Рішення

від 31.01.2020 по справі 640/13192/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2020 року м. Київ № 640/13192/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю РЕНАРТ до Головного управління ДФС у м. Києві, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю РЕНАРТ (далі - позивач, ТОВ РЕНАРТ ) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві, яка полягає у непідготовці та неподанні до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю РЕНАРТ сум надмірно сплачених грошових зобов`язань у розмірі 508 761,00 грн.;

зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19) підготувати висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю РЕНАРТ (код ЄДРПОУ 36342297, адреса 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд.9, корп.57, 3-й поверх) сум надмірно сплачених грошових зобов`язань у розмірі 508 761,00 грн. та подати такий висновок для його виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом протиправно не вчинено дій, спрямованих на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов`язань, у зв`язку із тим, що за позивачем обліковується сума надмірно сплачених коштів в розмірі 508 761,00 грн. з податку на прибуток, що підлягають поверненню позивачу з відповідного бюджету згідно зі статтею 43 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2019 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, якою, у тому числі запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.

Головним управлінням ДФС у м. Києві подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що переплата, яка виникла в результаті зменшення по декларації, може набути статусу надміру сплачених грошових зобов`язань лише після здійснення контрольно-перевірочних заходів та підтвердження. Крім того, відповідач посилається на порушення позивачем строків звернення із заявою про повернення надміру сплачених коштів. З огляду на викладене, відповідач вважає, що за відсутності порушених прав платника податків з його боку, підстави для задоволення позову відсутні, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача виклав свої заперечення на твердження контролюючого органу та зазначив, що вважає необґрунтованими посилання на пропуск строку звернення позивача із заявою про повернення надміру сплачених коштів, оскільки право на таке відшкодування у позивача виникло лише у листопаді 2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - третя особа).

Представником третьої особи подано письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, в яких зазначив, що чинним законодавством чітко визначено порядок повернення коштів, помилково та надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Водночас, Управління повідомило, що висновок Головного управління ДФС у м. Києві про повернення ТОВ РЕНАРТ сум надмірно сплачених грошових зобов`язань не надходив.

Враховуючи предмет і підстави позову, а також положення статей 12, 257, 262 КАС України, суд розглядає адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ РЕНАРТ звернулось до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС України у м. Києві із заявою від 22.05.2018 №05/17 про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 508 761,00 грн., на яку ГУ ДФС у м. Києві надано відповідь від 21.06.2018 №28897/10/26-15-12-03-11 про неможливість перерахування надміру сплаченої суми з податку на прибуток без проведення контрольно-перевірочних заходів.

ТОВ РЕНАРТ повторно подало до ГУ ДФС у м. Києві заяву від 10.04.2019 №04/08 про повернення надміру сплачених грошових коштів, в якій, посилаючись на статтю 43 Податкового кодексу України, просило здійснити заходи щодо повернення надміру сплачених коштів на розрахунковий рахунок ТОВ РЕНАРТ .

Листом від 16.04.2019 №71406/10/26-15-12-03-11 ГУ ДФС у м. Києві надано відповідь про неможливість повернення надміру сплачених коштів внаслідок зменшення задекларованих зобов`язань з податку на прибуток без контрольно-перевірочних заходів.

Позивач засобами електронного зв`язку звернувся до начальника ГУ ДФС у м. Києві із заявою від 26.04.2019 №04/21, у якій просив вжити заходів по поверненню надміру сплачених сум податку.

21 травня 2019 року на електронну адресу позивача надійшла відповідь ГУ ДФС у м. Києві щодо неможливості повернення надміру сплачених сум. У зазначеній відповіді вказано на те, що остання сплата податку на прибуток здійснювалась 24.04.2014, тобто обліковується понад 1095 днів, а також те, що повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток, що перевищує строки визначені статтею 102 Податкового кодексу України, є неможливим.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю контролюючого органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктами 43.1, 43.2 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

У відповідності до пунктів 43.3, 43.4 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

В силу вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України регламентує Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146 (далі - Порядок №1146).

Пунктом 5 Порядку № 1146 передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Згідно пункту 7 Порядку № 1146 після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань (крім грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Пунктами 9 та 11 вказаного Порядку передбачено, що орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

На підставі отриманих висновків, відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у визначеному законодавством порядку.

З системного аналізу зазначених положень слідує, що умовами для повернення надміру сплачених грошових зобов`язань є: 1) подання платником заяви у довільній формі з обов`язковим зазначенням суми і виду помилково та/або надміру сплаченого платежу, напряму або напрямів перерахування коштів, що повертаються; 2) подання такої заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми; 3) відсутність податкового боргу; 4) наявність переплати з відповідного платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у відповідності до положень статті 43 Податкового кодексу України звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо повернення на поточний рахунок позивача переплати, яка була отримана останнім, у якій позивачем було зазначено рахунок платника податку на який необхідно перерахувати суму переплати та код бюджетної класифікації за яким рахується переплата податку.

На час звернення до податкового органу із відповідною заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у позивача податковий борг був відсутній, що не заперечується відповідачем.

В свою чергу, відповідачем у порушення вимог статті 43 Податкового кодексу України та Порядку № 1146 висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету не підготував та, відповідно, не подав відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що переплата, яка виникла в результаті зменшення по декларації, потребує підтвердження визначення надміру сплачені грошові зобов`язання шляхом проведення контрольно-перевірочних заходів, оскільки норми чинного податкового законодавства не ставлять передумовою для надання відповідного висновку про перерахування коштів обов`язкове проведення документальної перевірки.

Вказана правова позиція викладена також у постанові Верховного суду від 26 червня 2018 року у справі №805/2908/17-а.

При цьому, положеннями вищевказаних норм чинного законодавства чітко визначено порядок повернення надміру сплачених грошових зобов`язань. На час розгляду справи відповідачем висновок щодо повернення надмірно сплачених сум грошового зобов`язання з авансових внесків з податку на прибуток не підготовлений.

Суд не приймає твердження відповідача про те, що позивачем пропущено строк 1095 днів для подання заяви про повернення надміру сплаченої суми з огляду на наступне.

В обґрунтування зазначеного відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що зазначена переплата виникла за наслідками подання ТОВ РЕНАРТ податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2016 року, в якій задекларовано зменшення податкового зобов`язання в сумі 609 058,00 грн., а саме нараховані авансові внески з податку на прибуток за 2014 рік.

Разом з тим, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі №826/18464/16 виклав правову позицію, відповідно до якої суми авансових внесків набули статус надміру сплачених не одразу після їх сплати, а після декларування податку на прибуток у меншому розмірі, ніж сума сплачених авансових внесків, що виключало можливість врахування сплачених авансових внесків як податкового зобов`язання з податку на прибуток. Датою виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми є дата подання податкової декларації з податку на прибуток, в якій зазначена сума прибутку менша за суму сплачених авансових платежів.

Як підтверджується матеріалами справи, що не заперечується сторонами, позивачем задекларовано податок на прибуток у меншому розмірі згідно податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2016 року (№9207817754 від 03.11.2016). Тобто, право на відшкодування надміру сплачених сум податку у позивача виникло у листопаді 2016 року.

Водночас, із заявою про повернення надміру сплачених коштів позивач звернувся до контролюючого органу у 2018 році, тобто в межах строку 1095 днів.

Відповідно до абзацу першого пункту 43.5 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, чинним законодавством на відповідача покладений обов`язок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку із дня подання позивачем заяви підготувати висновок про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Проте, як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано сторонами, відповідач таких дій не вчинив.

Таким чином, відповідач не виконав покладених на нього чинним законодавством обов`язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по податку на прибуток.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У свою чергу пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою застосування цього положення є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

При обранні ефективного способу захисту порушеного права позивача суд враховує, що обов`язковими умовами надання контролюючим органом висновку про повернення надміру сплачених грошових коштів є наявність переплати, відсутність заборгованості зі всіх видів податків та подання платником податків відповідної заяви в межах визначених строків.

Зазначені обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи по суті.

Таким чином, задоволення вимог у спосіб, заявлений позивачем, є можливим та узгоджується з приписами статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту, що зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Окрім того, Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, право позивача на повернення надміру сплачених коштів підлягає захисту шляхом зобов`язання Головного управління ДФС у м. Києві підготувати та подати до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України висновок про повернення ТОВ РЕНАРТ сум надмірно сплачених грошових зобов`язань у розмірі 508 761,00 грн.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем під час розгляду справи надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

За таких обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійсненні ним судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю РЕНАРТ (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корпус 57, 3 поверх, код ЄДРПОУ 36342297) задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві, яка полягає у непідготовці та неподанні до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю РЕНАРТ сум надмірно сплачених грошових зобов`язань у розмірі 508 761,00 грн.

Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві підготувати та подати до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю РЕНАРТ (код ЄДРПОУ 36342297) сум надмірно сплачених грошових зобов`язань у розмірі 508 761,00 (п`ятсот вісім тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю РЕНАРТ (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корпус 57, 3 поверх, код ЄДРПОУ 36342297) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко