Рішення

від 06.02.2020 по справі 140/10/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/10/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури до Луковичівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури звернувся із позовом до Луковичівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що Володимир- ОСОБА_1 місцевою прокуратурою вивчено стан додержання законодавства України щодо благоустрою населених пунктів на території Іваничівського району. За результатами вивчення виявлено ряд недоліків щодо проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів, а саме дитячих майданчиків, що в свою чергу, негативно впливає на організацію належного утримання і використання зазначених об`єктів, та може призвести, у разі їх неусунення, до спричиненню шкоди здоров`ю дітей. . ;

Відповідно до інформації та документів наданої Луковичівською сільською радою за №306/01.14 від 09.12.2019, на території сільської ради встановлено три ігрових дитячо-спортивних майданчики. Зокрема, в с. Луковичі по вул. Учительська, 1в, розміщений дитячий ігровий майданчик, який знаходиться на балансі сільської ради з грудня 2016 року і його балансова вартість становить 79106,00 грн; в с. Орищі по вул. Гагаріна, 12а ігровий майданчик, який знаходиться на балансі сільської ради з грудня 2018 року з балансовою вартістю 60000,00 грн; та дитячий ігровий майданчик, що знаходиться в с. Бужковичі по вул. Центральній, 16, балансова вартість якого становить 60000, 00 грн. Балансоутримувачем вказаних дитячих ігрових майданчиків є Луковичівська сільська рада.

Окрім того, згідно вказаної інформації органу місцевого самоврядування, рішення по розробленню та затвердженню планів технічної паспортизації та інвентаризації зазначених майданчиків Луковичівською сільською радою не приймались, а також не виготовлялись плани технічної інвентаризації та паспортизації вказаних об`єктів.

Як наслідок, перевірка технічного стану конструктивних елементів дитячих майданчиків не проводиться, про що свідчить відсутність документації про їх огляд, ремонт, демонтаж тощо.

Також, за інформацією Луковичівської сільської ради № 340/01.14 від 17.12.2019 усі дитячі ігрові майданчики, що перебувають на балансі сільської ради та знаходяться на територіях відповідних адміністративно-територіальних одиниць, є загальнодоступними для всіх дітей та їх батьків.

З врахуванням викладеного позивач просив визнати протиправною бездіяльність Луковичівської сільської ради Іваничівського району Волинської області щодо незатвердження та нерозроблення планів інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населення, а саме трьох дитячих майданчиків, розташованих за адресами: по АДРЕСА_1 Учительська, їв, в с. Луковичі Іваничівського району Волинської області; по вулиці Гагаріна,12а, в с. Орищі, Іваничівського району Волинської області; по вулиці АДРЕСА_2 , 16, в с. Бужковичі, Іваничівського району Волинської області та зобов`язати Луковичівську сільську раду Іваничівського району Волинської області вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, розташованих на території Луковичівської сільської ради за адресою: по вулиці Учительська, їв, в с. Луковичі Іваничівського району Волинської області; по вулиці Гагаріна, 12а, в с. Орищі, Іваничівського району Волинської області; по вулиці Центральній, 16, в с. Бужковичі, Іваничівського району Волинської області.

Ухвалою суду від 03.01.2020 відкрито провадження в справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений строк відзив на позов відповідач не надав.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Володимир-Волинською місцевою прокуратурою вивчено стан додержання законодавства України щодо благоустрою населених пунктів на території Іваничівського району. За результатами вивчення виявлено ряд недоліків щодо проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів, а саме дитячих майданчиків, що в свою чергу, негативно впливає на організацію належного утримання і використання зазначених об`єктів, та може призвести, у разі їх неусунення, до спричиненню шкоди здоров`ю дітей.

Судом встановлено, що на території сільської ради встановлено три ігрових дитячо-спортивних майданчики. Зокрема, в с. Луковичі по вул. Учительська, 1в, розміщений дитячий ігровий майданчик, який знаходиться на балансі сільської ради з грудня 2016 року і його балансова вартість становить 79106,00 грн; в с. Орищі по вул. Гагаріна, 12а дитячий ігровий майданчик, який знаходиться на балансі сільської ради з грудня 2018 року з балансовою вартістю 60000,00 грн; та дитячий ігровий майданчик, що знаходиться в с. Бужковичі по вул. Центральній, 16, балансова вартість якого становить 60000, 00 грн. Балансоутримувачем вказаних дитячих ігрових майданчиків є Луковичівська сільська рада.

Окрім того, рішення по розробленню та затвердженню планів технічної паспортизації та інвентаризації зазначених майданчиків Луковичівською сільською радою не приймались, а також не виготовлялись плани технічної інвентаризації та паспортизації вказаних об`єктів.

Як наслідок, перевірка технічного стану конструктивних елементів дитячих майданчиків не проводиться, про що свідчить відсутність документації про їх огляд, ремонт, демонтаж тощо.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності, та крім іншого, утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Питання, вирішення яких віднесено до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради та передбачено у статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР). Відповідно до пункту 44 частини 1 цієї статті виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою і території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пункту а частини 7 статті 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально- технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого у статті 1 Закону України від 6 вересня 2005 року №2807-ІУ Про благоустрій населених пунктів (далі - Закон №2807-ІУ) є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально- економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що

здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Під заходами з благоустрою населених пунктів, відповідно до цієї ж статті, слід розуміти роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2807-ІУ благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об`єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 20 Закону №2807-ІУ організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №2807-ІУ до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

За змістом пунктів 1, 2 частини 1 статті 13 Закону №2807-ІУ об`єктами благоустрою населених пунктів, серед іншого, є території загального користування та прибудинкові території.

