти викладених в акті перевірки обставин Позивач не заперечує, про що є посилання в позовній заяві та обґрунтуванні позовних вимог.

Згідно до ч. 1 ст. 6 Закону України „Про захист прав споживачів” продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Статтею 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація,  доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Відповідно до п. 8 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 р. № 1442,  при в'їзді на АЗС та біля оператора виставляється інформаційне табло із зазначенням нафтопродуктів, що є в продажу, їх марки, сорту, роздрібної ціни за одиницю ємкості або одиницю ваги.

Пунктом 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами встановлено, що у разі продажу нафтопродуктів вітчизняного та іноземного виробництва суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити надання покупцям державною мовою доступної та достовірної і своєчасної інформації про ці товари, а саме: назва нормативних документів, вимогам яких повинен відповідати товар: перелік основних споживчих властивостей товару: ціна та умови придбання товару: дата виготовлення: гарантійні зобов'язання виготівника; правила та умови ефективного використання товару; термін служби (придатності) товару, дії покупця після закінчення цього терміну, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та адреса виготівника і підприємства, яке здійснює його функції з приймання претензій від покупця; сертифікація товару.

Згідно п. 12 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” від 12 квітня 1996 р. № 5 у справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг).

Твердження позивача про ідентичність бензинів А-76 та А-80 судом до уваги не приймається, оскільки  приймаючи  до уваги, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики бензинів А-76 та А-80, та побачивши на інформаційному табло на в'їзді до АЗС про наявність у продажу бензину А-80 за відповідною ціною намагався придбати саме цей бензин - А-80, не вникаючи при цьому в показники детонаційна стійкість та інше і не вимагаючи від продавця документів, які б підтверджували октанове число 80 зазначеного бензину, а фактично отримував бензин марки А-76 (про що свідчить фіскальний чек наявний в матеріалах справи, Сертифікат відповідності (а.с.59), товарно транспортна накладна 02АБД (а.с.60).

Позивач, реалізуючи фактично бензин А-76 порушив п.8 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, оскільки при в'їзді на АЗС на інформаційному табло не було зазначено, що в продажу є бензин марки А-76.

З вищевикладеного вбачається, що зазначаючи на в'їзді до АЗС на інформаційному табло марку бензину А-80, фактично реалізовуючи бензин марки А-76, Позивач надав споживачам недостовірну інформацію про марку бензину, що реалізується, що в свою чергу позбавило позивачів необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про нафтопродукти і їх свідомого і компетентного вибору.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що Відповідачем в ході розгляду справи доведено правомірність прийняття постанови № 83 від 05.02.2007 р., позовні вимоги Приватного підприємства „Фірма „Світал” задоволенню не підлягають, як необґрунтовані, незаконні та такі, що протирічать наявним матеріалам справи та вимогам діючого законодавства.

                    Керуючись ст.ст. 87, 89, 94, п. 6 Перехідних положень, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          В позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної  сили у порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Постанову складено у повному обсязі 25.07.2007 р.