Рішення

від 27.01.2020 по справі 908/2513/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/88/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2020 Справа № 908/2513/19

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/2513/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хантінг 2010", ідентифікаційний код юридичної особи 35780957 (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 2)

до відповідача Крестьянчика Андрія Борисовича , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 531943, 40 грн,

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Плецька Ю.В., ордер ЗП № 134046 від 11.12.2019

від відповідача: Крестьянчик А.Б., посвідчення водія НОМЕР_2 від 03.12.2019;

вільний слухач: ОСОБА_2 , посвідчення водія, НОМЕР_3 , від 12.07.2018

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хантінг 2010" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 09.09.2019 про стягнення з Крестьянчика Андрія Борисовича 531943,40 грн, з яких: 370800 грн - сума основного боргу, 25960,63 грн - інфляційні втрати, 124631,47 грн - пеня, 10551,30 - 3% річних.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2019 справу № 908/2513/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.09.2019 у справі № 908/2513/19 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 34/88/19. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Судове засідання призначено на 15.10.2019 об 10 год. 00 хв., запропоновано відповідачеві надати відзив до 13.10.2019, включно.

За наслідками судового засідання 15.10.2019, враховуючи неявку представників сторін, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та необхідність витребування від сторін пояснень та доказів, суд відклав розгляд справи на 28.10.2019 о 15 год. 00 хв., про що сторони повідомлені належним чином.

28.10.2019 до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення від 24.10.2019 щодо обраного способу захисту із проханням розглядати справу без участі представника позивача.

За наслідками судового засідання 28.10.2019, враховуючи неявку представників сторін, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та необхідність витребування від сторін пояснень та доказів, суд відклав розгляд справи на 14.11.2019 о 15 год. 00 хв., про що сторони повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 14.11.2019, враховуючи клопотання відповідача, суд дійшов до висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, призначивши підготовче засідання на 12.12.2019 о/об 10 год. 00 хв. в приміщенні суду.

В судовому засіданні 12.12.2019 представник позивача надала пояснення з предмета доказування.

На підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України, суд відклав підготовче засідання на 26.12.2019 о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 26.12.2019 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Відповідач належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Відповідачем відзиву на позов не надано.

В судовому засіданні присутній представник позивача надав усні пояснення у справі та на запитання суду зазначив, що всі пояснення надані, всі наявні докази подані до матеріалів справи, клопотання та заяви, відсутні.

Представник позивача не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

За наслідками судового засідання, суд, на підставі ст. 185 ГПК України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 21.01.2020 о 12 год. 00 хв., про що присутній представник позивача повідомлений в приміщенні суду під розписку та під звукозапис.

21.01.2020 до канцелярії суду від позивача у справі надійшла заява про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в розмірі 6000 грн 00 коп., з відміткою про вручення заяви відповідачеві.

В судовому засіданні 27.01.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд .

Представник позивача підтримав позовні вимоги повністю. Просив суд задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача на користь позивача 531943,40 грн, з яких: 370800 грн - сума основного боргу, 25960,63 грн - інфляційні втрати, 124631,47 грн - пеня, 10551,30 - 3% річних. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем позивачу суми боргу в розмірі 370800 грн, які складають вартість недопоставлених пелет за договором від 14.02.2018. За прострочення оплати суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню, інфляційні втрати та 3% річних. Також, представник позивача послався на понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу та про подання відповідної заяви після ухвалення рішення суду у даній справі.

Відповідач проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на отримання за договором неякісної продукції та відсутність підстав для сплати спірної заборгованості.

В судовому засіданні 27.01.2020 судом ухвалено рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

При розгляді цієї справи та ухвалення рішення судом враховано, що з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).

В даному випадку, спір виник з підприємницької діяльності відповідача, а отже спір підлягає розгляду по суті господарським судом із зазначенням відповідачем - Крестьянчика Андрія Борисовича , враховуючи втрату відповідачем статусу суб`єкта підприємницької діяльності станом на час розгляду справи в суді.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

14.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю ІСТ МЕЙД (постачальником) та Фізичною особою-підприємцем Крестьянчиком Андрієм Борисовичем (покупцем) укладено договір поставки № 4 (далі - договір поставки).

Згідно з преамбулою договору поставки, покупець здійснює підприємницьку діяльність від свого імені, за свій рахунок та на власний ризик.