Згідно до вимог підпункту а пункту 1 частини 1 етапі 13 Закону №2807-ІУ територією загального користування є парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики.

Елементами (частинами) об`єктів благоустрою, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 21 Закону №2807-ІУ, є обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.

Пунктом 5 частини 2 статті 18 Закону №2807-ІУ передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об`єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 №197, одним із основних завдань Мінрегіонбуду є розроблення державної стратегії регіонального розвитку, щорічних планів заходів щодо її реалізації, здійснення методологічного керівництва та координації діяльності з підготовки регіональних стратегій розвитку.

На виконання наведених вище положень статті 18 Закону №2807-ІУ Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 29.10.2012 №550 затвердило Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів (далі - Інструкція №550).

Відповідно до вимог пункту 1.2. Інструкції №550, Інструкція визначає порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації парків (гідропарків, лугопарків, лісопарків, парків культури та відпочинку, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, спортивних, дитячих, історичних, національних, меморіальних та інших), рекреаційних зон, садів, скверів та майданчиків, пам`яток культурної та історичної спадщини, майданів, площ, бульварів, проспектів, вулиць, доріг, провулків, узвозів, проїздів, пішохідних та велосипедних доріжок, пляжів, кладовищ, інших територій загального користування; прибудинкових територій; територій будівель та споруд інженерного захисту територій; територій підприємств, установ, організацій та закріплених за ними територій на умовах договору, а також інших об`єктів благоустрою в межах населеного пункту (крім земельних ділянок, на яких розташовано вказані об`єкти).

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції №550 під паспортизацією об`єктів благоустрою слід розуміти складання технічних паспортів об`єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; під технічною інвентаризацією об`єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об`єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об`єкті благоустрою.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №550 технічна інвентаризація та паспортизація об`єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно.

Пунктом 1.5 Інструкції №550 передбачено, що технічна інвентаризація об`єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

З урахуванням викладеного, організацію благоустрою території навколишніх сіл повинна забезпечувати сільська рада, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.

Для підтримання об`єктів благоустрою у належному стані Закон №2807- IV зобов`язує, зокрема, підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів проводити їх планову інвентаризацію та паспортизацію. Однією з необхідних умов для належного виконання цього обов`язку є наявність затвердженого плану проведення таких заходів з благоустрою населеного пункту.

За змістом наведених вище положень Закону №2807-ІУ та прийнятої на його виконання Інструкції №550, затвердження планів інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою в с. Луковичі, Орище та Бужковичі є компетенцією Луковичівської сільської ради. Однак, орган місцевого самоврядування не затвердив планів інвентаризації та паспортизації таких об`єктів благоустрою як дитячі майданчики, які розміщені на її території та знаходяться на балансі сільської ради.

Таким чином, Луковичівською сільською радою не виконуються норми Закону України Про благоустрій населених пунктів , оскільки плани паспортизації та інвентаризації не розроблено, як наслідок паспорти на дитячі ігрові майданчики відсутні.

З наведеного вбачається бездіяльність Луковичівської сільської ради, так як за відсутності затверджених планів інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою (їх частин), підприємства, установи, організації, фізичні особи- підприємці у сфері благоустрою позбавлені можливості проводити інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об`єктів благоустрою.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а тому суд визнає бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язує Луковичівську сільську раду Іваничівського району Волинської області вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, розташованих на території Луковичівської сільської ради за адресою: по вулиці Учительська, їв, в с. Луковичі Іваничівського району Волинської області; по вулиці Гагаріна, 12а, в с. Орищі, Іваничівського району Волинської області; по вулиці Центральній, 16, в с. Бужковичі, Іваничівського району Волинської області.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури (44700, місто Володимир-Волинський, вулиця Драгоманова,31) до Луковичівської сільської ради (45330, Волинська область, Іваничівський район, с. Луковичі, вул. Селянська,12а, код ЄДРПОУ 04335269) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Луковичівської сільської ради Іваничівського району Волинської області щодо незатвердження та нерозроблення планів інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населення, а саме трьох дитячих майданчиків, розташованих за адресами: по вулиці Учительська, їв, в с. Луковичі Іваничівського району Волинської області; по вулиці Гагаріна,12а, в с. Орищі, Іваничівського району Волинської області; по вулиці Центральній, 16, в с. Бужковичі, Іваничівського району Волинської області.

Зобов`язати Луковичівську сільську раду Іваничівського району Волинської області вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, розташованих на території Луковичівської сільської ради за адресою: по вулиці Учительська, їв, в с. Луковичі Іваничівського району Волинської області; по вулиці Гагаріна, 12а, в с. Орищі, Іваничівського району Волинської області; по вулиці Центральній, 16, в с. Бужковичі, Іваничівського району Волинської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.Д. Ковальчук