Ухвала

від 06.02.2020 по справі 320/4306/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 лютого 2020 року м. Київ №320/4306/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 №Ф-3507-57.

Київський окружний адміністративний суд 13.08.2019 постановив ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, у якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановив строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали позивачу.

Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Згідно з ухвалою від 09.09.2019 суд відкрив провадження в адміністративній справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи та призначив судове засідання.

Київський окружний адміністративний суд 05.11.2019 постановив ухвалу про заміну відповідача у даній справі - Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області.

Також у судовому засіданні 05.11.2019 судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження, про що постановлено протокольну ухвалу.

До суду 30.01.2019 представником відповідача подано клопотання про розгляд питання про закриття провадження у даній справі у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши позовну заяву, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у Київській області 13.05.2019 прийнято вимогу №Ф-3507-57 про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 20 862,07 грн. ( том 1, а.с. 81).

Вважаючи вказану вимогу протиправною, ОСОБА_1 . 08.08.2019 звернулась до суду з позовом про її оскарження.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дія Закону №2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону №2464-VI виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями ст. 1 Закону №2464-VI є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів визначені ст.ст. 12, 13, 14 Закону №2464-VI.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон №2464-VI.

У силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

Як встановлено судом зі змісту наданої відповідачем фотокопії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0850001105730 позивач отримав оскаржувану вимогу 26.06.2019 і до адміністративного суду звернувся лише 08.08.2019.

Таким чином, звернувшись до суду лише 08.08.2019 з позовом про оскарження податкової вимоги позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом №2464-VI.

При цьому, відомостей про оскарження спірної вимоги в адміністративному порядку матеріали справи не містять.

У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За правилами ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи положення КАС України суд може залишити позовну заяву без розгляду і в тому випадку, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, а також і в тому випадку, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважним, що й було зроблено судом першої інстанції.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне повідомити позивачку про її право на звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням наявності поважних причин для поновлення цього строку.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 243, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в:

Повідомити ОСОБА_1 про її право на звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням наявності поважних причин для поновлення цього строку.

Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк для подачі до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду додаються документи, які підтверджують надіслання (надання) заяви і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Басай О.В.