Відповідно до предмету договору поставки, постачальник зобов`язується передати у власність покупця у встановлений цим договором строк обладнання для виробництва пелет, а саме: лінія грануляції ОГМ-1.5, сушильний комплекс АВМ-0,65 та дробарка ОЛНОВА (надалі - обладнання), а покупець зобов`язується прийняти обладнання і здійснити за нього розрахунок у спосіб та термін визначений умовами цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору поставки, сторони домовилися, що вартість обладнання становить 550000,00 (п`ятсот п`ятдесят тисяч) гривень. При чому розрахунки за цим договором покупець здійснює у грошовій і натуральній формі, а саме: 100000,00 (сто тисяч) гривень сплачується грошима, а 450000,00 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень сплачується шляхом відвантаження постачальнику пелети в розмірі 150,0 (сто п`ятдесят) тонн у наступному порядку:

- платіж у розмірі 50000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень сплачується покупцем у день підписання сторонами цього договору;

- платіж у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень сплачується покупцем до 31.03.2018 року;

- платіж у розмірі 30000,00 (тридцять тисяч) гривень сплачується покупцем до 15.04.2018 року;

- перша партія пелети у розмірі 12 (дванадцять) тонн відвантажується постачальнику до 31.05.2018 року;

- друга партія пелети у розмірі 23 (двадцять три) тонни відвантажується постачальнику 30.06.2018 року;

- третя партія пелети у розмірі 23 (двадцять три) тонни відвантажується постачальнику 31.07.2018 року;

- четверта партія пелети у розмірі 23 (двадцять три) тонни відвантажується постачальнику 31.08.2018 року;

- п`ята партія пелети у розмірі 23 (двадцять три) тонни відвантажується постачальнику 30.09.2018 року;

- шоста партія пелети у розмірі 23 (двадцять три) тонни відвантажується постачальнику 31.10.2018 року;

- сьома партія пелети у розмірі 23 (двадцять три) тонни відвантажується постачальнику 30.11.2018 року.

Розділом четвертим договору поставки передбачені умови поставки та приймання обладнання.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору поставки, постачальник зобов`язується підготувати та передати обладнання після здійснення оплати платежів, вказаних у п.п. 3.1.1., п.п. 3.1.2, а покупець зобов`язується прийняти обладнання за актом приймання-передачі. Приймання партій пелети постачальником щодо якості та кількості здійснюється його уповноваженим представником за актом приймання-передачі. Претензії щодо якості, кількості, асортименту пелети, подаються сторонам у письмовій формі.

Згідно з п. 6.1 договору поставки, покупець гарантує високу якість відвантаженої ним пелети та її відповідність державним стандартам.

Відповідно до розділу сьомого договору поставки, за невиконання чи неналежне виконання обов`язків за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п. 7.3 договору поставки, у разі порушення покупцем встановлених договором строків оплати обладнання або порушення строків поставки пелети та/або поставки пелети неналежної якості чи кількості, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Або, в такому випадку за своїм вибором, постачальник має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередивши про це покупця в письмовій формі.

19 лютого 2018 року сторонами договору поставки був складений акт приймання - передачі обладнання згідно договору поставки № 4 від 14 лютого 2018 р., відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв обладнання для виробництва пелет, а саме: лінію грануляції ОГМ - 1,5, сушильний комплекс АВМ - 0,65 та дробарку Олнова, відповідно до таблиці 1.

Покупець за договором поставки виконав зобов`язання лише частково, сплативши 100000 грн 00 коп. та відвантаживши 26,4 тонни пелети.

16.01.2019 сторонами договору поставки та позивачем у даній справі підписано трьохсторонній договір про заміну сторони в зобов`язанні, за яким права і обов`язки постачальника за договором поставки перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю Хантінг 2010 .

Згідно з п. 3 договору про заміну сторони в зобов`язанні, сторони підтвердили, що на момент підписання цього договору, покупець - відповідач у даній справі зобов`язаний відвантажити постачальнику - позивачеві пелети в розмірі 123, 6 тонни, відповідно до умов та за адресою, передбаченим договором поставки.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань щодо поставки пелет в розмірі 123,6 тонни відповідно до умов та за адресою, передбаченим договором поставки, позивач звернувся до відповідача з листом-претензією № 22/05 від 22.05.2019 з вимогою сплатити заборгованість та штрафні санкції протягом семи днів з моменту отримання листа. Лист отриманий відповідачем 29.05.2019.

