Ухвала

від 05.02.2020 по справі 201/10603/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/10603/19

Провадження № 2/201/530/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Мунтян А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Сінбіас Фарма в особі Арбітражного керуючого Овсієнко Алли Вікторівни про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Сінбіас Фарма в особі Арбітражного керуючого Овсієнко Алли Вікторівни про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі .

У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у цій справі, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 просила суд з урахуванням уточнень визнати незаконним її звільнення з посади мікробіолога міуробіологічної лабораторії цеха виробництва даунорубіцина ТОВ Сінбіас Фарма ; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити позивачці належні суми, що нараховуються при виході у відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами.

При цьому, з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формування від 14 січня 2020 року вбачається, що ТОВ Сінбіас Фарма як суб`єкт господарювання припинений, дата запису про припинення - 22 жовтня 2019 року.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

У частині першій статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Під час вирішення питання щодо можливості розгляду справи в порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, передбаченими у статті 2 ЦПК України, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому повинен враховуватися принцип правової визначеності, що не допускає наявності провадження, а отже і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами з того ж предмета, але судами у різних юрисдикціях.

Як зазначалося вище, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формування від 14 січня 2020 року вбачається, що ТОВ Сінбіас Фарма як суб`єкт господарювання припинений, дата запису про припинення - 22 жовтня 2019 року.

Відповідно до даних офіційного сайту Судова влада в провадженні господарського суду Запорізької області перебувала справа №908/648/19 про банкрутство ТОВ Сінбіас Фарма (код ЄДРПОУ 33200048), провадження у якій відкрито 04 квітня 2019 року. Постановою від 23 лютого 2019 року задоволено клопотання голови комітету кредиторів №648/2 від 24 червня 2019 року; припинено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю Сінбіас Фарма (вул. Фортечна, 6-А, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 33200048; адреса для листування: а/с 1374, м. Запоріжжя, 69001); припинено повноваження керуючого санацією - Кошеля В.В. та розпорядника майна Овсієнко А.В; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Сінбіас Фарма банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Сінбіас Фарма призначено арбітражного керуючого Овсієнко Аллу Вікторівну; оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника; зобов`язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17 жовтня 2019 року у спарві № 908/648/19 ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю Сінбіас Фарма (вул. Фортечна, 6-А, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 33200048; адреса для листування: а/с 1374, м. Запоріжжя, 69001).

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів передбачені Законом № 2343-XII.

У зв`язку з набранням чинності 19 січня 2013 року (за винятком окремих положень) Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI Про внесення змін до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , Закон № 2343-XII викладено в новій редакції.

Згідно з пунктом 7 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2343-XII статтю 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доповнено пунктом 7, відповідно до якого до підвідомчості господарських судів віднесено справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.

Відповідно до Закону України від 02 жовтня 2012 року № 5405-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов`язань розділ Х Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2343-XII доповнено пунктом 1-1, яким визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, вирішуючи питання про визначення юрисдикції (предметної підсудності) справи у спорах фізичної особи з майновими вимогами до боржника, в тому числі і за позовом про стягнення заробітної плати з роботодавця, суди повинні враховувати положення пункту 1-1 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2343-XII, вимоги статті 15 ЦПК України, статті 12 ГПК України та брати до уваги дату порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.

Аналогічний правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 31 жовтня 2018 року у справі № 541/459/17, від 30 січня 2019 року у справі № 265/536/17 та інших, і підстав для відступу від нього не вбачається.

Статтею 28 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР Про оплату праці передбачено, що у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов`язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону № 2343-XII.

Частиною четвертою статті 10 Закону № 2343-XII визначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; про сплату податків, зборів (обов`язкових платежів); стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, а також визнання недійсними рішень державних органів, пов`язаних з майновими вимогами до боржника.

Пунктом 7 частини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій) було передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до частини дев`ятої статті 16 ГПК України (у зазначеній редакції) справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Аналогічна норма міститься й у пункті 7 частини першої статті 20 чинного ГПК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ Сінбіас Фарма , стосовно якого порушено справу про банкрутство після 19 січня 2013 року (04 квітня 2019 року), з вимогами поновлення на роботі, стягнення грошових коштів, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження за даним спором, тому що спір стосовно вказаних позовних вимог підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, що виключає можливість розгляду справи у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 255, 260 суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Сінбіас Фарма в особі Арбітражного керуючого Овсієнко Алли Вікторівни про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.О. Демидова