Ухвала

від 05.02.2020 по справі 160/736/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 лютого 2020 року Справа № 160/736/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши заяву позивача про усунення недоліків позовної заяви в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Світлогірської середньої загальноосвітньої школи Криничанського району Дніпропетровської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з позовом до Світлогірської середньої загальноосвітньої школи Криничанського району Дніпропетровської області, в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., Криничанський район, село Світлогірське, вул. Богатиря, буд. 11, Світлогірської середньої загальноосвітньої школи Криничанського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 24240001), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., Криничанський район, село Світлогірське, вул. Богатиря, буд. 11, Світлогірської середньої загальноосвітньої школи Криничанського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 24240001), до повного усунення порушень.

Ухвалою суду від 24.01.2020 року було відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору та залишено без руху позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру.

04.02.2020 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій управління просить суд про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору, а у разі відмови у вказаних пунктах - про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви по справі.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що з 01.09.2015 року суб`єкти владних повноважень позбавлені пільг щодо сплати судового збору та повинні бути забезпечені відповідним фінансуванням щодо сплати судового збору. Проте, посилаючись на судову практику, управління зазначило, що обмежене фінансування державної установи може бути визнано поважною причиною несплати судового збору та підставою для його відстрочення (ухвала Верховного Суду України від 25.02.2016 року по справі № 804/2659/18).

Суд, вивчивши доводи позивача, викладені в заяві, проаналізувавши норми законодавства України, дійшов наступних висновків.

Суд повторно зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Питання щодо сплати судових витрат урегульовано главою 8 розділу І Кодексу V адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. 1, ст. 2, ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється, у тому числі за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Натомість, зазначені позивачем у клопотанні підстави для відстрочення сплати судового збору не відповідають тим умовам, які відповідно до вимог ст. 8 Закону України Про судовий збір , надають суду правові підстави для відстрочення сплати судового збору.

Також, суд зазначає, що ст. 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі , право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі і фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Зазначена правова позиція також збігається з висновками Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення позивачу сплати судового збору, суд з урахуванням правових позицій, викладених у Постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року № 3674-VІ «Про судовий збір» , а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року № 2 виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. При цьому, якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Окрім того, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом. З урахуванням викладеного, суд не бере до уваги посилання позивача щодо можливості звільнення його від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № В (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14 травня 1981 року: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Так, ч. 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити судовий збір, та перелік суб`єктів, до яких таке відстрочення застосовується, установлено статтею 8 Закону, про що зазначено судом вище. Однак, судом було встановлено, що позивач не навів умов відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір , які б свідчили про наявність у суду правових підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору.

Тобто, суд доходить висновку про те, що позивач як суб`єкт владних повноважень, що утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися обґрунтованою підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, недоліки позовної заяви у цій частині можуть бути усунені шляхом надання документа про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову немайнового характеру, у відповідності до Закону України Про судовий збір у розмірі 2102,00 грн. за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч. 2, ч. 6 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

З огляду на викладене та враховуючи заяву позивача, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн.

За таких обставин, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву позивача, а саме: у частині вимог заяви про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору - відмовити, а в частині вимог про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви - задовольнити та на підставі ч. 2, ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 169 КАС України продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру.

Керуючись статтями 132, 133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про усунення недоліків позовної заяви в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Світлогірської середньої загальноосвітньої школи Криничанського району Дніпропетровської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта - задовольнити частково.

Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Світлогірської середньої загальноосвітньої школи Криничанського району Дніпропетровської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру.

У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Лозицька