Відповідачем вимоги позивача виконані не були, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Стягнення з відповідача на користь позивача 370800 грн - суми основного боргу, 25960,63 грн - інфляційних втрат, 124631,47 грн - пеня, 10551,30 - 3% річних було предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором поставки.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, за договором поставки, на виконання умов п. 2.1 постачальник передав у власність покупця обладнання для виробництва пелет, а саме: лінію грануляції ОГМ - 1,5, сушильний комплекс АВМ - 0,65 та дробарку Олнова, що підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 19.02.2018.

Покупець за договором поставки, в свою чергу, умови п. 3.1 договору в повному обсязі та у встановлені строки не виконав, сплативши лише 100000 грн 00 коп. грошовими коштами та відвантаживши 26,4 тонни пелети.

Доказів виконання покупцем за договором поставки п. 3.1 договору у повному обсязі суду не надано.

16.01.2019 сторонами договору поставки та позивачем у даній справі підписано трьохсторонній договір про заміну сторони в зобов`язанні, за яким права і обов`язки постачальника за договором поставки перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю Хантінг 2010 .

Згідно зі ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. У зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Такий статус сторін у правовідносинах існує до моменту виконання боржником зобов`язань перед кредитором, які, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ст. 512 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 1 статті 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до п. 10.1 договору поставки, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками і є дійсним до повного виконання взятих на себе сторонами зобов`язань.

Права та обов`язки сторони за цим договором не можуть бути передані будь-якій юридичній або фізичній особі без письмової на то згоди обох сторін (п. 11.4 договору поставки).

Заміна кредитора в зобов`язанні за договором поставки відбулась за згодою сторін договору поставки шляхом укладення 16.01.2019 між ТОВ ІСТ МЕЙД (сторона 1), ФОП Крестьянчиком Андрієм Борисовичем (сторона 2) та ТОВ Хантінг 2010 (сторона 3) договору про заміну сторони у зобов`язанні про наступне:

Між стороною 1 та стороною 2 укладений договір поставки № 4 від 14.02.2018, згідно з яким сторона 1 зобов`язується передати у власність стороні 2 обладнання для виробництва пелет, а саме: лінію грануляції ОГМ-1Д сушильний комплекс АВМ-0.65 та дробарку ОЛНОВА, а Сторона 2 зобов`язується прийняти обладнання і здійснити за нього розрахунок у спосіб та термін визначений умовами договору поставки.

Сторона 1 та сторона 3 домовилися про передачу стороною 1 своїх прав та обов`язків за договором поставки стороні 3.

Для виконання умов цього договору та договору поставки сторона 1 та сторона 3 домовилися про безоплатну передачу у власність стороною 1 стороні 3 обладнання для виробництва пелет, а саме: лінію грануляції ОГМ-1.5, сушильного комплексу АВМ-0.65 та дробарки ОЛНОВА.

Сторони домовились замінити постачальника в зобов`язанні, а саме: з моменту набуття чинності цим договором постачальником за договором поставки стає ТОВ Хантінг 2010 з набуттям всіх прав та обов`язків, передбачених відповідним договором поставки.

Сторони домовились, що всі інші умови договору поставки, які стосуються правовідносин між постачальником та покупцем залишаються для них чинними.

Сторони підтверджують, що на момент підписання цього договору покупець зобов`язаний відвантажити постачальнику пелети в розмірі 123,6 (сто двадцять три цілих шість десятих) тонн, відповідно до умов та за адресою, передбаченими договором поставки.

Усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням цього договору і не урегульовані ним, регламентуються нормами чинного законодавства України.

Цей договір складено у трьох примірниках однакової юридичної сили, по одному для кожної з сторін.

З моменту укладення цього договору сторона 1 повністю втрачає всі свої права та обов`язки як постачальника, які випливають з договору поставки, а сторона 3 набуває всіх прав та обов`язків постачальника, які випливають із зазначеного у цьому пункті договору поставки.

Цей договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

Враховуючи заміну постачальника у зобов`язанні та відсутність доказів виконання покупцем умов договору поставки щодо відвантаження постачальнику пелет в розмірі 123,6 тонни, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо прострочення виконання відповідачем умов договору поставки щодо відвантаження позивачу пелет в розмірі 123,6 тонни.

Беручи до уваги, що у договорі поставки сторонами визначено вартість пелет, які підлягають відвантаженню, а також те, що згідно з листом-претензією № 22/05 від 22.05.2019, який позивачем отримано 29.05.2019, позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити саме грошову заборгованість та штрафні санкції за непоставлені пелети протягом семи днів з моменту отримання листа, суд вважає що прострочення відповідача перед позивачем зі сплати саме грошової заборгованості, виникло з 06.06.2019, оскільки відповідач повинен був виконати саме грошове зобов`язання зі сплати 370800 грн 00 коп. (123,6 тонни пелети * 3000 грн/1 тонна пелети) протягом семи днів з моменту отримання вимоги, тобто до 05.06.2019, включно.

При цьому, суд враховує, що відповідач втратив статус ФОП з 25.01.2019 року, а отже не має можливості виконати умови договору поставки саме щодо поставки пелет.

На момент пред`явлення та отримання вимоги, а також станом на 06.06.2019 року відповідач не мав можливість виконати зобов`язання за договром поставки внатурі.

З 06.06.2019 відповідач має перед позивачем прострочену заборгованість за договором поставки у розмірі 370800 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем доказів поставки пелет чи сплати грошової суми за договором поставки не надано, відсутність правових підстав для сплати спірної заборгованості не доведено.

Таким чином, судом задовольняються вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 370800 грн 00 коп. основного боргу за договором поставки.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов`язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов`язань.

За прострочення оплати за договором поставки, позивач просить стягнути з відповідача 25960 грн 63 коп. інфляційних витрат та 10 551 грн 30 коп. 3% річних.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

В даному випадку, як встановлено судом, грошове зобов`язання відповідача перед позивачем виникло саме з 06.06.2019 року, а отже саме з цієї дати слід вважати простроченим грошове зобов`язання.

Суд здійснив перерахунок 3% річних за допомогою ІПС Законодавство .

За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2803 грн 66 коп. 3% річних за період з 06.06.2019 по 05.09.2019.

У стягненні 7747 грн 44 коп. 3% річних суд відмовляє, оскільки вони нараховані необґрунтовано.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У стягненні інфляційних втрат суд відмовляє у повному обсязі, враховуючи, що позивач просить стягнути інфляційні втрати в сумі 25960 грн 63 коп. за період з липня 2018 по липень 2019, тоді як грошове зобов`язання виникло лише з 06.06.2019 року, а індекс інфляції за останній повний місяць заявлений позивачем для розрахунку інфляційних витрат - липень 2019 року - має від`ємне значення (99.4%).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3 договору поставки передбачено, що у разі порушення покупцем встановлених договором строків оплати обладнання або порушення строків поставки пелети та/або поставки пелети неналежної якості чи кількості, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Або, в такому випадку за своїм вибором, постачальник має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередивши про це покупця в письмовій формі.

Таким чином сторони в договорі погодили нарахування неустойки - пені, яку відповідач сплачує позивачу за порушення строків поставки пелети у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, від суми заборгованості за кожний день прострочення, однак період нарахування цих штрафних санкцій, згідно з приписами ч.6 ст. 232 ГК України, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З урахуванням вищевикладеного, суд перевірив розрахунок пені (неустойки) за допомогою ІПС Законодавство . За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня (неустойка) у розмірі 66396 грн 70 коп.

У стягненні пені в сумі 58234 грн 77 коп. суд відмовляє, оскільки дана сума заявлена необґрунтовано.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн.

Пунктом 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи ціну позову - 531943,40 грн, до сплати належить 7979 грн 15 коп. судового збору.

Позивачем сплачено за подання позову 7979 грн 15 коп., про що свідчить платіжне доручення № 5 від 09.09.2019 та довідка про зарахування судового збору до Державного бюджету.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог - в розмірі 6600 грн 01 коп. Решта судового збору в сумі 1379 грн 14 коп. залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Крестьянчика Андрія Борисовича , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хантінг 2010", ідентифікаційний код юридичної особи 35780957 (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 2) 370800 (триста сімдесят тисяч вісімсот) грн 00 коп. суми основного боргу, 66396 (шістдесят шість тисяч триста дев`яносто шість) грн 70 коп. пені, 2803 (дві тисячі вісімсот три) грн 86 коп. 3% річних, 6600 (шість тисяч шістсот) грн 01 коп. судового збору.

3. В частині стягнення з Крестьянчика Андрія Борисовича , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хантінг 2010", ідентифікаційний код юридичної особи 35780957 (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 2) 25960 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят) грн 63 коп. інфляційних втрат, 58234 (п`ятдесят вісім тисяч двісті тридцять чотири) грн 77 коп. пені, 7747 (сім тисяч сімсот сорок сім) грн 44 коп. 3% річних, 1379 (одна тисяча триста сімдесят дев`ять) грн 14 коп. судового збору відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 05.02.2020.

Суддя А.О. Науменко