Рішення

від 06.02.2020 по справі 580/3774/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року справа № 580/3774/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Черкаській області до Публічного акціонерного товариства «Шполянський молокозавод» про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

27.10.2019 Управління Держпраці у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бульв.Шевченка, буд.205; код ЄДРПОУ 39881228) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про застосування до Публічного акціонерного товариства «Шполянський молокозавод» (20600, Черкаська обл., м. Шпола, вул.Лебединська, буд.140; код ЄДРПОУ 03566564) (далі - відповідач) заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю): зобов`язати зупинити до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих, виконання робіт в діючих електроустановках, напругою понад 1000 В; експлуатацію електроустаткування вище 1000 В.: трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ №270, розміщеної в м. Шпола.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наслідками перевірки виявлено відсутність у відповідача дозволу на виконання робіт та експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, що має наслідком зупинення виробництва. Просив врахувати з цього приводу постанову Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №826/14011/16. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 29.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу сторони отримали 03.12.2019.

Відповідач суду відзиву на позов не надав, про причини його неподання суд не повідомив.

Ухвалою від 23.01.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті у порядку письмового провадження, зважаючи на відсутність під час розгляду справи викликати для допиту свідків чи призначити експертизу та з огляду на те, що відповідач не повідомив суд у встановленому законом порядку про бажання взяти участь у відкритому судовому засіданні.

Дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що на виконання наказу позивача від 23.09.2019 №447-П та направлення від 23.09.2019 №889 його посадові особи отримали доручення провести планову перевірку відповідача з питань додержання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

За результатами перевірки складено акт від 06.10.2019 №949-119 (далі - Акт). У ньому зафіксовані 29 порушень позивачем вимог Закону України від 14.10.1992 №2694-ХІІ «Про охорону праці» (далі - Закон №2694-ХІІ).

06.11.2019 позивач виніс припис №405-119, яким вимагав усунути виявлені перевіркою порушення.

Зафіксовані в пунктах 18, 21 акту порушення позивач вважає такими, що загрожують життю та здоров`ю людей:

відповідач експлуатує електроустаткування, напругою вище 1000В, трансформаторну підстанцію 10/0,4 кВ №270 без наявності дозволу на експлуатацію устатковання, напругою понад 1000В, що є порушенням п.8 Додатку 3 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107 (далі - Порядок №1107);

не подано декларацію відповідності на виконання робіт підвищеної небезпеки (роботи в діючих електроустановках, напругою понад 1000В), що є порушенням п.16 Додатку 6 Порядку №1107.

Вважаючи, що порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідач не усунув, позивач звернувся в суд із цим позовом. У спростування таких обставин суду не надано жодних належних і допустимих доказів. Відповідач не надав суду заперечень щодо використання виявлених під час перевірки позивачем у його господарській діяльності електроустаткування, напругою вище 1000В, трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ №270.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з ч.4 ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частиною 2 ст.4 Закону №2694-ХІІ передбачено, що державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Державне управління охороною праці на підставі ч.1 ст.31 Закону №2694-ХІІ здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду.

На підставі п.7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, до яких відноситься і позивач.

Згідно з ч.7 ст.7 Закону України 5 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, під час якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Суд врахував, що ч.3 ст.21 Закону №2694-ХІІ встановлений обов`язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Частиною 1 ст.1 Закону України від 6 вересня 2005 року №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, що документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки визначає Порядок №1107.

Пунктом 6 Порядку №1107 передбачено, що дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за формою згідно з додатком 1 видається роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

На виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2, дозвіл видається Держпраці (п.7 Порядку №1107).

Відповідно до п.21 Порядку №1107 виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначене в додатку 7, здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Декларація за формою згідно з додатком 8 подається суб`єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою): у паперовій формі особисто або поштовим відправленням - адміністратору; в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, оформлена згідно з вимогами законів у сфері електронних документів, - дозвільному органу за своїм місцезнаходженням або у випадках, передбачених законом, за місцем провадження діяльності чи місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Устатковання напругою понад 1000 В (електричне устатковання електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання) згідно з п.8 Додатку 3 до Порядку №1107 віднесені до Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

Крім того, роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В та в зонах дії струму високої частоти відповідно до п.16 Додатку 6 до Порядку №1107 мають виконуватись на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці.

Суд встановив, що згідно з актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток 8 до договору про постачання електричної енергії від 27.07.2012) відповідач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію роз`єднувачів 10кВ на опорі 29а,3 КЛ-10 кВ від РТП-270 до ТП-270, ТП-10/0,4кВ №270, приладів обліку в щиту 0,4кВ ТП-270 та електроустановок приміщень заводу.

Тому експлуатація обладнання напругою понад 1000В та виконання робіт на таких об`єктах передбачає обов`язкове отримання відповідного дозволу на його використання та подання відповіднох декларації відповідності.

Суд встановив, що такий дозвіл у відповідача станом на час вирішення спору відсутній. Доказів подання такої декларації відповідачем суду не надано.

Отже, порушення, викладені в пунктах 18, 21 акту перевірки не усунені.

В контексті наведеного суд врахував, що, допускаючи працівників до робіт підвищеної небезпеки, експлуатуючи машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки без відповідного дозволу та з порушенням встановлених правил, роботодавець створює небезпечні умови для роботи своїх працівників. Отримання такого дозволу передбачає обов`язкову експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, а її відсутність порушує право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість оцінки позивачем виявлених та вказаних в пунктах 18, 21 акту порушень законодавства з охорони праці як таких, що спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей, та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці є однією з конституційних основ правового господарського порядку в Україні (ч.2 ст. 5 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.246 Господарського кодексу України передбачено, що здійснення будь-якої діяльності, що загрожує життю і здоров`ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.

Отже, відсутність дозволу на експлуатацію машин, механізмів і устатковання підвищеної небезпеки та неподання декларації відповідності на виконання робіт підвищеної небезпеки є підставою для зупинення виконання таких робіт та експлуатації обладнання на відповідний період, оскільки в такий період існує загроза життю та здоров`ю людей (у тому числі працівників відповідача).

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону №877-V спосіб здійснення державного нагляду (контролю) та вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюються виключно законами.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання згідно з ч.5 ст.4 Закону №877-V можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Проаналізувавши наведені нормативно-правові акти суд дійшов висновку, що застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення виконання робіт може здійснюватися на підставі рішення адміністративного суду за позовом органів Держпраці у разі, якщо виявлені порушення законодавства про охорону праці та промислової безпеки спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей. Такі заходи є гарантією усунення виявлених порушень.

Зважаючи на встановлені обставини справи, наявні підстави для зобов`язання відповідача зупинити повністю до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих, що викладені в пунктах 18, 21 акту від 06.11.2019 №949-119, виконання робіт в діючих електроустановках, напругою понад 1000 В, експлуатацію електроустаткування вище 1000 В, трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ №270, розміщеної в м. Шпола,- до часу отримання ним відповідного дозволу да подання декларації відповідності.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно із рішенням ЄСПЛ у справі Олссон против Швеции (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) щодо порушення статті 8 Конвенції, зазначає у п.61, що Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання властей (див. Рішення у справі Гіллоу від 24 листопада 1986 Серія A, т. 109, с. 21, п. 51).

Пункт 67 постанови вказує, що відповідно до сформованої практики Суду поняття "необхідності" означає, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі та що воно пропорційне законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду (див. Серед багатьох джерел вищезазначене Рішення у справі W. проти Сполученого Королівства. Серія A, т. 121, с. 27, п. 60 "b" і "d").

"Втручання" повинно відповідати якій-небудь нагальній суспільній потребі, а мотиви, наведені для обґрунтування розглянутого втручання, "відповідними і достатніми", воно має бути пропорційно законній меті та повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Оскільки життя і здоров`я людини згідно зі ст.3 Конституції України визнаються одними з найвищих соціальних цінностей, суд дійшов висновку, що втручання в права відповідача на використання вказаного устаткування та елементів системи газопостачання відповідає нагальній суспільній потребі - охороні життя та здоров`я людей (у тому числі його працівників), а мотиви позивача є "відповідними і достатніми", оскільки пропорційні законній меті та зумовлені досягненням правомірних цілей.

Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені стверджувані позивачем факти, наявні підстави для задоволення позову.

Суд акцентує увагу сторін, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері безпеки праці. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення ризику завдання шкоди життю і здоров`ю працівникам відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Управління Держпраці у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39881228) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Публічного акціонерного товариства «Шполянський молокозавод» (код ЄДРПОУ 03566564) задовольнити повністю.

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Шполянський молокозавод» (код ЄДРПОУ 03566564) зупинити повністю до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих, що викладені в пунктах 18, 21 акту Управління Держпраці у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39881228) від 06.11.2019 №949-119:

виконання робіт в діючих електроустановках, напругою понад 1000 В;

експлуатацію електроустаткування, напругою вище 1000 В, та трансформаторної підстанції 10/0,4кВ №270, розміщеної в м. Шпола.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 06.02.2020.