Рішення

від 06.02.2020 по справі 340/135/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року м.Кропивницький Справа № 340/135/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (вул. В. Кобзаря, 1/18, м.Гайворон, Кіровоградська область, 26300, код ЄДРПОУ 23902219) про скасування постанови державного виконавця,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Гайвороиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Шевчук Надії Іванівни щодо винесення в межах виконавчого провадження № 59112980 постанов від 19.06.2019 та від 18.12.2019 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 3400 грн.;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Гайвороиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Шевчук Надії Іванівни від 19.06.2019, винесену в межах виконавчого провадження № 59112980, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3400 грн.;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Гайвороиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Шевчук Надії Іванівни від 18.12.2019, винесену в межах виконавчого провадження № 59112980, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3400 грн.

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 06 лютого 2020 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що на виконанні в Гайворонському РВ ДВС ГТУЮ перебуває виконавче провадження №59112980, відкрите на підставі виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом м.Києва №754/10375/18 від 22.04.2019 про відібрання малолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька - ОСОБА_1 та повернення малолітньої дитини її матері ОСОБА_3 .

19.06.2019 старшим державним виконавцем Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Шевчук Н.І. винесено постанову про накладення штрафу, яким стягнуто з позивача на користь держави 3400 грн. на підставі положень статей 63, 75 Закону України Про виконавче провадження . Постанова державного виконавця мотивована тим, що 19.06.2019 позивачем як боржником у виконавчому провадженні не виконано рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22.04.2019 по справі № 754/10375/18 року про відібрання дитини. Крім цього, 18.12.2019 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, яким стягнуто з позивача на користь держави 3400 грн. на підставі положень статей 63, 75 Закону України Про виконавче провадження . Постанова державного виконавця мотивована тим, що позивачем як боржником у виконавчому провадженні не виконано вимогу державного виконавця від 06.12.2019 року вих. №17503. Вважає дії державного виконавця неправомірними, відповідні постанови не обґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

04 лютого 2020 року відповідачем надано відзив на позов вимоги якого не визнаються з тих підстав, що прийняття оскаржуваної постанови здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Законом України "Про виконавче провадження" (а.с.22-25).

Сторони належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Відповідачем 05 лютого 2020 року подано клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.82-83).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на неявку сторін подальший розгляд справи здійснено у письмовому провадженні.

Повний текст рішення виготовлено 06.02.2020р.

Розглянувши адміністративний позов, долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Деснянського районного суду м.Києва від 09 квітня 2019 року по справі №754/10375/18 про відібрання дитини від батька і повернення її за попереднім місцем проживання, судом 22.04.2019 року видано виконавчий лист про відібрання малолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактично проживає: АДРЕСА_3 ) та повернення малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її матері ОСОБА_3 , за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 . В силу вимог п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допущено негайне виконання рішення про відібрання дитини (а.с.31).

30.05.2019 року державним виконавцем винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №59112980, яке надійшло на виконання з Деснянського РВ ДВС м.Києва, щодо виконання виконавчого листа №754/10375/18, виданого 22.04.2019 року Деснянським районним судом м.Києва (а.с.36).

07.06.2019 року старшим державним виконавцем Гайворонського РВ ДВС Шевчук Н.І. у присутності понятих, представників органу опіки та піклування Гайворонської РДА, начальника Гайворонського РВ ДВС, старшого державного виконавця, представників поліції, складено акт.

Відповідно до змісту даного акту, старший державний виконавець встановив: Боржник письмово повідомлений про примусове виконання рішення суду рекомендованим листом з повідомленням за №2630002546249. На запитання до дитини йти жити до матері, не бажає. Тиску на дитину не було. На запитання з ким вона хоче проживати, відповіла з батьком. (а.с.42).

10.06.2019 року старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, згідно якої за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця, на підставі статей 63, 75 Закону України Про виконавче провадження накладено на позивача штраф у розмірі 1700,00 грн. Постанову отримано позивачем 15.06.2019 року (а.с.43).

Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 оскаржив її до суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправними дії Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області щодо винесення постанови від 10.06.2019 у виконавчому провадженні №59112980. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу, прийняту старшим державним виконавцем Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 10.06.2019 у виконавчому провадженні №59112980 щодо стягнення штрафу у сумі 1700 грн.(а.с.11-13).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду 09 січня 2020 року рішення Кіровоградського адміністративного суду від 26.07.2019 року скасовано, в позові ОСОБА_1 до Гайворонського РВ ДВС про визнання протиправними дій та скасування постанови -відмовлено (а.с.75-78).

В подальшому державним виконавцем відділу втретє 06.12.2019 року на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу виконавця про призначення дати та часу ( 18 грудня 2019 року об 11 годині) щодо передачі дитини батьком матері. Дану Вимогу на адресу ОСОБА_1 направлено рекомендованою кореспонденцією, ідентифікатор Укрпошти -2630002662648, відповідно до витягу з веб-сайту Укрпошта, даний документ отримано ОСОБА_1 10.12.2019 року особисто (а.с.64).

18.12.2019 року старшим державним виконавцем Гайворонського РВ ДВС Шевчук Н.І. у присутності понятих, представників органу опіки та піклування Гайворонської РДА, начальника Гайворонського РВ ДВС, старшого державного виконавця, представників поліції, складено акт.

Відповідно до змісту даного акту, старший державний виконавець встановив: ОСОБА_1 та малолітня дитина ОСОБА_2 за вказаною адресою відсутні, зі слів власника будинку ОСОБА_4 місцезнаходження останніх йому не відоме. (а.с.68).

18.12.2019 року старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, згідно якої за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця, на підставі статей 63, 75 Закону України Про виконавче провадження накладено на позивача штраф в подвійному розмірі - 3400,00 грн. (а.с.70).

Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 оскаржив її до суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що за статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. (п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.16 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Водночас, згідно з частиною 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" установлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Згідно з частинами 1, 2 цієї статті за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Згідно з цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.

Як зазначалось вище, з матеріалів справи вбачається, що 30.05.2019 року державним виконавцем винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №59112980, яке надійшло на виконання з Деснянського РВ ДВС м.Києва, з виконання виконавчого листа №754/10375/18, виданого 22.04.2019 року Деснянським районним судом м.Києва на підставі рішення Деснянського районного суду м.Києва від 09 квітня 2019 року по справі №754/10375/18.

Згідно тексту виконавчого листа суд вирішив (присудив) відібрати малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактично проживає: АДРЕСА_3 ) та повернути малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її матері ОСОБА_3 , за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 . В силу вимог п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допущено негайне виконання рішення про відібрання дитини.

Зі змісту наведених вище норм Конституції України, ЦПК України вбачається, що на підставі рішення суду та виконавчого листа ОСОБА_1 (який за виконавчим листом є боржником) повинен особисто негайно виконати рішення суду шляхом повернення малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її матері ОСОБА_3 , за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем 30.05.2019 року (в день прийняття виконавчого провадження №59112980), тобто негайно, здійснювався вихід за адресою проживання боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), проте дістатись до будинку не стало можливим, про що складено відповідний акт.

У зв`язку з вказаним державним виконавцем 30.05.2019 року направлено на адресу ОСОБА_5 вимогу про підготовку дитини для передачі її матері за участі органу опіки та піклування з метою виконання рішення суду.

07.06.2019 року старшим державним виконавцем Гайворонського РВ ДВС Шевчук Н.І. у присутності понятих, представників органу опіки та піклування Гайворонської РДА, начальника Гайворонського РВ ДВС, старшого державного виконавця, представників поліції, складено акт. Відповідно до тексту даного акту боржник письмово повідомлений про примусове виконання рішення суду рекомендованим листом з повідомленням за №2630002546249. Крім того, в акті зазначено, що на запитання до дитини йти жити до матері, не бажає. Тиску на дитину не було. На запитання з ким вона хоче проживати, відповіла з батьком.

Таким чином, зі змісту вказаного акту вбачається, що на час його складання рішення суду боржником - ОСОБА_1 не виконано.

В подальшому державним виконавцем відділу втретє 06.12.2019 року на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу виконавця про призначення дати та часу ( 18 грудня 2019 року об 11 годині) щодо передачі дитини батьком матері. Дану Вимогу на адресу ОСОБА_1 направлено рекомендованою кореспонденцією, ідентифікатор Укрпошти -2630002662648, відповідно до витягу з Веб-сайту Укрпошта, даний документ отримано ОСОБА_1 10.12.2019 року особисто (а.с.64).

18.12.2019 року старшим державним виконавцем Гайворонського РВ ДВС Шевчук Н.І. у присутності понятих, представників органу опіки та піклування Гайворонської РДА, начальника Гайворонського РВ ДВС, старшого державного виконавця, представників поліції, складено акт. Відповідно до змісту даного акту, старший державний виконавець встановив: ОСОБА_1 та малолітня дитина ОСОБА_2 за вказаною адресою відсутні, зі слів власника будинку ОСОБА_4 місцезнаходження останніх йому не відоме. (а.с.68).

Таким чином, зі змісту вказаного акту вбачається, що на час його складання рішення суду боржником - ОСОБА_1 не виконано.

Спосіб виконання рішення у встановленому законом порядку не змінювався, а відтак ОСОБА_1 (як боржник) зобов`язаний виконати рішення суду шляхом повернення малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її матері ОСОБА_3 , за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно із частинами 1, 2 статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 64 Закону №1404 визначено, що під час виконання рішення про відібрання дитини державний виконавець проводить виконавчі дії за обов`язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, із залученням представників органів опіки і піклування.

За необхідності державний виконавець може звернутися до суду з поданням щодо вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу.

У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про відібрання дитини, до нього застосовуються заходи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Суд вважає, що державним виконавцем у передбачений Законом №1404 спосіб здійснено перевірку виконання ОСОБА_1 рішення суду та встановлено невиконання боржником такого рішення.

18.12.2019 року старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, згідно якої за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця, на підставі статей 63, 75 Закону України Про виконавче провадження накладено на позивача штраф у подвійному розмірі 3400,00 грн..

Для застосування в даному випадку штрафних санкцій достатньо встановлення факту невиконання особисто боржником рішення суду без поважних причин.

Будь-яких поважних обставин невиконання рішення суду позивачем не зазначено.

Таких обставин не встановлено і судом.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Суд погоджується з доводами відповідача, що позивач як боржник у виконавчому провадженні повторно без поважних причин не виконав належним чином судове рішення, яким його зобов`язано вчинити певні дії. Оскаржена постанова про накладення штрафу від 18.12.2019 року винесена державним виконавцем в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства. Тож у задоволенні позову про скасування спірної постанови слід відмовити.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позову, підстави для стягнення на його користь понесених ним судових витрат на сплату судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник