Рішення

від 05.02.2020 по справі 640/23297/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2020 року м. Київ № 640/23297/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НОВИНИ 24 ГОДИНИ

до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

про визнання протиправним та скасування рішення

Суддя - Вовк П.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю НОВИНИ 24 ГОДИНИ (далі також - ТОВ НОВИНИ 24 ГОДИНИ , позивач) до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі також - Національна рада, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради № 1871 Про призначення позапланової виїзної перевірки TOB НОВИНИ 24 ГОДИНИ , м. Київ (HP № 00034-м від 26.06.2016, супутникове ТБ, логотип: NEWSONE ) від 14 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 28 листопада 2019 року було відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку.

Відповідачем було надано суду відзив на позовну заяву в якому зазначено про відсутність з його боку порушень вимог законодавства в межах спірних правовідносин.

Викладені у відзиві відповідача доводи були заперечені позивачем у поданій до суду відповіді на відзив.

Разом з тим, відповідачем було надано суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з матеріалів справи, 14 листопада 2019 року Національна рада прийняла рішення № 1871 про призначення позапланової виїзної перевірки TOB НОВИНИ 24 ГОДИНИ м. Київ (ліцензія на мовлення HP № 00034-м від 26.06.2016). Як вказано у такому рішенні, підставою для його прийняття стали результати моніторингу супутникового мовлення позивача за 05 листопада 2019 року, під час якого було зафіксовано поширення в ефірі телеканалу висловлювань, які мають ознаки порушення вимог ч. 1 статті 28 Закону України Про інформацію , абз. 3, 4, 9 ч. 2 статті 6 Закону України Про телебачення і радіомовлення та п.п. а) та в) ч. 1 статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, регулюються Законом України Про телебачення і радіомовлення , а також Законом України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення .

Єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач, є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - спеціальний конституційний, постійно діючий позавідомчий державний орган (ч. 4 статті 7 Закону України Про телебачення і радіомовлення ).

Так, Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог, зокрема, законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення (абзац 1 частини 1 статті 70 Закону). В межах здійснення цих повноважень Національна рада має право приймати рішення про проведення перевірок у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 1 статті 13 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення , Національна рада здійснює, зокрема, нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення.

Відповідно до вимог статті 23 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення , порядок організації та внутрішньої роботи Національної ради, що не врегульований цим Законом, визначається Регламентом Національної ради.

Так, відповідно до п.п. 3.2.1 - 3.2.10 Регламенту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 29 квітня 2015 року № 581, Голова Національної ради, члени Національної ради, керівник апарату Національної ради, начальники структурних підрозділів апарату Національної ради надають пропозиції до порядку денного засідання Національної ради з урахуванням термінів, визначених законодавством для розгляду та прийняття рішень, віднесених до повноважень Національної ради.

Порядок денний формується на підставі заявок за підписом начальників структурних підрозділів апарату Національної ради не пізніше ніж за шість календарних днів до засідання, крім питань, які визначені головою Національної ради, членами Національної ради невідкладними.

Проекти рішень та матеріали до них (доповідні записки, довідкові матеріали, акти перевірок тощо) надаються структурними підрозділами апарату Національної ради до відділу протокольно-організаційної роботи у паперовому та електронному вигляді.

Відповідальність за відповідність електронних версій проектів рішень паперовим несуть відповідні структурні підрозділи апарату Національної ради.

Начальник управління організаційного та документального забезпечення надає відповідальному секретарю не пізніше ніж за шість календарних днів до засідання проект порядку денного.

Порядок денний підписується головою Національної ради та відповідальним секретарем Національної ради.

Після підписання порядку денного відповідальний секретар Національної ради або керівник апарату Національної ради, або особа, що виконує його посадові обов`язки, підписує листи-запрошення суб`єктам господарювання, питання яких планується розглянути на засіданні Національної ради.

Проекти рішень та матеріали до них, що надійшли пізніше встановленого терміну, реєструються відділом протокольно-організаційної роботи та подаються до порядку денного наступного засідання Національної ради, за винятком питань, які визначені головою Національної ради, членами Національної ради як невідкладні.

Порядок денний оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради напередодні засідання.

Виходячи з наведеного вище порядку проведення засідань Національної ради вбачається, що можливим є внесення змін до порядку денного шляхом доповнення його питаннями, які не були включені в загальному порядку (на підставі заявок за підписом начальників структурних підрозділів апарату Національної ради не пізніше ніж за шість календарних днів до засідання), виключно в разі визначення їх головою Національної ради або членами Національної ради невідкладними.

Тобто, при зміні порядку денного недостатньо просто усно, з голосу внести будь-яке питання під час засідання на розгляд Національної ради, адже спочатку воно має бути визнано невідкладним.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи відеозапису проведення засідання Національної ради від 14 листопада 2019 року, під час такого засідання Національної ради питання щодо призначення позапланової виїзної перевірки позивача не визнавалося невідкладним ані головою Національної ради, ані членами Національної ради.

Більше того, документи на підтвердження та визнання факту невідкладності відсутні як у матеріалах щодо призначення перевірки, так і не були надані відповідачем до суду під час розгляду справи.

При цьому, ні в наданому суду відзиві на позовну заяву, ні у запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву, відповідачем не було заперечено або спростовано позицію позивача про те, що питання призначення позапланової перевірки ТОВ НОВИНИ 24 ГОДИНИ при його розгляді на засіданні Національної ради від 14 листопада 2019 року не визначалось невідкладним.

Більше того, відповідно до вимог ч. 5 статті 17 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення , кожен акт індивідуальної дії Національної ради повинен містити мотивувальну частину, в якій зазначаються щонайменше такі дані, зокрема, обставини, з настанням яких закони України пов`язують виникнення у Національної ради повноважень приймати відповідний акт, а також посилання на докази, якими підтверджується настання таких обставин.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення було прийнято за результатами моніторингу супутникового мовлення позивача за 05 листопада 2019 року, результати якого зафіксовані відповідним актом моніторингу від 11 листопада 2019 рок, складеним Представником Національної ради у м. Києві Скрипниченко А.І.

Разом з тим, оскаржуване рішення відповідача не містить посилання на такий доказ, як і на будь-який інший доказ, яким підтверджується настання обставин виникнення у Національної ради повноважень приймати відповідний акт, що свідчить про невідповідність такого рішення вимогам ч. 5 статті 17 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення .

Беручи до уваги наведене, суд доходить висновку про порушення Національною радою законодавчо встановленого порядку прийняття рішення про призначення позапланової перевірки позивача та його оформлення.

Як визначено в обов`язкові для врахування судами постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18, правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Визначена правова процедура проведення перевірки встановлює межі вчинення повноважень органу державної влади щодо проведення ним перевірки і, у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.

Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (п. 61 коментаря до документа Венеційської комісії Мірило правовладдя (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року)).

Таким чином, позивач, з урахуванням наведених вище положень законодавства, правомірно очікував, що процедура призначення позапланової перевірки буде дотримана, чого, як вбачається з матеріалів справи, не відбулось.

Беручи до уваги наведене, суд вважає наявними підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення Національної ради № 1871 Про призначення позапланової виїзної перевірки TOB НОВИНИ 24 ГОДИНИ , м. Київ (HP № 00034-м від 26.06.2016, супутникове ТБ, логотип: NEWSONE ) від 14 листопада 2019 року, з огляду на порушення порядку його прийняття.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю НОВИНИ 24 ГОДИНИ (03056, місто Київ, вулиця Польова, будинок 21; код ЄДРПОУ 33786517) до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 2; код ЄДРПОУ 00063928) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14 листопада 2019 року № 1871 Про призначення позапланової виїзної перевірки TOB НОВИНИ 24 ГОДИНИ , м. Київ (HP № 00034-м від 26.06.2016, супутникове ТБ, логотип: NEWSONE ) .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на користь товариства з обмеженою відповідальністю НОВИНИ 24 ГОДИНИ понесені останнім судові витрати у розмірі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк