Рішення

від 29.11.2010 по справі 2-767/2010

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-767/2010 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2010 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого у справі - судді Безпрозванного В.В.,

при секретарі - Мізюн Р.І.,

за участю прокурора - Добрікової І.В.,

за участю представника третьої особи - Горшколепа М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської Ради до ОСОБА_1 про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним та скасування реєстрації державного акту. -

Встановив

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтовування якого вказував, що рішенням Жовтневої районної ради від 08.06.1993 року відповідачу було виділено в приватну власність земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та наданий державний акт на право приватної власності на вищевказану земельну ділянку. Разом з тим, рішенням виконкому Миколаїської міської ради № 140 від 27.02.1998 року відповідачу надано у власність земельну ділянку АДРЕСА_2 та наданий державний акт за № 1821 від 17.04.1998 року.

На підставі викладеного прокурор вказував на порушення вимог ст.. 67 Земельного кодексу України в редакції 1990 р. та Декрету КМУ від 26.12.1992 року Про приватизацію земельних ділянок , просив визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 . зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1821. виданий на ім`я ОСОБА_1 та скасувати його державу реєстрацію.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не представив доказів проти задоволення позову, тому суд на підставі ст. 224 ЦПК України, за згодою представника позивача, вважає за можливе розглянути справу заочно.

Представник управління земельних ресурсів у м. Миколаєві Миколаївської області в судовому засіданні вимоги прокурора підтримав та просив задовольнити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневої районної ради від 08.06.1993 року відповідачу було виділено в приватну власність земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та наданий державний акт на право приватної власності на вищевказану земельну ділянку (а.с. 10,11). Разом з тим, рішенням виконкому Миколаїської міської ради № 140 від 27.02.1998 року відповідачу надано у власність земельну ділянку АДРЕСА_2 та наданий державний акт за № 1821 від 17.04.1998 року (а.с. 12,13). Відповідач продав ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений договір був посвідчений Південою тованою бірже 12 вересня 1995 року за реєстровим № 2550 (а.с. 15).

Відповідно до статті 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається та реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно до ст. 11 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року), передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування належить до відання районних Рад народних депутатів.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а згідно ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Так ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Окрім того, пп. д ч. З ст. 152 ЗК України встановлено застосування інших способів захисту права власності на земельну ділянку. Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 378 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Статтею 67 ЗК України( 1991 року), розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд присадибна ділянка повинен бути не більше у містах -0, 1га. Відтак вбачається, що відповідач перевищив ліміт безоплатного отримання земельних ділянок.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача та визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , запис № 1821 в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю - скасувати.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України,суд

Вирішив

Позов Прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської Ради до ОСОБА_1 про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним та скасування реєстрації державного акту - задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва, площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрований в Книзі записів державних актів на права приватної власності на землю за № 1821, виданий на ім`я ОСОБА_1 скасувати його державу реєстрацію.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявок відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційну скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В.Безпрозванний