Рішення

від 28.01.2020 по справі 161/14390/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/14390/19

Провадження № 2/161/702/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Пахолюка А.М.

при секретарі - Будько І.Ю.,

з участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - Олейника І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луцька заготівельна - збутова база Волинської облспоживспілки до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди та зобов`язання звільнити приміщення ,-

в с т а н о в и в:

ТОВ Луцька заготівельна - збутова база Волинської облспоживспілки звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди та зобов`язання звільнити приміщення .

Позовні вимоги, враховуючи відповідь на відзив, мотивує тим, що 27 травня 2016 року товариство набуло у власність приміщення лінії шокової заморозки, загальною площею 325,2 кв.м. та склад фруктосховища ємкістю 500 тон, загальною площею 1038 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що відповідно до виконавчого листа №161/9232/18, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області, на підставі постанови Волинського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Луцька заготівельна - збутова база Волинської облспоживспілки про витребування майна з чужого незаконного володіння, вирішено витребувати у ТОВ Луцька заготівельна - збутова база Волинської облспоживспілки майно (обладнання), що знаходиться в приміщенні лінії шокової заморозки за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 . По даному виконавчому листу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження.

В процесі примусового виконання рішення суду приватним виконавцем 14 березня 2019 року ідентифіковано майно стягувача (відповідача по справі) та зобов`язано останнього укласти договір оренди на приміщення, де знаходиться дане майно, який був наданий відповідачу, проте такий проігнорований та не підписаний ОСОБА_2 .

Зазначає, що відповідач протягом 7 місяців фактично безпідставно та безоплатно використовує належні позивачу нежитлові приміщення для власних потреб і на власний розсуд, категорично відмовляється укладати договір оренди приміщень, а тому позивач позбавлений можливості користування власними нежитловими приміщеннями для здійснення господарської діяльності.

Разом з тим, вказує, що 18.03.2019 року між позивачем як орендодавцем та ТОВ ТВ Міжрегіональні ресурси було укладено договір оренди нежитлових приміщень: приміщення лінії шокової заморозки площею 323 кв.м. та частини складу фруктосховища площею 69,2 кв.м., спрямований на отримання доходу від власного майна за погодженою ставкою 70 грн. за кв.м., однак, не міг отримувати такий дохід через протиправні дії відповідача.

Таким чином, вважає, що неможливість використання приміщення лінії шокової заморозки та складу фруктосховища за адресою АДРЕСА_1 , у тому числі шляхом передачі в оренду за актом приймання-передачі орендарю ТОВ ТД Міжрегіональні ресурси , призвело до завдання збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 143469 грн. з вини ОСОБА_2 , який протиправно не звільняє вказані приміщення від власного майна протягом 7 місяців.

На підставі наведеного, просить суд стягнути з відповідача 143469 грн. збитків у формі упущеної вигоди за період з 14 березня 2019 року по 20 серпня 2019 року, зобов`язати відповідача звільнити приміщення лінії шокової заморозки площею 323 кв.м. та частину складу фруктосховища, площею 69,2 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_1 від обладнання, а саме: тандем-компресор WW50.187Y, конденсатор ECO ACE 63A3-DV, повітроохолоджувач ECO ICE 52 D10ED - 2 штуки, комплектація, холодильний агрегат Copeland D6SA1 - 300x, повітроохолоджувач ECO ICE 054-6ED, конденсатор Guntner GVH 058B/3L, повітроохолоджувач Alfa Laval BLE 403 C80 - 2 штуки, конденсатор FCI 403 ACD, холодильний агрегат BOSK 4AM/4664, повітроохолоджувач ECO ICE 39-6, компресор спірального типу SVA-73 E/3/4 bar, фабричний №117789 з електричним мотором №9105123/1, регулятор тиску RT260A 05/-6 BAER - 2 штуки, вентиль CVP (LP) 0-7 bar, елементи круглого поперечного перерізу трубчастої форми безшовні 8t27P235TR.R35.P23STR27 зі швом (немарковані), конденсатор модель VCX тип XPA, агрегат Bitzer 4EC-4.2 Y - 2 штуки; забезпечити працівникам ТОВ Луцька заготівельна - збутова база Волинської облспоживспілки вільний доступ до даних приміщень та стягнути витрати по сплаті судового збору .

У відзиві на позовну заяву, представник позивача вказує, що будучи стягувачем у виконавчому провадженні, ОСОБА_2 не здійснює ніяких дій направлених на незаконне використання нерухомості позивача, оскільки, відповідно до Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби шляхом здійснення заходів примусового виконання рішень, а саме вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, вказаних у виконавчому листі.

Крім того, зазначає, що оскільки, у діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення чи протиправної поведінки, тому підстав для стягнення з останнього неодержаного доходу (упущеної вигоди) немає.

Разом з тим, вважає, що позивач не довів наявність у нього збитків (упущеної вигоди), а теоретичне обґрунтування можливості отримання доходу від начебто укладеного договору оренди, також не є підставою для його стягнення.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 09 вересня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та розпочато підготовче провадження у справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 19 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи - приватного виконавця Шульженка І.С.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 19 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву, відповідь на відзив, підтримав з підстав у них зазначених. Крім того, суду пояснив, що станом на день розгляду справи майно не вивезене, на складах повішені замки, що перешкоджає доступу до користування власними нежитловими приміщеннями. Разом з тим, суду повідомив, що дії приватного виконавця товариство не оскаржувало. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Суду пояснив, що всі дії по вивезенню майна вчиняються з відому приватного виконавця на підставі судового рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння. Просив суд, відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ТОВ Луцька заготівельна - збутова база Волинської облспоживспілки є власником приміщення лінії шокової заморозки, загальною площею 325,2 кв.м. та склад фруктосховища ємкістю 500 тон, загальною площею 1038 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 20-33).

Із матеріалів справи вбачається, відповідно до виконавчого листа №161/9232/18, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області, на підставі постанови Волинського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Луцька заготівельна - збутова база Волинської облспоживспілки про витребування майна з чужого незаконного володіння, вирішено витребувати у ТОВ Луцька заготівельна - збутова база Волинської облспоживспілки майно (обладнання), що знаходиться в приміщенні лінії шокової заморозки за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 . По даному виконавчому листу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження (а.с. 35-36).

За результатами відповідних виконавчих дій приватним виконавцем складено акт приватного виконавця від 14.03.2019, яким підтверджено виявлення витребуваного майна у цих приміщеннях (а.с. 34).

В процесі виконання судового рішення, було демонтовано та вивезено частину технологічного обладнання лінії шокової заморозки, яка належить ОСОБА_2 , що підтверджується актами складеними директором ТОВ Луцька заготівельна - збутова база Волинської облспоживспілки від 04.09.2019 року, 06.11.2019 року (а.с. 79, 83).

Дану обставину, також в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_3 (сторожТОВ Луцька заготівельна - збутова база Волинської облспоживспілки ), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (працівники охоронної фірми Ягуар-Сервіс , які здійснюють охорону території позивача). Однак, дані свідки зазначили, що не обізнані щодо того, хто приїжджав, та чи опечатані приміщення стягувачем чи приватним виконавцем.

Таким чином, доводи позивача про те, що відповідач використовує нежитлові приміщення, що належать позивачу для власних потреб, що унеможливлює останнього вільно володіти власним майном, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки, в процесі виконання рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння приватним виконавцем вчиняються дії щодо його виконання.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що 18.03.2019 між позивачем (орендодавець) та ТОВ ТВ Міжрегіональні ресурси (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень: приміщення лінії шокової заморозки площею 323 кв.м. та частини складу фруктосховища площею 69,2 кв.м., спрямований на отримання доходу від власного майна за погодженою ставкою 70 грн. за кв.м. (а.с. 43-46).

На обґрунтування власних доводів, позивач вказує, що з 14.03.2019 року відповідач отримав доступ до його приміщень та унеможливив користування позивача даними приміщення, що призвело до збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 143469 грн. за період 14.03.2019 року по 20.08.2019 року, з вини ОСОБА_2 , який відмовився укласти з позивачем договір оренди та відшкодовувати упущену вигоду (а.с. 37-40).

Однак, суд не може погодитися в такими твердженнями позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Також згідно ст.1214 ЦК України , особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Особа, яка набула .

З урахуванням вимог ст. 12, 76 ЦПК України, саме на позивача покладено обов`язок доказування, що він міг і повинен був отримати визначені ним доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі № 750/8676/15-ц.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 142 ГПК України, прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей0, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначені реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення (постанови Верховного Суду України від 14.06.2017 р. у справі № 923/2075/15, від 09.12.2014 р. у справі № 5023/4983/12).

В даному випадку, позивачем не доведено наявність вини ОСОБА_2 у неможливості отримання доходу, так як, будучи стороною виконавчого провадження, останній не вчиняє будь-яких дій, спрямованих на використання нерухомого майна позивача, оскільки, примусове виконання рішення суду про витребування майна відповідача з незаконного володіння ТОВ Луцька заготівельна - збутова база Волинської облспоживспілки здійснюється в рамках та в межах виконавчого провадження №58241689, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженком І.С. від 30.01.2019 року.

Крім того, наявність договору оренди, укладеного між позивачем як орендодавцем та ТОВ ТВ Міжрегіональні ресурси (а.с. 43-46) не є підставою для стягнення з відповідача вищезазначених збитків у формі упущеної вигоди, оскільки, таке обґрунтування можливості отримання доходу є теоретичними та недоведеними стороною позивача під час розгляду справи, а кошти по даному правочину, фактично не було сплачено.

Лист приватного виконавця Шульженка І.С. від 24.01.2020 року (а.с. 111), згідно якого всі дії по вивезенню майна здійснюються відповідачем, не спростовують вищевикладених висновків суду, а лише підтверджують обізнаність приватного виконавця із діями ОСОБА_2 , як стягувача.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ТОВ Луцька заготівельна - збутова база Волинської облспоживспілки до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди та зобов`язання звільнити приміщення, слід відмовити за безпідставністю.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77, 78, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11-14, 15, 16, 22, 1214 Цивільного кодексу України, ст. 142 Господарського кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Луцька заготівельна - збутова база Волинської облспоживспілки до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди та зобов`язання звільнити приміщення.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Луцька заготівельна-збутова база Волинської облспоживспілки , код ЄДРПОУ - 01782335, адреса місцезнаходження: 43006, м. Луцьк, вул. Лідавська, 4.

Відповідач - ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 06 лютого 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк