Рішення

від 14.01.2020 по справі 911/2985/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2985/19

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Кулаковій С.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом приватного підприємства Будівельна компанія Партнер-С ,

м. Житомир,

до відповідача приватного акціонерного товариства Будівельно-монтажне управління №33 , м. Боярка Києво-Святошинського району

про стягнення 68 687,04 грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Клинчук І.В., адвокат, довіреність від 10.06.2019;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

29.11.2019 позивач - приватне підприємство "Будівельна компанія "Партнер-С", м. Житомир (далі по тексту - ПП БК Партнер-С ) звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 26.11.2019 до відповідача - приватного акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління №33", м. Боярка Києво-Святошинського району (далі по тексту - ПрАТ БМУ №33 ), в якому просить суд стягнути з відповідача 68687,04 грн. заборгованості за договором субпідряду №10/11-16 від 10.11.2016, з яких 56750,09 грн. основного боргу на підставі п. 5.5 Договору, 9 792,11 грн. пені (за період з 01.04.2019 по 30.09.2019), 1 180,09 грн. 3% річних (за період з 13.03.2019 по 20.11.2019), 964,75 грн. інфляційних втрат (за період з 01.04.2019 по 31.10.2019) та просить суд покласти на відповідача відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.11.2016 між ПрАТ БМУ №33 (генеральний підрядник) та ПП БК Партнер-С укладено договір субпідряду №10/11-16 від 10.11.2016, відповідно до умов якого субпідрядник виконав комплекс будівельно-монтажних робіт по будівництву конструкцій багатоквартирних житлових будинків (проектний будинок №2) по вул Соборна 105-Б в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району, про що сторонами складено та підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт. Пунктами 5.5, 5.6 договору було передбачено притримання 5% вартості робіт без врахування вартості матеріалів в якості гарантії субпідрядника виконання своїх зобов`язань за договором. 100% від загальної суми, утриманої генеральним підрядником, субпідрядник отримує протягом року після підписання сторонами остаточного Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Позивач твердить, що відповідачем було притримано загалом 111 820,87 грн. (5% від вартості виконаних робіт 2236417,56 грн.), строк оплати яких був встановлений протягом року з дати підписання останнього Акту від 29.09.2017, тобто до 30.09.2018 включно.

Позивач твердить, що з обумовленої суми відповідач сплатив лише 55070,78 грн., відтак просить суд стягнути з відповідача залишок основного боргу 56750,09 грн. та у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання нарахував та просить стягнути з відповідача передбачену договором пеню та згідно із ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 03.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2985/19. Ухвалено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, судове засідання призначено на 23.12.2019.

11.12.2019 від представника позивача надійшло клопотання від 09.12.2019 про відкладення розгляду справи, обґрунтоване участю в іншому судовому процесі.

23.12.2019 від представника відповідача до господарського суду надійшов відзив на позову заяву, у якому відповідач просить суд відмовити в позові повністю. Заперечення мотивовані тим, що у відповідності до пункту 2.2 договору субпідрядник зобов`язувався повідомити генерального підрядника про готовність результату робіт до здачі і скласти остаточний акт прийому-передачі повного комплексу робіт за формою згідно додатку Ц ДСТУ БД.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва , яким затверджено форму акту здавання-приймання виконаних будівельних робіт по об`єкту в цілому, яка є відмінною від форми КБ-2в.

Відповідач твердить, що зазначений акт відповідачем не був складений, сторонами не був підписаний, відтак строк оплати заявленої суми боргу не настав. Разом із тим, станом на 23.12.2019 відповідач в добровільному порядку оплатив позивачу залишок гарантійного платежу, у зв`язку з чим позовні вимоги ПП БК Партнер-С є безпідставними.

В судовому засіданні 23.12.2019 судом було оголошено перерву до 14.01.2020 до 11:40, про що присутній представник відповідача був повідомлений особисто під розписку, а відсутній позивач - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням ухвали в порядку ст.ст. 120, 121 ГПК України, яку позивач отримав 11.01.2020, про що свідчить залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

14.01.2020 від представника позивача надійшла заява від 14.01.2020 про відмову в частині позовних вимог, у якій позивач зазначає, що ПрАТ БМУ №33 сплатило кошти в загальній сумі 56750,09 грн. платіжними дорученнями 12.12.2019 - 12000,00 грн.; 16.12.2019 - 10 000,00 грн., 18.12.2019 - 20 000,00 грн., 20.12.2019 - 14 750,09 грн., відтак позивач відмовляється від позову в частині стягнення основного боргу 56 750,09 грн., просить закрити провадження у справі в цій частині, та просить суд сягнути з відповідача за прострочення грошового зобов`язання інфляційні втрати в сумі 964,75 грн., 3% річних в сумі 1180,09 грн. та 9792,11 грн. пені.

В судове засідання 14.02.2020 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в частині, викладеній у заяві про відмову в частині позовних вимог від 14.01.2020.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин (ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина 1 ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

10.11.2016 між ПрАТ БМУ №33 (генеральний підрядник) та ПП БК Партнер-С (підрядник) укладено договір субпідряду №10/11-16, відповідно до умов якого:

- на умовах та в порядку, визначених цим договором, генеральний підрядник доручає, а субпідрядник бере на себе зобов`язання власними та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно, у встановлені договором строки та порядку виконати комплекс робіт і здати виконані будівельно-монтажні роботи генеральному підряднику, а генеральний підрядник зобов`язується прийняти результат робіт і оплатити їх згідно умов цього договору (п.1.1);

- після закінчення виконання робіт субпідрядник зобов`язаний повідомити генерального підрядника про готовність результату робіт до здачі і скласти остаточний Акт прийому-передачі повного комплексу робіт по кожному об`єкту (пункт 2.2);

- у випадку внесення змін до проектної документації, складу та обсягу робіт, сторони укладають додаткову угоду щодо строків та вартості виконання робіт, якщо такі зміни призводять до цього (п.2.4);

- загальна ціна робіт з урахуванням вартості матеріальних ресурсів є динамічною та складає 8 774 161,12 грн. з ПДВ. Остаточна ціна робіт визначається на підставі підписаних сторонами Актів форми КБ-2в та Довідок КБ-3, які складаються по фактичним обсягам виконаних робіт та погодженої генеральним підрядником вартості матеріально-технічних ресурсів (п. 4.1);

- до 20 числа кожного місяця субпідрядник подає генеральному підряднику Акти виконаних робіт по формі КБ-2в за реєстром, та довідки КБ-3 за звітний місяць та план робіт на наступний місяць (пункт 5.2.2);

- до 15 числа місяця, наступного за звітним, генеральний підрядник сплачує субпідряднику вартість фактично виконаних робіт на підставі підписаних сторонами Актів виконаних робіт з урахуванням сплачених раніше авансів, утримання суми за п.5.5 Договору, штрафних санкцій та інших відрахувань (п.5.3);

- від кожної оплати за виконані роботи (без врахування вартості матеріалів) генеральний підрядник притримує 5% в якості гарантії субпідрядника виконання своїх зобов`язань (пункт 5.6);

- 100% від загальної суми утриманої генеральним підрядником, субпідрядник отримує протягом 1 року після підписання сторонами остаточного Акту прийому-передачі виконаних Робіт по кожному об`єкту (пункт 5.6);

- за послуги генерального підрядника субпідрядник сплачує генеральному підряднику 2% від визначеної договором, додатковими угодами та додатками до них договірної ціни етапів (видів) робіт. Оплата послуг генерального підрядника здійснюється поетапно, в розмірі, прямо пропорційному вартості прийнятих генеральним підрядником робіт (пункт 5.8);

- у разі, якщо після прийняття робіт генеральний підрядник виявить відступи від умов договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт, субпідрядник зобов`язаний усунути їх у строки, визначені генпідрядником, або відшкодувати генпідряднику вартість усунення недоліків (пункт 6.5);

- гарантійний строк на виконані субпідрядником роботи встановлюються 10 років з моменту підписання сторонами останнього Акту прийому-передачі виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та довідки КБ-3 за умови належної експлуатації згідно відповідних правил (пункт 7.1);

- у разі порушення термінів оплати виконаних робіт генпідрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діє у відповідний період від суми невиконаного в строк грошового зобов`язання (пеня за прострочку авансових платежів не застосовується) (пункт 9.3);

- штрафні санкції, які підлягають стягненню, нараховуються за весь час невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань (пункт 9.5).

- договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань або дострокового розірвання (пункт 2.1).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду. Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно до частин 1, 2, 4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, або етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Передання робіт і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

До матеріалів справи залучено копії підписаних обома сторонами та скріплених печатками обох сторін Актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та відповідних ним довідок про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3, всього на суму 2 236 417,56 грн., а саме:

за грудень 2016 на суму 327 387,14 грн. (5% від вартості робіт без врахування вартості матеріалів становить 16369,36 грн.)

за лютий 2017 на суму 367 278,46 грн. (5% від вартості робіт - 18363,92 грн.);

за березень 2017 на суму 208 234,07 грн. (5% від вартості робіт - 10411,70 грн.);

за квітень 2017 на суму 360 418,42 грн. (5% від вартості робіт - 18020,92 грн.);

за травень 2017 на суму 379 438,97 грн. (5% від вартості робіт - 18971,95 грн.);

за червень 2017 на суму 225 807,68 грн. (5% від вартості робіт - 11290,38 грн.);

за липень 2017 на суму 193 433,78 грн. (5% від вартості робіт - 9671,69 грн.);

за серпень 2017 на суму 171 871,44 грн. (5% від вартості робіт - 8593,57 грн.);

за вересень 2017 на суму 2547,60 грн. (5% від вартості робіт - 127,38 грн.).

За вказаними актами розмір утримуваної генпідрядником відповідно до умов пунктів 5.5, 5.6 Договору суми загалом становить 111820,87 грн., строк оплати якої сплив 30.10.2018 (через рік після підписання акту за вересень 2017, який був підписаний 29.09.2017).

Суд розглянув та відхиляє посилання відповідача на те, що строк оплати утримуваної суми не настав, оскільки сторонами не було підписано остаточного акту приймання виконаних робіт за формою, яка відрізняється від форми КБ-2в.

Так, по-перше, форма акту, на яку посилається відповідач у відзиві, є примірною.

По-друге, як зазначено Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №910/5226/17 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

По-третє, твердження відповідача спростовується викладеним у пункті 7.1 Договору, відповідно до якого гарантійний строк на виконані субпідрядником роботи встановлюються 10 років з моменту підписання сторонами останнього Акту прийому-передачі виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та довідки КБ-3 за умови належної експлуатації згідно відповідних правил (пункт 7.1).

Доказів пред`явлення позивачу претензій, складення дефектних актів тощо сторонами суду не подано.

Відповідно до частини 1 ст.854 ЦК України замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.

Станом на дату звернення позивача з позовом до суду (26.11.2019 згідно поштового штемпеля на конверті, у якому позовна заява надійшла до суду) відповідач сплатив позивачу за виконані роботи частково, всього 2 177 247,25 грн., а саме сплатив: 09.12.2016 - 100000,00 грн.; 16.01.2017 - 100000,00 грн.; 26.01.2017 - 111017,78 грн., 09.03.2017 - 128914,54 грн.; 24.03.2017 - 100000,00 грн., 29.02.2017 - 128914,54 грн.; 25.04.2017 - 90 000,00 грн., 13.04.2017 - 100000,00 грн.; 04.05.2017 - 7822,37 грн.; 11.05.2017 - 100 000,00 грн.; 19.05.2017 - 250 000,00 грн.; 15.06.2017 - 200000,00 грн.; 22.06.2017 - 152864,52 грн.; 19.07.2017 - 100 000,00 грн.; 02.08.2017 - 50 000,00 грн.; 08.08.2017 - 64 517,00 грн.; 17.08.2017 - 100 000,00 грн.; 28.08.2017 - 50 000,00 грн.; 07.09.2017 - 33762,38 грн.; 21.09.2017 - 50 000,00 грн.; 26.09.2017 - 113 277,88 грн.; 20.08.2018 - 28470,78 грн.; 12.12.2018 - 10 000,00 грн., 04.03.2019 - 13 000,00 грн.; 12.03.2019 - 3600,00 грн.

За таких обставин суд встановив, що станом на дату звернення до суду з позовом борг відповідача перед позивачем, строк оплати якого сплив 30.10.2018, становив 59 170,31 грн., а не 56 750,09 грн., як твердив позивач у позовній заяві.

Разом із тим, суд розглядає справу у межах заявленого предмету із заявлених підстав. Відповідно до частини 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Після відкриття провадження у справі (03.12.2019) відповідач сплатив позивачу заявлену до стягнення суму основного боргу 56 750,09 грн., а саме сплатив:

платіжним дорученням від 12.12.2019 №1433 суму 12 000,00 грн.;

платіжним дорученням від 16.12.2019 №1450 суму 10 000,00 грн.;

платіжним дорученням від 18.12.2019 №1477 суму 20 000,00 грн.;

платіжним дорученням від 20.12.2019 №1510 суму 10 000,00 грн.;

платіжним дорученням від 20.12.2019 №1511 суму 4750,09 грн.

Представник позивача адвокат Клинчук І.В. звернувся до суду із заявою про відмову від частини позовних вимог, а саме в частині стягнення основного боргу в сумі 56 750,09 грн.

Розглянувши заяву позивача про відмову в частині позовних вимог, суд зазначає таке.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. (ч.2 ст. 191 ГПК України)

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Суд, дослідивши заяву про відмову в частині позовних вимог, встановив, що вона підписана представником позивача - адвокатом Клинчуком І.В., який відповідно до довіреності від 10.06.2019 (залучена до матеріалів справи) уповноважений від імені приватного підприємства Будівельна компанія Партнер-С зокрема підписувати позовні заяви, клопотання, змінювати підстави або предмет позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог або відмовитися від позову.

Судом встановлено, що відмова позивача від частини позовних вимог не суперечить закону та не порушує будь-чиїх прав та інтересів, відтак суд приймає відмову позивача від частини позовних вимог, а саме про стягнення основного боргу в сумі 56 750,09 грн. у справі № 911/2985/19 та закриває провадження у цій частині відповідно до п.4 ч.1 ст. 231 ГПК України.

У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 9 792,11 грн. пені за період 01.04.2019 по 30.09.2019.

Відповідно до пункту 9.3 Договору у разі порушення термінів оплати виконаних робіт генпідрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діє у відповідний період від суми невиконаного в строк грошового зобов`язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше сторонами встановлено у пункті 9.5 Договору, відповідно до якого штрафні санкції нараховуються за весь час невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

У заявлений позивачем період 01.04.2019 по 30.09.2019 розмір простроченого основного боргу відповідача становив 59170,31 грн., а не 56 750,09 грн., разом із тим, згідно до частини 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Відтак, перевіривши розрахунок пені, поданий позивачем, не виходячи за межі заявленої бази нарахування пені (основного боргу) та заявленого позивачем періоду, суд встановив, що вірно розрахований розмір пені становить 9843,42 грн. Враховуючи приписи частини 2 ст. 237 ГПК України, позовну вимогу позивача про стягнення пені слід задовольнити повністю у заявленій сумі 9792,11 грн.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання позивач просить суд також стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1180,09 грн. за період 13.03.2019 - 20.11.2019 та 964,75 грн. інфляційних втрат за період квітень-жовтень 2019.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційний втрат (не виходячи за межі заявленої бази нарахування (основного боргу) та заявленого позивачем періоду, суд встановив, що вірно розрахований розмір 3% річних за період 13.03.2019 - 20.11.2019 включно становить 1180,09 грн., відтак вказану вимогу позивача слід задовольнити повністю.

Вірно розрахований розмір інфляційних втрат за період квітень-жовтень 2019 становить 963,88 грн., а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат належить до задоволення частково в сумі 963,88 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд закриває провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 56750,09 грн.; в іншій частині позовних вимог суд задовольняє позов приватного підприємства Будівельна компанія Партнер-С частково, ухвалює рішення про стягнення з ПрАТ Будівельно-монтажне управління №33 9792,11 грн. пені, 1180,09 грн. 3% річних та 963,88 грн. інфляційних втрат.

У зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному законом встановленому розмірі в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, п.4 частини 1 ст. 231, ст.ст. 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову Приватного підприємства Будівельна компанія Партнер-С від позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Провадження у справі №911/2985/19 в частині стягнення основного боргу в сумі 56 750,09 грн. закрити .

2. В іншій частині позовних вимог позов приватного підприємства Будівельна компанія Партнер-С задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Будівельно-монтажне управління №33 (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 193, ідентифікаційний код 01269589)

на користь Приватного підприємства Будівельна компанія Партнер-С (10001, Житомирська область, м. Житомир, вул. М.Грушевського, буд. 103-В, кв. 22, ідентифікаційний код 36617858)

963,88 грн. (дев`ятсот шістдесят три гривні вісімдесят вісім копійок) інфляційних втрат ;

9792,11 грн. (дев`ять тисяч сімсот дев`яносто дві гривні одинадцять копійок) пені;

1180,09 грн. (одну тисячу сто вісімдесят гривень дев`ять копійок) 3% річних;

1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 05.02.2020.

Суддя О.В. Конюх