Рішення

від 15.01.2020 по справі 548/1903/19

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1903/19

Провадження №2/548/87/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Вовк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишневої сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вишневої сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , яка

проживала в с. Вишневе (попередня назва - с. Петрівка) Хорольського району

Полтавської області (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).

Той факт, що ОСОБА_3 була матір`ю позивача підтверджується

свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається, у

тому числі, із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами,

розташованого за адресою по

АДРЕСА_1 , позначений в технічному паспорті літерою А-1 ,

загальною площею 39,9 кв.м., житловою площею 23,1 кв.м., з господарськими

будівлями та спорудами: сараєм Б , погребом під Б , колодязем №1, воротами

№ 2. Вартість будинку становить 16672 грн., згідно висновку про ринкову вартість

майна, зробленого експертом-оцінювачем ОСОБА_4

Мати позивача за свого життя склала заповіт, який посвідчений 14.05.2002 року

державним нотаріусом Литвин М.І. за № 2-1461.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явився, але в заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача Вишневої сільської ради Хорольського району Полтавської області не з"явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином; відзив на позов не надали, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за їх відсутності не надходило.

Суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 5,6 ст.263ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Ст.12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач прийняв спадщину після смерті матері шляхом подачі заяви до

державного нотаріуса Хорольської Державної нотаріальної контори. За заявою

позивача було відкрито спадкову справу № 551/2006 на майно померлої

ОСОБА_2 . Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає.

Відповідно до листа державного нотаріуса Хорольської ДНК № 900-02-14 від 09.08.2019 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний будинок та рекомендовано звернутися до суду .

Відповідно до довідки виданої Вишневою сільською радою Хорольського району Полтавської області № 02-45/377 від 23.07.2019 р. , житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , належав померлій ОСОБА_2 до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно записів в погосподарській книзі № 3 Вишневої сільської ради на 2011-2015 роки (номер об`єкта погосподарського обліку 00221-1) .

Відповідно до довідки виданої Вишневою сільською радою Хорольського району Полтавської області № 02-45/376 від 23.07.2019 року земельна ділянка, яка знаходиться на території Вишневої сільської ради по АДРЕСА_1 площею 0,53 га була надана в постійне користування для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з життєвими обставинами ОСОБА_5 не встигла належним чином оформити право власності на житловий бу динок.

Згідно Інформаційної довідки КП «Лубенське МБТІ» № 129 від 26.07.2019 р. право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , не зареєстровано .

На даний час належним чином оформити правовстановлюючі документи на житловий будинок не є можливим в зв`язку зі смертю ОСОБА_5 . Чинне законодавство не передбачає можливості реєстрації права власності на нерухоме майно за померлою особою.

Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осібю право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналогічні роз`яснення викладені у п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , зокрема, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно п. 3.1 вказаного листа право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вишневої сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 , позначений в технічному паспорті літерою А-1 , загальною площею 39,9 кв.м., житловою площею 23,1 кв.м., з господарськими

будівлями та спорудами: сараєм Б , погребом під Б , колодязем №1, воротами

№ 2.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду області через Хорольський районний суд Полтавської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 15.01.2020 року.

Учасники справи :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Вишнева сільська рада Хорольського району Полтавської області, адреса: 37853, вул. Центральна, 37, с. Вишневе,

Хорольський район, Полтавська область код ЄДРПОУ 22535535.

Суддя: О.В. Коновод