Рішення

від 05.02.2020 по справі 451/504/19

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

05 лютого 2020 рокуСправа №451/504/19 Провадження № 2/451/180/20

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/504/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

04 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Хмільно Радехівського району Львівської області помер її дід - ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 16.08.1998 року Хмільнівською сільською радою Радехівського району Львівської області. Оскільки на момент смерті ОСОБА_4 у одному будинку із ним були зареєстровані його дружина - ОСОБА_5 та син - ОСОБА_6 , про що зазначено у довідці Хмільнівської сільської ради Радехівського району №655 від 22.12.2018 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як спадкоємці першої черги за законом, відповідно до вимог ст.ст.529,548,549 ЦК УРСР вступили у фактичне володіння спадковим майном та прийняли спадщину. Поряд з цим, оформити правовстановлюючі документи на спадкову масу чоловіка та батька ніхто із спадкоємців не був спроможній, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю виданий на ім`я ОСОБА_4 після смерті спадкодавця. У подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її баба ОСОБА_5 і наведені обставини підтверджуються Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим 16.04.2007 року виконкомом Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області. Також, додає, що на день смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із нею у АДРЕСА_1 без реєстрації проживав її син - ОСОБА_6 , про що значиться в довідці Хмільнівської сільської ради №57 від 15.03.2019 року. Оскільки батько позивача - ОСОБА_6 фактично проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_5 до дня її смерті та за відсутності заповіту від імені померлої, у результаті чого відкрилася спадщина за законом, заяву про відмову від прийняття спадщини у встановлені законом терміни не подавав та, вважаючи себе належним спадкоємцем до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, від так правовстановлюючих документів на спадкову масу не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_4 у смт. Лопатин Радехівського району помер її батько - ОСОБА_6 , про що у цей же день складено актовий запис про смерть №1 Хмільнівською сільською радою Радехівського району та видано відповідне свідоцтво про смерть. На підставі заповіту, посвідченого секретарем виконкому Хмільнівської сільської ради Радехівського району 03.02.2009 року, зареєстрованого у реєстрі за №2, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна є дочка померлого та Позивач у справі - ОСОБА_1 , яка шляхом відповідного звернення до нотаріуса набула права на частину майна спадкодавця і отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом, копії яких до заяви додаються. Поряд з цим, позивач зауважує, що хоча вона і є належним спадкоємцем майна померлого, з підстав наведених вище, зокрема -Державний акт на право приватної власності на землю виданий на ім`я ОСОБА_4 після смерті спадкодавця та не оформлення ОСОБА_6 у встановленому законом порядку спадкових прав після смерті ОСОБА_5 , унеможливлює реалізацію її прав спадкоємця за заповітом у позасудовому порядку. Інших претендентів на спадкову масу з числа спадкоємців, окрім як вказаних у позові в якості сторін, не має. Таким чином, просить встановити факт, що ОСОБА_6 постійно проживав по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_5 до дня її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , право власності: на земельну ділянку загальною площею 1,6325 га, яка складається з двох земельних ділянок площами 1,2538 га та 0,3787 га, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали ОСОБА_4 на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №002586, виданого 12.04.2000 року та на земельну ділянку загальною площею 1,7460 га, яка складається з двох земельних ділянок площами 1,4459 га із кадастровим номером 4623987600:02:000:0258 та 0,3001 га із кадастровим номером 4623987600:06:000:0398, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали ОСОБА_5 на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії III-ЛВ №002587, виданого 12.04.2000 року, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.4-7).

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с.65).

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с.62).

Відповідач ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с.64).

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Крім того, за змістом ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Хмільно Радехівського району Львівської області помер дід позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 16.08.1998 року Хмільнівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.18).

Оскільки на момент смерті ОСОБА_4 у одному будинку із ним були зареєстровані його дружина - ОСОБА_5 та син - ОСОБА_6 , про що зазначено у довідці Хмільнівської сільської ради Радехівського району №655 від 22.12.2018 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як спадкоємці першої черги за законом, відповідно до вимог ст.ст.529,548,549 ЦК УРСР вступили у фактичне володіння спадковим майном та прийняли спадщину (а.с.21).

Надалі, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача ОСОБА_5 і наведені обставини підтверджуються Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим 16.04.2007 року виконкомом Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області (а.с.19).

На день смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із нею у АДРЕСА_1 без реєстрації проживав її син - ОСОБА_6 , про що значиться в довідці Хмільнівської сільської ради №57 від 15.03.2019 року (а.с.22).

Оскільки батько позивача - ОСОБА_6 фактично проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_5 до дня її смерті та за відсутності заповіту від імені померлої, у результаті чого відкрилася спадщина за законом, заяву про відмову від прийняття спадщини у встановлені законом терміни не подавав та, вважаючи себе належним спадкоємцем до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звергався, відтак правовстановлюючих документів на спадкову масу не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у смт. Лопатин Радехівського району помер батько позивача - ОСОБА_6 , про що у цей же день складено актовий запис про смерть №1 Хмільнівською сільською радою Радехівського району та видано відповідне свідоцтво про смерть (а.с.20).

На підставі заповіту, посвідченого секретарем виконкому Хмільнівської сільської ради Радехівського району 03.02.2009 року, зареєстрованого у реєстрі за №2, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна є ОСОБА_1 , яка шляхом відповідного звернення до нотаріуса набула права на частину майна спадкодавця і отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.23,24,25).

Родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_4 від 27.04.1973 року, свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_5 від 30.01.1969 року, свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_6 від 19.11.1958 року, свідоцтвом про укладення шлюбу, серії НОМЕР_7 від 29.08.1992 року, свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_8 від 15.06.1968 року (а.с.13-17).

Інших претендентів на спадкову масу з числа спадкоємців, окрім як вказаних у позові в якості сторін, не має.

У склад спадкового майна, окрім іншого, увійшла земельна ділянка площею 1,7460 га, яка складається з двох земельних ділянок площами 1,4459 га із кадастровим номером 4623987600:02:000:0258 та 0,3001 га із кадастровим номером 4623987600:06:000:0398, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали ОСОБА_5 на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №002587, виданого 12.04.2000 року Радехівською районною радою народних депутатів на підставі рішення X сесії ІІІ демократичного скликання від 25 лютого 2000 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9523 (а.с.26-26 зворот, 37-46); та земельна ділянка площею 1,6325 га, яка складається з двох земельних ділянок площами 0,3787 га та 1,2538 га, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали ОСОБА_4 на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №002586, виданого 12.04.2000 року Радехівською районною радою народних депутатів на підставі рішення X сесії ІІІ демократичного скликання від 25 лютого 2000 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9522 (а.с.27-27 зворот).

Відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку відділу Держгеокадастру у Радехівському районі Львівської області від 10.07.2018 року № 97-13-0.30-1506/173-18; № 97-13-0.30-1505/173-18, № 97-13-0.30-1508/173-18; № 97-13-0.30-1507/173-18 загальна вартість земельних ділянок становить - 92632,76 грн (а.с.28-31).

Окрім цього, факт, що ОСОБА_6 проживав постійно по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_5 до дня її смерті, підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,, не довіряти показам яких в суду підстав немає (а.с.68-72).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200,258-259,263-265,279 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_6 постійно проживав по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_5 до дня її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,6325 га, яка складається з двох земельних ділянок площами 1,2538 га та 0,3787 га, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали ОСОБА_4 на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №002586, виданого 12.04.2000 року, та на земельну ділянку загальною площею 1,7460 га, яка складається з двох земельних ділянок площами 1,4459 га із кадастровим номером 4623987600:02:000:0258 та 0,3001 га із кадастровим номером 4623987600:06:000:0398, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали ОСОБА_5 на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії III-ЛВ №002587, виданого 12.04.2000 року, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_9 , проживаючої в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_10 , проживаючої в с. Хмільно, Радехівського району Львівської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , проживаючої в с. Хмільно, Радехівського району Львівської області, судові витрати в розмірі 1694 (одна тисяча шістсот дев`яносто чотири) гривні 73 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 5.02.2020 року.