Рішення

від 23.07.2007 по справі 16/168-07-4551

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/168-07-4551

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2007 р.Справа  № 16/168-07-4551

Господарський суд Одеської області

У складі судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Досковської В.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача:     Степанюк Ю.О.- за довіреністю № 72/673 від 14.12.2006р.;

Від відповідача:  не з'явився,  

       Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю до  приватного підприємства "ХЕЛЄН" про виселення та стягнення 8412,13 грн, -  

ВСТАНОВИВ:

          Іллічівський судноремонтний завод у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту Іллічівський судноремонтний завод) звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до приватного підприємства "ХЕЛЄН" (далі по тексту ПП "ХЕЛЄН") про виселення відповідача із орендованого ним нежитлового приміщення та стягнення  з останнього заборгованості з орендних платежів  у сумі 8412,13 грн. шляхом звернення стягнення на обладнання відповідача. Свої вимоги Іллічівський судноремонтний завод обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань з своєчасної сплати орендних платежів за договором суборенди за №49-168-05 від 01.07.2005р., укладеним між сторонами по справі, а також закінченням строку дії вказаного договору.

Відповідач належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, але не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому засіданні, відзиву на позовну заяву до господарського суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Іллічівським судноремонтним заводом (Суборендодавець) та ПП "ХЕЛЄН" (Суборендар) було укладено договір суборенди № 49-168-05 від 01.07.2005р., відповідно до умов розділу 1 та п. 9.1  якого позивач передає, а відповідач –приймає у строкове (до 31.05.2006р.) платне володіння та користування нежитлові приміщення загальною площею 127,6 кв.м., розташовані на першому поверсі заводської їдальні, яка знаходиться у м. Іллічівську, на території Іллічівського судноремонтного заводу. Як вбачається з тексту договору зазначене майно є об'єктом державної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР)  Орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди. Згідно з ч. 4 ст. 22 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР)  до договору суборенди застосовуються положення про договір оренди.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) встановлено місячний термін,  протягом якого орендодавець або  орендар  можуть заявити  про  припинення  або зміну умов договору після закінчення його строку. За переконанням суду, таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди. Наведений висновок суду підтверджується позицією Президії Вищого арбітражного суду України, викладеній у п. 12 Роз'яснень від 25.05.2000 р. N 02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Як вбачається з матеріалів справи,  Іллічівський судноремонтний завод звернувся до приватного підприємства "ХЕЛЄН" з повідомленням за вих. № 80-01/168 від 21.04.2006р. про відсутність у Суборендодавця наміру щодо продовження договору суборенди № 49-168-05 від 01.07.2005р. на новий строк, у зв'язку з чим Суборендодавцем було запропоновано відповідачу вжити заходи до підготовки об'єкту оренди для передачі позивачу, провести демонтаж обладнання та здійснити розрахунки з орендних платежів. При цьому, зазначене повідомлення було отримане Суборендарем 06.05.2006р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 32367 (міститься в матеріалах справи). Крім того, листом за вих.№ 80-01/169 від 10.05.2006р. відповідача було вдруге повідомлено про необхідність підготовлення орендованого майна  до повернення Іллічівському судноремонтному заводу, у зв'язку із закінченням строку дії договору суборенди № 49-168-05 від 01.07.2005р.

Наведене дозволяє суду дійти висновку про припинення дії договору суборенди № 49-168-05 від 01.07.2005р. у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 9.8 договору суборенди № 49-168-05 від 01.07.2005р. у разі припинення дії цього договору приватне підприємство „ХЕЛЄН” зобов'язалося передати об'єкт суборенди у порядку встановленому чинним законодавством на момент повернення майна.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) у разі закінчення строку дії договору та відмови від його продовження, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 509 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Але, в порушення умов п. 9.8 договору суборенди № 49-168-05 від 01.07.2005р., вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV (далі по тексту ЦК України), ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) після закінчення 31.05.2006р. строку дії договору № 49-168-05 від 01.07.2005р. відповідачем зобов'язань з передачі Суборендодавцю приміщення за відповідним актом приймання-передачі виконано не було.

Крім того, умовами розділу 3 договору суборенди № 49-168-05 від 01.07.2005р. відповідач зобов'язувався сплачувати оренду плату у розмірі 1576,21 грн. щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного  за звітним. При цьому відповідно до п. 3.3 договору № 49-168-05 від 01.07.2005р.  розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції.  Крім того, відповідно до умов п. 4.8 договору відповідачем були прийняті на себе зобов'язання з відшкодування витрат з надання комунальних послуг на утримання об'єкту суборенди, що мають сплачуватися одночасно з суборендою платою.

У порушення умов розділу 3, п. 4.8  договору  суборенди № 49-168-05 від 01.07.2005р., вимог ст.ст. 525,526 ЦК України, договірні зобов'язання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались, внаслідок чого, згідно розрахунку позивача, за приватним підприємством „ХЕЛЄН” утворилась заборгованість з орендної плати та відшкодування витрат з надання комунальних послуг на суму 8412,13грн., яку відповідачем до теперішнього часу погашено не було.

Таким чином, посилаючись на порушення приватним підприємством „ХЕЛЄН”  вимог Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) та умов  договору суборенди № 49-168-05 від 01.07.2005р., Іллічівський судноремонтний завод звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні майном, яке було об'єктом суборенди шляхом виселення відповідача із  нежитлового приміщення загальною площею 127,6 кв.м., розташованого на першому поверсі заводської їдальні, яка знаходиться у м. Іллічівську та стягнення  з відповідача заборгованості по орендній платі та  витрат з надання комунальних послуг у сумі 8412,13 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, представник приватного підприємства „ХЕЛЄН”  на неодноразові вимоги суду у судове засідання не з'явився.

Приймаючи до уваги вищевикладене, розглянувши позовні вимоги Іллічівського судноремонтного заводу, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на наступному.

Нежитлове приміщення загальною площею 127,6 кв.м., розташоване на першому поверсі заводської їдальні, яка знаходиться у м. Іллічівську, Іллічівський судноремонтний завод є об'єктом державної власності України.

Відповідно до ст. 28 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР), ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

На думку суду, договір суборенди № 49-168-05 від 01.07.2005р., на підставі якого спірний об'єкт державної власності перебував в суборенді у приватного підприємства „ХЕЛЄН”  відповідно до ч. 2 ст. 17, ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) 31.05.2006р. припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

В свою чергу, з урахуванням положень ч. 4 ст. 291 ГК України та  вимог ст. 785 ЦК України, якими  передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.  

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги ті обставини, що умовами             п. 9.8 договору суборенди № 49-168-05 від 01.07.2005р. сторонами по даному договору був обумовлений обов'язок Суборендаря  повернути об'єкт суборенди після закінчення строку дії договору суборенди, суд доходить висновку, що починаючи з наступного дня після закінчення передбаченого умовами п. 9.1 договору № 49-168-05 від 01.07.2005р. строку, приватне підприємство „ХЕЛЄН” самовільно без правових підстав займає нежитлове приміщення загальною площею 127,6 кв.м., розташоване на першому поверсі заводської їдальні, яка знаходиться у м. Іллічівську, Іллічівський судноремонтний завод.

З огляду на викладене, керуючись вищенаведеними положеннями чинного законодавства України, суд доходить висновку щодо правомірності, обґрунтованості позовних вимог Іллічівський судноремонтний завод в частині виселення відповідача з вказаного приміщення.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендних платежів сумі 8412,13 грн.,  суд вважає за необхідне звернути увагу приватного підприємства „ХЕЛЄН”  на наступному.

Як було зазначено по тексту рішенням вище, умовами розділу 3 та п. 4.8 вказаного договору відповідачем були прийняті на себе зобов'язання із сплати орендної плати у розмірі 1576,21 грн., скорегованого на  індекс інфляції, та  відшкодування витрат з надання комунальних послуг на утримання об'єкту суборенди.

Як вбачається з матеріалів справи, у порушення умов розділу 3 та п. 4.8 договору суборенди № 49-168-05 від 01.07.2005р., а також наведених по тексту рішення вище вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, приватним підприємством „ХЕЛЄН” договірні зобов'язання з своєчасної сплати орендних платежів виконані не були. При цьому, за переконанням суду, наявність та розмір заборгованості  приватного підприємства „ХЕЛЄН” з орендної плати в сумі 8412,13 грн. та витрат з надання комунальних послуг на утримання об'єкту суборенди підтверджується довідкою № 41/119 від 09.10.2006р.  Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем під час розгляду справи до господарського суду представлено не було.

З огляду на викладене, суд оцінює  позовні вимоги  Іллічівського судноремонтного заводу в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором суборенди № 49-168-05 від 01.07.2005р. в сумі 8412,13 грн. як правомірні, обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи наведене, суд вважає за необхідне позовні вимоги Іллічівського судноремонтного заводу про виселення  приватного підприємства „ХЕЛЄН” з  нежитлового приміщення загальною площею 127,6 кв.м., розташованого на першому поверсі заводської їдальні, яка знаходиться у м. Іллічівську, Іллічівський судноремонтний завод та стягнення заборгованості за договором суборенди № 49-168-05 від 01.07.2005р. в сумі 8412,13 грн. задовольнити у повному обсязі. При цьому, суд звертає увагу позивача, що питання щодо звернення стягнення на майно приватного підприємства „ХЕЛЄН” повинно вирішуватися в процесі виконання цього  рішення.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Виселити приватне підприємство „ХЕЛЄН” / 65007, м. Одеса, пров. Книжний, 23, кв.11, код ЄДРПОУ 32575191 / з  нежитлового приміщення загальною площею 127,6 кв.м., розташованого на першому поверсі заводської їдальні, яка знаходиться у м. Іллічівську, Іллічівський судноремонтний завод. Наказ видати.

3.          Стягнути з приватного підприємства „ХЕЛЄН” / 65007, м. Одеса, пров. Книжний, 23, кв.11, р/р 26008006984001 в АКБ „Імексбанк”, МФО 328384, код ЄДРПОУ 32575191 /   на користь Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю / 68093, Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Космонавтів, 61, р/р 26005311733901 у ФАБ „Південний” у м. Іллічівськ, МФО 328663, код ЄДРПОУ 32333962 / заборгованість в сумі 8412 грн. 13 коп. /вісім тисяч чотириста дванадцять грн. 13 коп./; 187 грн. / сто вісімдесят сім грн.00 коп./ - витрати на оплату держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

     Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Накази видати після набрання рішенням законної сили.

     Рішення підписане 10.08.2007р.

Суддя