Рішення

від 25.07.2007 по справі 6/223-07-5202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/223-07-5202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" липня 2007 р.Справа  № 6/223-07-5202

За позовом:         Дочірнього підприємства „Хімпласт”, м. Одеса

До відповідача: Приватного підприємства фірми „Вікторія - С”, м. Одеса

Про стягнення 62122,40 грн.

                                                                                         Суддя                                 Демешин О.А.

Представники сторін

Від позивача :   Пластуненко Д.О. - директор

Від відповідача : не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Дочірнім підприємством „Хімпласт” (далі-Позивач) надано позов до приватного підприємства „Вікторія - С” (далі-Відповідач) про стягнення 62122,40 грн. заборгованості за договором поставки, з яких 53600 грн. –основний борг,  індекс інфляції за весь час прострочення  - за 2006 рік 6217,60 грн., за 4-ри місці 2007 р. 696,80 грн. та 3% річних від простроченої суми –1608 грн.

В зв`язку з ненаданням до суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається в порядку              ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

          14.04.2006 р. між відповідачем та позивачем був укладений договір № 14-04/06 на поставку аміачної селітри.

          Відповідно п. 2.2 договору, загальна сума поставки складає –73600 грн.

          Згідно розділу 1 вказаного договору, позивач зобов`язався на підставі накладних та рахунку передати відповідачу зі складу аміачну селітру марки Б у кількості 64 т. (в мішках по 50 кг.), а відповідач був зобов`язаний прийняти та оплатити товар на умовах, встановленихдоговром.

          Як вбачається з позовної заяви, у відповідності з товарно –транспортними накладними від 18.04.2006 р. доданими до позовної заяви, позивач відправив вантаж відповідачу .

          До заяви також, надана видаткова накладна № 20/А від 18.04.2006 р., згідно якої позивач передав, а відповідач прийняв товар –аміачну селітру у кількості 64 тони.

          Отже, позивачем свої договірні зобов`язаня були виконані у повному обсязі.    

          З розділу 3 вказаного договору видно, що оплата товару повинна буди виконана відповідачем поетапно, а саме, шляхом переводу на рахунок позивача у вказаний ним банк 100% оплати за товар в строк –до 24.04.2006 р.

          Як з`ясував суд і на цьому наполягає позивач, станом на 24.04.2006 р., відповідач не здійснив розрахунків за договором.

          31.05.2006 р. відповідачем була сплачена частина боргу у розмірі –20000 грн. Отже, відповідачем прострочив виконання своїх договірних зобов`язань на 38 днів.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд  вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного:

          Відповідно з ч. 3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару, продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          Станом на дату подачі позову до господарського суду Одеської області борг відповідача перед позивачу сплачений не був та складає –53600 грн. (73600 грн. –                20000 грн.)

         Пунктом 5.1 зазначеного договору, він діє до повного виконання своїх зобов`язань.

         Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

         Позивачем у відповідності з діючим законодавством були розраховані індекс інфляції за весь час прострочення  - за 2006 рік 6217,60 грн., за 4-ри місці 2007 р. 696,80 грн. та 3% річних від простроченої суми –1608 грн.

         Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем  складає –53600 грн. основний борг + 6914,40 грн. –інфляційні збитки + 1608 грн. 3% річних = 62122,40 грн.

         Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та послуг на ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі ;

2.          Стягнути з приватного підприємства фірми „Вікторія - С” (65005, м. Одеса,                     вул. Дальницька, 50, Рахунок № 260094773 в ООФ „Аваль”, МФО 328351,                       код 24759959) на користь дочірнього підприємства „Хімпласт” (65010, м. Одеса,             пр.-т Адміральський, 33А, Рахунок № 2600112010466 в ОФ ВАТ КБ „Хрещатик”              м. Одеси, МФО 388324, код 30945707) : 53600 гривень боргу, 6914 гривень 40 коп. інфляційних,  1608 гривень  сплати 3%річних, 621 гривню 22 коп. державного мита       118 гривні  витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку

з дня його прийняття

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя