Рішення

від 06.02.2020 по справі 152/1497/19

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Шаргородський районний суд

Вінницької області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2020 року

м. Шаргород

справа № 152/1497/19

провадження №2/152/73/20

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Соколовської Т.О., з участю секретаря судового засідання Саулко Т.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в порядку письмового провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області,

учасники справи - не з`явилися,

в с т а н о в и в:

I.Виклад позицій позивача та відповідача.

09.12.2019 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івашковецька сільська рада Шаргородського району Вінницької області з вимогою про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 , який зареєстрований у зазначеному будинку, але з 2016 року не проживає. Добровільно з реєстрації ОСОБА_2 знятись відмовляється, чим створює значні незручності та перешкоди у використанні будинку для проживання та отримання субсидії на житлово-комунальні послуги.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

У судове засідання сторони не з`явилися. До суду надійшли заяви від позивача ОСОБА_1 та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області секретаря сільської ради Шевчук Г.П. про розгляд справи в їх відсутності . Позивач позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення, представник третьої особи не заперечує щодо задоволення позовних вимог (а.с .38-40, 60).

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 21 грудня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Клопотань від сторін про інше не надходило. Розгляд справи призначено на 17 січня 2020 року. Вказаною ухвалою суду відповідачеві ОСОБА_2 запропоновано надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву (а.с.30-31).

17.01.2020 у зв`язку з неявкою у судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, судове засідання відкладено на 06 лютого 2020 року (а.с. 61 ).

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подав, повторно на виклик суду не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений шляхом оголошення про виклик на офіційному веб - сайті судової влади України (ч.11 ст.128 ЦПК України), про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи з поважних причин чи розгляд справи у його відсутності не надходило (а.с.33,63).

Третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івашковецькій сільській раді Шаргородського району Вінницької області запропоновано в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали подати письмові пояснення щодо позову (а.с. 30-31).

Ухвалу суду від 21.12.2019 направлено на адресу третьої особи - Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області , яку вона отримала 26.12.2019 (а.с. 41).

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Івашковецька сільська рада Шаргородського району Вінницької області письмові пояснення щодо позову не подала.

Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення сторін про розгляд справи та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 274 ЦПК України суд розглядає за правилами спрощеного провадження малозначні справи.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

За правилами ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, у суда наявні підстави для заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу, відповідно до вимог статтей 280 -281 ЦПК України.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування житлового будинку від 19.03.2014 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №19222015 від 19.03.2014 (а.с.7,8).

У зазначеному будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , який з 2016 року там не проживає, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області №380 від 22.05.2019 (а.с.14).

З часу вибуття, відповідач з реєстрації у належному позивачеві будинку добровільно не знімається, що створює для позивача значні незручності та перешкоди у використанні власного будинку для проживання та отримання відповідних виплат субсидії та соціальної допомоги.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю… Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

За змістом ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права та інтересу, зокрема, з позовом про припинення дії, яка порушує право, та відновлення становища, яке існувало до порушення права. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на повагу до його приватного і сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст.317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст.319 ЦК України).

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них (ст.379 ЦК України).

Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (ст.380 ЦК України).

Частинами 4 та 5 ст.9 ЖК України встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Статтею 3 Закону України "Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

VІ. Висновки суду

ОСОБА_1 являється власником житлового будинку АДРЕСА_1 . У зазначеному будинку зареєстрований і відповідач ОСОБА_2 , який з 2016 року там не проживає та знятися з реєстрації у будинку, який йому не належить, в добровільному порядку не бажає.

Отже, позивачем доведено, що відповідач втратив право на користування житлом.

За таких обставин, враховуючи фактичні взаємини сторін, причини позову про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та інші обставини справи, суд вбачає підстави для задоволення позову і приходить до висновку, що оскільки позивачу на праві власності належить будинок, а відповідач права власності на будь-яку частину будинку не має, іншої домовленості між сторонами не існує, реєстрація відповідача у будинку чинить позивачу перешкоди у вільному користуванні та розпорядженні належним йому на праві власності майном, то відповідач повинен бути визнаним таким, що втратив право користування житловим будинком.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею при зверненні до суду судовий збір в сумі 768, 40 грн (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 19, 77 - 81, 89, 133, 141, ч.2 ст. 247, 259, 263-265, ч.4 ст.268, 273, 274, 280 - 284, 352, 354 ЦПК України, на підставі ст.41, 55 Конституції України, ст.ст. 1, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.), ст. 16, 316, 317, 319, 321, 379, 380, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 9, 72 ЖК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею при зверненні до суду судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницької апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шаргородський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Відповідачу, який не з`явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому ст.272 ЦПК України (ст.283 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ст.284 ЦПК України).

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі (ч.1 ст.285 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.268 ЦПК України).

Ім`я (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Шаргородським РС УДМС України у Вінницькій області 26.01.2017;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , інші дані ідентифікуючі особу невідомі;

третя особа - Івашковецька сільська рада Шаргородського району Вінницької області, вул. Центральна, 25 с. Івашківці Шаргородського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325516.

Рішення ухвалено і підписано суддею 06.02.2020.

Суддя: Т.О. Соколовська